Постанова № 54857101, 05.01.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" січня 2016 р. Справа № 922/3530/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Івакіна В.О., суддя Камишева Л.М.

при секретарі Соколовій Ю.І.

за участю представників сторін:

стягувача ОСОБА_1, довіреність №1 від 10 листопада 2015 року,

першого боржника ОСОБА_2, довіреність б\н від 04 березня 2015 року,

другого боржника не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу стягувача (вх. № 5827 Х/1-6) на ухвалу господарського суду Харківської області від 14 грудня 2015 року у справі № 922/3530/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агродар", м. Харків

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Рассвет", с. Тернова, Харківська область

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрейн Трейдинг", м. Київ

про стягнення 140346,10 грн.

ВСТАНОВИЛА:

До господарського суду звернувся стягувач із заявою про виправлення помилки в наказі за вх. №48521, в якій заявник просить видати йому два окремих накази по кожному з відповідачів про стягнення з них заборгованості за договором №15/07/2014 надання послуг по перевезенню вантажів автотранспортом по Україні від 14 липня 2014 року в сумі 84522,40 грн., 3% річних за період з 11 листопада 2014 року по 05 червня 2015 рік в сумі 1392,80 грн., інфляційних за період з листопада 2014 року по квітень 2015 рік в сумі 36424,98 грн. та судового збору в сумі 2446,80 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14 грудня 2015 року у справі № 922/3530/15 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Светлічний Ю.В., суддя Доленчук Д.О., суддя Аюпова Р.М.) у задоволенні заяви ТОВ "Торговий дім "Агродар" про виправлення помилки в наказі суду відмовлено.

Стягувач - ТОВ "Торговий дім "Агродар", з ухвалою суду першої інстанції не погодився, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу Господарського суду Харківської області від 14 грудня 2015 року у справі № 922/3530/15 скасувати, прийняти нове рішення про задоволення заяви стягувача про виправлення помилки в наказі за вх.№ 48521 у повному обсязі, а саме:

-видати стягувачу наказ на примусове виконання рішення Господарського суду Харківської області від 30 вересня 2015 року у справі №922/3530/15 про стягнення з ТОВ "Агрофірма "Рассвет" на користь ТОВ "Торговий дім "Агродар" заборгованості за договором №15/07/2014 надання послуг по перевезенню вантажів автотранспортом по Україні від 14 липня 2014 р. в сумі 84522,40 грн., 3% річних за період з 11 листопада 2014 р. по 05 червня 2015 р. в сумі 1392,80 грн., інфляційних за період з листопада 2014 р. по квітень 2015 р. в сумі 36424,98 грн. та судового збору в сумі 2446,80 грн.;

-видати стягувачу наказ на примусове виконання рішення Господарського суду Харківської області від 30 вересня 2015 року у справі №922/3530/15 про стягнення з ТОВ "Агрейн Трейдинг", на користь ТОВ "Торговий дім "Агродар" заборгованості за договором №15/07/2014 надання послуг по перевезенню вантажів автотранспортом по Україні від 14 липня 2014 р. в сумі 84522,40 грн., 3% річних за період з 11 листопада 2014 р. по 05 червня 2015 р. в сумі 1392,80 грн., інфляційних за період з листопада 2014 р. по квітень 2015 р. в сумі 36424,98 грн. та судового збору в сумі 2446,80 грн.

Апелянт вважає, що оскаржувана ухвала суперечить чинному законодавству України, зокрема, вимогам статей 4, 116 Господарського процесуального кодексу України та статті 18 Закону України «Про виконавче провадження».

У письмових поясненнях (вх. № 17516 від 30.12.15р.) представник стягувача також посилається на те, що судом першої інстанції не були враховані рекомендації постанови Пленуму Вищого господарського суду України №2 від 16 грудня 2015 року, відповідно до яких, місцевий господарський суд мав був видати два окремих накази на кожного боржника окремо із застереженням про солідарне стягнення.

Другий боржник - ТОВ "Агрейн Трейдинг", своїм правом на участь у розгляді апеляційної скарги не скористався, у призначене судове засідання 05 січня 2016 року свого представника не направив, відзив на апеляційну скаргу не надав.

Харківський апеляційний господарський суд виконав процесуальний обовязок щодо належного повідомлення другого боржника про час та місце судового розгляду справи, про що свідчить штамп на зворотній сторінці ухвали суду від 28 грудня 2015 року про відправлення її копій сторонам, що є доказом належного повідомлення учасників процесу про час та місце розгляду апеляційної скарги у відповідності до пункту 2.6.15 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації № 28 від 20 лютого 2013 року (т. 2 а.с.22).

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги за відсутності належно повідомленого представника ТОВ "Агрейн Трейдинг".

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників стягувача та першого боржника, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів встановила наступне.

Як убачається із матеріалів справи, рішенням Господарського суду Харківської області від 30 вересня 2015 року у справі № 922/3530/15 в позові відмовлено частково. Стягнуто солідарно з ТОВ "Агрофірма "Рассвет" та ТОВ "Агрейн Трейдинг" на користь ТОВ "Торговий дім "Агродар" заборгованість за договором №15/07/2014 надання послуг по перевезенню вантажів автотранспортом по Україні від 14.07.2014 р. в сумі 84522,40 грн., 3% річних за період з 11.11.2014 р. по 05.06.2015 р. в сумі 1392,80 грн., інфляційні за період з листопада 2014 р. по квітень 2015 р. в сумі 36424,98 грн. та судовий збір в сумі 2446,80 грн. (т. 1 а.с. 153-158).

На виконання рішення суду видано 28 жовтня 2015 року відповідний наказ (т. 1 а.с. 169).

03 грудня 2015 року на адресу Господарського суду Харківської області від ТОВ "Торговий дім "Агродар" надійшла заява, в якій просить прийняти заяву про виправлення помилки в наказі Господарського суду Харківської області від 28 жовтня 2015 року до розгляду; видати стягувачу наказ на примусове виконання рішення Господарського суду Харківської області від 30 вересня 2015 року у справі №922/3530/15 про стягнення з ТОВ "Агрофірма "Рассвет" на користь ТОВ "Торговий дім "Агродар" заборгованості за договором №15/07/2014 надання послуг по перевезенню вантажів автотранспортом по Україні від 14 липня 2014 р. в сумі 84522,40 грн., 3% річних за період з 11 листопада 2014 р. по 05 червня 2015 р. в сумі 1392,80 грн., інфляційних за період з листопада 2014 р. по квітень 2015 р. в сумі 36424,98 грн. та судового збору в сумі 2446,80 грн.; видати стягувачу наказ на примусове виконання рішення Господарського суду Харківської області від 30 вересня 2015 року у справі №922/3530/15 про стягнення з ТОВ "Агрейн Трейдинг", на користь ТОВ "Торговий дім "Агродар" заборгованості за договором №15/07/2014 надання послуг по перевезенню вантажів автотранспортом по Україні від 14 липня 2014 р. в сумі 84522,40 грн., 3% річних за період з 11 листопада 2014 р. по 05 червня 2015 р. в сумі 1392,80 грн., інфляційних за період з листопада 2014 р. по квітень 2015 р. в сумі 36424,98 грн. та судового збору в сумі 2446,80 грн. (т. 2 а.с. 3-4).

Місцевий господарський суд у задоволенні заяви стягувача про виправлення помилки в наказі суду відмовив.

Ухвала суду першої інстанції мотивована посиланнями, зокрема, на відсутність допущених при оформленні наказу помилок та правових підстав для видачі наказів окремо для кожного солідарного боржника.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Стаття 115 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обовязковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження.

Відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

В пункті 3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України від 26 грудня 2011 року № 18 під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Згідно пункту 4 ч. 2 статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, в тому числі, зміст позовних вимог; якщо позов подано до кількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Пункт 4 частини 1 статті 84 Господарського процесуального кодексу України містить норму, згідно якої резолютивна частина рішення має містити висновок про задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог.

Якщо предметом позову є одна позовна вимога про стягнення заборгованості солідарно з двох боржників, тобто позивач не заявив позовні вимоги щодо кожного з відповідачів окремо, резолютивна частина судового рішення в такому випадку має повністю відповідати змісту позовної вимоги про солідарне стягнення боргу, викладеної в позовній заяві позивачем.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що солідарна відповідальність відповідачів виникла за неналежне виконання умов договору про надання послуг по перевезенню вантажів автотранспортом по Україні № 15/07/2014 від 14 липня 2014 року, а також із договору поруки від 14 липня 20147 року, укладеного між ТОВ "Агрейн Трейдинг" та ТОВ "Торговий дім "Агродар", за яким другий відповідач прийняв на себе зобовязання в повному обсязі без будь-яких обмежень відповідати перед позивачем ТОВ "Торговий дім "Агродар" за належне виконання зобовязань з боку першого відповідача за договором про надання послуг по перевезенню вантажів автотранспортом по Україні, який був укладений між позивачем та першим відповідачем.

У відповідності до статей 553-554 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

Враховуючи наведене, позивачем при зверненні з даним позовом було використане право вимагати виконання обов'язку в повному обсязі від усіх солідарних боржників разом.

Відповідно до ч. 7 статті 84 Господарського процесуального кодексу України якщо у справі беруть участь кілька позивачів або відповідачів, у рішенні вказується, як вирішено спір щодо кожного з них, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів, або проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях, видаються накази із зазначенням тієї частини судового рішення, яка підлягає виконанню за даним наказом (ч.ч. 1, 4 статті 116, статті 84 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами статей 117 та 84 Господарського процесуального кодексу України наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".

Господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі. Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу.

В частині другій статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

В пункті 48 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/530 від 29 вересня 2009 року міститься положення про те, що видача декількох наказів на виконання судового рішення про стягнення заборгованості з декількох відповідачів солідарно без визначення частини боргу, що стягується з кожного з них, неможлива, оскільки це суперечить приписові ч. 4 ст. 116 ГПК, за яким, зокрема, якщо судове рішення прийнято проти декількох відповідачів, видаються накази із зазначенням тієї частини судового рішення, яка підлягає виконанню за даним наказом. Водночас якщо кілька відповідачів, до яких було пред'явлено вимогу, солідарно відповідають за зобов'язанням, господарським судом може бути видано один наказ на стягнення всієї суми.

За приписами п. 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17 жовтня 2012 року, виправлення до наказу мають вноситися з урахуванням вимог ч. 1 статті 89 ГПК України, тобто ці виправлення не можуть зачіпати суті судового рішення, на виконання якого видано наказ.

Судовою колегією встановлено, що резолютивна частина рішення Господарського суду Харківської області від 30 вересня 2015 року у справі № 922/3530/15 відповідає змісту позовних вимог, викладених в позовній заяві та уточнень до неї, за виключенням нарахованої позивачем пені, наказ від 28 жовтня 2015 року, виданий на виконання прийнятого рішення, містить резолютивну частину рішення без допущення помилок та описок.

До того ж, як повідомили у судовому засіданні представники присутніх сторін, державним виконавцем відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню оспорюваного наказу Господарського суду Харківської області, виданого 28 жовтня 2015 року № 922/3530/15, винесена відповідна постанова.

У разі видачі судом наказів щодо стягнення всієї задоволеної рішенням Господарського суду Харківської області від 30 вересня 2015 року заборгованості окремо на кожного боржника, як це просить стягувач у заяві вх. № 48521 про виправлення помилки у наказі, може призвести до подвійного стягнення однієї і тієї ж заборгованості, про що вірно зазначив місцевий господарський суд в оскаржуваній ухвалі.

Вимога щодо визнання наказу Господарського суду Харківської області від 28 жовтня 2015 року таким, що не підлягає виконанню, стягувачем не заявлялась, наказ таким, що не підлягає виконанню, не визнавався.

Так само і заява стягувача про виправлення помилки при оформленні наказу не містить застереження про те, що стягнення є солідарним, у зв'язку з чим, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ТОВ "Торговий дім "Агродар" про виправлення помилки у наказі від 28 жовтня 2015 року у справі № 922/3530/15.

Правова позиція щодо видачі господарськими судами одного наказу на стягнення всієї суми заборгованості з солідарних боржників також викладена у постанові Вищого господарського суду України від 03 листопада 2015 року у справі № 908/4591/14.

Отже, у звязку з вищевикладеним, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а її доводи не спростовують висновків місцевого господарського суду, викладених в ухвалі від 14 грудня 2015 року у цій справі.

Враховуючи наведене, застосування Господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим ним обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування прийнятої у справі ухвали суду першої інстанції.

Керуючись статтями 99, 101, 102, пунктом першим статті 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу стягувача залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 14 грудня 2015 року у справі № 922/3530/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку.

Повна постанова складена 06.01.2016 р.

Головуючий суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Камишева Л.М.