Ухвала суду № 54880830, 22.12.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц /796/ 16023 /2015 Головуючий у І інстанції Бобровник О.В.

Доповідач Котула Л.Г.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2015 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого судді Котули Л.Г.

Суддів: Побірченко Т.І., Слюсар Т.А.

За участю секретаря Крічфалуши С.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві Козака Романа Павловича на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 30 вересня 2015 року в справі за скаргою ОСОБА_2 , заінтересовані особи : державний виконавець відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві Мельниченко ВадимСергійович, начальник відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві Костенко Людмила Іванівна, Публічне акціонерне товариство "Банк"Фінанси та Кредит" про визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця та начальника відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві,

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із скаргою на дії (бездіяльність) державного виконавця.

Зазначав, що 14 серпня 2013 року ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві відкрито виконавче провадження ВП № 39334870 на підставі виконавчого листа № 2-840/13 виданого Солом'янським районним судом м. Києва 25.06.2013 про стягнення з нього та ОСОБА_5 солідарно заборгованість за кредитним договором на користь ПАТ "Банк " Фінанси та Кредит" у сумі 449 430, 17 грн.

У межах виконавчого провадження 18 березня 2014 року державний виконавець Мельниченко В.С. склав акт про опис та арешт належного йому на праві власності автомобіля та передав його на відповідальне зберігання відповідальній фізичній особі, а в серпні 2014 року на його адресу надійшов лист з копією висновку з незалежної оцінки майна. З оцінкою автомобіля він погодився, але 27 лютого 2015 року йому стало відомо, що місце знаходження вилученого у нього автомобіля державному виконавцю ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві невідоме і останнім не виконано дії з передачі арештованого майна, автомобіля на реалізацію, у зв'язку з чим 26.02.2015 року державним виконавцем винесена постанова про розшук майна боржника, а саме: автомобіля VOLVO XC90 , 2007 року випуску , держномер НОМЕР_5.

Вважає, що бездіяльністю державного виконавця ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві Мельниченка В.С. та начальника ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві Костенко Л.І. порушені його права та обов'язки, створені передумови для втрати належного йому заставного майна, а у разі якщо автомобіль не буде знайдено, йому будуть заподіяні збитки , так як він втратить можливость погашення частини боргу за рахунок заставного майна та права власності на це майно, а тому просив задовольнити скаргу з підстав викладених в ній.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 30 вересня 2015 року скаргу задоволено.

Визнано неправомірною бездіяльністю державного виконавця Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві Мельниченка Вадима Сергійовича , а також начальника Відділу державної виконавчої служби Соломянського РУЮ у м. Києві Костенко Л.І., яка полягає у невиконанні дій, передбачених чинним законодавством України з передачі арештованого майна, автомобіля марки VOLVO XC90 , 2007 року випуску , ДНЗ НОМЕР_5 на реалізацію.

У апеляційній скарзі головний державний виконавець ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві Козак Р.П. просить ухвалу суду скасувати та відмовити у задоволені скарги в повному обсязі, оскільки судом порушені вимоги матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, пояснення представника ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві ПацюкВ.І., яка підтримала апеляційну скаргу і просила її задовольнити з підстав , викладених у ній , представника заявника ОСОБА_7, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги , вказуючи на те , що суд обгрунтовано задовольнив скаргу, перевіривши доводи апеляційної скарги , колегія суддів дійшла висновку , що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Статтею 6 Закону України статті 11 Закону України "Про виконавче провадження"( далі - Закон № 606 -XIV) передбачено , що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Права і обов'язки державного виконавця визначені у статті 11 Закон № 606 -XIV.

За змістом цієї норми державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, зокрема, вправі накладати арешт на майно боржника, передавати його на зберігання та реалізовувати його в установленому законом порядку.

Підставою для відкриття державним виконавцем виконавчого провадження є, зокрема, заява стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частина перша статті 19 цього Закону).

Відповідно до ст. 25 Закон № 606-ХІV державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Виконавчий документ, виданий на підставі рішення, яким надано відстрочку виконання, приймається державним виконавцем до виконання після закінчення строку відстрочки в межах строку, встановленого для його пред'явлення.

У разі відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, забезпечення позовних вимог або якщо рішення підлягає негайному виконанню строк, встановлений частиною другою цієї статті, не надається.

Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

За змістом пункту 1 частини першої статті 32 Закону України "Про виконавче провадження" заходом примусового виконання судових рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають у інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що згідно з цим Законом підлягають примусовому виконанню.

Частиною третьою статті 62 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Частинами другою, третьою та четвертою статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено право сторін виконавчого провадження оскаржити результати оцінки майна та порядок їх оскарження до передачі майна на реалізацію.

Судом встановлено, що рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 17 квітня 2013 року стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_5 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства " Банк " Фінанси та Кредит" в особі " Центральне регіональне управління" Публічного акціонерного товариства " Банк " Фінанси та Кредит" заборгованість за кредитним договором № 15-31/07-А від 07 березня 2007 року 266 187, 98 грн. заборгованість по тілу кредиту; 137 776, 84 грн. заборгованість по нарахованим відсотках за користування кредитними коштами; 35 268,00 грн. заборгованість по щомісячній комісії за користування кредитними коштами, 10 197, 35 грн. заборгованість по пені за несвоєчасне погашення кредиту, відсотків за користування кредитними коштами та щомісячної комісії , а всього стягнуто 449 430, 17 грн.( а.с.12,13).

Рішення суду набрало законної сили 29 квітня 2013 року і на підставі цього рішення 25 червня 2013 стягувачу видано виконавчий лист.

Як встановлено судом, в забезпечення повернення кредитних ресурсів між Банк "Фінанси та Кредит' та ОСОБА_2 було укладено договір застави автомобіля ,за умовами якого ОСОБА_2 передав у заставу Банку наступне майно : автомобіль марки VOLVO XC90 , 2007 року випуску , тип-легковий універсал, колір сірий, шасі ( кузов, рама) № НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований в МРЕВ -8 в м. Києві 06 березня 2007 року з метою повернення виданих за кредитним договором № 15-31/07-А від 07 березня 2007 року грошових коштів на суму 293898,00 грн. строком до 06 березня 2014 року , а також сплати процентів за користування кредитом, виходячи з процентної ставки 13 % річних, пені, штрафних санкцій за цим договором або за кредитним договором та повернення кредитних ресурсів, виданих за договором про відкриття кредитної лінії №15-31/07-А-Л від 07 березня 2007 року( а.с. 14).

Постановою державного виконавця ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві Мельниченко В.С. від 14 серпня 2013 відкрито виконавче провадження ВП № 39334870 на підставі виконавчого листа № 2-840/13, який виданий Солом'янським районним судом м. Києва 25.06.2013 про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_5 солідарно на користь ПАТ "

" Банк "Фінаси та Кредит" борг у сумі 449430, 17 грн. та надано боржникам строк для добровільного виконання до 22.08.2013 року ( а.с. 5).

18 березня 2014 року державним виконавцем ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві МельниченкомВ.С. складено акт та описано й арештовано майно, а саме: автомобіль марки марки VOLVO XC90 , 2007 року випуску , ДНЗ НОМЕР_5 та передано його на відповідальне зберігання ОСОБА_8 ( а.с.6,7).

Згідно висновку незалежної оцінки майна-колісного транспортного засобу марки VOLVO XC90 , 2007 року випуску , ДНЗ НОМЕР_5 ринкова вартість ( початкова ціна майна на прилюдних торгах ( аукціоні)) - колісного транспортного засобу марки VOLVO XC90 , 2007 року випуску , ДНЗ АА3897СК - об'єкту оцінки станом на 07.08.2014 року становить 211 339, 00 грн. Копію цього висновку направлено на адресу боржника та стягувача 18.08.2014 року № 149/19 ( а.с. 8,9).

Постановою державного виконавця ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві Мельниченком В.С. від 30.10.2014 року замінено зберігача описаного й арештованого майна, на ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_2 ( паспорт серії НОМЕР_3, виданий Вінницьким РВ УМВС України у Вінницькій обл., 8 листопада 2005 ) зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1. ( а.с. 10).

Постановою державного виконавця ВДВС Соломянського РУЮ у м. Києві Мельниченком В.С. від 26.02.2015 оголошено розшук майна транспортного засобу марки марки VOLVO XC90 , 2007 року випуску , тип кузова: легковий універсал-В, № кузова НОМЕР_4, ДНЗ НОМЕР_5, що належить боржнику ОСОБА_2 ( а.с. 11).

Відповідно до ст. 57 Закону № 606-ХІV арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:

винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;

винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою передбачену законом відповідальність зберігача майна.

Згідно із ч.1 ст. 59 Закону "Про виконавче провадження" майно, на яке накладено арешт, за винятком майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), призначеним державним виконавцем, під розписку в акті опису. Копія акта опису майна видається боржнику, стягувачу, а в разі якщо обов'язок зберігання майна покладено на іншу особу, - також зберігачу.

Відповідно до п. 2. Розділу II Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 16.04.2014 р. № 656/5 (далі - Тимчасовий порядок), державний виконавець у строк не пізніше п'яти робочих днів після закінчення 10-денного строку подачі заперечень сторін виконавчого провадження проти визначення вартості (оцінки) майна або у разі відсутності таких заперечень готує для проведення реалізації майна документи, передбачені Інструкцією з організації примусового виконання рішень і направляє їх до відповідного структурного підрозділу головного управління юстиції у м. Києві та областях, які беруть участь в експерименті, що забезпечує реалізацію повноважень Державної виконавчої служби України.

Згідно п. 4.5.6. розділу IV Інструкції з організації примусового виконання рішень, ствердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 р. № 512/5, начальник відділу якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, забезпечує правильність та повноту підготовлених документів.

Відповідно до п. 3. Розділу II Тимчасового порядку керівник регіонального органу державної виконавчої служби, начальник відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України після отримання документів щодо передачі майна на реалізацію в строк до п'яти робочих днів перевіряє ці документи на відповідність вимогам законодавства, наявність відомостей про місце зберігання й демонстрації майна та у разі виявлення порушень надає доручення щодо їх усунення у строк до п'яти робочих днів.

Згідно п. 4 Розділу II Тимчасового порядку Державний виконавець призначає зберігача у порядку, встановленому статтею 59 Закону України «Про виконавчепровадження».

Зберігачами можуть бути боржник, член його сім'ї або інші особи, у тому числі Організатор та/або особи, визначені головними управліннями юстиції у місті Києві та областях, що беруть участь в експерименті, шляхом проведення відкритого конкурсу.

Зберігач зобов'язаний забезпечити зберігання майна у приміщенні, яке відповідаєторговельно-технологічним, санітарно-гігієнічним і протипожежним нормам, його демонстрацію та передачу переможцю електронних торгів.

Зберігачем нерухомого майна, об'єктів незавершеного будівництва та іншого майна, яке не потребує передачі на зберігання з об'єктивних причин (верстати, механізми, станки, устаткування тощо), призначається боржник або член його сім'ї, які забезпечують зберігання майна безоплатно.

В інших випадках з метою забезпечення схоронності майна це питання врегульовується відповідною угодою між зберігачем, регіональним органом державної виконавчої служби та Організатором. У цьому разі оплата послуг зберіганння здійснюється Організатором у межах коштів, отриманих як винагорода Організатору.

У разі якщо зберігачем є Організатор, угода укладається між регіональним органом державної виконавчої служби та Організатором.

При передачі майна складається акт приймання-передавання, який є невід'ємною частиною угоди.

Задовольняючи скаргу, суд дійшов правильного висновку про те, що в порушення вимог Закону рішення суду тривалий час не виконувалося, незважаючи на те , що опис та арешт автомобіля був проведений державним виконавцем 18 березня 2014 року , 07 серпня 2014 року суб'єктом оціночної діяльності ТОВ " Українська експертна група" було проведено оцінка автомобіля. В порушення Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів державним виконавцем в установлений строк не були підготовлені для проведення реалізації майна документи, передбачені Інструкцією з організації примусового виконання рішень і відповідно не направлені до відповідного структурного підрозділу головного управління юстиції у м. Києві, які беруть участь в експерименті.

Всупереч вимогам закону та Тимчасового порядку арештований транспортний засіб передавався державним виконавцем на відповідальне зберігання фізичній особа, без укладання угоди, внаслідок чого арештоване майно зникло, про що свідчить постанова старшого державного виконавця ВДВС Солом'янського РУЮ в м. Києві від 26 лютого 2015 року про розшук майна боржника( а.с. 11).

Контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом( ч.1,2 ст. 83Закону України " Про виконавче провадження").

Наведені обставини свідчать про те, що контроль за своєчасним та правильним виконанням рішення суду державним виконавцем здійснювався неналежним чином , а тому суд дійшов обґрунтованого висновку , що внаслідок факту неправомірної бездіяльності державного виконавця та начальника ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві рішення суду не виконувалося, арештоване майно не передавалося для реалізації, та тривалий час перебувало на зберіганні у фізичної особи без належного оформлення відносин з таким зберігачем, що мало наслідком незабезпечення умов для належного зберігання арештованого майна та призвело до його втрати.

Посилання представника ВДВС Солом'янського РУЮ м. Києва у суді апеляційної інстанції на те, що начальник ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві Костенко Л.І. деякий час перебувала у відрядженні і її обов'язки виконували інші особи, суд не приймає до уваги, оскільки на такі обставини у апеляційній скарзі ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві не посилався, до суду першої інстанції такі докази не надавалися, незважаючи на те, що представник ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві приймав участь у розгляді справи, а суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та наданих у суді першої інстанції доказів.

Крім того, арешт на майно накладено 08 березня 2014 року, оцінка арештованого майна проведена у серпні 2014 року і з цього часу арештоване майно не передано на реалізацію.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав до задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду, оскільки доказів на спростування висновків суду ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві суду не надано.

Керуючись ст.ст.303,304,307,312,315 ЦПК України , колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві Козака Романа Павловича відхилити, а ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 30 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий

Судді: