Рішення № 54860095, 04.01.2016, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

2/359/168/2015

359/10544/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2016 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі

головуючого судді Чирки С.С.

при секретарях судового засідання Компанець О.В., Пустовіт А.Б.

за участю

представника позивача ОСОБА_1

позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 ,ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів та визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

До суду із даним позовом звернулася ОСОБА_2 та ОСОБА_5 Свої вимоги, із врахуванням уточненої позовної заяви, обґрунтували тим, що вони 22.06.2011 року зняли у ОСОБА_6 в оренду для проживання будівлю «гараж-літня кухня», що знаходиться в с.М.Олександрівка Бориспільського району Київської області по вул..Центральна,95. Вартість оренди склала 800 грн. на місяць.

Крім орендної плати вони допомагали ОСОБА_6 по господарству та 21.12.2012 року уклали з нею договір довічного утримання за яким їм передано у власність домоволодіння та земельну ділянку площею 0,1265га. що знаходиться в с.М.Олександрівка Бориспільського району Київської області по вул..Центральна,95.

20.12.2013 року вищезазначений договір рішенням Бориспільського міськрайонного суду був розірваний. Вважають, що договір довічного утримання був розірваний не через неналежне виконання його умов, а через те що з вересня 2013 року його стало неможливо виконувати.

Вартість земельної ділянки та домоволодіння становить 397350 грн. Враховуючи час протягом якого вони виконували належним чином зобовязання по договору вважають , що за ними має бути залишено 1/3 частина від загального майна в рівних частинах.

07.11.2014 року ОСОБА_6 подарувала вищевказані будинок та земельну ділянку ОСОБА_4

13.11.2014 року ОСОБА_4 в свою чергу подарував їх ОСОБА_3

Позивачі вважають, що дані договори є фіктивними , оскільки їх метою є виселення позивачів із спірного домоволодіння.

В звязку з цим, просять суд визнати за ними право власності по 1/6 частині на зазначені домоволодіння та земельну ділянку та визнати недійсними договори дарування від 07.11.2014 року та 13.11.2014 року.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23.12.2015 року позовні вимоги ОСОБА_7 залишено без розгляду.

В судовому засіданні ОСОБА_8 та її представник повністю підтримали заявлені вимоги, пославшись на обставини викладені в позовній заяві, просили суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання на розгляд справи по суті не зявився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги не визнав.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показав, що позивачі проживали в ІНФОРМАЦІЯ_1 з особою похилого віку. ОСОБА_7 робив ремонт за власні кошти в будинку в якому вони проживали. Восени 2012 року або 2013 року почались конфліктні ситуації із-за родичів особи похилого віку.

Заслухавши пояснення учасників процесу, допитавши свідка суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 21.12.2012 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_2, ОСОБА_7 було укладено договір довічного утримання (догляду), що посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_10 та зареєстрований в реєстрі за №2837 , за умовами якого відчужував передає у власність набувачів (у рівних частках кожному) належне йому на праві приватної власності нерухоме майно, а саме домоволодіння вартістю 241800 грн. та земельну ділянку площею 0,1265га. вартістю 155550 грн. з кадастровим номером 3220880903:02:004:0037 на якій воно розташоване, що знаходиться за адресою с. М. Олександрівка Бориспільського району Київської області по вул..Центральна,95, а набувачі зобовязуються забезпечувати відчужувача та її чоловіка ОСОБА_4 утриманням довічно, а у разі втрати здоровя також довічним доглядом (а.с.11-14).

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20.12.2013 року договір довічного утримання від 21.12.2012 року укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_2, ОСОБА_7 розірвано (а.с.15,16).

07.11.2014 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 укладено договір дарування земельної ділянки площею 0,1265га. з кадастровим номером 3220880903:02:004:0037 і посвідчено приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_11 та зареєстровано в реєстрі за №573 (а.с.71,72).

13.11.2014 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладено договір дарування земельної ділянки площею 0,1265га. з кадастровим номером 3220880903:02:004:0037 і посвідчено приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_11 та зареєстровано в реєстрі за №595 (а.с.76,77).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13.11.2014 року за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,1265га. з кадастровим номером 3220880903:02:004:0037 , що розташована в с.М.Олександрівка Бориспільського району Київської області по вул..Центральна,95 (а.с.78).

07.11.2014 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 укладено договір дарування домоволодіння, яке знаходиться в с.М.Олександрівка Бориспільського району Київської області по вул..Центральна,95 і посвідчено приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_11 та зареєстровано в реєстрі за №572 (а.с.79).

13.11.2014 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладено договір дарування домоволодіння, яке знаходиться в с.М.Олександрівка Бориспільського району Київської області по вул..Центральна,95 і посвідчено приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_11 та зареєстровано в реєстрі за №593 (а.с.74).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13.11.2014 року за ОСОБА_3М зареєстровано право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться в с.М.Олександрівка Бориспільського району Київської області по вул..Центральна,95 (а.с.75).

Згідно свідоцтва про смерть серії І-ОК від 26.05.2015 року ОСОБА_6 померла 24.05.2015 року (а.с.166).

Із інформаційної довідки із Спадкового реєстру вбачається, що інформація в ньому щодо спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_6 відсутня (а.с.204).

За правилами ч.2 ст.756 ЦК України у разі розірвання договору у зв'язку з неможливістю його подальшого виконання набувачем з підстав, що мають істотне значення, суд може залишити за набувачем право власності на частину майна, з урахуванням тривалості часу, протягом якого він належно виконував свої обов'язки за договором.

Враховуючи те, що договір довічного утримання від 21.12.2012 року укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_2, ОСОБА_7 розірвано рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області з підстав неналежного виконання умов договору ОСОБА_2 та ОСОБА_7, тому суд не вбачає підстав для застосування ч.2 ст.756 ЦК України і в задоволенні позовних вимог ОСОБА_8 в частині визнання за нею права власності по 1/6 частині на домоволодіння та земельну ділянку слід відмовити.

За правилами ч.2 ст.717 ЦК України договір, що встановлює обов'язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. . Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Оскільки оскаржувані договори дарування не містять положень щодо обовязку обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, тому суд підстав для визнання їх недійсними не вбачає.

Крім того, суд враховує те, що позивачем не надано суду будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження підстав недійсності оскаржуваних договорів.

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_2 в частині визнання недійсними договорів дарування слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.5,10,15,58-60,208,212-215,218,223 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_4,ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів та визнання права власності залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя С.С. Чирка