Ухвала суду № 54876542, 06.01.2016, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"06" січня 2016 р.

Справа № 921/18/16-г/6

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

Суддя Шумський І.П.,

Козівська селищна рада звернулась в господарський суд Тернопільської області з позовом від 28 грудня 2015 року до відповідача №1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Козівський цукровий завод" про розірвання договорів оренди землі:

від 25.12.2008 року (зареєстрований за №04 09 650 00003 від 20 січня 2009р.).

від 25.12.2008 року (зареєстрований за №04 09 650 00005 від 20 січня 2009р.).

від 25.12.2008 року (зареєстрований за №04 09 650 00002 від 20 січня 2009р.).

від 12.05.2014 року (щодо земельної ділянки за кадастровим №6123055100:02:005:0487);

А також до відповідача №2 ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про зобов'язання укласти договори оренди на чотири земельні ділянки.

Вимоги позивача мотивовано переходом до відповідача №2 права власності на об’єкти нерухомого майна, що знаходяться на спірних земельних ділянках, які раніше належали відповідачу №1.

Однак, подана позовна заява містить ряд недоліків.

А саме, позивачем порушено правила поєднання вимог, сумісний розгляд яких суттєво утруднить вирішення спору, оскільки, згідно зі змістом ст. 58 ГПК України, в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Так, однорідними можуть вважатися позовні заяви, які, пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача.

Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів. (ч.2 п.3.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Заявлені позивачем вимоги заявлено до різних відповідачів, щодо припинення зобов’язань, які виникли із чотирьох різних договорів з одним суб’єктом господарювання, та укладення договорів щодо чотирьох земельних ділянок з іншим контрагентом, через що, їх сумісний розгляд суттєво перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та утруднить вирішення спору.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, остання містить вісім вимог немайнового характеру, в той час як платіжним дорученням №800 від 20 грудня 2015 року на суму 1218 грн., сплачено лише за одну вимогу, з урахуванням пред'явлення позову у 2015 році.

Так, змістом ст. 44 ГПК України, ст. 3 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір.

Згідно з п.2 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", розмір судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру становить один розмір мінімальної заробітної плати, з 01 січня 2016 року це 1978 грн., а станом на 30 грудня 2015 року - 1218 грн.

Пункт 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України, покладає на позивача обов’язок долучати до позовних матеріалів документ, що підтверджує сплату судового збору.

У пункті 2.11. постанови пленуму №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", Вищий господарський суд України роз’яснив, що у випадках об'єднання в одній заяві дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Від-так, в порушення приписів ст.ст.44,п.3 ч.1 ст. 57 ГПК України, до матеріалів справи не долучено документів, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

В силу ст. 56 ГПК України, позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Частиною 1 п. 2 ст. 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

У відповідності з п.2 "Правил надання послуг поштового зв'язку", затверджених Постановою КМ України від 05.03.2009 р. № 270, розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку. В свою чергу п. 19 Правил визначено, що внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.

Згідно з п. 61 "Правил надання послуг поштового зв'язку" у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Тому, належним доказом направлення саме копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачеві у справі може бути лише лист з описом вкладення, завірений відповідним відділенням зв'язку, разом з касовим чеком/квитанцією про відправлення.

Не можуть бути належними доказами направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів самі лише долучені до позовних матеріалів фіскальні чеки.

У поданому позові також не вказано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини і на яких ґрунтуються пред'явлені вимоги. Зокрема, у тексті позову та додатках до нього відсутні проекти договорів, які суд повинен зобов'язати укласти відповідача №2, як цього вимагають приписи п.1 ч.1 ст. 57 ГПК України.

Недодержання вимог статей 54, 56 та статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК (п.3.5. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Відповідно до п.п.3-6 ст. 63 ГПК України, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, а також в разі порушення правил поєднання вимог або об'єднання в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 32 - 34, 36, 43, 44, 54, 56, 57, 58,63, 86 ГПК України, суддя -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву №01-1340/3-09 від 28 грудня 2015 року та долучені до неї документи, (у т.ч. платіжне доручення №800 від 28 грудня 2015 року на суму 1218 грн.) повернути Козівській селищній раді без розгляду.

2. У відповідності до п. 2 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08 липня 2011 року, судовий збір в сумі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн., сплачений платіжним дорученням №800 від 28 грудня 2015 року повернути з Державного бюджету Козівській селищній раді (вул. Дорошенка, 3, смт. Козова, Тернопільська область, код 04525573)

Ухвала, згідно ч.3 ст.67 ГПК України, п.12 постанови пленуму ВГСУ №6 від 23.03.2012р. "Про судове рішення", набирає чинності з моменту її винесення 05 січня 2016 року.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

На ухвалу господарського суду, сторони, прокурор, треті особи та особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом п’яти днів з дня прийняття ухвали, через місцевий господарський суд.

Суддя І.П. Шумський