Ухвала суду № 54859414, 11.01.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/17710/15-ц Провадження №22-ц/773/130/16 Головуючий у 1 інстанції: Івасюта Л.В. Категорія:20 Доповідач: Бовчалюк З. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

11 січня 2016 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області Бовчалюк З.А., ознайомившись з апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на ухвалу судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 листопада 2015 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, який вчинений під впливом обману,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 листопада 2015 року у відкритті провадження відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою судді суду першої інстанції ОСОБА_2 подав скаргу, яка не була оплачена судовим збором (243,60 грн.) та за змістом не відповідала вимогам ст. 295 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України.

В зв'язку з виявленими недоліками ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 21 грудня 2015 року зазначену скаргу було залишено без руху і ОСОБА_2 був встановлений строк для усунення недоліків - п'ять днів з дня отримання копії ухвали.

На виконання вимог даної ухвали ОСОБА_2 подав заяву, в якій вказує, що ним була подана скарга на неправомірні дії судді суду першої інстанції, яка за своїм змістом та сутністю не є апеляційною скаргою. Зазначає, що в ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» йдеться про оплату судовим збором апеляційної скарги на ухвалу суду, але такої ухвали, на його думку, суд першої інстанції не постановляв оскільки не відбувалось розгляду справу, тому вважає, що необхідності оплати судового збору не було. Просив зобов'язати суд першої інстанції доручити розглянути його позовну заяву іншому судді.

Статтею 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апеляційний суд здійснює правосуддя у порядку, встановленому процесуальним законом.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя апеляційного суду здійснює судочинство в порядку, встановленому процесуальним законом, а також інші повноваження, визначені законом.

Згідно зі ст. 291 ЦПК України апеляційною інстанцією у цивільних справах є судові палати у цивільних справах апеляційних загальних судів, у межах територіальної юрисдикції яких знаходиться місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ст. 292 ЦПК України сторони (позивач, відповідач) та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

За наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право: 1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу; 3) змінити ухвалу; 4) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (ч.2 ст. 307 ЦПК України).

Беручи до уваги положення вищенаведених норм права, в яких чітко обумовлені повноваження апеляційного суду щодо перегляду ухвал суду першої інстанції, останній не вправі зобов'язати суд першої інстанції розглянути позовну заяву тим чи іншим суддею.

Вважаючи, що суддя суду першої інстанції безпідставно відмовила у відкритті провадження у даній справі ОСОБА_2, діючи відповідно до приписів зазначених вище норм процесуального права, мав право оскаржити ухвалу до апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга відповідно до вимог ЦПК України є єдиним та можливим способом захисту прав позивача у випадку незгоди з постановленою судом ухвалою про відмову у відкритті провадження у справі.

З врахуванням наведеного, подану ОСОБА_2 скаргу на ухвалу від 23 листопада 2015 року слід вважати саме апеляційною скаргою.

Оскільки така апеляційна скарга не відповідала вимогам Закону, що до неї ставляться, а також не була оплачена судовим збором і дані недоліки не були усунуті ОСОБА_2 у встановлений апеляційним судом строк, таку апеляційну скаргу слід визнати неподаною і відповідно до положень ст. ст. 121, 297 ЦПК України повернути особі, що її подала.

Доводи ОСОБА_2 про те, що апеляційна скарга може бути подана лише на рішення суду, якого у даній справі не було ухвалено є безпідставними виходячи з наступного.

За змістом ст. 208 ЦПК України судові рішення викладаються у формі рішення та ухвали.

Відповідно до положень ст. 122 ЦПК України суддя на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим кодексом відкриває провадження у справі. За наявності підстав передбачених ч. 2 даної статті суддя вправі відмовити у відкритті провадження у справі.

Відмова у відкритті провадження у справі оформляється ухвалою судді.

За таких обставин ухвала від 23 листопада 2015 року є судовим рішенням, яке може бути оскаржене відповідно до п. 4 ст. 293 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 121, 297 ЦПК України,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 листопада 2015 року в даній справі визнати неподаною і повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Суддя