Ухвала суду № 54866522, 11.01.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/1246/15-ц

Провадження № 22-ц/779/283/2016

Категорія 47

Головуючий у 1 інстанції Дузінкевич І. М.

Суддя-доповідач Горблянський Я.Д.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Горблянського Я.Д.

суддів: Ковалюка Я.Ю., Матківського Р.Й.

секретаря Капущак С.В.

за участю: представника апелянта - Фатули Т.В.

представника відповідача ОСОБА_3 та третьої

особи ОСОБА_4 - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ТОВ «Карпатська нафтова компанія» до Тисменицької районної державної адміністрації, ОСОБА_3, треті особи відділ Держгеокадастру Тисменицького району в Івано-Франківській області, ОСОБА_4 про скасування розпоряджень Тисменицької районної державної адміністрації та визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, - за апеляційною скаргою ТОВ «Карпатська нафтова компанія» на рішення Тисменицького районного суду від 10 грудня 2015 року,-

в с т а н о в и л а :

В червні 2015 року представник ТОВ «Карпатська нафтова компанія» звернувся в суд з зазначеним позовом,вказавши, що 23.03.2007 року між Регіональним відділенням Фонду держмайна в Івано-Франківській області та позивачем укладено договір купівлі-продажу групи інвентарних об'єктів колишнього військового містечка АДРЕСА_1. На підставі Протоколу №5 засідання архітектурно-містобудівної ради управління містобудування та архітектури Івано-Франківської ОДА від 03.06.2008 року позивач отримав попереднє погодження містобудівного обґрунтування по виділенню земельної ділянки під будівництво закладів господарсько-складського призначення на базі інвентаризаційних об'єктів площею 7,5 га. Позивач звернувся до ФОП ОСОБА_6 для розроблення проекту землеустрою на ділянку площею 7,5 га та відповідно до укладеного з ним договору видалось можливим замовити виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі для обслуговування викуплених нежитлових приміщень орієнтованими площами 0,85 га та 0,20 га. Проте, 07.07.2011 року Тисменицькою РДА видано розпорядження №390 «Про внесення змін до розпорядження голови РДА від 05.05.2011 року №227», яким дано дозвіл ОСОБА_3 на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,4414 га для ведення особистого селянського господарства на території Драгомирчанської сільської ради за межами населеного пункту в урочищі «Горішній помірок». Розпорядженням №398 від 07.07.2011 року Тисменицької РДА затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_3 вказану земельну ділянку та видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1. В подальшому ОСОБА_3 вказану земельну ділянку розділив на п'ять окремих земельних ділянок. Розпорядження Тисменицької РДА на приватизацію земельної ділянки за відповідачем позивач вважає незаконними та просив скасувати, а державний акт визнати недійсним, оскільки на момент укладення договору купівлі-продажу групи інвентарних об'єктів колишнього військового містечка АДРЕСА_1 від 23.07.2007 року у користуванні військової частини була земельна ділянка площею 7,5 га, позивач отримав попереднє погодження містобудівного обґрунтування по виділенню вказаної земельної ділянки у власність, а об'єкти колишнього військового містечка зруйнувались не внаслідок фізичного зносу конструктивних елементів, а шляхом механічного знесення.

Ухвалою суду від 09.10.2015 року в якості третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача до участі в справі залучено відділ Держгеокадастру Тисменицького району в Івано-Франківській області та ОСОБА_4

Рішенням Тисменицького районного суду від 10.12.2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Вважаючи оскаржуване рішення необґрунтованим, ухваленим при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, представник ТОВ «Карпатська нафтова компанія» подав апеляційну скаргу.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що Тисменицька районна державна адміністрація Івано-Франківської області незаконно передала ОСОБА_3 у власність земельну ділянку площе 1,4414 га на території Драгомирчанської сільської ради, за межами населеного пункту в урочищі «Горішній помірок», а ОСОБА_3 на незаконних підставах набув права власності на вказану земельну ділянку. Так, на момент придбання ТОВ «Карпатська нафтова компанія» об'єктів колишнього військового містечка НОМЕР_2 згідно договору купівлі-продажу групи інвентарних об'єктів колишнього військового містечка АДРЕСА_1 посвідченого Фріс І.П., нотаріусом Івано-Франківського нотаріального округу, в користуванні військової частини була земельна ділянка загальною площею 7,5 га, що підтверджується Витягом з форми 6-зем станом на 01.07.2009 року. Відповідно до Протоколу №5 засідання архітектурно-містобудівної ради управління містобудування та архітектури облдержадміністрації від 03.06.2008 року ТОВ «Карпатська нафтова компанія» отримало попереднє погодження містобудівного обґрунтування по виділенню земельної ділянки під будівництво закладів господарсько-складського призначення на базі викупленого колишнього військового містечка в південній частині с. Драгомирчани загальною площею 7,5 га. У процесі проведення інвентиразації викуплених об'єктів колишнього військового містечка було виявлено та встановлено, що ряд приміщень знесено не внаслідок фізичного зносу, а зв'язку з механічним руйнуванням із застосуванням будівельної техніки. Це свідчить про те, що відповідач отримав право власності на вказані земельні ділянки, розташовані під знесеними будівлями, та необхідні для їх обслуговування з грубим порушенням норм чинного законодавства України.

Оспорюване розпорядження Тисменицької РДА від 05.05.2011 року №227 стосувалось складення землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,4414 на території Драгомирчанської сільської ради, за межами населеного пункту с. Драгомирчани в урочищі «Забереж». При цьому усі висновки про погодження проекту відведення ОСОБА_3 вказаної земельної ділянки видавалось на земельну ділянку, яка знаходилась в с. Драгомирчани урочище «Горішній помірок».

Апелянт посилається на правову позицію ВСУ по справі №40/3 відповідно до якої з виникненням права власності на будівлю чи споруду до власника переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташована належна йому на праві власності будівля чи споруда.

За наведених доводів просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове по суті позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Даним вимогам законодавства оскаржуване рішення відповідає.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Карпатська нафтова компанія» не є власником жодної із земельних ділянок, яка б накладалась чи була суміжною із земельними ділянками, утворених внаслідок поділу земельної ділянки ОСОБА_3, якому із 7,5 га земельної ділянки, що рахувались за військовим містечком виділено тільки 1,4414 га. Проект відведення земельної ділянки, а також протокол архітектурно-містобудівної ради, на які посилався позивач , як на підставу задоволення позовних вимог, не визначений законом, як підстава набуття права на земельну ділянку, і не є правовстановлюючими документами.

Такий висновок суду є обгрунтованим та відповідає нормам матеріального і процесуального та права.

Встановлено, що предметом даного позову є право власності на земельну ділянку в урочищі «Горішній помірок» Драгомирчанської сільської ради» Івано-Франківської області, площею 1,4414 га та утворені внаслідок поділу даної ділянки п'ять земельних ділянок в державних актах ОСОБА_3

Згідно ч. 2 ст. 95 та ст. 152 Земельного кодексу України порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом. Землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.

Частиною першою статті 155 ЗК України передбачено, що в разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно із ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57?60 ЦПК України.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Всупереч зазначених вимог процесуального права позивачем не доведено незаконність видачі державних актів та не обґрунтовано підставність визнання їх недійсними.

Так, розпорядженням Тисменицької РДА від 07.07.2011 року №398 ОСОБА_3 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,4414 га для ведення особистого селянського господарства на території Драгомирчанської сільської ради за межами населеного пункту с. Драгомирчани в ур. «Горішній помірок», передано у власність ОСОБА_3 вказану земельну ділянку та видано державний акт про право власності на земельну ділянку.

На підставі вказаного розпорядження ОСОБА_3 22.08.2011 року Тисменицькою РДА виданий державний акт серія НОМЕР_1 про право власності на земельну ділянку площею 1,4414 га для ведення особистого селянського господарства на території Драгомирчанської сільської ради за межами населеного пункту с. Драгомирчани в ур. «Горішній помірок». В подальшому ОСОБА_3 вказану земельну ділянку розділив на п'ять окремих земельних ділянок та отримав державні акти серії НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7. В матеріалах справи є дані, що дві з вказаних земельних ділянок із кадастровими номерами НОМЕР_8 та НОМЕР_9 відчужені ОСОБА_4 згідно договорів купівлі-продажу від 20.12.2012 року.

Позов про оскарження правовстановлюючих документів на спірні земельні ділянки мотивований тим, що ТОВ «Карпатська нафтова компанія» 23.03.2007 року відповідно до нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу придбав групу інвентарних об'єктів колишнього військового містечка АДРЕСА_1, даний об'єкт 03.06.2014 року внесено в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, і відповідно має право на земельну ділянку площею 7,5 га для обслуговування об'єкту нерухомості.

При укладенні вищезазначеного договору питання щодо переходу права власності на земельну ділянку сторонами не було вирішено.

Як роз'яснено у п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду після 31 грудня 2003 року, згідно зі ст. 377 ЦК України, а з часу внесення змін до ст. 120 ЗК України від 27 квітня 2007 року - і згідно зі ст. 120 ЗК України, переходило право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором; а якщо договором це не було визначено, до набувача переходило право власності на ту частину земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування. Разом з тим у п. 18-1 Постанови вказується, що при вирішенні вимог про визначення розміру земельної ділянки, необхідної для обслуговування житлового будинку, будівлі або споруди, право власності на які при їх відчуженні перейшло до набувача без визначення в договорі права на земельну ділянку, суд має з'ясовувати, зокрема, чому це питання не було визначено в договорі, можливість укладення між відчужувачем і набувачем додатку до цього договору щодо права набувача на земельну ділянку та чи не свідчить реальна можливість використання всієї земельної ділянки за цільовим призначенням саме про той розмір земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, будівлі або споруди, який існував до їх відчуження. Розмір земельної ділянки, необхідної для обслуговування житлового будинку, будівлі або споруди, визначається шляхом проведення за клопотанням сторін експертизи з врахуванням чинних нормативних документів у галузі будівництва, санітарних норм та правил тощо.

Те, що позивач на підставі Протоколу №5 засідання архітектурно-містобудівної ради управління містобудування та архітектури Івано-Франківської ОДА від 03.06.2008 року отримав попереднє погодження містобудівного обґрунтування по виділенню земельної ділянки під будівництво закладів господарсько-складського призначення на базі інвентиризаційних об'єктів площею 7,5 га не свідчить про отримання вказаної земельної ділянки у власність чи користування.

Як вбачається з розпорядження Тисменицької РДА від 19.07.2011 року №414 ТОВ «Карпатська нафтова компанія» погоджено проект землеустрою щодо відведення земельною ділянкою площею 2,3525 га для обслуговування викуплених складів на території Драгомичанської сільської ради. Жодних доказів того, що спірні земельні ділянки накладаються на вказану у цьому проекті землеустрою не надано.

Також, як вбачається з пояснювальної записки до технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі ТОВ «Карпатська нафтова компанія», виконаної ПП ОСОБА_6, спірні земельні ділянки не знаходяться на залишках фундаментів, викуплених будівель та споруд військового містечка НОМЕР_2 (т.1 а.с. 51,52).

Довідка з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами угіддями (за даними форми 6-зем) від 01.07.2009 року (т.1 а.с. 19), про те, що військовій частині належала земельна ділянка площею 7,5 га, як підставу для задоволення позову, колегія відхиляє, оскільки вказана довідка є документом, що включається до складу проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (користування) під час розробки останнього землевпорядною організацією, та по суті є формою звітності надання статистичної інформації про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами.

Жодного іншого доказу, що попереднім власникам будівель і споруд надавалась в користування земельна ділянка для їх обслуговування розміром 7,5 га позивачем не надано. Посилання позивача на розмір земельної ділянки, на яку товариство має право носить характер припущення, та обґрунтовано не взятий судом першої інстанції до уваги.

Таким чином, оскільки позивач не довів, яка саме площа земельної ділянки йому належить, її розташування відносно спірних земельних ділянок чи накладення спірних земельних ділянок на викуплений об'єкт нерухомості, підстав вважати, що оскаржуваними правовстановлюючими документами порушені його права чи законні інтереси немає.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обставини справи з'ясовано всесторонньо і повно та ухвалено рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, обґрунтованості якого доводи апеляційної скарги не спростовують.

Тому підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.303,307,308,313-315,317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ТОВ «Карпатська нафтова компанія» - відхилити.

Рішення Тисменицького районного суду від 10 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: Я.Д. Горблянський

Я.Ю. Ковалюк

Р.Й. Матківський