Постанова № 54858302, 14.07.2011, Рівненський міський суд Рівненської області

Рівненський міський суд Рівненської області

м. Рівне, вул. Шкільна, 1, 33028, (0362) 26-59-17

Справа № 2а-4848/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2011 року

Суддя Рівненського міського суду Бердій М.А. розглянувши в порядку письмового провадження в місті Рівне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Рівне про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "дитині війни", -

ВСТАНОВИВ:

26 лютого 2009 року ОСОБА_1 звернулася до Рівненського міського суду з позовною заявою до управління Пенсійного фонду України в м. Рівне про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "дитині війни".

В судове засідання позивач не зявилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач подав письмові заперечення проти позову та просив справу слухати у їх відсутність. Відповідач в запереченнях вказав, що здійснює видатки в межах бюджетних асигнувань, виплату надбавки до пенсії дітям війни в розмірі 30% прожиткового мінімум}' в законах про державний бюджет не передбачено. Також зазначив, що відсутня затверджена величина мінімальної пенсії за віком, від якої має бути обраховано 30 відсотків підвищення до пенсії дітям війни; мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Враховуючи те, що сторони заявили клопотання про слухання справи у їх відсутності, суд в порядку ч. З ст. 122 КАС України здійснює судовий розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши подані суду позовну заяву, заперечення, письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити частково.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є дитиною війни, що підтверджується паспортом позивача та копією довідки № 135 від 27 жовтня 2008 року, виданою Управлінням праці та соціального захисту населення Рівненського міськвиконкому, яка підтверджує що остання має право користуватись пільгами відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

У Законі України «Про соціальний захист дітей війни визначено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни передбачено, що дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на ЗО % мінімальної пенсії за віком.

Щодо дії зазначеної статті у 2006 році, то відповідно до вимог ст. 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік від 20.12.2005 р. (із змінами внесеними 19 січня 2006 року) зазначене підвищення в 2006 році повинно було запроваджуватися поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі згідно з порядком, який мав бути визначений Кабінетом Міністрів України та погоджений Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Оскільки КабінетМіністрів України в 2006 році так і не визначив порядку виплати 30 % надбавки до пенсії «дітям війни», то вимога позивача щодо стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни з 01 квітня 2006 року по 31 грудня 2006 року задоволенню не підлягає.

Щодо дії зазначено статті у 2007 році, то Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни було зупинено на 2007 рік з урахуванням ст. 111 зазначеного Закону, яка передбачала, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної д виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року по справі № 6-рг визнані неконституційними положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про : бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». А отже, з 09.07.2007 року дію ст. 6 Закону Укр. соціальний захист дітей війни було відновлено в повному обсязі. Відповідно до резолютивної частини вказаного рішення Конституційного суду, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Отже з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року позивач має право на підвищення розміру пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Що стосується дії у 2008 р. статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей ; 18.11.2004, № 2195-ІУ, то Законом України «Про державний бюджет України на 2008: внесення змін до деяких законодавчих актів України від 28.12.2007р. передбачена інша наведеної статті, а саме: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного д грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Положення пункту 41 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008р. та про ь змін до деяких законодавчих актів України від 28.12.2007р. визнані такими, що не відповідає Конституції України (є неконституційними) згідно Рішення Конституційного Суду України і 22.05.2008р. № 10-рп/2008.

Відповідно до п. 6 резолютивної частини вказаного рішення, рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до законодавчих актів України», визнаних неконституційними. Вказане рішення набуло чинності 22.05.2008 року.

Постановою Рівненського міського суду від 10.06.2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 І було задоволено частково стягнуто з відповідача на користь останньої підвищення до паї віком за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року.

Рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області від 01.06.2010 року вимоги позивача було задоволено частково визнано дії відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудні року надбавки до пенсії в розмірі, визначеному ст. 6 Закону України "Про соціальний захист війни" протиправними, зобовязано відповідача нарахувати ви виплатити ОСОБА_1 підвищено до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за періоди з 09 липня по 31 грудні року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року, із урахуванням виплаченої надбавки до пе* дитині війни.

Ухвалою колегії суддів Вищого адміністративного суду України від 13.04.201 касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Рівне було задоволено частково постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 16.06.2009 року та я апеляційного суду Рівненської області від 01.06.2010 року скасовано, а справу направ : суду першої інстанції на новий розгляд.

У вищезазначеній ухвалі колегії суддів Вищого адміністративного суду України мі посилання, що суду першої інстанції при розгляді вказаної справи слід застосовувати пси статті 99 КАС України (яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) та вирішити з урахуванням річного строку звернення до адміністративного суду.

А відтак вважаю, що позивач саме з 22.05.2008 року має право на підвищення розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону У соціальний захист дітей війни в редакції, що діяла в період до внесення змін пп. 2 п. 4 і Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення зміндо плати та мінімальної пенсії за віком.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність визначено Законами України про державний бюджет на відповідний рік (2007, 2008 pp.). Так, прожитковий мінімум для вказаної категорії осіб становив: 380 грн. в період з 01.01. по 31.03.2007р.; 410,06 грн. в період з 01.04. по 30.09.2007р.; 415,11 грн. в період з 01.10.o 31.12.2007р.; 470 грн. в період з 01.01.пo 31.03.2008р.; 481 грн. в період з 01.04. по 30.06.2008р.; 482 грн. в період з 01.07. по 30.09.2008р.; 498 грн. в період з 01.10. по 01.12.2008р.

Постановою КМ України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», було встановлено підвищення до пенсії дітям війни в таких розмірах: з 22 травня - 48,1 гривні, з 1 липня - 48,2 та з 1 жовтня - 49,8 гривні.

Однак, вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, відповідно до ч. 4 ст.9 КАС України, у разі виникнення колізії між підзаконним нормативно-правовим актом та законом, застосуванню підлягають положення закону. Крім того, відповідно до ст. З Закону України «Про соціальний захист дітей війни», державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Оскільки у 2008 році ОСОБА_1 отримувала підвищення до пенсії, як дитина війни в розмірах, передбачених Постановою КМ України від 28.05.2008 року № 530, що є значно меншим від розміру визначеного ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», то, приходжу до висновку, право позивача порушене, вона має право на підвищення пенсії на ЗО % мінімальної пенсії за віком, як це визначено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни за період з 22.05.2008 року по 31 грудня 2008 року виходячи з мінімальної пенсії за віком, що визначається в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.

Покликання відповідача на те, що діючим законодавством не передбачений обовязок здійснювати виплати, встановлені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», судом не приймаються до уваги.Гак, згідно з п. З Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 1261 від 24.10.2007 р. (далі Постанова № 1261), до основних засад Пенсійного фонду України відноситься, зокрема, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. У п.8 вказаної Постанови до джерел формування коштів Пенсійного фонду України відносяться також кошти державного бюджету та державних цільових фондів, що перераховуються до Фонду у випадках, передбачених законодавством.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що згідно з Законом України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни виплачується підвищення саме до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціального допомоги, що виплачується замість пенсії, суд, керуючись зазначеними вище положеннями Указу Президента України № 121/2001 від 01.03.2001 р. та Постанови № 1261, приходить до висновку, що саме органами ПФУ позивачу мало виплачуватись підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Доводи відповідача щодо неможливості задоволення позовних вимог у звязку з відсутністю бюджетних коштів, призначених на ці виплати, судом не можуть прийняті до уваги. Суд вважає необхідним визначити, що реалізація особою права, що повязане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання субєктами владних повноважень на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобовязань, не приймається до уваги.

Суд також не бере до уваги покликання відповідача на те, що відсутній нормативно - правовий акт, який визначав би порядок реалізації ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Керуючись принципом верховенства права, зазначає, що правовідносини, які виникають в процесі реалізації права на отримання надбавки до пенсії будуються на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод закріплених у конституційних та інших актах.

Відповідно до ч. 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку,що відповідач не довів правомірність його дій, яка полягає у невиплаті позивачу підвищення до пенсії за період з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. в розмірі встановленому ст..6 Закону №2195-ІV , у звязку з чим позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню в цій частині.

В задоволенні позовних вимог позивача щодо стягнення невиплаченого підвищення пенсії за період з 01.04.2006 року по 31.12.2006 року слід відмовити, так як: у періоди року по 31.12.2006 року дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено пунктом 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік в 19.12.06 р.

В задоволенні позовних вимог позивача щодо стягнення невиплаченого підвищення пенсії за період з 01.07.07 р. по 08.07.2007 р. слід відмовити у звязку з тим, що позиь ч пропущено річний термін, для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав.

Суд з відповідача судового збору не стягує, так як в силу п. 34 ч. 1 ст. 4 Декрет Міністрів України «Про державне мито» Пенсійний фонд України, його підприємства, установи і організації від сплати державного мита звільняються.

Керуючись ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне (33001, м. Рівне, вул. Відінська, 41 , код ЗКПО 21098440) провести нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р, з врахуванням виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у звязку з безпідставністю.

Присудити з Державного бюджету на користь судовий збір в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Апеляційна скарга на постанову суду інстанції подається протягом 10-ти днів з дня проголошення постанови.

Суддя Рівненського міського суду Бердій М.А.