Постанова № 54876312, 04.01.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2016 року Житомир справа № 806/5220/15

категорія 11.5

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Чернова Г.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до Відділу Державної виконавчої служби Житомирського районного управління юстиції про визнання протиправними та скасування постанов,-

встановив:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом та просить визнати протиправними та скасувати:

- постанову про стягнення виконавчого збору від 25.09.2012 ВП №34316658;

- постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №43981491 від 10.07.2014;

- постанову про стягнення виконавчого збору від 01.03.2013 ВП №34317984;

- постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №43981786 від 10.07.2014;

- постанову про стягнення виконавчого збору від 01.03.2013 ВП №34368863;

- постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №43981723 від 10.07.2014.

В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що 23.11.2015 йому стало відомо про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження. В зв'язку із вказаним, 24.11.2015 ОСОБА_1 звернувся у відділ Державної виконавчої служби Житомирського районного управління юстиції та дізнався про відкриті провадження щодо стягнення з нього виконавчого збору ВП №43981491, ВП №43981786, ВП №43981723. Проте, дані постанови на його адресу не направлялись та про їх існування йому нічого не було відомо. Враховуючи вказане, відповідачем було грубо порушено вимоги ст.31 Закону України "Про виконавче провадження", відтак постанови від 25.09.2012 ВП №34316658; ВП №43981491 від 10.07.2014; від 01.03.2013 ВП №34317984; ВП №43981786 від 10.07.2014; від 01.03.2013 ВП №34368863; ВП №43981723 від 10.07.2014 - підлягають скасуванню.

Представники сторін подали заяви, в яких просять справу розглядати в порядку письмового провадження.

Враховуючи вказане та у відповідності до ч.6 ст.128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно постанов від 17.09.2012: ВП №34317984, ВП №34368863, ВП №34316658, було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-9122, виданого Жовтневим районним судом м.Дніпропетровськ, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "КБ"ПриватБанк" заборгованості в сумі 48569,74 грн (а.с.17), 87523,53 грн (а.с.19), 351717,73 грн (а.с.15).

Оскільки боржник ОСОБА_1 в строк до року не сплатив борги за виконавчим листом № 2-9122, державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Житомирського районного управління юстиції винесено постанови про стягнення з нього виконавчого збору від 01.03.2013 ВП №34317984 в сумі 4856,97 грн (а.с.10), від 25.09.2012 ВП №34316658 в сумі 35171,78 грн (а.с.12), від 01.03.2013 ВП №34368863 в сумі 8752,35 грн (а.с.14).

08.07.2014 дані виконавчі провадження закінчені в зв'язку із надходженням заяв стягувача (ПАТ "КБ"ПриватБанк") про повну сплату заборгованості (а.с.16,18,20), а постанови про стягнення виконавчого збору виведені в окремі виконавчі провадження ВП №34317984, ВП №34368863, ВП №34316658 (а.с.10,12,14).

10.07.2014 розпочато примусове виконання постанов про виведення в окремі виконавчі провадження, про що державним виконавцем винесено постанови ВП №43981491 (а.с.13), ВП №43981786 (а.с.11), ВП №43981723 (а.с.13).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження" (у відповідній редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч.2 ст.11 Закону, обов'язками державного виконавця, є, в тому числі, надання сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливості ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження та роз'яснення сторонам їхніх прав і обов'язків.

Згідно п.1 ч.1 ст.19 Закону, виконавче провадження відкривається на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова (ч.2 ст.25).

Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові (ч.5 ст.25).

За умовами ч.1 ст.28 Закону, у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

У разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру та в разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення (закінчення) такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору (ч.7 ст.28 Закону).

Таким чином, як випливає із наведених норм, постанова про відкриття виконавчого провадження та постанова про стягнення виконавчого збору мають бути доведені до відома сторін виконавчого провадження: стягувача та боржника.

При цьому обов'язковою умовою для винесення постанови про стягнення виконавчого збору є невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, про який його має бути повідомлено шляхом вручення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Крім того, ч.1 ст. 31 Закону передбачено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Проте, як свідчать надані представником відповідача матеріали виконавчих проваджень №43981491, №43981786, №43981723 (а.с.44-59), в порушення цієї норми, позивач, як боржник у заведених виконавчих провадженнях, не був повідомлений про стягнення з нього виконавчого збору.

Також відсутні будь-які докази повідомлення позивача про відкриття виконавчого провадження ВП №34317984, ВП №34368863, ВП №34316658 та ВП №43981723, ВП №43981491, ВП №43981786 рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Отже, відділом Державної виконавчої служби Житомирського районного управління юстиції було грубо порушено права позивача на своєчасне отримання інформації стосовно наявних виконавчих проваджень щодо примусового стягнення з нього заборгованості, та в зв'язку із вказаним права на оскарження дій та постанов державного виконавця.

Оскільки позивач не знав про існування постанов про відкриття виконавчих проваджень, в яких державним виконавцем був зазначений строк на добровільне виконання виконавчого листа № 2-9122, відтак не міг вчинити будь-яких дій у погашення наявної заборгованості у такий строк.

А тому, у державного виконавця, за відсутності підтверджуючих даних про повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження та наданого боржнику в такій постанові добровільного строку для сплати коштів за виконавчим листом, були відсутні законні підстави для винесення постанов про стягнення виконавчого збору та виведення їх в подальшому в окремі провадження, відкриття виконавчого провадження окремих виконавчих проваджень постановами №43981491, №43981786, №43981723.

Крім того, необхідно відзначити, що згідно постанов про відкриття виконавчого провадження ВП №34317984, ВП №34368863, ВП №34316658 від 17.09.2012, боржнику був наданий строк на добровільне виконання до 24.09.2012. В свою чергу, постанови про стягнення виконавчого збору ВП №34317984 та ВП №34368863 були винесені 01.03.2013, тобто з порушенням встановленого у ч.1 ст.27 Закону, строку.

Враховуючи все вищевикладене, суд робить висновок про те, що державний виконавець, приймаючи постанови про стягнення виконавчого збору від 01.03.2013 ВП №34317984, від 01.03.2013 ВП №34368863, від 25.09.2012 ВП №34316658 та постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.07.2014 ВП №43981723, ВП №43981491, ВП №43981786 щодо стягнення виконавчого збору, діяв всупереч наданих йому чинним законодавством повноважень, відтак зазначені постанови є неправомірними та підлягають скасуванню.

Згідно з частиною 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів правомірності оспорюваних постанов, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158-163,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

постановив:

Позов задовільнити.

Визнати протиправними та скасувати постанови, винесені державним виконавцем Державної виконавчої служби Житомирського районного управління юстиції, про стягнення виконавчого збору: від 25.09.2012 ВП №34316658; від 01.03.2013 ВП №34317984; від 01.03.2013 ВП №34368863 та постанови про відкриття виконавчого провадження: ВП №43981491 від 10.07.2014; ВП №43981786 від 10.07.2014; ВП №43981723 від 10.07.2014.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Г.В. Чернова