Ухвала суду № 54856925, 04.01.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

04 січня 2016 р. № 820/12148/15

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мельников Р.В., розглянувши матеріали позовної заяви, поданої ОСОБА_1 до слідчої поліції Дергачівського району Московець Анни Володимирівни про встановлення рівня професіоналізму, стягнення моральної шкоди, повторний розгляд заяви та відсторонення від розгляду заяви,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- встановити рівень професіоналізму слідчої Московець Анни Володимирівни;

- стягнути з Московець моральну шкоду;

- заяву на ім'я ОСОБА_3, глави Дергачівської адміністрації, представника президента України, розглянути заново та передати на розгляд особисто новому начальнику слідства Кіселеву Олегу Анатолійовичу;

- Московець Анну Володимирівну відсторонити від розгляду заяви на ім'я ОСОБА_3

Розглянувши матеріали позову, суддя дійшов до наступного висновку.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України, позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції.

Форма і зміст адміністративного позову визначені статтею 105 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відтак, частиною 1 статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви особисто позивачем або його представником. Позовна заява може бути надіслана до адміністративного суду поштою.

Згідно частини 4 статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може містити вимоги про:

1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;

2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;

3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;

4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;

5) виконання зупиненої чи невчиненої дії;

6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Приписами пункту 4 частини 1 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено вимоги про встановлення рівня професіоналізму слідчої поліції Дергачівського району Московець Анни Володимирівни та відсторонення Московець Анни Володимирівни в будь-якому разі від розгляду заяви на ім'я ОСОБА_3, які не є позовними вимогами відповідно до частини 4 статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що професіоналізм працівника поліції визначається як сукупність знань, умінь, навичок, що дозволяють виконувати відповідні професійні функції. До них відносять належний обсяг знань та інтелектуальний рівень, тривалий термін навчання й підготовки, відповідність функцій, що виконуються, системі загальносоціальних цінностей, адекватну мотивацію, спрямовану на досягнення кінцевої мети, бажання служити людям, охороняти й захищати їх життя та власність.

Порядок організації професійної підготовки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України визначає Положення з організації професійної підготовки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, затверджене наказом МВС України від 13.04.2012 № 318, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 8 травня 2012 року за № 728/21041 (далі - Положення № 318).

Відповідно до пункту 1.3 Положення № 318, професійна підготовка осіб рядового та начальницького складу ОВС - це організований безперервний і цілеспрямований процес з оволодіння знаннями, спеціальними уміннями і навичками, необхідними для успішного виконання оперативно-службових завдань.

Розділом ІІ "Управління професійною підготовкою" Положення № 318 визначено, що загальне керівництво професійною підготовкою працівників ОВС здійснює Департамент кадрового забезпечення МВС України (далі - ДКЗ). Безпосереднє керівництво професійною підготовкою в підпорядкованих органах, підрозділах та установах здійснюють начальники (керівники) структурних підрозділів апарату Міністерства, головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на залізницях (далі - ГУМВС, УМВС), ВНЗ МВС України і науково-дослідних установ МВС України.

Начальники (керівники) усіх рівнів персонально відповідають за стан роботи з організації професійної підготовки підлеглого особового складу на рівні, який забезпечує успішне виконання працівниками оперативно-службових завдань.

Організаційне та методичне забезпечення професійної підготовки, надання практичної допомоги та контроль за станом її організації у структурних підрозділах апарату МВС України, ГУМВС, УМВС, ВНЗ МВС України і науково-дослідних установах МВС України здійснює управління професійної підготовки та освіти ДКЗ.

Відповідно до розділу VII "Перевірка стану професійної підготовки особового складу" Положення № 318, контроль за організацією та станом професійної підготовки особового складу здійснюється з метою оцінки її впливу на результати оперативно-службової діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ. Стан організації та рівень професійної підготовки особового складу ОВС вивчаються працівниками підрозділів професійної підготовки МВС України, ГУМВС, УМВС, ВНЗ МВС України під час проведення інспекторських, контрольних та цільових перевірок.

Підсумкова перевірка професійної підготовленості працівників проводиться комісією в травні, червні щороку в повному обсязі програми службової підготовки.

Перевірці рівня професійної підготовленості підлягають усі працівники, які допущені до самостійного несення служби.

Щодо вимоги позивача про стягнення з слідчої поліції Дергачівського району Московець Анни Володимирівни моральної шкоди, суд зазначає наступне.

З позовної заяви вбачається, що вимога про стягнення моральної шкоди заявлена позивачем у зв'язку із, як на думку позивача, непрофесіоналізмом слідчої поліції Дергачівського району Московець Анни Володимирівни, внаслідок чого позивачу завдано образ.

Відповідно до частини 2 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Оскільки суд дійшов до висновку, що вимога позивача про встановлення рівня професіоналізму слідчої поліції Дергачівського району Московець Анни Володимирівни, не є публічно-правовим спором та вимогою відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що вимога позивача про стягнення з слідчої поліції Дергачівського району Московець Анни Володимирівни моральної шкоди не може розглядатися адміністративним судом.

Суд роз'яснює ОСОБА_1, що відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Статтею 21 Конституції України встановлено, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Види особистих немайнових прав визначені статтею 270 Цивільного кодексу України. Відтак, відповідно до Конституції України фізична особа має право на життя, право на охорону здоров'я, право на безпечне для життя і здоров'я довкілля, право на свободу та особисту недоторканність, право на недоторканність особистого і сімейного життя, право на повагу до гідності та честі, право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, право на недоторканність житла, право на вільний вибір місця проживання та на свободу пересування, право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості.

Відповідно до статті 280 Цивільного кодексу України, якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.

Таким чином, враховуючи викладене, суд зазначає, що вимога позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Згідно частині 5 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України, повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 107, 109 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до слідчої поліції Дергачівського району Московець Анни Володимирівни про встановлення рівня професіоналізму, стягнення моральної шкоди, повторний розгляд заяви та відсторонення від розгляду заяви в частині позовних вимог про встановлення рівня професіоналізму слідчої Московець Анни Володимирівни, стягнення з Московець моральної шкоди, відсторонення Московець Анни Володимирівни від розгляду заяви на ім'я ОСОБА_3

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Р.В. Мельников