Рішення № 54877476, 23.12.2015, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/4518/15-ц

Провадження № 2/361/2189/15

23.12.2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2015 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1при секретарі ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення від права на спадщину та визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування за законом та зустрічним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_3, третя особа Броварська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування

в с т а н о в и в:

У червні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду із даним позовом, в якому просить усунути ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від права на спадкування після смерті матері ОСОБА_6, яка померла 21.03.2007 року в с. Княжичі; визнати за ним у порядку спадкування за законом після смерті 14.04.2014 року ОСОБА_7 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями за адресою Київська область, Броварський район, с. Княжичі, вул. Лісна, 26.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 23.06.2001 року помер його дід ОСОБА_8 Після смерті останнього відкрилася спадщина на належне йому майно, а саме житловий будинок № 26 по вул. Лісна у с. Княжичі. Спадщину померлого діда прийняв його син ОСОБА_7 та дружина ОСОБА_6, так як на час смерті спадкодавця вони проживали та були зареєстровані за однією адресою. Спадщина успадкована останніми у рівних частинах по ? частці.

21.03.2007 року померла його бабуся ОСОБА_6 Внаслідок смерті останньої відкрилася спадщина на ? частину спірного житлового будинку. Спадщину померлої бабусі прийняв його батько ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 інші спадкоємці за законом ОСОБА_9 та ОСОБА_10 відмовилися від прийняття спадщини на користь відповідачів у даній справі, яка у спадщині яких становить по 2/10.

14.04.2014 року помер його батько ОСОБА_7 у звязку із чим відкрилася спадщина на 6/10 частин спірного житлового будинку. Разом з тим, оформити спадщину померлого він не може у звязку з тим, що при житті спадкодавець не зареєстрував права власності на нерухоме майно.

Далі вказує, що відповідачі по даній справі не мають морального права на спадкування після смерті ОСОБА_6 оскільки ухилялися від надання допомоги своїй матері, яка була інвалідом першої групи та перебувала у безпорадному стані.

Не погоджуючись із даним позовом, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися до суду із зустрічним позовом, в якому просять визнати за ними у порядку спадкування за законом право власності на 3/10 частини за кожним на житловий будинок з відповідними надвірними будівлями та спорудами за адресою с. Княжичі, вул. Лісна, 26.

Зустрічні позовні вимоги позивачі мотивують тим, що 23.06.2001 року помер їх батько ОСОБА_8 після його смерті відкрилася спадщина на ? частину спірного житлового будинку, збудованого у 1957 році, у період перебування у шлюб із ОСОБА_6 Спадщину після смерті останнього фактично прийняли дружина померлого ОСОБА_6 та син ОСОБА_7 по ? частці. Інші спадкоємці необхідних дій для прийняття спадщини не здійснили.

21.03.2007 року померла ОСОБА_6 Внаслідок її смерті відкрилася спадщина на ? частини будинку, з них ? частина належала померлій на праві спільної сумісної власності подружжя, а ? частина - успадкована після смерті чоловіка. У визначений законом строк спадщину померлої ОСОБА_6 прийняли діти ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 Інші спадкоємці ОСОБА_9 та ОСОБА_10 відмовилися від прийняття спадщини на їх користь. Отже, за законом ОСОБА_7 мав успадкувати 1/5 частину, а вони - по 2/5 частинах.

У видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спірне нерухоме майно їм відмовлено з підстав відсутності правовстановлюючого документу на житловий будинок.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_11 первісний позов підтримав у повному обсязі, не визнав зустрічних позовних вимог. Додав, що відповідачі не мають права на спадкування, так як не здійснювали догляд за своєю матірю ОСОБА_6, яка була лежачою та потребувала стороннього догляду. Останні лише декілька разів приїздили, матеріальної допомоги не надавали. Фактично догляд за бабусею здійснював він та його батько ОСОБА_7, який не встиг при житті оформити спадкове майно на своє імя.

Представник позивача ОСОБА_11 первісні позовні вимоги підтримав, не визнав зустрічних позовних вимог. Додав, що після смерті ОСОБА_8 пройшло 14 років, при цьому відповідачі фактично просять суд визнати за їх матірю ОСОБА_6 право власності на ? частку у спільному майні подружжя. Вважає, що останніми пропущено строк на звернення до суду із вимогами про визнання права власності.

Відповідачка ОСОБА_4 первісні позовні вимоги не визнала, підтримала зустрічні, пояснила, що вона доглядала свою хвору матір та надавала матеріальну допомогу для придбання ліків, продуктів харчування, сплати за газопостачання. На час хвороби ОСОБА_6, позивачу було 14 років, при цьому він ходив до школи, власних коштів для матеріального утримання хворої бабусі не мав. ОСОБА_7 не працював, фактично проживав у одному будинку із матірю та був їй як сторож.

Відповідач ОСОБА_5 первісні позовні вимоги не визнав, підтримав зустрічний позов. Пояснив, що у 1957 році його батьки побудували спірний будинок. Він постійно допомагав своїм батькам, приїздив до них та надавав грошові кошти.

Представник відповідачів ОСОБА_12 первісні позовні вимоги визнав частково, вважає, що позивач має право на 4/10 частини спірного житлового будинку, підтримав зустрічні позовні вимоги. Пояснив, що спірний будинок був збудований батьками відповідачів та належав їм на праві спільної сумісної власності. Після смерті ОСОБА_8 відкрилася спадщина на ? частину будинку, яку по ? частині прийняв його син ОСОБА_7 та дружина. Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина на ? частини спірного будинку, при цьому всі пять спадкоємців прийняли спадщину, двоє із яких відмовилися на користь відповідачів. Фактично позивач має право лише на 4/10 частини будинку.

Додав, що жодних підстав для усунення відповідачів від права на спадкування не має.

Вислухавши пояснення позивача, представника позивача, відповідачів, представника відповідачів, свідків, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст.1216 ЦК України).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч.1 ст.1220 ЦК України).

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини (ч.1 ст.1222 ЦК України).

Право на спадкування виникає в день відкриття спадщини (ч.3 ст.1233 ЦК України).

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст.1261 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що 23.06.2001 року помер ОСОБА_8, про що свідчить свідоцтво про смерть серії І-ОК № 080590, видане виконавчим комітетом Княжицької сільської ради Броварського району Київської області.

Після смерті спадкодавця відкрилася спадщина на належне майно.

Із довідки № 1776 від 14.10.2014 року, виданої Княжицькою сільською радою Броварського району Київської області вбачається, що згідно із записами у по господарській книзі № 11 за 2001-2005 роки с. Княжичі по вул. Лісній, 26 значиться житловий будинок, будівлі та споруди, де головою домогосподарства з 1957 року до дня смерті був ОСОБА_8 Вказаний будинок побудований у 1957 році. Рішення про оформлення права власності на даний будинок виконкомом Княжицької сільської ради не приймалося.

Згідно із п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними контрами Української РСР, затвердженої наказом Міністерства юстиції Української РСР № 45/5 від 31.10.1975 року, п. 45 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських ОСОБА_12 депутатів трудящих, затвердженої наказом Міністерства юстиції Української РСР за № 1/5 від 19.01.1976 року підтвердженням належності будинку може служити відповідна довідка виконавчого комітету сільської ради депутатів трудящих.

На підставі ст. 22 Кодексу про шлюб та сім'ю УРСР 1969 року, набутий під час шлюбу ОСОБА_6 та ОСОБА_8 спірний будинок вважається спільною сумісною власністю, незалежно від реєстрації в погосподарській книзі як головою сім'ї, на якого відкрито особовий рахунок. Враховуючи наведену обставину, суд вважає, що до спадкової маси майна померлого ОСОБА_8 належить ? частина спірного будинку. Решта ? частина будинку належала його дружині ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності подружжя.

Згідно із листом Броварської районної державної нотаріальної контори від 29.01.2015 року спадкова справа до майна померлого ОСОБА_8 не відкривалася.

Разом з тим, враховуючи ту обставину, що на час смерті спадкодавця разом із ним постійно проживали дружина ОСОБА_6 та син ОСОБА_7, останні є такими, що прийняли спадщину спадкодавця ОСОБА_8 у рівних частинах по ? частці спірного житлового будинку.

Факт їх постійного проживання за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 підтверджуються довідками, що містяться у матеріалах спадкової справи до майна померлої ОСОБА_6 та ОСОБА_7, що знаходяться у матеріалах цивільної справи № 361/8958/14-ц провадження № 2/361/196/15.

21.03.2007 року померла ОСОБА_6, про що свідчить свідоцтво про смерть серії 1-ОК за № 075752.

Після її смерті відкрилася спадщина на належне майно, а саме ? частини спірного житлового будинку.

Зі спадкової справи до майна померлої ОСОБА_6 О.М.№ 515 вбачається, що 16.05.2007 року заяву про прийняття спадщини померлої подав її син ОСОБА_7 10.08.2007 року спільну заяву про прийняття спадщини подали діти померлої - відповідачі у даній справі. Заявами від 28.08.2007 року спадкоємці за законом діти померлої ОСОБА_9 та ОСОБА_13 відмовилися від прийняття спадщини на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Факт належності вищевказаних осіб до спадкоємців першої черги померлої ОСОБА_14 підтверджується свідоцтвами про народження та одруження ОСОБА_13 За таких обставин частка у спадщині кожного із спадкоємців складає 3/20, враховуючи відмову двох спадкоємців на користь відповідачів частка останніх становить 6/20 або 3/10. Частка ОСОБА_7 у спадщині матері складає 3/20, при цьому враховуючи частку у спадщині ОСОБА_8 1/4 , всього складає 8/20 або 4/10.

14.04.2014 року помер ОСОБА_7, що підтверджується відповідним свідоцтвом про смерть.

Відповідно до спадкової справи № 307/2014 до майна померлого 14.04.2014 року ОСОБА_7 17.05.2014 року заяву про прийняття спадщини подав ОСОБА_3 позивач у справі. Інший спадкоємець за законом син померлого ОСОБА_15 подав заяву про відмову від прийняття спадщини на користь сина померлого ОСОБА_3

З наведених підстав позивач має право на 4/10 частини спірного житлового будинку, так як є спадкоємцем за законом до майна померлого ОСОБА_7

Згідно із технічним паспортом на земельній ділянці по вул. Лісна, 26 у с. Княжичі Броварського району розташований житловий будинок загальною площею 102,4 кв.м, житловою 58,8 кв.м з відповідними надвірними будівлями: сараєм, літньою кухнею, вбиральнею, погребом, колонкою, огорожею.

Не визнаючи зустрічних позовних вимог про визнання права власності сторона позивача посилається на пропуск строків позовної давності щодо визнання за ОСОБА_6 права власності на ? частку у спільному майні подружжя. Однак, суд не може погодитися із такими твердженнями, так як право спільної сумісної власності ОСОБА_6 у спірному житловому будинку не потребує додаткового визнання, належало їй по закону згідно з нормами сімейного законодавства. Одночасно суд вважає безпідставною і заяву відповідачів про застосування наслідків пропуску ОСОБА_3 позовної давності щодо вимоги про усунення спадкування, так як право на спадкування у позивача виникло лише після смерті ОСОБА_7, що мало місце 14.04.2014 року.

Заявляючи вимогу про усунення відповідачів від права на спадщину ОСОБА_3 посилається на перебування останньої у безпорадному стані та ухилення відповідачів від надання допомоги спадкодавцеві.

Так, свідок ОСОБА_16 пояснила, що позивач проживав у спірному будинку разом зі своїм батьком та здійснював догляд за хворою бабусею ОСОБА_6, яка самостійно не могла себе обслугувати та потребувала допомоги. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ухилялися від допомоги своїй матері.

Свідок ОСОБА_17 мати позивача, пояснила, що у 2004 році захворіла ОСОБА_6, догляд за нею здійснював син ОСОБА_7, дочка ОСОБА_13 та її син позивач у справі. Відповідачі участі у догляді за хворою матірю не приймали також не ремонтували будинок та не обробляли земельну ділянку.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 1224 ЦК України передбачено, що за рішенням суду особа може бути усунута від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

При розгляді даної справи по суті, судом не встановлено факту ухилення відповідачів від надання спадкодавцеві ОСОБА_6 допомоги, так і факт перебування останньої в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу в допомозі саме відповідачів.

При цьому для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно до вимог ч. 5 ст. 1224 ЦК України має значення сукупність обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання, перебування спадкодавця в безпорадному стані, потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи. Лише при одночасному настанні наведених обставин і доведеності зазначених фактів в їх сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування.

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який її потребував, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю. Тобто ухилення, пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивач, відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, не надав доказів про умисне ухилення відповідачів від надання допомоги спадкодавцю, доказів про те, що спадкодавець потребував допомоги відповідачів і останні мали можливість її надати, проте ухилялися від обов'язку щодо її надання.

У даному випадку суд вважає, що факт перебування спадкодавця в безпорадному стані в похилому віці, наявність в нього тяжкої хвороби або каліцтва, перебування його у безпорадному стані підлягає доведенню з використанням належних доказів. При цьому суд не може покласти в основу рішення лише покази свідків, які ґрунтуються на субєктивних поглядах та не свідчать про ухилення відповідачів від виконання своїх обов'язків, щодо надання допомоги своїй матері, у розумінні вимог ч. 5 ст. 1224 ЦК України.

Позивач не скористався наданими йому правами, не обґрунтував свої позовні вимоги про усунення від права на спадкування та не надав суду доказів на їх підтвердження, а тому у задоволенні даної вимоги слід відмовити. Враховуючи наведені обставини, первісні позовні вимоги слід задовольнити частково, визнавши за позивачем право власності на 4/10 частини спірного будинку. Зустрічні позовні вимоги є обґрунтованими доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

первісний позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_3 у порядку спадкування за законом право власності на 4/10 частини житлового будинку «А-1» загальною площею 102,4 кв.м, житловою 58,8 кв.м, з господарськими будівлями та спорудами: сараєм, літньою кухнею, вбиральнею, погребом, колонкою огорожею за адресою Київська область, Броварський район, с. Княжичі, вул. Лісна, буд. 26.

В іншій частині первісного позову відмовити.

зустрічний позов задовольнити

Визнати за ОСОБА_4 у порядку спадкування за законом право власності на 3/10 частини житлового будинку «А-1» загальною площею 102,4 кв.м, житловою 58,8 кв.м, з господарськими будівлями та спорудами: сараєм, літньою кухнею, вбиральнею, погребом, колонкою огорожею за адресою Київська область, Броварський район, с. Княжичі, вул. Лісна, буд. 26.

Визнати за ОСОБА_5 у порядку спадкування за законом право власності на 3/10 частини житлового будинку «А-1» загальною площею 102,4 кв.м, житловою 58,8 кв.м, з господарськими будівлями та спорудами: сараєм, літньою кухнею, вбиральнею, погребом, колонкою огорожею за адресою Київська область, Броварський район, с. Княжичі, вул. Лісна, буд. 26.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд.

Суддя Н. П. Маценко