Вирок № 54879066, 03.12.2015, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/9373/15-к

Провадження № 1-кп/712/392/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2015 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді Чечот А.А.

при секретарі Акатова Ю.А.

за участю прокурора Корчевного О.О.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження № 12015250040001064 відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого,, працюючого директором ПП «ІНІН Холдінг», зареєстрованого та проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується у тому, що він у невстановлений слідством час та дату придбав предмети схожі на вогнепальну зброю та бойові припаси, зберігаючи при собі незаконно перевозив в автомобілі НОМЕР_1 білого кольору без передбаченого законом дозволу по м. Черкаси.

Так, 11.03.2015 року близько 15-15 год. надійшло повідомлення від чергового по УДАІ УМВС України в Черкаській області працівникам ВДАІ м. Черкаси про те, що вищевказаний автомобіль знаходиться у розшуку ВПВР ДВС України м. Київ від 14.08.2014 року № 20378222. Після чого працівниками ВДАІ м. Черкаси вказаний автомобіль був помічений біля будинку № 95, що по вул. Б.Вишневецького в м. Черкаси, та через деякий час автомобіль почав свій рух в напрямку по вул. О.Дашкевича, що в м. Черкаси, на вимогу працівників міліції не зупинявся та продовжував свій рух, після чого працівниками міліції було заблоковано даний автомобіль та на їх пропозицію вийти з автомобіля ОСОБА_2 почав чинити фізичний опір та намагався витягнути з внутрішньої кишені верхнього одягу предмет схожий на пістолет, але його опір був припинений із застосуванням спецзасобів та затриманий працівниками міліції. Після чого, на місце події було викликано слідчо-оперативну групу та в ході огляду місця події у ОСОБА_2 було виявлено та вилучено два пістолети, три магазини, 24 патрони, глушник та згідно висновку судово-балістичної експертизи проведеної по одному з вилучених пістолетів за № 1/268 від 12.03.2015 року наданий на дослідження пістолет являється короткоствольною нарізною вогнепальною зброєю 9 мм пістолетом конструкції Макарова «ПМ» ГУ 265, заводського виробництва СРСР 1964 року випуску, придатний до стрільби, та згідно висновку експерта № 1/267 від 09.06.2015 року 17 наданих на дослідження патронів являються боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї 9 мм патронами до пістолету Макарова (ПМ), 12 патронів заводського виробництва м. Луганськ Україна та 5 патронів заводського виробництва СРСР, які він без передбаченого законом дозволу придбав та зберігав.

Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в кримінальному правопорушенні не визнав та пояснив, що 11.03.2015 року біля Будинку Торгівлі в м. Черкаси зустрів свою знайому ОСОБА_3, яка попросила його відігнати автомобіль до найближчої автостоянки, що знаходиться біля стадіону, на що він погодився. На зупинці громадського транспорту він побачив дівчину, яку підвіз додому. В дворі будинку, де проживає дівчина він побачив багато людей зі зброєю, які попросили його вийти з автомобіля. Вийшовши з автомобіля, на нього одразу одягнули наручники та витягнули з кобури пістолет, який був зареєстрований. Ніяких заборонених речей у нього при собі не було. Звідки взявся інший пістолет, магазини та патрони він не знає, оскільки увесь час перебував з опущеною головою. Обшук його та автомобіля проводився без захисника, поняті підійшли уже в кінці.

На думку державного обвинувачення, вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення доводиться зібраними в ході досудового розслідування по справі доказами матеріалами кримінального провадження № 12015250040001064 в 2-х томах ( згідно опису ), які надано на адресу суду, зокрема, даними протоколів слідчих дій, показів свідків, висновків експертиз.

Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, в результаті повного, об'єктивного і всебічного їх дослідження в судовому засіданні, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, не знайшла свого підтвердження здобутими та дослідженими у ході розгляду справи доказами, а тому є недоведеною.

Так, суд при розгляді справи в межах оголошеної ОСОБА_2 підозри, безпосередньо допитавши обвинуваченого, свідків, оглянувши документи та речові докази, оголосивши протоколи, документи та вивчивши всі матеріали кримінального провадження, заслухавши міркування і доводи прокурора, захисника, приходить до переконання, що дані досудового розслідування не підтверджують оголошеної ОСОБА_2 підозри, виходячи з наступного.

Згідно статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі обєктивно зясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Стаття 94 КПК України передбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозвязку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Стаття 84 КПК України передбачає, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Враховуючи вищевказані норми закону, суд не розцінює надані стороною державного обвинувачення докази як докази вини обвинуваченої, з наступних підстав.

Допитані в ході судового розгляду справи свідки пояснили суду наступне :

-свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснила, що обвинуваченого ОСОБА_2 вона знає через спільних знайомих. Вона являється власником автомобіля Лексус, оскільки забрала його у ОСОБА_2 за борги. На даний час автомобіль уже проданий. 11.03.2015 року вона себе погано почувала та перебуваючи біля Будинку Торгівлі у м. Черкаси побачила ОСОБА_2, попросила його перегнати автомобіль на стоянку до роботи, на що він погодився. В автомобілі були тільки її речі, ніяких по сторонніх предметів не було, зброї також не було. Пізніше їй зателефонували працівники міліції та повідомили, що її автомобіль був заарештований;

-свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що 11.03.2015 року в м. Черкаси біля автозаправки ними був помічений автомобіль Лексус. Після чого вони зателефонували в ДАІ та дізналися що даний автомобіль перебуває у розшуку. На місце приїхали працівники ДАІ, після чого автомобіль почав рухатися. Зупинивши даний автомобіль, вони представилися та попросили водія вийти. Запитали чи є у нього заборонені предмети, на що він відповів що немає. Під курточкою вони помітили зброю, тому попросили водія автомобіля покласти руки на капот, і в подальшому вилучили у нього два пістолета, які поклали на багажник автомобіля. Далі вони викликали слідчо-оперативну групу, в цей момент чоловік поводив себе нервово. Участі в обшуку він не приймав, він забезпечував порядок. Один пістолет у вказаного чоловіка виймав він, документи на нього були не в порядку. ОСОБА_2 увесь час стояв повернутий лицем до автомобіля;

-свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що 11.03.2015 року під час несення служби від чергового надійшло повідомлення про імовірне місце знаходження автомобіля Лексус, що перебував у розшуку. Вони підїхали до даного автомобіля, заблокували дворовий проїзд. Підійшовши до автомобіля, повідомили водія що вказаний автомобіль перебуває у розшуку. Після чого водій вийшов з автомобіля, почав вести себе нервово. Під час поверхневого огляду вони побачили у чоловіка під курткою зброю. Обшук він особисто не проводив, займався забезпеченням порядку. Працівники міліції доставали зброю, але подробиці він не памятає. Автомобіль оглядала слідчо-оперативна група, до цього вони автомобіль не чіпали. Двері автомобіля були відчинені, сторонніх осіб було багато, проте до автомобіля ніхто не підходив;

-свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_2 давав особисто дозвіл на огляд. Ними було знайдено два предмета схожі на пістолети, посвідчення на носіння травматичної зброї, також були особисті речі. Огляд проводився при понятих. Коли вони приїхали на місце, то пістолети вже перебували на капоті автомобіля. Після чого вони були поміщені до пакетів, у її присутності зброю ніхто не протирав. Нею проводилося затримання ОСОБА_2 і в ході проводився обшук;

-свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснив, що 11.03.2015 року при затриманні розшукуваного автомобіля він був присутній. Звідки він дізнався про даний автомобіль не знає. По приїзду на місце він бачив працівників міліції, автомобіль, чоловіка в наручниках та два пістолета, що лежали на автомобілі. При огляді автомобіля він стояв в стороні та говорив зі знайомими. В кінці його попросили поставити свій підпис на протоколі. Памятає тільки два пістолета і сумку. Під час огляду автомобіля він знаходився в стороні, а потім йому сказали що відбувалося. Дозвіл на огляд затриманий чоловік давав після проведення огляду, точно він сказати не може;

-свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснив, що його запросили бути понятим працівники міліції. Під час огляду автомобіля він знаходився поруч. Затриманий чоловік щось писав, але що саме він не знає. Бачив як вилучали якусь трубку, спортивну сумку, телефон. Також бачив на автомобілі два пістолета і документи. Коли він прийшов на місце, то пістолети вже лежали на автомобілі. Звідки вилучалися пістолети він не знає. Вилучені речі клали в пакети, чи ставив він свій підпис не памятає;

-свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснив, що бачив як затриманий чоловік виходив з автомобіля, до нього підійшли працівники міліції. Також бачив, як працівники міліції поклали два предмета схожі на пістолети на автомобіль. Чи підписував щось затриманий чоловік він не бачив. Чоловік стояв у наручниках повернутий до нього спиною. Звідки діставали пістолети він не бачив. В огляді участі він не приймав. Коли він приїхав на місце, то затриманий чоловік вже стояв біля автомобіля, повернутий спиною до нього, від цього чоловіка відійшов працівник міліції і поклав на автомобіль пістолети. На місці він не стояв, постійно ходив та спілкувався з працівниками міліції. На місці було багато невідомих йому людей. Сам момент вилучення він не бачив, бо коли приїхав на місце, то вилучені речі вже лежали на автомобілі. Звідки вони вилучалися він не бачив.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що не можуть слугувати доказом винуватостіОСОБА_2 покази свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, оскільки вони не вказують на доведеність винуватості обвинуваченого у вчиненні злочину за ч.1ст. 263 КК України, через те, що не містять жодних даних, які б вказували на носіння, придбання вогнепальної зброї, бойових припасів без передбаченого законом дозволу обвинуваченим ОСОБА_2

Більш того, враховуючи покази вказаних свідків, суд вважає таким, що не відповідає дійсності твердження державного обвинувачення, що обвинуваченим ОСОБА_2 було надано згоду на його особистий огляд та не може прийняти до уваги розписку, начебто написану перед цим обвинуваченим оскільки з показів свідків та обвинуваченого вбачається, що відразу ж після зупинки транспортного засобу на ОСОБА_2 було одягнуто наручники і він стояв біля обличчям до автомобіля. Вказане дозволяє зробити висновок, що фактично в даному випадку мав місце обшук, а не огляд місця події, без дозволу суду, що передбачено нормами чинного кримінального процесуального законодавства. Як наслідок, судом визнається недопустимим доказом винуватості обвинуваченого ОСОБА_2, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1ст. 263 КК Українипротокол огляду місця події від 11.03.2015 року.

Окремо слід зазначити наступне.

Предметом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, є вогнепальна зброя та бойові припаси.

Згідно обвинувачення, ОСОБА_2 обвинувачується в носінні, придбанні вогнепальної зброї, бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, зокрема - пістолета конструкції Макарова «ПМ» з глушником, та сімнадцяти 9 мм патронів до пістолета Макарова (ПМ).

Згідно протоколу огляду місця події від 11.03.2015 року (т.1 а.с.9-19), який проводився ст. слідчим СВ Соснівського РВ ОСОБА_10, під час огляду, серед іншого, було вилучено: два предмети, схожі на пістолети; три предмети, схожі на магазини по вісім патронів в двох магазинах, шість патронів в іншому магазині; два патрони - упаковані в п/п сейф - пакет; глушитель металевий в полотенці темно - синього кольору - упаковано в п/п сейф - пакет (т.1 а.с.10, зворот).

11.03.2015 року в період часу з 21-30 год. до 22-00 год. в приміщенні СВ Соснівського РВ ст. слідчий Сторона А.А. одноосібно, без участі понятих чи третіх осіб, провела огляд предметів, вилучених під час огляду місця події, про що було складено відповідний протокол (т.1 а.с.28 29). При цьому, згідно тексту зазначеного протоколу, слідчий оглядала поліетиленові сейф пакети, з пояснювальними написами, підписами понятих та слідчого, вільний доступ до яких був відсутній. В ході даного огляду вищевказані пакети відчинялися та оглядався їх вміст. Інформація про опечатування зазначених пакетів в даному протоколі та в матеріалах кримінального провадження відсутня.

Згідно постанови слідчого про призначення експертизи від 12.03.2015 року (т.1 а.с.63-64), було проведено судову дактилоскопічну експертизу - висновок № 70 від 12.03.2015 року (т.1 а.с.67-72 ). Згідно описової частини даного висновку (розділ « Дослідження », т.1 а.с.67, зворот - 68 ), обєкти надані на експертизу упакованими в три спеціальні пакети експертної служби, з підписами понятих та спеціаліста. Клапани пакетів заклеєні, цілісність упаковок не порушена, що забезпечує зберігання обєктів дослідження й запобігання несанкціонованому доступу до них. Після проведення дослідження, обєкти, які були надані на експертизу та пакети експертної служби, у яких обєкти надійшли на дослідження, упаковано в один спеціальний пакет експертної служби № 1739187 із самоклеючим клапаном, на сторони якого нанесено напис та опечатано круглою печаткою т.1 а.с.71, зворот - 72 ( у висновку є знімки вказаного упакування обєктів), і повернуто разом із висновком ініціатору проведення експертизи.

Згідно постанови слідчого про призначення експертизи від 12.03.2015 року (т.1 а.с.75), було проведено судову балістичну експертизу - висновок № 1/268 від 12.03.2015 року (т.1 а.с.78-83). Згідно описової частини даного висновку (розділ «Дослідження », т.1 а.с.78, зворот - 79), обєкти надані на експертизу упакованими в поліетиленовий пакет - контейнер встановленого зразка, заводський № 2268645. На лицевій стороні пакету виконано рукописний текст « Соснівський 11.03.15 ОМП за адресою м. Черкаси вул. Дашкевича, 66 металевий предмет циліндричної форми ( підпис ) ( підпис ) ( підпис ) 11.03.15 ». Горловина пакету перевязана ниткою жовтого кольору. Вільні кінці нитки обклеєні паперовою биркою білого кольору. На бирці барвником чорного кольору нанесено друкований текст наступного змісту : « Поняті : 1. 2. Речовий доказ Ст. слідчий : В.В. Заінковський ». Барвником синього кольору виконано три підписи та барвником синього кольору нанесено відтиски печатки круглої форми № 1 Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області. Цілісність упаковки не порушена та забезпечує збереження обєктів наданих на експертизу. Оглядом вмісту пакету встановлено, що в ньому знаходиться пістолет без магазину, три магазини та предмет циліндричної форми (патронів в даному пакеті не було ). Після проведення дослідження, обєкти, які були надані на експертизу та марлевий тампон після протирання каналу ствола упаковані в поліетиленовий пакет та опечатаний паперовою биркою з пояснювальними написами та відтиском печатки НДЕКЦ (рисунок 17-т. 1 а. с. 82, зворот - 83 ).

В подальшому, згідно постанови слідчого про призначення експертизи від 12.03.2015 року (т. 1 а. с. 96 ), супровідний лист від 13.03.2015 року (т.1 а.с.95), було проведено судову балістичну експертизу - висновок № 1/267 від 09.06.2015 року (т.1 а.с.102 - 108). Згідно описової частини даного висновку (розділ «Дослідження », т.1 а.с.78, зворот - 79 ), обєкти надані на експертизу упакованими в поліетиленовий пакет - контейнер встановленого зразка, заводський № 2268632. На лицевій стороні пакету барвником синього кольору виконано рукописний текст « Соснівський 11.03.15 ОМП за адресою : вул. Дашкевича, 66 ( підпис ) (підпис ) ( підпис ) 11.03.15 ». Горловина пакету перевязана ниткою білого кольору. Вільні кінці нитки обклеєні паперовою биркою білого кольору. На бирці барвником синього кольору виконано рукописний текст наступного змісту : « Р/д по к/п 12015250040001064 1. ( підпис ) 2. ( підпис ) ст. слідчий ( підпис ) » та барвником синього кольору нанесено відтиск круглої печатки « № 1 » Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області. Цілісність упаковки не порушена та забезпечує збереження обєктів наданих на експертизу. Оглядом вмісту пакету встановлено, що в ньому знаходиться пістолет та двадцять чотири патрони. Після проведення дослідження, пістолет, десять патронів та чотирнадцять гільз, марлевий тампон після протирання каналу ствола упаковані в поліетиленовий пакет та опечатаний паперовою биркою з пояснювальними написами та відтиском печатки НДЕКЦ (рисунок 15 - т.1 а.с.107, зворот - 108).

Вказане дозволяє зробити однозначний висновок про те, що вилучені під час огляду місця події предмети ( вогнепальна зброя та боєприпаси, незаконне придбання та носіння яких інкримінується ОСОБА_2 ) були поміщені та опечатані в два різних пакетах з дотриманням певної процедури; після цього були розпечатані пакети і вилучені предмети оглянуті самостійно слідчим, причому про їх подальше опечатування в матеріалах провадження не зазначено; на дактилоскопічну експертизу надійшли три опечатані пакети - після цієї експертизи були всі предмети поміщено в один пакет, який опечатано працівником експертної служби; після цього на першу та другу балістичні експертизи предмети потрапили в кожному випадку в окремому пакеті, який опечатано слідчим, однак їх вміст не відповідав пакетам, вилученим під час огляду місця події, та пакету, опечатаному слідчим.

З вилученим під час огляду місця події предметами (вогнепальною зброєю та боєприпасами, незаконне придбання та носіння яких інкримінується обвинуваченому), відбувалися неодноразові маніпуляції поза межами експертних установ, а тому суд не може взяти їх до уваги як допустимий доказ, оскільки вважає їх отриманими з порушеннями вимог чинного законодавства.

Відповідно, з вказаних вище підстав, суд також визнає недопустимими доказами висновки судових балістичних експертиз № 1/268 від 12.03.2015 року (т.1 а.с.78-83) та № 1/267 від 09.06.2015 року (т.1 а.с.102 - 108), на які державне обвинувачення посилається як на доказ вини обвинуваченого.

Інших доказівна підтвердженнявинуватостіобвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченогоч.1ст. 263 КК Українистороною обвинувачення не надано.

Обов'язок доказування обставин за обвинуваченням, належності та допустимості доказів покладається в даному випадку на слідчого, прокурора й не може перекладатись на обвинуваченого.

Згідност. 62 Конституції Україниобвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви стосовно доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Статтею 7 КПК Українизакріплені загальні засади кримінального провадження, серед яких є верховенство права, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.

За ч.1, 2ст. 8 КПК Україникримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ч.1, 2ст. 9 КПК Українипід час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимогКонституції України, цьогоКодексу, міжнароднихдоговорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Частинами 2, 3, 4ст. 17 КПК Українипередбачено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Повідомлення про підозру, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи, якщо їх неможливо усунути, тлумачаться на користь такої особи.

З ч.1ст. 91 КПК Українивбачається, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, серед іншого, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Згідно ч.1, 2ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбаченихст. 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора. Обов'язок доказування належності та допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.

Відповідно до ч. 1ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. Такий обов'язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбаченіст. 62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ч. 2ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, яка відповідно ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».

Статтею 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини»передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права». Так, у справі «Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 р. (п. 146) Європейський Суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину, обов'язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного. (Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain, judgment of 6 December 1988, Series A no. 146, p. 33, § 77).

Оцінюючи в сукупності досліджені під час судового розгляду докази з точки зору достатності та взаємозв'язку і приймаючи до уваги, що інших доказів, які б беззаперечно, без сумніву доводили вину обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1ст. 263 КК Українистороною обвинувачення після опитування щодо бажання доповнити судовий розгляд надано не було, суд вважає, що пред'явлене ОСОБА_2 обвинувачення не доведено в судовому засіданні, а усі припущення й сумніви стосовно доведеності вини обвинуваченого слід тлумачити на його користь.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, про необхідність постановлення відносно ОСОБА_2 виправдувального вироку, оскільки не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Цивільний позов не заявлено.

Питання розподілу процесуальних витрат на залучення експерта для проведення експертизи, судом не вирішується, оскільки ч. 2ст. 124 КПК Українипередбачено стягнення тільки з обвинуваченого витрат на залучення експерта у разі ухвалення саме обвинувального вироку, а витрати за залучення стороною обвинувачення експертів в порядку визначеному ч. 2ст. 122 КПК Україниздійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.

Долю речових доказів по справі необхідно вирішити у відповідності із вимогами ст. 100 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.368, 369, 370, 373,374 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_2 невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 263 КК Україниза недоведеністю, що в його діянні є склад кримінального правопорушення.

Виправдати ОСОБА_2 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Поновити ОСОБА_2 в правах, обмежених під час кримінального провадження.

Процесуальні витрати за проведення по справі дактилоскопічної експертизи від 12.03.2015 року в сумі 429,66 грн., балістичної експертизи від 12.03.2015 року в сумі 736,56 грн., експертизи холодної зброї від 20.03.2015 року в сумі 245,52 грн., балістичної експертизи від 09.06.2015 року в сумі 859,32 грн., технічної експертизи документів в сумі 184,14 грн., а всього на загальну суму 2455,20 грн. відшкодувати відповідно до положень ст. 126, 130 КПК України за рахунок Держави.

Грошові кошти у розмірі 24 360 грн.(двадцять чотири тисячі триста шістдесят гривень), які були внесені ОСОБА_11 на розрахунковий рахунок для внесення коштів у вигляді застави № 37316012002339, МФО 854018 ГУДКС України у Черкаській області, код 26261092,згідно зквитанцією№ 0.0.360076925.1 від 13.03.2015 року повернути за належністю ОСОБА_11

Речові докази:

- пістолет Макарова «ПМ» ГУ 265, заводського виробництва СРСР 1964 року випуску, глушник, бойові патрони та гільзи, передані на склад озброєння ВМЗ УМВС зброї та боєприпасів (приймальний акт № 89) знищити;

- автомобіль НОМЕР_2 переданий під зберігальну розписку ОСОБА_3 залишити за належністю;

- оперативна кобура, пара трикотажних рукавиць, москітна сітка, передані до камери зберігання речових доказів Соснівського РВ м. Черкаси УМВС України в Чрекаській області повернути за належністю;

- пістолет «ПМ-Т» «ПИ 2007» «КІ 012891», три магазини, патрони не смертельної дії до вказаного пістолета, металевого предмету клиноподібної форми, посвідчення СЕБ - місце зберігання яких слідчим не вирішено повернути власнику за належністю;

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Соснівський районний суд м. Черкаси, а обвинуваченому, який перебуває під вартою, з моменту вручення копії вироку.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку на підставі п. 6 ст. 376 КПК України вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право на підставі п. 6 ст. 376 КПК України отримати в суді копію вироку.

Головуючий: А.А.Чечот