Ухвала суду № 54876505, 04.01.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"04" січня 2016 р. Справа № 922/995/15

Вх. номер 51120

Суддя господарського суду Погорелова О.В.

при секретарі судового засідання Шевляковій К.М.

розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" про відстрочку виконання рішення суду та зняття арештів по справі за позовом: Приватного акціонерного товариства "У.П.Е.К.", м. Харків

до Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе", м. Харків

про стягнення 11770678,21 грн.

та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе", м. Харків

до Приватного акціонерного товариства "У.П.Е.К.", м. Харків

про зобов'язання виконати поставку товару та стягнення 2346231,09 грн. пені, -

за участю представників сторін:

стягувача - ОСОБА_1

боржника - ОСОБА_2

ВДВС - ОСОБА_3,

ВСТАНОВИВ:

22.12.2015 року до господарського суду Харківської області від ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" надійшла заява в якій останній просить суд:

- відстрочити виконання рішення господарського суду Харківської області від 20.03.2015 року у справі №922/995/15 до 31 жовтня 2016 року;

- зняти арешти з грошових коштів, що накладені у виконавчому провадженні №47985923 згідно постанов державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 від 13.07.2015 року та від 01.09.2015 року;

- зняти арешт з усього майна АТ "ХТЗ", накладений у виконавчому провадженні №47985923 згідно постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 від 28.08.2015 року.

Ухвалою суду від 23.12.2015 року заяву прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 29.12.2015 року о 10:00 год.

Запис розгляду судової справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: КП Діловодство спеціалізованого суду. Для архівного оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер СІСХ-09302.

Ухвалою суду від 29.12.2015 року розгляд заяви був відкладений до 04.01.2016 року до 12:00 год.

04.01.2016 року представник стягувача надав суду письмові заперечення на заяву про відстрочку виконання рішення суду. Надані заперечення досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

04.01.2016 року представник стягувача надав суду супровідний лист в якому просив суд долучити до матеріалів справи скріншот з сайту "РБК-Україна" щодо прес-конференції гендиректора ПАТ "ХТЗ". наданий документ досліджений судом та долучений до матеріалів справи.

У судовому засіданні представник боржника (заявник) підтримав заяву у повному обсязі та просив суд її задовольнити.

Присутній у судовому засіданні представник стягувача проти задоволення заяви заперечував та просив суд відмовити в її задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, докази подані учасниками судового процесу на підтвердження своїх вимог та заперечень, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви, виходячи з наступного.

Як встановлено судом та підтверджено доданими до матеріалів справи доказами, господарським судом Харківської області було розглянуто позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "У.П.Е.К." про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" 10062204,00 грн. заборгованості за поставлений товар, 1265228,11 грн. пені, 117970,06 грн. 3% річних від простроченої суми боргу та 1316193,83 грн. інфляційних витрат за договором постачання № 8/05/14 від 08 травня 2014 року та зустрічна позовна вимога Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" до Приватне акціонерне товариство "У.П.Е.К." про зобов'язання виконати обов'язок з постачання товару за договором №8/05/14 від 08 травня 2014 року, узгодженого сторонами у специфікаціях № 1 від 15 вересня 2014 року, № 2 від 18 вересня 2014 року на суму 28151688,00 грн. та стягнення з Приватного акціонерного товариства "У.П.Е.К." 1929740,37 грн. пені.

Рішенням господарського суду Харківської області від 20 березня 2015 року по справі №922/995/15 первісний позов було задоволено частково, а у зустрічному позові відмовлено повністю.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" (боржника) на користь Приватного акціонерного товариства "У.П.Е.К." (стягувача) 10062204,00 грн. заборгованості за поставлений товар, 1265228,11 грн. пені, 112970,06 грн. 3% річних від простроченої суми боргу, 1316193,83 грн. інфляційних витрат за договором постачання № 8/05/14 від 08 травня 2014 року та 73080,00 грн. судового збору.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" на користь державного бюджету України 24937,37 грн. судового збору.

Постановою Харківського апеляційного суду від 20 травня 2015 року вищезазначене рішення залишено без змін.

06 червня 2015 року господарським судом Харківської області було видано відповідні накази.

Постановою Вищого господарського суду України від 09 липня 2015 року вищевказані рішення та постанова по справі №922/995/15 залишені без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Як роз'яснено у п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

У відповідності до п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" № 14 від 26.12.2003 року, при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК і ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Заява боржника про відстрочку виконання рішення суду обґрунтована фактом простою підприємства боржника, що в свою чергу свідчить про те, що з 20.03.2015 року ПАТ "ХТЗ" не здійснювало відпуск продукції, зважаючи на несприятливу в даний час кон'юктуру ринку; звітом про фінансові результати за 9 місяців 2015 року, який свідчить про те, що чистий дохід від реалізації продукції підприємства порівняно з 2014 роком зменшився на 87345000,00 грн., а фінансовим результатом діяльності підприємства боржника за 9 місяців 2015 року є збиток у розмірі 163794000,00 грн.; сума заборгованості перед стягувачем є більшою ніж загальний фонд заробітної плати підприємства, а сплата зазначеної заборгованості унеможливить виплату заробітної плати працівникам; підприємство боржника знаходиться у скрутному фінансовому стані, який вказує на наявну загрозу банкрутства, навіть за сприятливої ринкової кон'юнктури, має сезонні ознаки і його обсяг зменшується в зимовий та літній періоди, при цьому, платежі за енергоносії взимку навпаки збільшується. У випадку несплати за енергоносії та заробітної плати працівникам, загроза поглиблення соціально-економічної кризи не лише на підприємстві, але й в цілому Орджонікідзевському районі міста Харкові, де мешкає більшість співробітників підприємств. Несплата зазначених обов'язкових платежів в осінньо-зимовий період призведе до відключення АТ ХТЗ від газопостачання та електропостачання, що несе загрозу повного зупинення виробництва, частину якого неможливо буде відновити в подальшому. При цьому, за зазначених умов, погасити заборгованість перед ПрАТ У.П.Е.К. буде неможливо навіть у мінімальних об'ємах.

Проте, суд не приймає перелічені обставини в якості підстав для відстрочки виконання рішення суду, оскільки, у розумінні ст. 121 ГПК України, обставини, на які боржник посилається в обґрунтування заяви, не можуть слугувати підставою для відстрочки виконання рішення суду, оскільки є виключно наслідком господарської діяльності підприємства боржника і ні в якому разі не склалось в наслідок надзвичайних обставин. Відтак, Публічне акціонерне товариство "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе", будучи самостійним субєктом господарювання, повинно нести вiдповiдальнiсть за свою дiяльнiсть, маючи обовязок виконувати прийнятi на себе зобовязання належним чином у вiдповiдності до ст. 526 ЦК України.

Крім того, суд приймає до уваги, що у 4 кварталі 2014 року дохід боржника склав 171886000,00 грн., за 1 квартал 2015 року - 151487000,00 грн., за 2 квартал 2015 року - 151487000,00 грн., за 3 квартал 2015 року - 85125000,00 грн., що підтверджує фінансову можливість боржника виконати свої зобов'язання перед ПрАТ "У.П.Е.К.".

Посилання заявника на можливість банкрутства, мають суперечливий та недоведений характер, оскільки з наявних в матеріалах справи доказів, вказана обставина не вбачається.

Поряд з цим, суд зазначає на необхідність дотримання судом балансу інтересів сторін при здійсненні відстрочки виконання судового рішення. Так, судом приймається до уваги, що за результатами роботи за 9 місяців 2015 року ПрАТ "У.П.Е.К. " мало збиток від господарської діяльності у розмірі 10930000,00 грн., що підтверджується звітом про фінансові результати за 9 місяців 2015 року (форма №2 код за ДКУД 1801003).

До матеріалів справи стягувачем надані копії судових рішень господарського суду Харківської області про стягнення з ПрАТ "У.П.Е.К." на користь ТОВ Райффайзен ОСОБА_5 майже 13 млн. грн. Матеріали справи також містять низку інших судових рішень, щодо стягнення з позивача великих сум заборгованості, що підтверджує скрутне фінансове становище позивача.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 року у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02), зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені в параграфі 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод

У відповідності до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Отже, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що Публічним акціонерним товариством "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" не надано переконливих доказів винятковості ситуації, що спонукала його звернутися до суду iз вiдповiдною заявою, не наведено також доказів існування обставин, що за змістом ст. 121 ГПК України ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, не доведено існування причинно-наслідкового звязку між такими обставинами i неможливістю виконання судового рішення та не поданого доказів того, що зі спливом строку відстрочки боржник зможе виконати рішення суду, а тому заява боржника про надання відстрочки рішення суду задоволенню не підлягає.

Щодо вимог боржника про зняття арештів з грошових коштів, що накладені у виконавчому провадженні №47985923 згідно постанов державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 від 13.07.2015 року та від 01.09.2015 року та зняття арешту з усього майна АТ "ХТЗ", накладеного у виконавчому провадженні №47985923 згідно постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 від 28.08.2015 року, заявлених у заяві про відстрочку виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

У відповідності до ч.1 ст.17 Закону України "Про виконавче провадження примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Положеннями п. 1 ч.1 ст.19 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

За приписами ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

У разі наявності письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо витрати, пов'язані із зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, арешт з майна боржника може бути знято за постановою державного виконавця, що затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копії постанови державного виконавця про зняття арешту з майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду. Зазначені у цій статті постанови можуть бути оскаржені сторонами в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Отже, положення ч. 5 ст. 60 вказаного Закону стосовно зняття арешту з майна у випадках незавершеного виконавчого провадження за рішенням суду стосується саме рішення суду.

Заява про зняття арешту з майна подається до ВДВС який відкривав виконавче провадження та накладав арешт на майно. У разі відмови Відділу державної виконавчої служби у задоволені заяви про зняття арешту, такі дії можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом ХІV ГПК України. При цьому, за приписами господарського судочинства, господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Таким чином, на думку суду, недоречними є вимоги заявника про зняття арештів, накладених у виконавчому провадженні №47985923 постановами державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у заяві про відстрочку виконання рішення суду, оскільки господарський суд не наділений процесуальними повноваженнями здійснювати заходи щодо виконавчого провадження, зокрема зняття арешту, накладеного державним виконавцем в рамках виконавчого провадження, у звязку з чим суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви в цій частині вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" про надання відстрочки виконання рішення господарського суду Харківської області від 20.03.2015 року по справі №922/995/15 та зняття арештів з грошових коштів та майна боржника - відмовити повністю.

Суддя Погорелова О.В.