Ухвала суду № 54845975, 28.12.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/3430/15-ц 28.12.2015

Провадження №22-ц/784/3324/15

Єдиний унікальний номер судової справи : 489/3430/15-ц

Провадження №22-ц/784/3324/15

У х в а л а

28 грудня 2015 року м. Миколаїв

Суддя апеляційного суду Миколаївської області Прокопчук Л.М., вивчивши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 03 листопада 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и л а :

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 03 листопада 2015 року позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, яка підлягає залишенню без руху виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 294 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Як вбачається із матеріалів цивільної справи рішення суду ухвалено без осіб, що беруть участь у справі (а.с. 72). Між тим, апеляційна скарга на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 03 листопада 2015 року подана лише 16 грудня 2015 року, що підтверджується штемпелем на конверті (а.с. 83), тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження. При цьому заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження до суду не надано.

За такого, згідно ч. 3 ст. 297 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху для надання особі, що її подала, строку для подання заяви про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з наданням доказів про поважність причин його пропуску.

Також, відповідно до підпункту 1, 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», в редакції закону, що діє з 01 вересня 2015 року, ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Тому, виходячи зі змісту апеляційної скарги, судовий збір в даному випадку має складати 4019 грн. 40 копійок. Між тим, апеляційна скарга судовим збором не сплачена.

На підставі викладеного та відповідно до вимог ч. 2 ст. 297 ЦПК України, до апеляційних скарг, які неоплачені судовим збором застосовуються положення ст. 121 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 121, 294, 297 ЦПК України,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 03 листопада 2015 року - залишити без руху.

1. Надати особі, яка подала апеляційну скаргу, строк, який не може перевищувати тридцяти днів з моменту отримання ним копії цієї ухвали для надання доказів про поважність причин його пропуску або вказати інші підстави для поновлення строку.

Роз'яснити, що у випадку невиконання вказаного недоліку у зазначений строк, буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

2. У строк, що не може перевищувати п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали, особі, яка подала апеляційну скаргу, необхідно сплатити 4019 грн. 40 копійок судового збору та надати оригінал платіжного документу на підтвердження його оплати в апеляційний суд Миколаївської області.

Реквізити рахунку для оплати судового збору:

Отримувач коштів: Державний м. Миколаїв 22030001

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37992781

Банк отримувача: ГУДКСУ у Миколаївській області

Код банку отримувача (МФО): 826013

Рахунок отримувача: 31211206780002

Код класифікації доходів бюджету: 22030001

Призначення платежу: "Судовий збір за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк», апеляційний суд Миколаївської області, код ЄДРПОУ 02892675"

Роз'яснити, що у випадку невиконання вказаного недоліку у вказаний строк, апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.

Суддя апеляційного суду

Миколаївської області Л.М. Прокопчук