Ухвала суду № 54879167, 06.01.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/20389/15-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" січня 2016 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Арапіної Н.Є.

з секретарем Оверчук Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Києва заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 за участю третьої особи приватного нотаріуса Кіровоградського міського нотаріального округу Малогон Вікторії Олександрівни про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним. Свої вимоги мотивувала тим, що 23 лютого 2015 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 за 1 078 600,00 грн., який посвідчений нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Малогон В.О. Внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з іншою фактично між сторонами укладено договір дарування,тому що документів, які б підтверджували розрахунок між сторонами у спірному договорі, не надано. Згідно з постановою НБУ № 210 від 06 червня 2013 року, якщо сума розрахунку між фізичними особами за договором купівлі-продажу, який підлягає нотаріальному посвідченню, перевищує 150000,00 грн., в безготівковій формі здійснюються всі розрахунки незалежно від розміру кожного платежу. У спірному договорі такої вимоги не дотримано, позивач просила визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 23 лютого 2015 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 недійсним.

06 січня 2016 року до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить накласти арешт на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та заборонити її відчуження, ухвалу про забезпечення позову направити для негайного виконання до відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м.Києві.

Згідно з ч. 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Частиною 4 ст.334 ЦК України передбачено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

На підтвердження своїх вимог позивачем надано договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 за 1 078 600,00 грн., який посвідчений 23 лютого 2015 року нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Малогон В.О. та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності спірної квартири на ім'я ОСОБА_2, який сформований 29 грудня 2015 року.

Відповідно до п. 1, ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов може бути забезпечений накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

У пункту 3 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" підкреслено, що згідно з п. 1 ч. 1 статті 152 ЦПК України позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладання арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Відповідно до п. 4 зазначеної постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Враховуючи обсяг позовних вимог, позицію відповідача,який не визнає позовні вимоги, тому у разі задоволення позовних вимог може надалі ухилятися від виконання рішення суду, що може порушити права позивача, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню: Накласти арешт та заборонити вчиняти дії, які спрямовані на відчуження квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу квартири, який посвідчений 23 лютого 2015 року приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Малогон В.О.

В силу частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі за текстом - Закон), якою передбачено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, зокрема територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування. вимоги щодо направлення ухвали про забезпечення позову для негайного виконання до відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м.Києві задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ст. ст. 151-153 ЦПК України,

у х в а л и в:

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.

Накласти арешт та заборонити вчиняти дії, які спрямовані на відчуження квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу квартири, який посвідчений 23 лютого 2015 року приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Малогон В.О.

В іншій частині заяви про забезпечення позов відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржене в апеляційному порядку через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна карга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Н.Є.Арапіна