Постанова № 54865875, 04.01.2016, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 338/1819/15-а

04 січня 2016 року смт.Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Битківський Л.М.,

з участю секретаря Дякун М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Богородчани справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічно інспекції в Івано-Франківській області ОСОБА_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

встановив:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому поставив питання про скасування постанови, винесеної державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічно інспекції в Івано-Франківській області ОСОБА_2 07.12.2015 року відповідно до якої він притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.85 ч.1 КУпАП і до нього застосовано стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1020 грн.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 29.11.2015 року відносно нього був складений протокол про вчинення адміністративного правопорушення за нібито допущені порушення правил полювання старшим єгерем Івано-Франківського мисливсько-риболовного виробничого підприємства Івано-франківської обласної організації УТМР ОСОБА_3, який не є уповноваженою особою у розумінні ст.255 ч.2 п.20 КУпАП. Івано-Франківське мисливсько-риболовне виробниче підприємство Івано-Франківської обласної організації УТМР не є користувачем угідь на території Богородчанського району, оскільки їм не надано в користування угіддя в Богородчанському районі. А тому, єгер ОСОБА_3 не міг вважатись єгерем користувача мисливських угідь і не був управі складати адміністративний протокол. Не зясувавши вказаних обставин, державний інспектор Кейван Д.М. виніс постанову про притягнення його (ОСОБА_1М.) до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 85 КУпАП на підставі незаконно складеного протоколу про вчинення адміністративного правопорушення. Виходячи з наведеного оскаржувана постанова є незаконною.

В судовому засіданні позивач заявлений позов підтримав. Пояснив, що дійсно 29.11.2015 року знаходився в мисливських угіддях і здійснював полювання, однак територіально знаходився на території Надвірнянського, а не Богородчанського району. Рейдовій групі, яка при зустрічі відразу звинуватила його в незаконному полюванні відмовився показувати документи на право полювання і показав їх лише після приїзду працівників міліції, які зупинили його вже у с.Горохолино Богородчанського району. Йому відомо, що до 2012 року Богородчанське МРВП Івано-Франківського УТМР мало закріплені угіддя на території Богородчанського району, однак на даний час ці мисливські угіддя за ними не закріплені, а тому єгер ОСОБА_3 не вправі проводити перевірку дотримання правил полювання, оскільки не є представником користувача угідь. Просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заявлені вимоги не визнав. Пояснив, що 29.11.2015 року разом з старшим єгерем Богородчанського МРВП УТМР ОСОБА_3, районним мисливствознавцем та іншими учасниками рейдової групи брав участь у перевірці дотримання правил полювання на території Богородчанського району. В лісовому масиві у районі населеного пункту Горохолино Богородчанського району було виявлено факт організованого полювання. Одного мисливця з групи було виявлено, ним виявився ОСОБА_1 Останній відмовився виконати їх вимоги та предявити документи, які би засвідчували право полювання. У звязку з цим ними було викликано працівників поліції. Однак до приїзду поліції ОСОБА_1 на власному транспорті покинув лісовий масив і був зупинений поліцією в с.Горохолино. Там не встановлена особа підвезла йому документи і єгерем УТМР ОСОБА_3 було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення. На розгляді адміністративної справи 07.12.2015 року ОСОБА_1 був присутнім і дав свої пояснення. Він виніс постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у виді штрафу. Посилання позивача на те, що ОСОБА_3 є не уповноваженою особою на складання протоколу вважає безпідставним. Останній є єгерем і представником користувача угідь. Попри те, що у Богородчанського МРВП закінчився термін договору на використання мисливських угідь, питання подальшого закріплення угідь за цим користувачем перебуває на розгляді Івано-Франківської обласної ради і до прийняття рішення з цього приводу користувач зобовязаний забезпечити виконання усіх функцій по веденню мисливського господарства, крім права на полювання, відповідно до ст. 22 Закону України «Про мисливське господарство та полювання». Просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, подані сторонами, суд прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає.

В судовому засіданні встановлено, що 29.11.2015 року відносно ОСОБА_1, який близько 11 год.40 хв. був виявлений у лісовому масиві з розчохленою зарядженою мисливською зброєю поблизу с. Горохолино Богородчанського району Івано-Франківської області старшим єгерем Богородчанського МРВП ОСОБА_3 було складено протокол про те, що ОСОБА_1 здійснював полювання без відповідних на те документів у порушення ст. 20 Закону України «Про мисливське господарство та полювання». При цьому зазначено, що ОСОБА_1 відмовився надати будь-які документи, на законні вимоги не реагував і покинув місце події на автомобілі ОСОБА_4 та був зупинений в с.Горохолино працівниками поліції.

07.12.2015 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічно інспекції в Івано-Франківській області ОСОБА_2 на підставі складеного протоколу ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 85 ч.1 КупАП у виді штрафу у розмірі 1020 грн.

Факт скоєння інкримінованих дій, зокрема здійснення полювання та відмови представити документи на вимогу посадових осіб ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечувався. Посилання ОСОБА_1 на те, що він знаходився на території Надвірнянського а не Богородчанського району суд вважає безпідставним, оскільки допитаний свідок представив суд картографічні матеріали, які спростовують твердження позивача. Більше того, суд вважає, що обовязки мисливця, які випливають зі змісту ст. 12, 14, 20 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» щодо наявності документів на право полювання та предявленні їх за вимогою уповноважених осіб мають виконуватись мисливцями незалежно від місця полювання та його адміністартвино-територіального знаходження. Посилання позивача на те, що старший єгер ОСОБА_3 не був уповноваженим на складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення суд вважає не обґрунтованими, оскільки його повноваження підтверджуються ст. 255 ч.2 п.20 КупАП. Той факт, що на час складання протоколу у Богородчанського МРВП УТМР в Івано-Франківській області з 2012 року припинені повноваження на користування мисливськими угіддями не позбавляє права ОСОБА_3, як єгера Івано-Франківської обласної організації УТМР виявляти порушення та складати протоколи про порушення правил полювання на угіддях, питання про перезакріплення яких на даний час не вирішено. Відповідно до ст. 22 Закону України «Про мисливське господарство» мисливські угіддя для ведення мисливського господарства надаються у користування обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, погодженим з обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, а також власниками або користувачами земельних ділянок. Переважне право на користування мисливськими угіддями мають користувачі мисливських угідь, які продовжують строк користування цими угіддями.

Розглядаючи протокол про вчинення адміністративного правопорушення, державний інспектор Кейван Д.М. правильно встановив обставини скоєння адміністративного правопорушення відповідно до ст. 280 КупАП та виніс постанову, яка відповідає вимогам ст. 283 КупАП. Доказів, що спростовували би правильність винесеної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності судом не встановлено.

На підставі наведеного, керуючись ст. 288 КУпАП, ст.162-163 КАС України, суд, -

постановив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічно інспекції в Івано-Франківській області ОСОБА_2 про скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 85 ч.1 КупАП відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду в десятиденний строк з дня її проголошення.

Суддя