Ухвала суду № 54850985, 06.01.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

06.01.16р. Справа № 904/7987/15

За заявою: Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод", м. Дніпропетровськ

про розстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.15 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрметпром", м. Дніпропетровськ

до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод", м. Дніпропетровськ

про стягнення 1 875 279,40 грн.

Суддя Колісник І.І.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 31.12.2015 року, представник;

ОСОБА_2, довіреність № б/н від 23.11.2015 року, представник.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрметпром" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" про стягнення заборгованості у сумі 1 875 279,40 грн., з яких: 1 847 788,80 грн. - основний борг, 24 770,55 грн. - пеня, 2720,05 грн. - 3% річних.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2015 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.12.2015 року, позов задоволено повністю.

На примусове виконання судового рішення 24.12.2015 року господарським судом видано наказ.

25.12.2015 року Приватне акціонерне товариство "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" звернулося до суду із заявою про розстрочку виконання рішення господарського суду шляхом сплати заборгованості у загальній сумі 1903408,59 грн., з яких: 1 847 788,80 грн. - основний борг; 24 770,55 грн. - пеня, 2720,05 грн. - 3% річних, 28 129,19 грн. - судовий збір за наступним графіком: до 30.03.2016 року - 100 000,00 грн., до 30.04.2016 року - 200 000,00 грн., до 30.05.2016 року - 400 000,00 грн., до 30.06.2016 року - 500 000,00 грн., до 30.07.2016 року - 703 408,59 грн.

В обґрунтування поданої заяви відповідач зазначає, що не в змозі виконати рішення суду у повному обсязі, так як не має у своєму розпорядженні 1 903 408,59 грн., які можна було б спрямувати одноразовим платежем на виконання рішення суду. Складність одноразової сплати 1 903 408,59 грн. відповідач пояснює наявністю відкритих виконавчих проваджень з виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 06.05.2015 року у справі № 904/10192/14 відповідно до якого постановами державного виконавця від 21.08.2015 року накладено арешт на все майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, а також накладено арешт на кошти боржника на його банківських рахунках.

Крім того, боржник, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України №83 від 04.03.2015 року "Про затвердження переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави", вказує на те, що ПАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" є унікальним у своєму роді підприємством, яке включено до переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Разом з тим боржник звертає увагу суду також і на те, що штат працівників підприємства складає 1205 осіб, на виплату заробітної плати яким щомісячно витрачається 5 084 700,00 грн.

В обгрунтування фінансового стану підприємства відповідач надав довідку №15-01/349 від 22.12.2015 року про наявну станом на 30.11.2015 року дебіторську заборгованість у сумі 22 208 000,00 грн., а також довідку № 15-01/349 від 22.12.2015 року про кредиторську заборгованість на цей же період часу у сумі 84 434 000,00 грн. (а.с. 130-131 том 1).

У якості доказів на підтвердження спроможності сплачувати заборгованість частинами відповідач посилається на укладений ним із Державною адміністрацією залізничного транспорту України (Укрзалізниця) за участю Державного підприємства "Придніпровська залізниця" договір на модернізацію тягового рухомого складу № 24/2014-ЦЮ-14009п від 11.02.2014 року відповідно до умов якого боржник зобов'язується провести протягом 2014 - 2016 років ремонт тепловозів на загальну суму 74 877 672,00 грн.

У судовому засіданні представник боржника підтримав подану заяву про розстрочку виконання судового рішення.

Позивач у судове засідання свого повноважного представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України.

Приймаючи до уваги скорочений, десятиденний, строк розгляду заяви про розстрочку виконання судового рішення, передбачений статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, неявка представника позивача, повідомленого судом відповідно до вимог закону, не перешкоджає розгляду заяви за його відсутності.

Заслухавши пояснення представників відповідача, перевіривши та оцінивши надані заявником докази у їх сукупності, суд доходить висновку про можливість задоволення заяви про розстрочку виконання судового рішення.

Стаття 115 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що рішення господарського суду, що набрало законної сили, є обов'язковим на всій території України і виконується у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно з частиною першою статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до підпункту 7.1.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

За змістом пункту 7.2. зазначеної постанови підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів.

За статтею 33 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Наведені відповідачем доводи і обґрунтування, покладені в основу заяви про розстрочку судового рішення, підтверджені ним належними та допустимими доказами.

При цьому суд враховує обраний відповідачем для виконання судового рішення спосіб - розстрочку, яка з урахуванням незначних проміжків у часі між черговими платежами буде показником його добросовісності та спроможності виконати вказане судове рішення у строк згідно з графіком, граничний строк якого закінчується за п'ять місяців до граничного строку пред'явлення наказу до виконання, а саме до 16.12.2016 року.

Заслуговуючим на увагу є стратегічне значення підприємства відповідача для економіки і безпеки України у період протидії терористичним проявам у державі та її зусиллям на збереження територіальної цілісності.

Визначальним є також наміри і зусилля відповідача зберегти робочі місця на підприємстві, що безперечно є свідченням не тільки бажання відповідача стримати соціальну напругу серед значного за чисельністю трудового колективу, а й використання його для отримання прибутку, необхідного для покриття боргових зобов'язань.

За вказаних обставин суд вважає за можливе задовольнити заяву відповідача про розстрочку судового рішення відповідно до запропонованого ним графіку.

Згідно з абзацом третім, шостим пункту 7.8. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" ухвала про відстрочку або розстрочку виконання рішення, зміну способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови підлягає виконанню на підставі пункту 2 частини другої статті 17 Закону України "Про виконавче провадження", тому відповідний наказ у такому випадку не видається.

При цьому необхідно мати на увазі, що ухвала про розстрочку виконання рішення має похідний характер від рішення суду, яким справу вирішено по суті, і є обов'язковою для державної виконавчої служби при виконанні відповідного судового наказу у межах відкритого виконавчого провадження (див. Рішення Конституційного Суду України від 26.06.2013 № 5-рп/2013 зі справи № 1-7/2013). Якщо виконавче провадження відкривається після винесення ухвали господарського суду про відстрочку чи розстрочку виконання судового рішення, то таке виконання має здійснюватися на підставі та з урахуванням як раніше виданого судом наказу, так і відповідної ухвали.

Керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Заяву Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" про розстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2015 року задовольнити.

Розстрочити виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2015 року у справі № 904/7987/15 про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (49038, м. Дніпропетровськ, вул. Краснозаводська, буд. 7, ідентифікаційний код 00659101) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрметпром" (49005, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 32688155) основного боргу у сумі 1 847 788,80 грн., пені у сумі 24770,55 грн., 3% річних у сумі 2 720,05 грн., судового збору у сумі 28129,19 грн. шляхом сплати за наступним графіком: до 30.03.2016 року - 100 000,00 грн., до 30.04.2016 року - 200 000,00 грн., до 30.05.2016 року - 400 000,00 грн., до 30.06.2016 року - 500 000,00 грн., до 30.07.2016 року - 703 408,59 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття - 06.01.2016 року та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_3