Рішення № 5487843, 03.09.2009, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2009 р. Справа № 15/103

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Дедедюка Б.В.

при секретарі судового засідання Червак Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго", вул.Б.Хмельницького, 59А, м.Івано-Франківськ, 76000,

до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1,

про стягнення коштів в сумі 17087 грн. 56 коп.,

з участю представників сторін:

від позивача Бажан О.М. - юрисконсульт, довіреність № 661-2/09 від 03.08.2009 року,

від відповідача представники не з"явилися,

встановив:

Державне міське підприємство "Івано -Франківськтеплокомуненерго" (далі позивач) звернулося в суд з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення коштів в сумі 17087 грн. 56 коп., з яких: 8387 грн. 80 коп. основного боргу, 8387 грн. 80 коп. пені, 234 грн. 17 коп. інфляційних збитків та 77 грн. 79 коп. 3 % річних.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 08.07.2009 року порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву і призначено справу до розгляду в судовому засіданні 18.08.2009 року.

Ухвалою суду від 18.08.2009 року розгляд справи відкладено на 03.09.2009 року.

Представники позивача в судовому засіданні 03.09.2009 року позовні вимоги підтвердив в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві та письмовому поясненні по справі. Обгрунтовуючи позовні вимоги посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про постачання теплової енергії № 598 від 01.11.2008 року, в частині здійснення оплати за використану теплову енергію, в результаті чого виникла заборгованість відповідача в сумі 8387 грн. 80 коп. та в зв"язку з чим просить стягнути з відповідача 8387 грн. 80 коп. пені, 234 грн. 17 коп. інфляційних збитків та 77 грн. 79 коп. 3 % річних та покласти на останнього судові витрати.

Представник відповідача в судове засідання 03.09.2009 року повторно не з"явився, вимоги суду вказані в ухвалах від 08.07.2009 року та від 18.08.2009 року не виконав, зокрема відзиву на позовну заяву з нормативно-документальним обгрунтуванням та докази сплати заборгованості суду не надав, хоча відповідач належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень № 1271198 вручено 16.07.2009 року та № 13021454 вручено 28.08.2009 року.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Розяснення Президії ВАСУ від 18.09.1997 року № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні від останнього до суду не надходило.

Неподання або несвоєчасне подання доказів з неповажних причин, спрямоване на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Ковенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

За таких обставин та у відповідності до ст. 75 ГПК України, враховуючи те, що відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, суд, вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами та витребувані судом, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

01.11.2008 року між державним міським підприємством "Івано-Франківськтеплокомуненерго" (Виробник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Споживач) укладено договір про постачання теплової енергії № 598 (далі Договір), предметом якого є постачання Споживачеві теплової енергії відповідно до додатку № 1 до Договору.

Згідно умов Договору позивач зобов"язався постачати Споживачеві теплову енергію, у відповідповідності з умовами Договору, а Споживач зобов"язався своєчасно проводити оплату за використану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені Договором.

Таким чином, зобов"язаною стороною у Договорі є фізична особа-підприємець ОСОБА_1, і саме на нього покладено обов"язок проводити оплату за поставлену державним міським підприємством "Івано-Франківськтеплокомуненерго" теплову енергію.

В порушення договірних зобов"язань, за період з 01.11.2008 року по 01.06.2009 року відповідач не оплачував надані послуги, в результаті чого заборгував позивачу 8387 грн. 80 коп., що підтверджується розрахунком заборгованості оплати за теплоенергію (а.с. 10).

З метою досудового врегулювання спору 13.04.2009 року позивачем направлено на адресу відповідача претензію № 497-2/09 з проханням перерахувати заборгованість в сумі 8242 грн. 41 коп., яку останнім залишено без розгляду.

Станом на час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 8387 грн. 80 коп., що підтверджується матеріалами справи.

За таких обставин, враховуючи наведене, беручи до уваги доводи позивача, відсутність доказів в їх спростування, неподання відповідачем доказів виконання взятого на себе зобов"язання по оплаті за використану енергію, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог в частині стягнення 8387 грн. 80 коп. заборгованості за використану теплову енергію та наявність підстав для задоволення позову в цій частині.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не

встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В розумінні ст. 174 ГК України, господарські зобов”язання можуть виникати з договору та інших угод, передбачених законодавством, а також з угод, які не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов”язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач всупереч умовам укладеного договору за період з 01.11.2008 року по 01.06.2009 року, несвоєчасно і не в повному обсязі виконував свої зобовязання щодо оплати за надані позивачем послуги, що призвело до виникнення заборгованості перед останнім в розмірі 8387 грн. 80 коп. і стало підставою для звернення Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" із позовом у даній справі.

Одночасно, відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно ч. 1 ст. 624 цього Кодексу, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Пунктом 6.3.5 Договору встановлено, що у випадку неоплати платіжних документів в терміни, обумовлені цим договором, на суму невиконаного зобовязання нараховується пеня у розмірі 1% за кожний день прострочення до дня фактичної оплати; сума нарахованої пені включається в наступний платіжний документ.

В результаті аналізу поданого позивачем розрахунку, з урахуванням положень Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", згідно якого суб'єкти підприємницької діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу, судом встановлено, що розмір пені, нарахованої позивачем внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем зобовязань щодо оплати за надані послуги з постачання теплової енергії за період з 01.11.2008 року по 01.06.2009 року становить 8387 грн. 80 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно поданого позивачем розрахунку, відповідачу за прострочення виконання грошового зобов'язання нараховано суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції в розмірі 234 грн. 17 коп. та 77 грн. 79 коп. 3 % річних від простроченої суми.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Доказів сплати заборгованості в сумі 8387 грн. 80 коп., 8387 грн. 80 коп. пені, 234 грн. 17 коп. інфляційних збитків, 77 грн. 79 коп. 3 % річних, що становить предмет позову, відповідач суду не подав, доводи позивача щодо підстав виникнення спору не спростував.

За наведених обставин, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості згідно договору про постачання теплової енергії № 598 від 01.11.2008 року, за період з 01.11.2008 року по 01.06.2009 року, в сумі 8387 грн. 80 коп., 8387 грн. 80 коп. пені за період з 01.11.2008 року по 01.06.2009 року, 234 грн. 17 коп. інфляційних збитків за період з 01.11.2008 року по 01.06.2009 року та 77 грн. 79 коп. 3 % річних за період з 01.11.2008 року по 01.06.2009 року, є обгрунтованими, тому позов. підлягає задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи, а саме: 170 грн. 87 коп. витрат по сплаті державного мита та 315 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 611, 624 ЦК України, 174, 175, 193 ГК України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, (ІПН НОМЕР_1), з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго", вул.Б.Хмельницького, 59А, м.Івано-Франківськ, 76000, (код ЄДРПОУ 03346058), 8387 грн. 80 коп. заборгованості згідно договору про постачання теплової енергії № 598 від 01.11.2008 року, за період з 01.11.2008 року по 01.06.2009 року, 8387 грн. 80 коп. пені за період з 01.11.2008 року по 01.06.2009 року, 234 грн. 17 коп. інфляційних збитків за період з 01.11.2008 року по 01.06.2009 року, 77 грн. 79 коп. 3 % річних за період з 01.11.2008 року по 01.06.2009 року, 170 грн. 87 коп. витрат по сплаті державного мита та 315 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Деделюк Б. В.

Рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 08.09.2009 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______