Ухвала суду № 54848271, 05.01.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

05 січня 2016 року справа №826/28053/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кузьменко В.А., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали

за позовомОСОБА_1до1. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 2. Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова Владислава Володимировичапровизнання протиправною бездіяльності, визнання протиправним та нечинним рішення, зобов'язання вчинити діїВ С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративними позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі по тексту - відповідач 1, Фонд) та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова Владислава Володимировича (далі по тексту - відповідач 2), в якому просить: 1) визнати протиправною бездіяльність відповідача 2 щодо не внесення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за договором строкового банківського вкладу "Найкращий від Миколая" від 24 лютого 2015 року №2630/777/228958; 2) визнати протиправним та нечинним рішення відповідача 2 про нікчемність договору строкового банківського вкладу "Найкращий від Миколая" від 24 лютого 2015 року №2630/777/228958; 3) визнати протиправною бездіяльність Фонду щодо не внесення позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за договором строкового банківського вкладу "Найкращий від Миколая" від 24 лютого 2015 року №2630/777/228958; 4) зобов'язати відповідача 2 включити позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за договором строкового банківського вкладу "Найкращий від Миколая" від 24 лютого 2015 року №2630/777/228958; 5) зобов'язати Фонд включити позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за договором строкового банківського вкладу "Найкращий від Миколая" від 24 лютого 2015 року №2630/777/228958.

Відповідно до частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Частина третя статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпункт 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлює, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою складає 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, у разі подання до адміністративного суду позову, який містить кілька вимог немайнового характеру, належить сплатити судовий збір за кожну з вимог.

Суд встановив, що позивач не додав до позовної заяви документа про сплату судового збору за кожну із вимог немайнового характеру.

Позивач подав клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі частини третьої статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів", оскільки позов подано у зв'язку із порушенням прав споживача фінансових послуг.

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Разом з тим, суд звертає увагу, що у межах спірних правовідносин позивач оскаржує рішення та бездіяльність суб'єктів владних повноважень, вчинені та прийняті при здійсненні повноважень відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"; при цьому, як видно із позовної заяви та доданих до неї матеріалів, відповідачі не надавали позивачу фінансових чи інших послуг.

Крім того, навіть якщо припустити, що даний спір виник у зв'язку із порушенням прав споживачів банківських послуг, то Закон України "Про судовий збір", який є спеціальним законом, що визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, у чинній редакції не передбачає пільг щодо сплати судового збору для споживачів за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав.

Так, Закон України "Про судовий збір" визначає випадки, коли судовий збір не підлягає сплаті шляхом виключення відповідних заяв із числа об'єктів справляння судового збору та встановлення пільг щодо слати судового збору.

Вичерпний перелік заяв, за подання яких не справляється судовий збір наведено у частині другій статті 3 Закону України "Про судовий збір", а пільги щодо сплати судового збору встановлені у статті 5 цього Закону.

Суд звертає увагу, що позовні заяви споживачів у зв'язку із порушенням їхніх прав не визначено у частині другій статті 3 Закону України "Про судовий збір", а споживачі за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав, не мають пільг щодо сплати судового збору відповідно до статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Таким чином, за відсутності в матеріалах справи доказів, які б підтверджували, що позивач звільнений від сплати судового збору з підстав, встановлених статтею 5 Закону України "Про судовий збір", Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позивач має сплачувати судовий збір на загальних підставах.

З урахуванням викладеного Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 є такою, що подана без додержання вимог, встановлених статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Вказані недоліки позивач може усунути у дводенний строк з дня набрання даною ухвалою законної сили шляхом подання до суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі, встановленому підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", за п'ять позовних вимог немайнового характеру, а саме у розмірі 2 436,00 грн. (487,20 грн. х 5).

Згідно з частиною другою статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Керуючись статтями 106, 108, статтею 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.

2. Встановити ОСОБА_1 дводенний строк з дня набрання даною ухвалою законної сили для усунення недоліків позовної заяви.

3. Попередити ОСОБА_1 про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко