Рішення № 54848698, 28.12.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.12.2015Справа №910/30198/15

За позовомПублічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія.»третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1про стягнення 4112,52 грнСуддя Смирнова Ю.М.

Представники сторін:

від позивачаКарась В.В. - представник від відповідача не з'явилися від третьої особине з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія.» 4112,52 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «Універсальна» на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №3014/218/001954 від 25.03.2013 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки Renault, державний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля Mercedes, державний номер НОМЕР_2, водієм якого скоєно ДТП, застрахована Приватним акціонерним товариством «Українська транспортна страхова компанія.» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС/4449191, а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2015 за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/30198/15, залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 та призначено розгляд справи на 28.12.2015.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 28.12.2015, з'явився, позов підтримав.

Відповідач повноважних представників в судове засідання не направив, відзив на позов не надав.

Відповідача було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103029842489.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній документами.

Третя особа повноважних представників в судове засідання не направила, пояснень по справі не надала, своїм правом не скористалась.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

25.03.2013 між Публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «Універсальна» (страховик) та ОСОБА_3 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №3014/218/001954, (надалі - «Договір»), об'єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном - автомобілем Renault, державний номер НОМЕР_1, на випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок ДТП.

04.02.2014 на 19 км а/д Одеса-Южне, с. Фонтанка сталася ДТП, а саме: ОСОБА_1, керуючи автомобілем Mercedes, державний номер НОМЕР_2, не вибрав безпечну швидкість руху, інтервал та дистанцію, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки Renault, державний номер НОМЕР_1, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.

ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_1 п.п. 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Малиновського районного суду міста Одеси від 20.03.2014 у справі №521/2427/14-п, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підставі страхового акту №23603/к/п від 08.03.2014, страхового акту №23603/к/п (доплата №1) та заяви страхувальника про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, здійснив відшкодування завданої шкоди внаслідок спірної ДТП шляхом виплати коштів у сумі 5112,52 грн на поточний рахунок виконавця ремонтних робіт - Товариства з обмеженою відповідальністю «Тюнінг-Сервіс Клуб Маршал», що підтверджується платіжними дорученнями №53293 від 12.03.2014 на суму 4723,95 грн та платіжним дорученням №53937 від 21.03.2015 на суму 388,57 грн.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та ст.993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» перейшло в межах суми 5112,52 грн право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Із постанови Малиновського районного суду міста Одеси від 20.03.2014 у справі №521/2427/14-п вбачається, що транспортний засіб - автомобіль Mercedes, державний номер НОМЕР_2, водієм якого спричинено ДТП, що потягнуло нанесення пошкоджень автомобілю Renault, державний номер НОМЕР_1, знаходився під керуванням ОСОБА_1

Частинами 1,2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем Mercedes, державний номер НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля Mercedes, державний номер НОМЕР_2, на момент ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством «Українська транспортна страхова компанія.» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС/4449191.

Згідно з інформацією з єдиної централізованої бази даних, наданою Моторним (транспортним) страховим бюро України на запит суду, договором (полісом) №АС/4449191 передбачено, що франшиза становить 1000,00 грн, а ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб - 50000,00 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем було виплачено страхове відшкодування за Договором добровільного страхування наземного транспорту №3014/218/001954 у розмірі 5112,52 грн.

В той же час, відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Положеннями ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Отже, страховиком за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Судом враховується, що за змістом ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст.993 Цивільного кодексу України, право вимоги до страховика переходить в межах фактичних затрат. Однак, до правовідносин, що виникли між позивачем і відповідачем у даній справі підлягають застосуванню положення ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» як спеціальної норми, що регулює питання виплати страхового відшкодування за полісом обов'язкового страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З наявного в матеріалах справи звіту №822 від 26.02.2014 автотоварознавчого дослідження, складеного суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4, вбачається, що розмір матеріального збитку (вартість відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу), завданого власнику автомобіля Renault, державний номер НОМЕР_1, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу при спірному ДТП складає 5058,52 грн.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу становить 5058,52 грн.

Враховуючи вартість відновлювального ремонту транспортного засобу - автомобіля Renault, державний номер НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу (у розмірі 5058,52 грн), визначені полісом №АС/4449191 розміри франшизи (1000,00 грн) та ліміт відповідальності, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 4058,52 грн.

Наявності у відповідача зобов'язання з оплати решти заявленої до стягнення суми страхового відшкодування (у розмірі 54 грн) позивачем належними та допустимими доказами не доведено.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума страхового відшкодування у розмірі 4058,52 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія.» (01033, м.Київ, вулиця Саксаганського, будинок 77, ідентифікаційний код 22945712) на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 9, ідентифікаційний код 20113829) суму страхового відшкодування у розмірі 4058 (чотири тисячі п'ятдесят вісім) грн 52 коп. та судовий збір у розмірі 1201 (одна тисяча двісті одна) грн 92 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 04.01.2016.

Суддя Ю.М. Смирнова