Постанова № 54880567, 22.12.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 грудня 2015 року № 826/25639/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. при секретарі судового засідання Віруцькій О. В. вирішив адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Златобанк" В.І. Славінського про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Діамантбанк» (далі - ПАТ «Діамантбанк», позивач) звернулось до суду з позовом з урахуванням заяви про часткову зміну предмету позову від 30.11.2015 року про визнання протиправним рішення Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Златобанк» Славінського Валерія Івановича, викладене у формі повідомлення за вих. №3146 від 10.11.2015 року про визнання нікчемним укладеного між Публічним акціонерним товариством «Діамантбанк» та Публічним акціонерним товариством «Златобанк» договору застави № 130215/2-Z від 13.02.2015 року; про визнання протиправними дії Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Златобанк» Славінського Валерія Івановича щодо направлення на адресу Публічного акціонерного товариства «Діамантбанк» повідомлення за вих. № №3146 від 10.11.2015 року про нікчемність укладеного між Публічним акціонерним товариством договору застави та Публічним акціонерним товариством «Златобанк» договору застави № 130215/2-Z від 13.02.2015 року та про зобов'язання Уповноважену особу фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Златобанк» Славінського Валерія Івановича скасувати рішення у формі повідомлення за вих. № №3146 від 10.11.2015 року про нікчемність договору застави № 130215/2-Z від 13.02.2015 року.

Позов вмотивовано тим, що оскаржуване рішення є безпідставним, протиправним, оскільки, укладаючи Генеральний договір про загальні умови і порядок проведення міжбанківських операцій № 56/55 та договір застави майнових прав № 130215/2-Z ПАТ «Златобанк» не відмовлялося від належних майнових прав, укладання договору застави не надавало ПАТ «Діамантбанк» ніякої пільги, лише забезпечувало належне виконання зобов'язань з боку ПАТ «Златобанк» щодо повернення кредиту в сумі 11 000 000,00 дол. США.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 24 жовтня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «Діамантбанк» та Публічним акціонерним товариством «Златобанк» був укладений Генеральний договір про загальні умови і порядок проведення міжбанківських операцій № 56/55 (далі - Генеральний договір).

Згідно п. 1.1 Генерального договору, його предметом є порядок укладання між ПАТ «Діамантбанк» та ПАТ «Златобанк» угод на проведення міжбанківських операцій та загальні умови їх виконання.

Положення Генерального договору передбачають різні види міжбанківських угод, зокрема й угоди типу «SWAP».

Пунктом 3.3 Генерального договору надано визначення угодам типу «SWAP» - це такі угоди, які можуть мати наступні значення:

- Угоди, за якими відбувається одночасно купівля і продаж однієї і тієї ж суми іноземної валюти з різними датами валютування (п. 3.3.1);

- Обмін МБК (МБД) між сторонами в різних валютах, на обумовлений строк та за курсами узгодженими сторонами при укладені угоди (п. 3.3.2).

Врамках Генерального договору між ПАТ «Діамантбанк» та ПАТ «Златобанк» були укладені угоди «SWAP», на підставі яких:

а) 13 лютого 2015 року ПАТ «Діамантбанк» надало ПАТ «Златобанк» кредит у розмірі 11 000 000,00 дол. США (одинадцять мільйонів доларів США 00 центів) під 0,1 (нуль цілих одна десята) відсотків річних з кінцевою датою погашення кредиту та відсотків до 17.02.2015р., згідно підтверджень по системі S.W.I.F.T. у форматі МТ 320 № 48004 та № MM45388LT від 13.02.2015р. та відповідно до роздруківки тексту переговорів в системі REUTERS DEALING (надалі - Кредитний договір № 1).

б) 13 лютого 2015 року ПАТ «Златобанк» надало ПАТ «Діамантбанк» кредит у розмірі 162 728 215,27 грн. (сто шістдесят два мільйони сімсот двадцять вісім тисяч двісті п'ятнадцять гривень 27 копійок) під 0,1 (нуль цілих одна десята) відсотків річних, з кінцевою датою погашення кредиту та відсотків до 17.02.2015 p., згідно підтверджень по системі S.W.I.F.T. у форматі МТ 320 № 48013 та № MM45387LG від 13.02.2015р. та відповідно до роздруківки тексту переговорів в системі REUTERS DEALING (надалі - Кредитний договір № 2).

З метою забезпечення належного виконання зобов'язань за Кредитним договором № 1 між ПАТ «Діамантбанк» та ПАТ «Златобанк» був укладений Договір застави майнових прав № 130215/2-Z від 13.02.2015р. (надалі - Договір застави), згідно до умов якого ПАТ «Златобанк» надало у заставу ПАТ «Діамантбанк» майнові права (право вимоги), які належать ПАТ «Златобанк» (як кредитодавцю) за Кредитним договором № 2, а саме: майнове право на одержання кредитних коштів у сумі 162 728 215,27 грн. (сто шістдесят два мільйони сімсот двадцять вісім тисяч двісті п'ятнадцять гривень 27 копійок).

На підставі постанови Правління Національного банку України від 13 лютого 2015 року №105 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Златобанк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 13 лютого 2015 року прийнято рішення № 30 про запровадження з 14.02.2015 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві "Златобанк". Тимчасова адміністрація запроваджена строком до 13 травня 2015 року.

Постановою Правління Національного банку України №310 від 12 травня 2015 року відкликано банківську ліцензію АТ "Златобанк". Рішенням №99 від 13 травня 2015 року Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розпочато процедуру Ліквідації АТ "Златобанк". Наказом № 156 від 13 травня 2015 року призначено В.І.Славінського уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк" строком на 1 рік з 13 травня 2015 року по 12 травня 2016 року включно.

10 листопада 2015 року на адресу ПАТ «Діамантбанк» надійшов лист Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Златобанк» Славінського Валерія Івановича за вих. № 3146 від 10.11.2015р. про нікчемність Договору застави на підставі п. п. 1, 2, 7 ч.

3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Позивач вважає, оскаржуване рішення протиправним та таким, що порушує його права та охоронювані законом інтереси у зв'язку з чим звернувся до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною першою статті 3 Закону України від 23.02.2012 № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон) встановлено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Згідно з ч. 2-4ст. 38 Закону протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Фонд: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

У разі отримання повідомлення Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину. Такий нікчемний договір не може бути використаний для визначення ринкової ціни.

Як зазначено вище, 10.02.2015 Уповноваженою особою фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Златобанк» Славінським Валерієм Івановичем винесено повідомлення про нікчемність Договору застави майнових прав № 130215/2-Z від 13.02.2015 року.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач дійшов висновку про нікчемність вказаного договору, посилаючись на наявність ознак нікчемності правочину передбачених пунктами 1, 2, 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Судом встановлено, що укладаючи договір застави майнових прав Публічне акціонерне товариство «Златобанк» не здійснював безоплатного відчуження майна, не приймав на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, не відмовився від власних майнових вимог.

Крім того, аналізуючи договір застави № 130215/2-Z від 13.02.2015 року суд прийшов до висновку, що ПАТ «Златобанк» до дня визнання банку неплатоспроможним не брав на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково став неможливим.

Також банк не укладав правочин, умова якого передбачала платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документам банку.

Судом враховано, що позивачем укладено договір банківського вкладу після віднесення ПАТ " Златобанк" до категорії проблемних. Проте, з урахуванням вимог Закону України "Про банки та банківську діяльність", Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб "Про затвердження Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку" від 05.07.2012 року № 2 та Постанови Правління Національного банку України "Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства" від 17.08.2012 року № 346 наслідком віднесення банку до категорії проблемних є здійснення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб моніторингу проблемного банку з метою отримання чіткого уявлення про фінансово-господарську діяльність та фінансовий стан проблемного банку, ймовірності його віднесення до категорії неплатоспроможних.

Крім того, укладаючи договір застави № 130215/2-Z від 13.02.2015 року позивач не був обізнаний про наявність Постанови Правління Національного Банку України від 04.12.2014 року № 777/БТ, оскільки остання становить банківську таємницю, доступ до якої позивач не має.

З матеріалів справи вбачається, що Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.08.2015 року у справі № 910/15501/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Златобанк» в особі Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Славінського Валерія Івановича до Публічного акціонерного товариства «Діамантбанк» третя особа - Національний банк України про визнання недійсним договору застави майнових прав № 130215/2-Z від 13.02.2015 року відмовлено в задоволено позову повністю.

Вищевказаним судовим рішенням встановлено, що за договором застави позивачем не було здійснено безоплатного відчуження майна; не прийнято на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій; не здійснено відмови від власних майнових вимог; не взято на себе зобов'язань; та умови договору застави не передбачають платежу чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Рішення Господарського суду міста Києва від 11.08.2015 року у справі № 910/15501/15 залишено без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду.

Відповідно до положень частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставин, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи, що доводи відповідача про нікчемність договору застави № 130215/2-Z від 13.02.2015 укладеного між Публічним акціонерним товариством «Діамантбанк» та Публічним акціонерним товариством «Златобанк» не знайшли підтвердження під час вирішення справи, отже рішення Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Златобанк» Славінського Валерія Івановича, викладене у формі повідомлення за вих. №3146 від 10.11.2015 про нікчемність зазначеного договору застави є безпідставним та підлягає скасуванню, що свідчить про наявність підстав для задоволення позову у вказаній частині.

Вимоги позивача про визнання протиправними дії Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Златобанк» Славінського Валерія Івановича щодо направлення на адресу Публічного акціонерного товариства «Діамантбанк» повідомлення за вих. № №3146 від 10.11.2015 року про нікчемність укладеного між Публічним акціонерним товариством договору застави та Публічним акціонерним товариством «Златобанк» договору застави № 130215/2-Z від 13.02.2015 року та про зобов'язання Уповноважену особу фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Златобанк» Славінського Валерія Івановича скасувати рішення у формі повідомлення за вих. № №3146 від 10.11.2015 року про нікчемність договору застави № 130215/2-Z від 13.02.2015 року задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Захист прав здійснюється у разі їх порушення. З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав, то навіть у разі, якщо дії суб'єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає. Звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до пункту 8 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Таким чином судовому захисту в адміністративних судах України підлягає лише порушене право, а отже предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

Аналізуючи викладене суд вважає за необхідне наголосити, що направлення на адресу Публічного акціонерного товариства «Діамантбанк» повідомлення за вих. № №3146 від 10.11.2015 року про нікчемність договору застави майнових прав не порушує права та інтереси позивача, оскільки відноситься організаційно-управлінських повноважень відповідача.

Крім того, суд наголошує, що згідно положень пункту 1 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України саме до повноважень суду при вирішенні справи належить визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, дій чи бездіяльності. Враховуючи, що до повноважень суду належить скасування рішення Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Златобанк» Славінського Валерія Івановича вимога позивача про зобов'язання Уповноважену особу фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Златобанк» Славінського Валерія Івановича скасувати рішення у формі повідомлення за вих. № №3146 від 10.11.2015 року про нікчемність договору застави № 130215/2-Z від 13.02.2015 року задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Задовольнити адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Діамантбанк» частково.

2. Визнати протиправним рішення Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Златобанк» Славінського Валерія Івановича, викладене у формі повідомлення за вих. №3146 від 10.11.2015 року про визнання нікчемним укладеного між Публічним акціонерним товариством «Діамантбанк» та Публічним акціонерним товариством «Златобанк» договору застави № 130215/2-Z від 13.02.2015 року.

3. Відмовити у задоволенні іншої частини вимог.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.І. Келеберда

Повний текст постанови виготовлено 28.12.2015