ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" липня 2009 р. Справа № 15/186-09
вх. № 4098/3-15
Суддя господарського суду
при секретарі судовогозасідання
за участю представників сторін:
позивача - Білан О.А.
відповідача - не з'явився
розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" в особі Чутівського управління по експлуатації газового господарства, смт. Чутове
до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2, м. Харків
про стягнення 9728,20 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача основного боргу - 8371,17 грн., пені - 735,60 грн., 3 % річних - 72,69 грн., інфляційні - 548,74 грн. за договором на постачання та транспортування природного газу № 88/01/08 від 29.12.2007 року, за договором на постачання природного газу № 88/01/09 від 29.12.2008 року, за договором на транспортування природного газу № 88/01/09 Т від 29.12.2008 року протягом 2008 - 2009 року, а також віднести на відповідача витрати по оплаті держмита та на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
02.07.2009 року від позивача до канцелярії суду надійшло правове обґрунтування позовних вимог (вх. № 17454), яке було залучено до матеріалів справи.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та прохав суд їх задовольнити.
Представник відповідача в призначене судове засідання не зявився, документів, витребуваних ухвалами суду не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Суд в ухвалі від 16.06.2009 року попереджував сторони, що у разі неявки їх представників в призначені судові засідання суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.
29.12.2007 року між ВАТ "Полтавагаз" в особі Чутівського управління по експлуатації газового господарства та ФОП ОСОБА_2 був укладений договір № 88/01/08 на постачання та транспортування природного газу, відповідно якого позивач зобов'язався передати відповідачеві природний газ, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.
29.12.2008 року між тими ж сторонами був укладений договір № 88/01/09Т, предметом якого є надання позивачем послуг з транспортування природного газу відповідачу. Також 29.12.2008 року між тими ж сторонами був укладений договір № 88/01/09, відповідно якого позивач зобов'язався передати природний газ відповідачу, а відповідач зобов'язався прийняти його та оплатити на умовах, визначених в договорі. Як свідчать матеріали справи, фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 у відповідності до укладених договорів протягом 2008 та в 2009 році здійснювалося постачання та транспортування природного газу. Зокрема, відповідно до щомісячних актів прийому-передачі природного газу позивачем надано, а відповідачем прийнято: в жовтні 2008 року 694 куб. метрів природного газу на суму 1072,19 грн.; в листопаді 2008 року 869 куб.метрів природного газу на суму 1 484,18 грн.; в грудні 2008 року 1417 куб.метрів природного газу на суму 2 667,86 грн.; в січні 2009 року 2031 куб. метрів природного газу на суму 5 272,76 грн., в лютому 2009 року 619 куб. метрів природного газу на суму 1 607,00 грн.
Як свідчать матеріали справи, 17 лютого 2009 року газопостачання відповідачу було зупинено.
Пунктом 5.3 договору на постачання та транспортування природного газу № 88/01/08 від 29.12.2007 року зазначено, що виконувати оплату за газ грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок позивача 100 % вартості газу, запланованого для поставки за 5 банківських днів до початку місяця поставки.
В п.5.3.1 даного договору зазначено, що кінцевий розрахунок за газ у звітному місяці виконується відповідачем до 10 числа наступного за звітним місяця.
В п.5.3 договору на постачання природного газу №88/01/09 від 29.12.2008 року зазначено, що Споживач зобов'язаний виконувати оплату за газ грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок Товариства 100 % вартості газу, запланованого для поставки за 5 банківських днів до початку місяця поставки.
В п.5.3.1 даного договору зазначено, що кінцевий розрахунок за газ у звітному місяці виконується Споживачем до 10 числа наступного за звітним місяця. Але на сьогоднішній день, кошти за поставлений відповідачу в січні та лютому 2009 року природний газ, на нашу адресу не надійшли.
В п.6.1. договору на транспортування природного газу №88/01/09Т від 29.12.2008 року вказано, що оплата за надані послуги з транспортування природного газу розподільними газопроводами виконується Споживачем грошовими коштами шляхом 100% передоплати. Остаточний розрахунок виконується до 10 числа місяця наступного за місяцем, в якому транспортувався природний газ.
Матеріалами справи підтверджено, що фактично відповідачем оплачено за спожитий природний газ: в жовтні 2008 року - 1 064,96 грн.; в листопаді 2008 року - 0,00 грн.; в грудні 2008 року - 0,00 грн.; в січні 2009 року - 2 667,86 грн.; в лютому 2009 року - 0,00 грн.
Отже, відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання, відмовився від виконання обов'язків, покладених на нього умовами договорів в частині своєчасної та належної оплати, лише частково оплатив послуги, надані позивачем, внаслідок чого утворилась заборгованість з оплати за договорами в сумі 8371,17 грн., яка до цього часу не погашена.
Відповідачу 25 лютого 2009 року (Вих. №77 від 25.02.2009 року) була направлена претензія про суму заборгованості та проханням в добровільному порядку дану заборгованість оплатити.
Але, відповідач за спожитий в 2008 та 2009 роках природний газ та послуги з його транспортування повністю не розрахувався, сума боргу складає 8 371,17 грн.
Станом на 01 січня 2009 року та на 01 лютого 2009 року між сторонами були підписані Акти звірки на зазначену суму заборгованості, акти підписані обома сторонами та скріплені печатками підприємств.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).
За таких підстав суд вважає вимогу позивача про стягнення 8371,17 грн. основного боргу обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.
Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.
Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Відповідно до статті 3 цього ж Закону зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Відповідно до п.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 735,60 грн. пені, нарахованих за період з 11.10.2008 року по 30.04.2009 року підлягають задоволенню.
В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Оскільки матеріалами справи підтверджено прострочення виконання відповідачем взятих на себе зобовязань, суд вважає вимогу позивача в частині стягнення інфляційних в розмірі 548,74 грн. та 3% річних в розмірі 72,69 грн. обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.
В позовній заяві позивач прохав суд з метою забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках відповідача.
Суд, вислухавши пояснення представник позивача, вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання про застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача, оскільки позивачем не надано жодного доказу в підтвердження того, що невжиття таких заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Таким чином, суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита у сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312,50 грн. покласти на відповідача, оскільки з його вини спір було доведено до суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1, НОМЕР_2 в Харківському ГРУКБ "Приватбанк", МФО 351533, код НОМЕР_1, відомості про дату та місце народження в матеріалах справи відсутні) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" (36039, м. Полтава, вул. Енгельса, 2, р/р 2600530103545 в філії Полтавського облуправління ВАТ "Ощадбанк", МФО 331467, код 03351912 в особі Чутівського управління по експлуатації газового господарства (адреса: 38800, полтавська область, смт. Чутове, вул. Короленка, 4, р/р 26037560009 в АБ "Полтава - банк", МФО 331489, код 05442814) - 8371,17 грн. основного боргу, 735,60 грн. пені, 72,69 грн. трьох відсотків річних, 548,74 грн. інфляційних витрат, 102 грн. витрат по сплаті державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної чинності.
Суддя
Повний текст рішення підписаний 13.07.2009 року.
Судове рішення № 5484475, Господарський суд Харківської області було прийнято 06.07.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 15/186-09. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: