Рішення № 5487825, 02.09.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.09.09 р. Справа № 32/33пн

Господарський суд Донецької області у складі судді О.М. Сковородіної

при секретарі судового засідання: Ю.П. Фесечко

за участю представників сторін

від позивача: Нуждін В.І. довіреність від 15.07.09р.

від відповідачів: 1. не зявився

2. не зявився

у справі за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „СОТТА МАРКЕТ” м. Маріуполь

до відповідачів: 1. Маріупольської міської ради м. Маріуполь

2. ОСОБА_2 м. Маріуполь

про визнання права власності на самочинно збудовані будівельні обєкти.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „СОТТА МАРКЕТ” м. Маріуполь, 23.06.09р. звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Маріупольської міської ради м. Маріуполь про визнання права власності на самочинно збудовані будівельні обєкти.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на необхідність визнання за ним права власності на самочинно збудовані будівельні обєкти: прибудову (адміністративний корпус) літ. В1 3; сходову клітку - літ. в1 3 загальною (корисною) площею 1121,2кв.м., розташованих за адресою: м. Маріуполь, вул. Таганрозька, 4, та зобовязання БТІ здійснити державну реєстрацію права власності на зазначене майно.

03.08.09р. господарським судом отримані уточнення до позовної заяви, в яких позивач просить визнати за ним право власності на самочинно збудовані будівельні обєкти: прибудову (адміністративний корпус) літ. В1 3; сходову клітку - літ. в1 3 загальною (корисною) площею 448,4кв.м., розташованих за адресою: м. Маріуполь, вул. Таганрозька, 4, та зобовязання БТІ здійснити державну реєстрацію права власності на зазначене майно. Зазначені позивачем вимоги приймаються та розглядаються судом, як остаточні.

Маріупольська міська рада у відзиві зазначила, що позивач не надав жодних доказів, які підтверджують факт оспорення або порушення радою прав ТОВ „СОТТА МАРКЕТ”. Крім того, звернула увагу суду на те, що на підставі договору був здійснений поділ майна, розташованого по вул. Таганрозька, 4 у м. Маріуполі, між позивачем та ОСОБА_2, права та законні інтереси якої можуть бути порушені при визнанні права власності за ТОВ „СОТТА МАРКЕТ”. Однак, під час розгляду справи не заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Ухвалою від 03.08.09р. суд в порядку ст. 24 ГПК України залучив до участі у справі в якості іншого відповідача ОСОБА_2 м. Маріуполь (відповідач 2), оскільки остання є суміжним землекористувачем земельної ділянки, на якій знаходиться спірне майно.

Відповідач 2 у клопотанні від 02.09.09р.просив суд розглядати дану справу без його участі, а, також, зазначив, що всі будівельні обєкти, побудовані позивачем виключно на території земельної ділянки, яка була передана ТОВ „СОТТА МАРКЕТ” у постійне користування.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив.

08.12.05р. між ТОВ „СОТТА МАРКЕТ” та ОСОБА_2 був укладений договір розподілу нерухомого майна, розташованого по вул. Таганрозькій, 4 у м. Маріуполі, між співвласниками спільної часткової власності, відповідно до якого позивачу на підставі договору купівлі продажу нежилих приміщень належать основні будівлі (склади) літ. Г-1, Д-1, Е-1, Ж-1, З-1, прибудова літ. Ж1-1 загальною площею 2780,2кв.м., що складає 57/100частки, а відповідачу 2 на підставі договору купівлі продажу належать основні будівлі (гаражі) А-1, Б-1, В-1 загальною площею 2068,9кв.м., що складає 43/100частки.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 04.08.06р., прийнятим за результатами розгляду цивільної справи за позовом ТОВ „СОТТА МАРКЕТ” до Маріупольської міської ради, за участю третіх осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, за позивачем було визнано право власності на самовільно збудовані нежитлові приміщення, а саме: майстерню (літ. М-2), склад (літ. Н), склад (літ. О), які було введено до складу нежитлового приміщення, розташованого по вул. Таганрозька, 4 у м. Маріуполі.

Як вбачається з витягу про реєстрацію права власності нежитлова будівля по вул. Таганрозька, у м. Маріуполі є приватною власністю позивача.

На підставі Державного акту на право постійного користування землею позивач користується земельною ділянкою загальною площею 1,0935га по вул. Таганрозькій, 4 у Жовтневому районі міста.

Під час користування нежитловою будівлею позивач у звязку з виниклою виробничою необхідністю за власні кошти, але без отримання відповідних дозволів, здійснив будівництво прибудови (адміністративного корпусу) літ. В1 3; сходової клітки - літ. в1 3 загальною (корисною) площею 448,4кв.м.

У технічному висновку, наданому ТОВ „Донбасспецьмонтаж” (ліцензія АВ № 153610), зазначено, що несучі та огороджуючи конструкції спірного майна знаходяться у задовільному стані та придатні до подальшої експлуатації.

З технічного паспорту, який міститься в матеріалах справи, вбачається, що спірне майно було проінвентаризоване БТІ.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб (ч. 5 ст. 376 ЦК України)

З урахуванням приписів ст. ст. 376, 392 ЦК України, обставин справи та наданих доказів, вимоги позивача про визнання права власності обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача про зобовязання БТІ здійснити державну реєстрацію права власності на обєкти нерухомого майна, то вона не може бути задоволена судом, оскільки бюро технічної інвентаризації взагалі не є стороною у даній справі. Крім того, позивач при зверненні до суду з позовом, також, не визначив БТІ, як особу, до якої ТОВ „СОТТА МАРКЕТ” заявляє певні вимоги.

Судові витрати підлягають віднесенню на позивача в порядку, що передбачений ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст. ст. 376, 392 ЦК України, керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „СОТТА МАРКЕТ” м. Маріуполь до відповідачів: 1. Маріупольської міської ради м. Маріуполь, 2. ОСОБА_2 м. Маріуполь про визнання права власності на самочинно збудовані будівельні обєкти.

Визнати право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю „СОТТА МАРКЕТ” (87515, Донецька область, м. Маріуполь, пров. Кузнечний, 2; ЄДРПОУ 31491954) на самочинно збудовані будівельні обєкти: прибудову (адміністративний корпус) літ. В1 3; сходову клітку - літ. в1 3 загальною (корисною) площею 448,4кв.м., розташованих за адресою: м. Маріуполь, вул. Таганрозька, 4, та зобовязання БТІ здійснити державну реєстрацію права власності на зазначене майно.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили 14.09.09р.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.

Суддя