Рішення № 5484562, 21.07.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.07.09 р. Справа № 37/166

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О.,

припомічнику Левшиній Я.О. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Істейт”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 34627450

до Відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Донецьк, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

про: стягнення основного боргу в сумі 3704,73грн., пені в сумі 331,16грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача не зявився;

від Відповідача не зявився.

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України судове засідання відкладалось з 07.07.2009р. на 21.07.2009р.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Істейт”, м. Донецьк (далі Позивач) звернулося до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Донецьк (далі Відповідач) про стягнення основного боргу в сумі 3704,73грн., пені в сумі 331,16грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на порушення Відповідачем грошових зобовязань за договором суборенди № 33 від 01.05.2008р., внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування пені.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надає договір суборенди № 33 від 01.05.2008р.; акт прийому-передачі від 01.05.2008р., акт прийому-передачі від 15.12.2008р., додаткову угоду від 16.12.2008р., акт прийому-передачі від 13.12.2008р., акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.05.2009р., акти здачі-приймання робіт (надання послуг), рахунок фактура №СФ-0000164 від 24.01.2009р., докази надсилання кореспонденції, постанову правління НБУ №107 від 21.04.2008р., правоустановчі документи, розрахунок пені.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 11,15,795 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України №543/96-ВР, ст.ст. 2, 12 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач надав додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.33-60).

Відповідач у судові засідання не зявлявся, відзиву та доказів сплати стягуваних сум не надав, хоча повідомлявся про судові засідання належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною у якості місцезнаходження за матеріалами справи та згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 33), достовірність яких (відомостей) презюмується відповідно до ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”.

Позивач у судовому засіданні підтримав свою позицію, викладену письмово.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані Відповідачем документи та його неявка у світлі ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не вливають на таку кваліфікацію.

Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

18.04.2008р. між Акціонерним товариством закритого типу „Донецьке обєднання трикотажних виробів” (Орендодавець) та Позивачем (Орендар) був укладений договір оренди №08/04/08 (а.с.а.с.59,60), згідно умов п.п. 1.1., 1.2. якого Орендодавець зобовязується в порядку і на умовах, передбачених договором, передати Орендарю у тимчасове платне користування нерухоме майно загальною площею 11403кв.м., у тому числі адміністративний корпус, літ. А-4, загальною площею 5896 кв.м. за адресою: 83986, м. Донецьк, пр. Лагутенко, 13, а Орендар зобовязується прийняти майно и своєчасно сплачувати орендну плату.

У п. 5.3. сторони визначили строк договору з моменту підписання і до 31.12.2009р., а в п.2.2.10. серед прав Орендаря передбачили можливість надання майна в суборенду (повністю або частково).

01.06.2008р. обєкт оренди за вказаним договором був переданий Позивачу, про що сторонами складений відповідний акт приймання-передачі (а.с.60 зворотна сторона).

01.05.2008р. між Позивачем (Орендар) та Відповідачем (Суборендар), на підставі договору оренди №08\04\08р., укладено договір суборенди № 33 (а.с.а.с.8-10), згідно п. п. 1.1, 1.2.1, 1.2.2, 1.2.3, 1.5 якого Орендар зобовязався передати Суборендарю у строкове оплатне користування майно приміщення 2-го поверху адміністративного корпусу та цокольного поверху, що знаходиться за адресою: 83086, м. Донецьк, пр. Лагутенко, 13, загальною площею 69,2 кв.м. для розміщення офісу та складу газового обладнання, а Суборендар зобовязався прийняти його та вчасно сплачувати суборенду, про що відповідно до п.1.4 цього договору був складений відповідний акт прийому-передачі від 01.05.2008р. (а.с.11).

Розділом 3 договору суборенди передбачений розмір орендної плати та порядок проведення розрахунків, зокрема:

-Щомісячна сума суборендної плати за користування приміщеннями складає 1959,5 грн., із розрахунку 40 грн. за 1 кв.м. за 15,3 кв.м. та 25,00грн.за 1 кв.м. за 53,9кв.м. з урахуванням ПДВ. Окремо на підставі рахунків Орендодавця компенсуються: комунальні послуги, послуги за користування електроенергією, телефоном, а також сплачуються інші послуги, повязані з суборендою приміщення;

-Суборендар щомісяця сплачує суборенду (передплату) за наступний місяць, шляхом перерахування на банківський рахунок Орендаря 100% суборендної плати не пізніше останнього числа поточного місяця;

-Орендар щомісяця надає Суборендарю акт виконаних послуг, який підписується протягом 5-ти банківських днів.

Відповідно до п. 4.2 договору суборенди у випадку порушення строків оплати суборендної плати або сум за комунальні послуги Суборендар сплачує Орендареві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Згідно п. 5.3. договору суборенди, строк його дії встановлений до 31.12.2008р.

15.12.2008р. Суборендар повернув, а Орендар прийняв приміщення загальною площею 53,9 кв.м., при що був складений відповідний акт, доданий до матеріалів справи (а.с.12).

16.12.2008р. додатковою угодою (а.с.13) сторони внесли зміни до договору суборенди, щодо площі, вартості та щомісячної оплати обєкту суборенди, визначивши обєктом суборенди загальну площу 15,3кв.м.

31.12.2008р. Суборендар повернув, а Орендар прийняв приміщення загальною площею 15,3 кв.м., при що був складений відповідний акт, доданий до матеріалів справи (а.с.14).

На виконання умов договору між сторонами підписувалися акти здачі-приймання робіт (надання послуг), а Позивачем виписувалися та виставлялися рахунки-фактури (а.с.а.с.45-58).

Посилаючись на невиконання Відповідачем грошових зобовязань зі сплати суборендної плати за листопад і грудень 2008р. та комунальних послуг по відповідних рахунках, Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, вимагаючи стягнення заборгованості у сумі 3704,73грн. та нарахованої пені у сумі 331,16грн.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України не скористався, хоча про судові засідання повідомлявся належним чином.

Суд розглядає справу в контексті всіх вимог, викладених у позовні заяві з урахуванням уточнень від 14.05.2009р., оскільки їх сумісне висування не суперечить приписам ст. 58 Господарського процесуального кодексу України - вимоги є грошовими, повязані наданими доказами та підставами виникнення, а їх сумісний розгляд не перешкоджає зясуванню прав і взаємовідносин сторін та не утруднює вирішення спору, а, навпаки, сприяє дотриманню принципу процесуальної економії, та у повній мірі узгоджується із гарантованим ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 04.11.1950р., ратифікованої Законом України від 17.07.1997р., правом на ефективний судовий захист.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні до виконання прострочених грошових зобовязань та застосуванні наслідків такого прострочення у вигляді стягнення нарахованої пені.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються, насамперед, відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договору.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату. Положення ч. 3 ст. 774 Цивільного кодексу України зумовлюють правомірність застосування зазначених норм і до відносин суборенди (піднайму).

Водночас, встановлення Відповідачеві грошових зобовязань з компенсації витрат за надані комунальні та інші послуги узгоджується із приписами ст.ст.3, 6, 627 Цивільного кодексу України, які встановлюють принцип свободи договору.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобовязань визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.286 Господарського кодексу України орендна, а отже і суборендна плата вноситься орендарем (суборендарем) незалежно від наслідків господарської діяльності

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

За таких обставин, Відповідач не мав правових підстав ухилятися від оплати суборенди та компенсації витрат за надані комунальні та інші послуги згідно умов п.п. 3.1. і 3.2. договору.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Між тим, як вбачається із матеріалів справи Відповідачем не були здійснені платежі з суборендної плати за листопад 2008р. у сумі 1959,5грн., за грудень 2008р. у сумі 1264,02грн. та з компенсації наданих комунальних та інших послуг згідно виставлених рахунків (а.с.а.с. 48, 50, 52, 54, 56) на загальну суму 481,21грн., незважаючи на складання та підписання (щодо частини рахунків) відповідних актів здачі-приймання робіт (наданих послуг). Будь-яких доказів припинення у встановленому законом порядку відповідних грошових зобовязань або оспорювання (мотивованої відмови) не підписаних актів здачі-приймання робіт (наданих послуг) у розумінні п.3.3. договору суборенди Відповідачем всупереч ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів справи не надано.

У розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або неналежне виконання зазначених зобовязань Відповідачем є їх порушенням.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Таким чином, суд, перевіривши відповідність розрахунку заявлених вимог умова договору та наявним у справі документам, у тому числі доказам фактичного понесення Позивачем витрат за комунальними та іншими послугами (а.с.а.с.35-43) дійшов висновку:

- про можливість задоволення вимог про стягнення заборгованості з суборендної плати за листопад та грудень 2008р. у повному обсягу у загальній сумі 3223,52грн.

- про можливість часткового задоволення вимог про стягнення компенсації за надані послуги у сумі 430,21грн., тобто без урахування рахунку-фактури №СФ-0000164 від 26.01.2009р. (а.с.56), оскільки з огляду на повне повернення обєкту суборенди згідно із актом від 31.12.2008р. Відповідач не здійснював його використання у січня 2009р., а отже і не міг споживати повязаних із користуванням комунальних та інших послуг.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобовязань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у випадку порушення строків оплати, Суборендар сплачує Орендареві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу сформульована безпосередньо у п.4.2. договору суборенди, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобовязання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Арифметичний підрахунок вимог щодо пені, здійснений судом за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, встановив, що наданий Позивачем розрахунок (а.с.27) хоча і містить арифметичні недоліки, повязані із невірним визначенням періоду нарахування, проте розмір пені не перевищує розміру, яких може бути нарахований за визначений періоду на суму заборгованості з орендної плати - 3223,52грн.

Отже, суд у повному обсягу задовольняє вимоги із стягнення пені в сумі 331,16грн.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати стягуються з Відповідача на користь Позивача пропорційно сумі задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Істейт”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 34627450) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Донецьк, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про стягнення основного боргу в сумі 3704,73грн., пені в сумі 331,16грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Донецьк (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Істейт”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 34627450) заборгованість за договором суборенди № 33 від 01.05.2008р у розмірі 3653,73грн. та пеню в сумі 331,16грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволені решти вимог щодо стягнення заборгованості відмовити.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Донецьк (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Істейт”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 34627450) відшкодування витрат по сплаті державного мита у сумі 100,71грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 308,55 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання протягом зазначеного строку після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 21.07.2009р. оголошено та підписано повний текст рішення.

6. Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя Попков Д.О.