Ухвала суду № 54857046, 05.01.2016, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"05" січня 2016 р. Справа № 903/1007/15 Суддя господарського суду Волинської області Кравчук В.О., розглянувши заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про розстрочку виконання рішення

у справі

за позовом публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" - Кадирова Владислава Володимировича

до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення 289 145,23грн.

За участю представників сторін:

від заявника: н/з

від стягувача: н/з

В судовому засіданні 04.01.2016р. оголошено перерву до 05.01.2016р. до 15.00 год.

Встановив: рішенням господарського суду Волинської області від 18.11.2015р. позов Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "Дельта Банк" - Кадирова Владислава Володимировича про стягнення 289 145,23 грн. заборгованості, з яких: 177 803,64 грн. - заборгованість за кредитом (строкова), 80 584,42 грн. - заборгованість за кредитом (прострочена), 6 142,46 грн. - заборгованість за відсотками (строкова), 3 119,10 грн. - заборгованість за відсотками (прострочена), 10 774,33 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 3 159,51 грн. - пеня за несвоєчасне повернення відсотків, 6 800.00 - штрафу, 578,33 грн. - 3% річних від суми простроченого кредиту та 183,44 грн. - 3% річних від суми прострочених процентів з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено повністю.

03.12.2015р. на виконання рішення господарського суду Волинської області від 18.11.2015р. у справі № 903/1007/15 видано накази №903/1007/15-1 та №903/1007/15-2.

24.12.2015 року за вх. №01-59/147/15 на адресу господарського суду Волинської області від фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 надійшла заява №Б/н про розстрочку виконання рішення господарського суду Волинської області від 18.11.2015р. по справі № 903/1007/15, в якій просить затвердити графік виконання даного рішення наступним чином: січень - травень щомісячно по 35 000,00 грн. та червень - 100 145,23 грн. Водночас, заявником зазначено рік за який здійснюється відповідне погашення заборгованості - 2015р.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 25.12.2015р. прийнято дану заяву до розгляду, розгляд призначено на 04.01.2016р.

В судовому засіданні 04.01.2016р. судом оголошено перерву до 05.01.2016р. для надання сторонам додаткових пояснень по даній заяві.

Водночас, в судове засідання 05.01.2016р. ні представник заявника, ні представник стягувача не з`явилися. Витребуваних ухвалою суду від 24.12.2015р. документів не подали, хоча належним чином представники сторін були повідомлені про розгляд справи під розписку у судовому засіданні 04.01.2016р. при оголошенні судом перерви до 05.01.2016р.

Дослідивши наявні матеріали заяви, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що заява про розстрочку виконання рішення задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Згідно ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Заява відповідача розглядається відповідно до вимог ст. 121 Господарського процесуального кодексу України.

Право Позивача (стягувача) очікувати на виконання, а обов'язок відповідача (боржника) виконати дії, передбачені рішенням суду.

Згідно ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Як вбачається з вимог ст. 121 ГПК України, задоволення заяви про розстрочку виконання рішення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Зазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може розстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні розстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України в п.п. 7.1.2, 7.2. постанови №9 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно зі ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 ГПК України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Заявником (боржником) не надано суду документів, проаналізувавши які, можна дійти до висновку про неможливість або складності процедури виконання рішення господарського суду та не наведено обставин виняткового характеру, які могли б слугувати підставою для розстрочки виконання рішення господарського суду; також ним не доведено суду винятковості обставин, що унеможливлюють виконання рішення суду.

Наведені заявником в заяві підстави для розстрочки виконання судового рішення, зокрема, тяжке фінансове становище, не є тими виключними обставинами, які давали б підстави для розстрочки виконання судового рішення.

Крім того, господарський суд взяв до уваги майнові інтереси обох сторін, тобто як боржника так і стягувача.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви №Б/н (вх.№01-59/147/15 від 24.12.2015р.) про розстрочку виконання рішення по справі №903/1007/15, слід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, , ст.ст. 32-34, 43, 86, 115, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні заяви фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення господарського суду Волинської області від 18.11.2015р. по справі № 903/1007/15 - відмовити.

Суддя В. О. Кравчук