Вирок № 54878204, 24.11.2015, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 24.11.2015

ЄУ № 420/3145/15-к

Провадження №1-кп/420/207/15

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2015 року Новопсковський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Заботіна В.В.

за участю секретаря Котової О.Л.

прокурора Губан І.С.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2, розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду смт.Новопсков кримінальне провадження №12015130510000438 від 28.10.2015 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Красноярського краю, РФ, громадянина України, маючого середню освіту, в силу ст. 89 КК України не судимого, не працюючого, не одруженого, мешкаючого за адресою: Луганська область, Новопсковський район, с. Осинове, вул. Леніна, 189, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до обвинувального акту від 12 листопада 2015 року ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за наступних обставин.

Всередині червня 2015 року ОСОБА_2, знаходячись неподалік с.Осинове Новопсковського району Луганської області біля моста через річку «Айдар», на узбіччі дороги побачив предмет зовні схожий на кастет, на незаконне носіння якого в нього виник злочинний умисел. Після чого ОСОБА_2, продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на носіння кастету, без передбаченого законом дозволу, поклав його до лівої внутрішньої кишені своєї куртки і переніс до місця свого мешкання за адресою: Луганська область, Новопсковський район, с. Осинове, вул. Леніна, б. 189, де в залі став його зберігати з метою особистої самооборони.

28.10.2015 р. ОСОБА_2, не відмовляючись від свого злочинного умислу, спрямованого на носіння кастету без передбаченого законом дозволу та доводячи його до кінця, достовірно знаючи, що кастет являється холодною зброєю, поклав його до лівої внутрішньої кишені своєї куртки і став носити при собі по території смт. Новопсков. Того ж дня об 11 годині 05 хвилин на території Новопсковського РТМО біля магазину «Крамниця» відносно ОСОБА_2 працівниками міліції складено протокол про адміністративне правопорушення за розпивання спиртних напоїв у громадському місці. У ході складання протоколу, співробітниками міліції був проведений особистий огляд речей ОСОБА_2, в ході якого був виявлений предмет зовні схожий на кастет. Під час проведення огляду місця події на території Новопсковського РТМО, працівниками міліції вказаний предмет був вилучений.

Згідно висновку судово-криміналістичної експертизи № 356 від 03.11.2015 року, вилучений у ОСОБА_2 предмет відноситься до категорії холодної зброї, є саморобним кастетом спрощеної конструкції, який є холодною зброєю ударно-дробленої дії.

Вказані дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.263 КК України, як носіння кастету без передбаченого законом дозволу.

17 листопада 2015 року між прокурором прокуратури Новопсковського району Луганської області ОСОБА_3, якій на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12015130510000438 від 28.10.2015 та обвинуваченим ОСОБА_2, за участю захисника ОСОБА_1, укладена угода про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою обвинувачений ОСОБА_2 під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні, зобовязався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні у вчиненні кримінального правопорушення та відшкодувати витрати на проведення судово-криміналістичної експертизи у сумі 306,90 грн.

Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_2 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.263 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) зі звільненням від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з випробовуванням. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходив з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в ній покарання.

Обвинувачений в судовому засіданні просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджене в ній покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду покарання.

Судом встановлено, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_2 визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, дослідження витребуваних документів, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_2 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України та КК України.

З огляду на викладене укладена сторонами угода про визнання винуватості повністю відповідає вимогам чинного кримінально-процесуального законодавства; дії обвинуваченого ОСОБА_2, вірно кваліфіковані за ч.2 ст.263 КК України; умови угоди не суперечать інтересам суспільства; права, свободи та інтереси сторін або інших осіб не порушуються; сторони дійшли зазначеної угоди добровільно, без будь-якого впливу зі сторони; узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України.

Згідно ст. 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання вини, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

За таких обставин укладена між прокурором та обвинуваченим угода про визнання винуватості підлягає затвердженню. Суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_2 узгоджену сторонами міру покарання, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки, передбачені п.п. 2,3 ч.1 ст.76 КК України.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_2 у вигляді особистого зобовязання до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Цивільний позов не заявлено.

Судові витрати: 306,90 грн. витрати на проведення судово-криміналістичної експертизи підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 314, 373, 374, 468-475 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 17 листопада 2015 року, укладену між прокурором прокуратури Новопсковського району Луганської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_2 за участю захисника ОСОБА_1.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України, і призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку, тривалістю в 2 (два) роки, не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави, на р/р № 31114106700223, МФО 804013, Код 37942461, одержувач: УДКСУ у Новопсковському районі, банк одержувача: ГУДКСУ у Луганській області, витрати за проведення судово-криміналістичної експертизи №356 від 03.11.2015 р. в сумі 306 грн. 90 коп.

Речові докази: кастет, вилучений 28.10.2015 року у ОСОБА_2, що знаходиться на зберіганні в кімнаті зберігання зброї при черговій частині Новопсковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області знищити.

Запобіжний захід ОСОБА_2 у вигляді особистого зобовязання до вступу вироку в законну силу, залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Луганської області через Новопсковський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя: