Рішення № 54871392, 10.01.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.01.16р. Справа № 904/10806/15

За позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго", м. Дніпропетровськ

до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ

про стягнення 5309 грн 30 коп.

Суддя Воронько В.Д.

Представники:

від позивача: провідний юрисконсульт ОСОБА_1, довіреність №178/1001 від 12.05.2015;

від відповідача: представник ОСОБА_2, довіреність №3 від 04.01.2016.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" (далі - позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська (далі - відповідач) про стягнення з відповідача заборгованості за перевищення договірної величини споживання у сумі 53029,30 грн, з посиланням на неналежне виконання останнім умов договору № 49 про постачання електричної енергії за державні кошти, укладеного між сторонами 04.03.2013.

У судовому засіданні позивач повністю підтримав заявлені вимоги.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив посилаючись на те, що ст. 19 Закону України "Про Збройні Сили України" передбачено, що фінансування Збройних Сил України здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, тобто відповідач та Військові частини Дніпропетровського гарнізону фінансуються виключно з державного бюджету України. Бюджетний кодекс України, ст. 51 зазначає: розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Будь-які зобов'язання, взяті фізичними та юридичними особами за коштами Державного бюджету України без відповідних бюджетних асигнувань або ж з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України, не вважаються бюджетними зобов'язаннями. Витрати державного бюджету на покриття таких зобов'язань не можуть здійснюватися. На КЕВ м. Дніпропетровська покладено обов'язок здійснювати оплату комунальних послуг військових частин Дніпропетровського гарнізону, в межах бюджетних асигнувань, на підставі кошторису. Однак, кошти на оплату за перевищення договірної величини споживання електричної енергії військовими частинами КЕВ м. Дніпропетровська не отримує, тобто підстав для сплати таких коштів у КЕВ м. Дніпропетровська немає. Крім того, посилаючись на строк дії договору, передбаченого п. 10.1 якого, вважає, що заборгованість за перевищення споживання електричної енергії за лютий не охоплює цей договір.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

04.03.2013 між Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Дніпрообленерго" (далі - постачальник) та Квартино-експлуатаційним відділом м. Дніпропетровська (далі - споживач) було укладено договір № 49 про постачання електричної енергії за державні кошти з протоколом розбіжностей, за умовами п. 1.1 якого постачальник зобов'язується у 2013 році постачати споживачу електричну енергію у точку (точки) продажу електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 5237,50 кВт, величини якої по об'єктах споживача визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплатити постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору.

Точка (точки) продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію, визначена додатками "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" та/або "Загальна схема електропостачання", які є невід'ємними частинами даного Договору.

Відповідно до п. 1.2 договору кількість обсягу електричної енергії, яку постачальник зобов'язується постачати споживачу, визначається згідно із додатками до договору "Обсяги постачання електричної енергії споживачу", "Порядок розрахунків".

Обсяги закупівлі електричної енергії споживачем можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків та на підставі скоригованого додатку "Обсяги постачання електричної енергії споживачу" (п. 1.3 договору).

Ціна цього договору становить 7390323 00 грн. (сім мільйонів триста дев'яносто тисяч триста двадцять три гривні), в тому числі ПДВ 1231720,50 грн з урахуванням вартості активної енергії.

Тариф на електричну енергію визначається нормативними документами в сфері електроенергетики відповідно до чинного законодавства.

Прогнозована вартість активної електричної енергії визначається як добуток прогнозованого обсягу споживання активної електричної енергії за даними додатку "Обсяги договору. Вартість фактично спожитої електричної енергії визначається як добуток обсягу електричної енергії, визначеного за фактичними показами розрахункових засобів обліку у розрахунковому періоді та підтверджених актом прийняття-передавання товарної продукції, на тариф, що діяв протягом цього розрахункового періоду (п.п. 3.1, 3.2 договору з урахуванням протоколу розбіжностей).

За змістом п. 3.4 договору якщо зміни тарифів, зменшення або збільшення обсягу фактично спожитої електричної енергії за період дії цього договору призведуть до зміни ціни договору, ця ціна підлягає коригуванню шляхом оформлення додаткової угоди відповідно до діючого законодавства

Розрахунки за придбану електричну енергію проводяться Споживачем на підставі акту прийняття-передавання спожитої у розрахунковому періоді електричної енергії. Порядок проведення розрахунків наведений у додатку до Договору "Порядок розрахунків" (п. 4.1 договору).

Місце постачання електричної енергії: за місцем знаходження об'єктів споживача, серед яких значиться військова частина А1828 (п. 5.2 договору та додаток № 11).

Пунктом 10.1 договору разом з протоколом розбіжностей до нього сторони погодили, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2013, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по договору.

Термін дії цього договору, а також його умови можуть бути переглянуті за узгодженням сторін, на підставах та у відповідності до законодавства в сфері електроенергетики та державних закупівель.

Термін дії цього договору припиняється у випадку змін в сфері державних закупівель, а саме у випадку відміни процедури закупівлі в одного учасника або відміни проведення процедури закупівлі за державні кошти на комунальні послуги.

Сторони цього договору домовилися, що у відповідно до статті 631 ЦКУ, умови цього Договору в частині постачання електричної енергії застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладання і діють з 01.01.2013 по 31.12.2013 включно.

Сторони цього договору домовилися, що у відповідності до статті 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель", із змінами, дія договору може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі електричної енергії на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми цього договору, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.

Відповідно до п. 1 додатку № 3 до договору розрахунковим періодом встановлюється місяць з 31 числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця.

Пунктом 4.3 додатку № 3 до договору встановлено наступне: обсяги електричної енергії, що підлягають сплаті споживачем за звітний розрахунковий період визначаються з урахуванням вимог пунктів 4.1.1 - 4.1.7 цього додатку та підтверджуються "актом прийняття-передавання товарної продукції" за формою, що є додатком до договору, який споживач надає постачальнику протягом доби після закінчення розрахункового періоду.

Положенням 11.1.1 договору встановлено, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 01 жовтня поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії за формою додатку "Обсяги очікуваного споживання електричної енергії та потужності споживачем".

Відповідно до 5 абзацу ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживачів (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактичної спожитої і договірної величини (також п. 7.2.2 договору, п. 5 додатку № 3 до договору).

Пунктом 4.4 Правил користування електричною енергією передбачено, що споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії (також п. 11.1.7 договору).

Додатком № 1 до договору сторонами погоджено обсяги постачання електричної енергії споживачу (Квартирно-експлуатаційний відділ міста Дніпропетровська) на 2013 рік, зокрема у лютому 36,49 тис. кВт*год., у березні 36,49 тис. кВт*год. (а.с. 20).

Відповідно до положень пункту 1.2 Правил користування електричною енергією планові платежі - це перерахування коштів частинами з певною періодичністю (плановий період) протягом розрахункових періодів (розрахункового періоду); попередня оплата - це оплата до початку розрахункового або планового періоду повної вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у відповідному періоді; розрахунковий період - це період часу, зазначений у договорі, за який визначається обсяг спожитої та/або переданої електричної енергії, величина потужності та здійснюються відповідні розрахунки.

Пунктом 6.1 Правил користування електричною енергією визначено, що розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються за розрахунковий період, відповідно до умов договору. Початок та тривалість розрахункового та/або планового періоду для розрахунку плати за спожиту електроенергію, форма та порядок оплати, терміни здійснення планових платежів та остаточного розрахунку також зазначаються у договорі між постачальником електроенергії та споживачем (п. 6.6 Правил користування електричною енергією).

Згідно пункту 4.4 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28, споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.

Споживач, який розраховується за тарифами, диференційованими за періодами часу, та/або споживач постачальника за нерегульованим тарифом, електроустановки якого обладнані засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії, має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної граничної величини споживання електричної потужності.

Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом протягом п'яти робочих днів від дня отримання звернення розглядає заяву споживача, приймає рішення за цим зверненням та не пізніше шостого робочого дня від дня отримання звернення письмово повідомляє споживача про результати розгляду заяви. Пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право відмовити споживачу в коригуванні (збільшенні) договірних величин у разі невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії.

Листом від 20.03.2013 вих. № 643 споживач звернувся до постачальника з метою скоригувати договірну величину споживання електроенергії на березень 2013 в сторону збільшення до рівня фактичного споживання.

Постачальником прохання споживача було задоволено та скориговано договірну величину електроспоживання в межах дозволеної потужності, відповідно, у обсязі 40,399 тис. кВт*год. (лист від 27.03.2013 № 5837/1001).

На виконання умов договору позивач протягом лютого-березня 2013 року надав відповідачу послуги з електропостачання, що підтверджується підписаними сторонами актами про використану електричну енергію за лютий 2013 року (погоджено обсяг електроенергії - 40399 кВт*год., спожито - 40466 кВт*год.), за березень 2013 року (погоджено обсяг електроенергії - 40399 кВт*год., спожито - 41046 кВт*год.) (а. с. 24-25).

Позивачем надіслано відповідачу рахунки на оплату № 567/24/2/1 від 28.02.2013, № 567/24/2-5 від 28.02.2013, № 567/24/3/1 від 31.03.2013 та № 567/24/3/5 від 31.03.2013 (а.с. 28-31).

В порушення прийнятих на себе за договором зобов'язань відповідач не оплатив послуги з електропостачання, через що позивач направив йому вимогу від 14.12.2015 № 41655/1001 про сплату заборгованості.

Відповідач на звернення позивача не відреагував, борг за перевищення договірної величини споживання електричної енергії не сплатив, в результаті чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем у сумі 5309,30 грн за стягненням якої останній звернувся до суду.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову повністю з таких підстав.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 901 та ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 7 ст. 276 Господарського кодексу України встановлено, що оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто неналежне виконання.

Факт споживання електричної енергії та перевищення її обсягів на суму 5309,30 грн доведено позивачем повністю.

Таким чином, посилання відповідача на те, що дія договору не поширюється на правовідносини сторін у лютому 2013 року є безпідставним та не відповідає дійсності, оскільки сторони в протоколі розбіжностей пункт 10.1 договору погодили в новій редакції та визначили, що умови договору в частині постачання електричної енергії діють з 01.01.2013, а також затвердили та підписали обсяги постачання електричної енергії споживачу починаючи з лютого 2013 року, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору в сумі 1218,00 грн покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровськ (49005, м. Дніпропетровська, вул. Феодосіївська, 13, ідентифікаційний код 08004581) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" (49107, м. Дніпропетровськ, вул. шосе Запорізьке, 22, ідентифікаційний код 23359034) - 5309,30 грн заборгованості за перевищення договірної величини споживання електричної енергії та 1218,00 грн витрат по сплаті судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано - 11.01.2016.

Суддя В.Д. Воронько