Ухвала суду № 54875407, 11.01.2016, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/787/15-к

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" січня 2016 р.смт. Веселинове

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської області Чаричанський П.О., при секретарі Матевосян К.М., за участю прокурора Ложкар М.Л., обвинуваченого ОСОБА_1, розглянувши клопотанням прокурора Ложкар М.Л. у кримінальному провадженні №12015150180000049 про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого Веселинівським районним судом Миколаївської області 15.07.2014 року за ч.2 ст. 185, ч.1ч. ст. 277, ч.1 ст. 70 Кк України до трьох років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки.,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Веселинівського районного суду Миколаївської області знаходиться кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015150180000049від 27.01.2015 року по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

11.01.2016 року до Веселинівського районного суду Миколаївської області надійшло клопотання прокурора Ложкар М.Л., про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1, в якому зазначено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, в судові засідання не зявляється, тим самим порушив покладенні на нього обовязки ухвалою Веселинівського районного суду Миколаївської області від 14.04.2015 року про запобіжний захід у виді домашнього арешту, ухвала про привід не виконана, оскільки останній відсутній за місцем проживання, таким чином обвинувачений переховується від органів досудового розслідування та суду. Також клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_1 ніде не працює, не має постійного джерела прибутків, скоїв злочин в період іспитового строку, тому в подальшому він може знову вчинити злочин проти чужого майна. Дані обставини є ризиками, передбаченими п.1,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив суд змінити запобіжний захід на тримання під вартою, оскільки обраний запобіжний захід домашній арешт не забезпечує участь обвинуваченого в судовому розгляді.

Обвинувачений ОСОБА_1 не заперечував проти задоволення клопотання.

Заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно ч.1, 2 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 п. 5 ст . 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Таким чином, в судовому засіданні прокурор при розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу довів обставини, передбачені п.1, 2, 3 ч. 1 ст. 194 КПК України.

Крім того, суд відповідно до ст. 178 КПК України, враховує, що ОСОБА_1, раніше судимий та в період іспитового строку повторно вчинив кримінальне правопорушення проти власності, котре відноситься до категорії середньої тяжкості злочину, не працює, перешкоджає розгляду кримінального провадження шляхом неявки в судові засідання, порушив покладенні на нього обовязки ухвалою Веселинівського районного суду Миколаївської області від 14.04.2015 року про запобіжний захід у виді домашнього арешту, перебував у розшуку ухиляючись від суду, що потягло за собою не прийняття судового рішення у розумні строки.

Окрім наявного обвинувачення, запобіжний захід у виді триманні під вартоювідповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому, зокрема, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухилення обвинуваченого від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином забезпечить дотримання обвинуваченим процесуальних обов'язків під час судового розгляду.

Разом з тим, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та враховуючи відсутність доказів того, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується вчинений із застосуванням насильства чи погрози його застосування, не спричинив загибель людини, запобіжний захід у вигляді застави йому раніше не обирався і не був порушений, суд прийшов до переконання за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави.

Так, згідно вимог ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину середньої тяжкості, від одного до двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати.

Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_1, його матеріальний стан, суд вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 20 розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Виходячи із вищевикладеного, керуючись ст. ст.131, 132, 176-178, 183, 184, 194, 331 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, у виді домашнього арешту на тримання під вартою, взявши ОСОБА_1 під варту з зали суду у межах строку тримання під вартою, передбаченого ч. 1 ст. 197 КПК України - 60 діб, який обчислювати з моменту взяття під варту ОСОБА_1, тобто з 11 січня 2016 року по 10 березня 2016 року включно.

Розмір застави визначити у межах 20 (двадцяти) мінімальних заробітних плат в сумі 27 560 (двадцять сім тисяч пятсот шістдесят) гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: № 37312006000573, код банку отримувача (МФО) 826013, банк отримувача ГУ ДКСУ у Миколаївській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26299835, отримувач коштів ТУ ДСА України в Миколаївській області.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1, наступні обов'язки:

- прибувати до Веселинівського районного суду Миколаївської області за викликом в судове засідання;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, а саме с. Бондарівка Веселинівського району Миколаївської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та суддю Веселинівського районного суду Миколаївської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, прокурора Ложкар М.Л.

Ухвала судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської області ОСОБА_2