Постанова № 54872789, 17.12.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2015 року 11:58Справа № 0870/3167/12 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Яланської В.А. та представників

позивача: Польнікової Н.В.

відповідача: Гавриленка Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

05 квітня 2012 року Публічне акціонерне товариство «Мотор Січ» (далі - позивач або ПАТ «Мотор Січ») звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжя (далі - відповідач або СДПІ) в якій просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.12.2011 №0002250802 та №0002260802.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що підприємством виконані основні умови відображення податкового кредиту: наявний зв'язок отриманих товарів з господарською діяльністю підприємства та існування підтвердження факту сплати податку - належним чином оформлені ВМД, що в повній мірі відповідає положенням Податкового кодексу України, що визначають спеціальні правила справляння такого податку у разі здійснення операції з імпорту.

З огляду на наявність у Податковому кодексі України спеціальних норм («в» п. 185.1 ст. 185, п. 188.1, п. 187.8 ст. 188, п. 198.2 ст. 198, п. 201.12 ст. 201), що регулюють порядок оподаткування імпортних операцій, позивач вважає неправомірними висновки податкового органу по зменшенню податкового кредиту та бюджетного відшкодування на суми ПДВ, сплачені при розмитнені імпортованих товарів.

З урахуванням вище зазначеного, вважає податкові повідомлення-рішення від 21.12.2011 №0002250802 та №0002260802 протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги в повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві. Просить суд позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив, з підстав визначених у письмових запереченнях, зокрема зазначив, що під час проведення перевірки податковим органом встановлено, що позивачем завищено податковий кредит на суму 410 281,82 грн. при імпорті ТМЦ із зазначенням характеру угоди «84», що не передбачає розрахунки за товар. Право на податковий кредит виникає у разі придбання або виготовлення товарів з метою їх використання у межах господарської діяльності, а ввезення товару на митну територію України по ВМД здійснено позивачем не з метою придбання, так як розрахунки по таким операціям не здійснювались.

Крім того, позивачем не відображено в податковій звітності результатів попередніх перевірок, що призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 24 податкової декларації за жовтень 2011 року) у розмірі 19 471 322 грн.

На підставі вище викладеного вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом у порядку встановленому чинним законодавством, а тому підстави для їх скасування відсутні. З урахуванням вищезазначеного просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 17.12.2015 на підставі ст. 160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Мотор Січ» (код ЄДРПОУ 14307794), зареєстроване Виконавчим комітетом Запорізької міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію від 25.05.1994 №11031200000005089. З 25.05.2011 свідоцтво про державну реєстрацію № 11031050049005089 від 25.05.2011. Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 24.06.2011 № 100340962/

В період з 22.11.2011 по 06.12.2011, відповідно до п.п.200.10 ст. 200 Податкового кодексу України, фахівцями СДПІ проведено камеральну перевірку з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 28 527 774 грн. за жовтень 2011 року, заявленої до відшкодування на рахунок платника у банку.

За результатами проведеної перевірки складено Акт № 195/08-02/14307794 від 06.12.2011 (далі - Акт перевірки).

Висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем вимог:

- п.198.3, 198.6 ст.198, п.200.1, п.200.3, п. 200.4, Податкового кодексу України, п. 2 Розділу XI «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 №41, зареєстрованого в Мінюсті України 16.02.2011 №197/18935, в результатів чого позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 410 282 грн.;

- абз. «б» п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, п.п.4.6.7 п.п.4.6 п.4 Розділу 4 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 №41, зареєстрованого в Мінюсті України 16.02.2011 №197/18935, в результаті чого позивачем завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 24) податкової декларації за жовтень 2011 року у сумі 19 471 322 грн.

Вказані порушення виникли внаслідок наступного.

У акті перевірки податковим органом встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту включено суми ПДВ у розмірі 404023,63 грн., які сплачені митним органам при ввезенні на митну територію України товару за характером угоди 84, згідно якої не передбачено розрахунки за товар.

Зменшення суми податкового кредиту за результатами перевірки здійснено виходячи з наступного. Згідно «Порядку ведення відомчих класифікаторів з питань митної статистики, які використовуються в процесі оформлення митних декларацій», затвердженого Наказом Державної митної служби України №107 від 15.02.2011 характер угоди 84 означає, як «інше» і не передбачає розрахунки за товар.

Крім того, податковим органом під час проведення перевірки встановлено, що позивачем не відображено в податковій звітності за жовтень 2011 року результатів попередніх перевірок, що привезло до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Також податковий орган в обґрунтування висновків акту перевірки посилається на відсутність договорів купівлі-продажу отриманих матеріальних цінностей з їх постачальниками та приходить до висновку про відсутність права у позивача на податковий кредит та бюджетне відшкодування.

21.12.2011, на підставі акту перевірки 195/08-02/14307794 від 06.12.2011 відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення:

№ 0002250802, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 410 282 грн. та визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 205 141 грн.

№ 0002260802, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 19 471 322 грн.

Не погоджуючись із винесеними податковими повідомленнями - рішеннями позивач скористався своїм правом на адміністративне оскарження.

Рішенням Державної податкової служби України № 5152/6/10-2115 від 22.03.2012, скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржувані рішення без змін.

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду із вимогою про їх скасування.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у жовтні 2011 року підприємством були розмитнені товарно-матеріальні цінності в режимі «імпорт» та оформлено ВМД типу ІМ-40, в яких у графі 24 «Характер угоди» зазначено код «84-інші випадки».

Товар ввозився за наступними вантажно-митними деклараціями:

№112000011/2011/002730 - частини турбовальних авіадвигунів ТВЗ-117МТ: ротор турбіни компресора, колектор, поставлені Компанією MORIKAWA SHOJI KAISHA, Японія, на виконання умов договору №1323/658-E08-168-JP392(FTD) від 13.01.2009 та пункту 1 Доповнення до нього №4 від 18.02.2011, в результаті здійснення позивачем заміни. Отже, позивачем в процесі ремонту була виконана заміна дефектного товару, який надійшов у його власність, на якісний товар, який надійшов у власність нерезидента.

№112000011/2011/002744 - частини турбовальних авіадвигунів Д-436-148: камера згорання, ротор ТВД (модуль), ротор в неробочому стані, поставлений ВАТ «Авіакомпанія Росія», знятий позивачем на виконання умов договору №4502/09-К(ЄРО) від 17.06.2010 в результаті здійснення гарантійної заміни, що підтверджено рекламаційними актами № 268-11 від 02.09.2011 та №273-11 від 02.09.2011. Отже позивачем, як продавцем, була виконана гарантійна заміна бракованого товару, який надійшов у його власність.

№112000011/2011/002788 - запасні частини (деталі, вузли), які знято (дефектовано) в процесі ремонту з авіадвигуна ТВЗ-117 ВМ серії 02 (компресор - ротор, лопатки), поставлені Компанією «Motor Sich Middle East FZE», OAE, на виконання умов договору №/003/2006 від 20.07.2006, в результаті здійснення позивачем заміни, згідно з додатком №33 до договору № МЕ/003/2006 від 20.07.2006. Отже, позивачем процесі ремонту була виконана заміна дефектного товару, який надійшов у його власність, на якісний товар, який надійшов у власність нерезидента.

№112000011/2011/002790 - запасні частини (деталі, вузли), які знято (дефектовано) в процесі ремонту з авіадвигуна ТВЗ-117 ВМ серії 02 (компресор - ротор, лопатки), поставлені Компанією «Motor Sich Middle East FZE», OAE, на виконання умов договору № МЕ/003/2006 від 20.07.2006, в результаті здійснення позивачем заміни, згідно з додатком №33 до договору № МЕ/003/2006 від 20.07.2006. Отже, позивачем в процесі ремонту була виконана заміна дефектного товару, який надійшов у його власність, на якісний товар, який надійшов у власність нерезидента.

№112000011/2011/002814 - комплект шліфувальних кругів, поставлений ALFLETH ENGINEERING, Швейцарія, на виконання умов договору №1323/658-І07-210-СН756 (FTD) від 23/08/2007 і додатку №4 до нього від 30.06.2011 зі здійснення на користь позивача гарантійних зобов'язань з поставки товару до обладнання на заміну дефектного. Отже, позивачем в межах договору шляхом заміни, здійсненої нерезидентом, був придбаний товар належної якості.

№112000011/2011/002810 - частина до турбовального авіадвигуна: турбіна вільна (модуль) в неробочому стані, поставлені Компанією ВАТ НПК «ПАНХ», РФ, знятий позивачем на виконання умов договору №1323/658-Е07-217-Яиб43(ВТД) від 30.08.2007, в результаті здійснення гарантійної заміни, що підтверджено рекламаційним актом № 28/11 від 29.06.2011. Отже позивачем, як продавцем, була виконана гарантійна заміна бракованого товару, який надійшов у його власність.

№112000011/2011/002936 - частина до турбовального авіадвигуна ТВЗ-117МТ: заслонка регулююча, в неробочому стані, поставлені Компанією ВАТ «Улан - Уденський авіаремонтний завод», РФ, знятий позивачем на виконання умов договору №1323/658-Е09-300-RU643(ВТД) від 23.11.2009 в результаті здійснення гарантійної заміни, що підтверджено рекламаційним актом № 236/8-2-30 від 22.10.2010. Отже позивачем, як продавцем, була виконана гарантійна заміна бракованого товару, який надійшов у його власність.

№ 112000011/2011/002902 - частини до ДСУ АИ -9В: сопло реактивне, в неробочому стані, поставлені Компанією ВАТ «558 АРЗ», Республіка Білорусь, знятий Позивачем на виконання умов договору №1323/658-Е1l-052-BY112(FTD) від 23.02.2011, в результаті здійснення гарантійної заміни, що підтверджено рекламаційним актом № 192-1/2011/РУ від 12.07.2011. Отже позивачем, як продавцем, була виконана гарантійна заміна бракованого товару, який надійшов у його власність.

Також, судом встановлено, що ПДВ, на суму якого податковим органом зменшено податковий кредит за жовтень 2011 року сплачено позивачем у відповідності п.п. «в» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України.

Митне оформлення ввезених матеріальних цінностей було здійснено позивачем відповідно до ст. 70-86 Митного кодексу України та Постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 № 574 «Про затвердження Положення про вантажну митну декларацію» та інструкції про її заповнення.

Так, відповідно до статті 70 Митного кодексу України метою митного оформлення є підтвердження відомостей, отриманих при митному контролі товарі та транспортних засобів, що переміщуються через кордон України, та оформлення результатів такого контролю. Декларування здійснюється шляхом заявлення у встановленій формі відомостей про товари, мету їх переміщення, та інших відомостей необхідних для здійснення їх митного контролю. Такі відомості зазначаються у відповідних графах вантажно-митної декларації.

Так, відповідно до встановленої форми декларації в графі 1 зазначається тип такої декларації, який відповідає митному режиму, в який оформлюється товар. В даному випадку ІМ 40 - режим імпорту. В графі 24 зазначається характер (тип) угоди, перелік яких встановлено Наказом Державної митної служби України від 12.12.2007 № 1048. Тип угоди відповідає змісту правочину, на виконання якого здійснюється поставка матеріальних цінностей та відображає спосіб розрахунків за поставлений товар. Характер угоди «84» означає відсутність розрахунків з постачальником у зв'язку з або поверненням раніше вивезених матеріальних цінностей, або з заміною одних матеріальних цінностей на інші.

Згідно пп. «в» п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з ввезення на митну територію України товарів у митному режимі «імпорт» або «реімпорт». Пункт 1881. Статті 185 Податкового кодексу України визначає базу оподаткування - митна вартість імпортованого товару.

В момент розмитнення товару у імпортера виникає обов'язок сплатити митним органам ПДВ згідно п.187.8 ст.187 Податкового кодексу України, якою передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення. У момент сплати податку митним органам, відповідно до п.193.2 ст. 193 Податкового кодексу України у платника податку виникає право на податковий кредит, що посвідчується згідно із п. 201.12 ст. 201 Податкового кодексу України.

За правилами п.201.12 ст.201 Податкового кодексу України, у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Крім того, в обґрунтування висновків акту перевірки податковим органом зазначено, що імпорт здійснювався при відсутності укладеного договору купівлі-продажу такого товару та при відсутності розрахунків за нього з постачальником - нерезидентом, що спростовує факт придбання позивачем таких ТМЦ.

Суд не погоджується із вказаним висновком з огляду на наступне.

Позивач, на підставі укладених з нерезидентами зовнішньоекономічних контрактів купівлі-продажу, поставки, виконання робіт (реквізити яких зазначені вище) і на виконання передбачених в таких договорах гарантійних зобов'язань (з приводу виявленого браку) і зобов'язань з виконання робіт та поставки товарів, ввезено матеріальні цінності, перелічені в вантажно-митних деклараціях. Окрім того, такі ВМД містять вказівку за яким зовнішньоекономічним контрактом купівлі-продажу, поставки, виконаних робіт здійснюється імпорт за 84 характером угоди. Однією із суттєвих умов зовнішньоекономічних контрактів купівлі-продажу, поставки, є гарантійні зобов'язання продавця з гарантійної заміни (обмін непридатних ТМЦ на нові). Гарантійна заміна по суті є усталеним світовим звичаєм ділового обороту в розумінні ст. 7 ЦК України в сфері купівлі-продажу, поставки товарно-матеріальних цінностей і викликано, в першу чергу, необхідністю виявлення продавцем (постачальником) недоліків реалізованого товару для можливості їх майбутнього усунення на етапі виробництва. Більш того, виконання зобов'язань з гарантійної заміни викликане низкою законодавчих приписів, зокрема статтями 675-679 ЦК України.

Так, в процесі виконання позивачем як продавцем, таких зовнішньоекономічних договорів в частині покладених на нього гарантійних зобов'язань, він саме придбавав у нерезидента раніше реалізовані йому та наразі зняті ТМЦ, що вийшли з ладу з одночасним переданням у власність нерезидента, в обмін, нові, такі самі ТМЦ, тобто відбулося гарантійна заміна одних ТМЦ на інші.

Позивачем при імпорті за 84 характером угоди придбавалося у нерезидента майно як заміна раніше поставленого нерезидентом бракованого майна в рамках укладеного зовнішньоекономічного контракту.

Податковий кодекс України формування податкового кредиту пов'язує з фактом сплати ПДВ надмірно чи то постачальнику, чи то митному органу, а також з обов'язковою умовою використання товару (послуги) у господарській діяльності платника податку. Виходячи з того, що оформлення ВМД здійснювалось у зв'язку з реалізацією підприємством своєї господарської компетенції (по-перше, виконання гарантійних зобов'язань, вартість яких включено до вартості виробу щодо якого надається гарантія; по-друге, виконання нерезидентом гарантійних зобов'язань з приводу обміну придбаного позивачем бракованого товару за наслідками застосування позивачем рекламаційно-претензійної роботи, що також є складовою частиною господарської діяльності підприємства), то факт використання імпортованих товарів в господарській діяльності підтверджено належними і допустимими доказами, які мітяться в матеріалах справи (контрактом, рекламаційними актами, прибутковими ордерами).

Що стосується відсутності розрахунків з постачальником за імпортовані ТМЦ суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власнику, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Отже наявність розрахунків при імпорті в розумінні ПК України не є обставиною, наявність чи відсутність якої вказує на правомірність або протиправність формування податкового кредиту. Більш того, виконання гарантійних зобов'язань, які включають в себе і обмін, не є безоплатною, оскільки їх вартість включено до вартості виробу щодо якого надається гарантія згідно умов укладеного зовнішньоекономічного контракту.

Таким чином, суд дійшов до висновку про правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту сплачений податок на додану вартість при розмитнені товару на підставі вантажно-митних декларацій, а тому податкове повідомлення-рішення № 0002250802 від 21.12.2011 підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0002260802 від 21.12.2011, суд зазначає наступне.

Зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість базується на висновках попередніх актах перевірки, а саме: акт №407/08-02/14307794 від 17.12.2010, акт №7/08-02/14307794 від 18.01.2011, акт №25/08-02/14307794 від 21.02.2011, акт №130/08-02/14307794 від 05.08.2011, акт №80/08-02/14307794 від 27.05.2011, акт №164/08-02/14307794 від 30.09.2011).

Так, висновки попередніх вищезазначених актів перевірки, на підстав яких винесені податкові повідомлення-рішення визнані судом протиправними та скасовані. Наразі, вказані рішення є такими, що набрали законної сили. Постанова від 07.11.2011 по справі № 2а-0870/4785/11 набрала законної сили 22.03.2012, постанова від 17.10.2012 по справі № 2а-0870/5395/11 набрала законної сили 11.03.2014, постанова від 14.12.2011 по справі № 2а-0870/6318/11 набрала законної сили 03.04.2012, постанова від 16.11.2011 по справі № 2а-0870/8700/11 набрала законної сили 29.03.2012, постанова від 18.04.2012 по справі № 0870/1269/12 набрало законної сили 22.01.2014.

Крім того, ухвалою суду від 21.05.2012 провадження у справі було зупинено, до набрання законної сили судовим рішенням по справі №0870/2552/12. Предметом розгляду вказаної справи було визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким було зменшено від'ємне значення податку на додану вартість вересня 2011 року, сума по якому, також, базувалася на висновках тих самих попередніх актах перевірок (акт №407/08-02/14307794 від 17.12.2010, акт №7/08-02/14307794 від 18.01.2011, акт № 25/08-02/14307794 від 21.02.2011, акт № 130/08-02/14307794 від 05.08.2011, акт № 80/08-02/14307794 від 27.05.2011, акт №164/08-02/14307794 від 30.09.201) та в тому самому розмірі - 19 471 322 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2014 року, податкові повідомлення - рішення № 0002160802 та № 0002150802 від 18.11.2011 скасовані. Вказана постанова набрала законної сили 06.10.2015 та має преюдиційний характер.

Згідно із ч. 2 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, податкове повідомлення - рішення № 0002260802 від 21.12.2011 прийнято неправомірно з огляду на те, що базується на висновках попередніх актів перевірок, рішення суду по яких набрали законної сили.

З огляду на вищевикладене податкове повідомлення-рішення № 0002260802 від 21.12.2011 також підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, у зв'язку з тим, що позивачем спростовані висновки податкового органу за результатами перевірки, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність та законність висновків зроблених в акті перевірки та обґрунтованість податкових повідомлень - рішень, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі від 21 грудня 2011 №0002260802 та №0002250802.

3. Судові витрати в сумі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) гривень 00 копійок присудити на користь Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» за рахунок бюджетних асигнувань Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ю.П.Бойченко