Ухвала суду № 54871040, 24.12.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

24 грудня 2015 року м. Київ № 826/27568/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Арсірій Р.О., ознайомившись з позовною заявою

за позовом Фізичної особи-підприємеця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м.Києві про скасування податкових повідомлень-рішень,В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування податкових повідомлень-рішень, скасування рішення щодо застосування штрафних санкцій, скасування рішення про результати розгляду повторної скарги та скасування акту перевірки.

Відповідно до статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду відбувається шляхом подання позовної заяви, яка має бути оформлена згідно статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 4 частини 1 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Позовна заява ФОП ОСОБА_1, складена із порушеннями норм ч. 1 ст.106 КАС України, зокрема, у позовній заяві відповідачем зазначено ДПІ у Святошинькому районі ГУ ДФС у м. Києві, тоді як вимоги адресовані також ГУ ДФС у м. Києві та ДФС України.

На порушення вимог п. 3 ч.1 ст. 106 КАС України у позовній заяві не зазначено найменування вказаних відповідачів, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку.

Відповідно до ч.2 ст.106 КАС України, до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

На порушення вказаної вимоги закону позивачем не надано примірник позовної заяви з додатками у відповідній кількості для вручення відповідачам.

Відповідно до ч.2 ст. 106 КАС України, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Позивачем у позовній заяві перераховані додатки, які можуть підтверджувати обставини якими обґрунтовуються позовні вимоги, однак відповідно до Акту від 21 грудня 2015 р. №751 що був складений працівниками відділу документального обігу та контролю Окружного адміністративного суду м. Києва, перераховані у позовній заяві додатки, при відкритті поштового відправлення, не були виявлені.

Відповідно до ч. 5 ст. 106 КАС України, якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

Дана позовна заява підписана представником позивача - ОСОБА_2, однак у звязку із тим, що представником не додано довіреності, суд не може встановити повноваження представника.

Також, адміністративний позов не містить доказів сплати судового збору за заявлені позивачем вимоги майнового та немайнового характеру.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р., № 3674-VI (далі - Закон №3674).

Частиною 3 статті ст. 6 Закону № 3674 передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Так, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 4 Закону № 3674, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставка збору за подання до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати; ставка збору за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до позовної заяви, позивач заявляє кілька вимог як майнового так і немайнового характеру.

У позовній заяві, позивачем заявлено клопотання про покладення судових витрат на ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києва, однак, відповідно до п.5 ч.1 ст. 106 КАС України, позивач, у разі необхідності може подати клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо; втім нормами КАС України не передбачено можливість покладення судових витрат на відповідача.

Керуючись ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

У Х В А Л И В:

1. В задоволенні клопотанні про покладення судових витрат на Державну податкову інспекцію у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м.Києві - відмовити.

2. Залишити позовну заяву без руху.

3. Встановити позивачу строк протягом п'яти днів з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

4. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені п. 1 ч.3 ст. 108 КАСУ.

Дана ухвала набирає законної сили відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України. та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки встановлені ст.ст. 185-187 КАС України.

Суддя Р.О. Арсірій