Постанова № 54872760, 11.01.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

11 січня 2016 року №826/22028/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_2 додержавної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.06.2015 №4154-17,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.06.2015 №4154-17.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що розмір грошового зобов'язання з транспортного податку, визначений контролюючим органом в оскаржуваному податковому повідомлення-рішенні невірно. За твердженнями позивача, обчислення вказаного податку має здійснюватися, виходячи з річного розміру податку рівними частинами (25 000/12) у сумі 2 083,33 за один місяць, а тому обчислена станом на 11.06.2015 сума податку, тобто за 5 місяців, має становити 10 416,65 грн. (2 083,33 грн.*5).

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначивши, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним, винесеним у межах та на підставі наявних у контролюючого органу повноважень, з урахуванням часу реєстрації за позивачем права власності на транспортний засіб, на який розповсюджується дія положень статті 267 Податкового кодексу України.

Розгляд справи №826/22028/15 здійснено у порядку письмового провадження на підставі частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 є власником транспортного засобу марки LAND ROVER, моделі RANGE ROVER, загальний легковий універсал-В, номер кузова НОМЕР_1, об'єм двигуна 4949, рік випуску 2013, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

На підставі викладеного, державною податковою інспекцією у Шевченківському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.06.2015 №4154-17, яким ОСОБА_1 визначено до сплати податкове зобов'язання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб» у розмірі 18 750,00 грн.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Досліджуючи наявні у матеріалах справи докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 з 01 січня 2015 року введено в дію статтю 267 Податкового кодексу України «Транспортний податок».

Відповідно до вимог статті 267 Податкового кодексу України, з урахуванням змін, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Згідно з приписами підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Відповідно до пункту 267.4 статті 267 Податкового кодексу України, ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

При цьому, згідно з приписами підпункту 267.5.1 пункту 267.5 статті 267 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Підпунктом 267.6.1 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України передбачено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

У свою чергу, порядок обчислення та сплати податку визначено положеннями пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України.

Так, згідно з підпунктом 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України, податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

У силу підпункту 267.6.5 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України, у разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об'єкт.

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

З аналізу наведених положень податкового законодавства вбачається, що контролюючий орган у разі отримання інформації про перехід права власності на об'єкт оподаткування (транспортний засіб), обчислює транспортний податок для нового власника (у даному випадку для позивача), починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об'єкт.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки LAND ROVER, моделі RANGE ROVER, загальний легковий універсал-В, номер кузова НОМЕР_1, об'єм двигуна 4949, рік випуску 2013 за позивачем, така реєстрація відбулася 15.04.2015, що також підтверджується наданою відповідачем інформацією, з урахуванням якої приймалося оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Таким чином, враховуючи наведені положення податкового законодавства, суд зазначає, що у позивача виник обов'язок зі сплати транспортного податку, починаючи з місяця, в якому останній набув право власності на вказаний транспортний засіб, а саме: з квітня 2015 року.

З огляду на викладене, враховуючи, що у відповідності до пункту 267.4 статті 267 Податкового кодексу України, ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування, розмір транспортного податку, який підлягає сплаті позивачем, як власником транспортного засобу, який підпадає під критерії об'єкта оподаткування, визначеного у підпункті 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України, починаючи з квітня 2015 року (набуття права власності) складає 18 750,00 грн. (25 000,00 грн./2) * 9 місяців 2015 року (з квітня по грудень 2015), що відповідає розміру податкового зобов'язання, визначеного відповідачем в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні.

Інших підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, позивачем суду не наведено.

Таким чином, суд дійшов висновку, що виходячи із заявлених предмету та підстав позову, позовні вимоги ОСОБА_2 є необґрунтованими, а, відтак, такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.