Ухвала суду № 54857080, 05.01.2016, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення зустрічної позовної заяви

05.01.2016 Справа № 920/947/15

Господарський суд Сумської області у складі судді О.Ю.Резніченко, розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви від 20.07.2015 № 194/1

за позовом Публічне акціонерне товариство "Лебединське хлібоприймальне підприємство", м. Лебедин, Сумська область,

до - ОСОБА_1, м. Суми,

про примусове виконання обов'язку в натурі,

за участю представників сторін:

від позивача: Поправко О.В.,

Джепа Г.В., довіреність від 15.07.2015,

від відповідача: ОСОБА_2., довіреність від 14.07.2015 № 190,

В С Т А Н О В И В:

04.01.2016 відповідач по даній справі, на виконання ухвали господарського суду Сумської області від 21.12.2015 та постанови Вищого господарського суду України 30.11.2015, подав до суду зустрічну позовну заяву.

Проте позивачем не подані докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Частиною 3 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК) передбачено обов'язок позивача надавати суду, як документи, що додаються до позовної заяви, докази сплати судового збору.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року.

Згідно з ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

Позивач, як доказ сплати судового збору, надає копію платіжного доручення від 20.07.2015 № 271 про сплату 28700 грн., інших доказів сплати судового збору позивач не надає.

Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед порушенням провадження у справі перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

При перевірці платіжного доручення судом було встановлено, що платіжне доручення від 20.07.2015 № 271 про сплату 28700 грн. вже враховано при порушенні провадження у справі № 920/1324/15, як доказ сплати судового збору.

Суд оглянув матеріали справи № 920/1324/15 та дійшов висновку, що дійсно вищезазначене платіжне доручення враховано, як доказ сплати судового збору, при поданні позовної заяви № 222 від 10.08.2015.

Судом було зроблено та завірено ксерокопії позовної заяви, платіжного доручення від 20.07.2015 № 271 про сплату 28700 грн. та ухвали від 26.11.2015 про порушення провадження у справі № 920/1324/15. Вищезазначені ксерокопії залучені до матеріалів справи.

Отже, оскільки позивачем не надано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, а копія платіжного доручення 20.07.2015 № 271 про сплату 28700 грн., з підстав зазначених вище, не приймається судом до уваги, як доказ сплати судового збору за подання даної зустрічної позовної заяви , то суд повертає зустрічні позовні матеріали без розгляду позивачу, на підставі п. 4 ст. 63 ГПК.

Керуючись п.п. 4 ст. 63, 86 ГПК, суд

УХВАЛИВ:

1. Матеріали зустрічної позовної заяви повернути позивачу без розгляду.

Додаток: лист від 30.12.2015 № 380 з додатками на 50 аркушах, в тому числі: зустрічна позовна заява від 20.07.2015 № 194/1 на 10 аркушах, копія платіжного доручення від 20.07.2015 № 271, 2 копії описів вкладення від 22.07.2015 з копією фіскального чеку від 22.07.2015 № 8369 надрукованому на звороті опису.

Суддя О.Ю. Резніченко