Рішення № 54841133, 23.12.2015, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/11086/15-ц

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2015 року

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі головуючого-судді Бучко Т.М.

секретар Марченко А.А.

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" про захист прав споживача, стягнення грошових коштів та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача за договором-заявою №300131/130339/5-14 про банківський строковий вклад ( депозит ) «Пенсійний» від 10 листопада 2014 року основну суму вкладу в розмірі 1000 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 22070 грн., відсотки у розмірі 4036,65 грн., 3 % річних у розмірі 240,32 грн., інфляційні втрати у розмірі 3746,17 грн.; за договором-заявою №300131/127222/370-14 про банківський строковий вклад ( депозит ) «Пенсійний» від 3 листопада 2014 року основну суму вкладу в розмірі 1350 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 25380,50 грн., відсотки у розмірі 3031,53 грн., 3 % річних у розмірі 322,26 грн., інфляційні втрати у розмірі 7514,46 грн.; за договором-заявою №300131/122846/370-14 про банківський строковий вклад ( депозит ) «Пенсійний» від 23 жовтня 2014 року основну суму вкладу в розмірі 2000 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 44140 грн., 3 % річних у розмірі 322,26 грн., інфляційні втрати у розмірі 13068,63 грн.; за договором-заявою №300131/160628/7-15 про банківський строковий вклад ( депозит ) «Пенсійний» від 20 січня 2015 року основну суму вкладу в розмірі 9400 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 207458 грн., 3 % річних у розмірі 2353,09 грн., інфляційні втрати у розмірі 61422,56 грн.; за договором-заявою №300131/168218/07-15 про банківський строковий вклад ( депозит ) «Блискуча сімка» 5 лютого 2015 року основну суму вкладу в розмірі 5000 грн., 3 % річних у розмірі 887 грн. 13 коп., інфляційні втрати у розмірі 22943,10 грн.; за договором-заявою №300131/122861/370-14 про банківський строковий вклад ( депозит ) у банківському металі Ф&К «Золотий» від 23 жовтня 2014 року основну суму вкладу в розмірі 3,22 унцій банківського металу ( золото 959 ), що в гривневому еквіваленті становить 77491,54 грн., відсотки у розмірі 721,98 грн., 3 % річних у розмірі 322,26 грн., інфляційні втрати у розмірі 13068,63 грн.; за договором-заявою №300131/122661/6-14 про банківський строковий вклад ( депозит ) у банківському металі Ф&К «Золотий» від 28 жовтня 2014 року основну суму вкладу в розмірі 3,22 унцій банківського металу ( золото 959 ), що в гривневому еквіваленті становить 77491,54 грн., відсотки у розмірі 721,98 грн., 3 % річних у розмірі 887,13 грн., інфляційні втрати у розмірі 22943,10 грн.; за договором-заявою №300131/154545/370-14 про банківський строковий вклад ( депозит ) «Пенсійний» від 24 грудня 2014 року основну суму вкладу в розмірі 500 грн., 3 % річних у розмірі 5,63 грн., інфляційні втрати у розмірі 84,87 грн.; за договором-заявою №300131/168216/07-15 про банківський строковий вклад ( депозит ) «Блискуча сімка» від 5 лютого 2015 року основну суму вкладу в розмірі 8000 грн., 3 % річних у розмірі 65,10 грн., інфляційні втрати у розмірі 208,70 грн. та моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на обставини, викладені в позовній заяві.

В судовому засіданні позивач позов підтримала повністю та з аналогічних підстав. Крім того, представник позивача пояснила, що позивач неодноразово зверталася до відповідача із заявами про повернення суми банківських вкладів, однак, відповіді жодного разу не отримала. Станом на момент подання позовної заяви відповідач розрахунок за депозитами не провів. За час розгляду справи позивачу було виплачено Фондом гарантування вкладів фізичних осіб 84517,24 грн. Позивач також пояснила, що через неправомірні дії відповідача перебуває у постійному стресі, переживаннях, оскільки являється інвалідом другої групи та знаходиться на постійному лікуванні у спеціальному закладі, потребує щоденного вживання ліків, які змушена купувати за власні кошти. Просять позов задовольнити.

Відповідач в письмових запереченнях, що надійшли до суду 16 листопада 2015 року, позов не визнав та просить відмовити в його задоволенні, покликаючись на мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та обрання позивачем неналежного способу захисту свого права.

Представник відповідача в судове засідання 23 грудня 2015 року не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України за згодою позивача суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення позивача та представника позивача, з'ясувавши обставини та дослідивши представлені у справі докази, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 23 жовтня 2014 року між позивачем та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»» в особі відділення № 51 було укладено договір-заява №300131/122846/370-14 про банківський строковий вклад ( депозит ) «Пенсійний» на 370 днів в іноземній валюті.

Відповідно до п.1 договору вкладник вносить, а банк приймає грошові кошти в іноземній валюті на вкладний рахунок в сумі 230 доларів США на строк з 23 жовтня 2014 року по 28 жовтня 2015 року з правом поповнення вкладу в порядку, встановленому п.4 договору.

Пунктом 2 договору передбачено обов'язок банку нараховувати та сплачувати вкладникові проценти за час користування коштами вкладу за ставкою 12,20 % річних.

У відповідності до п.6 договору після закінчення визначеного сторонами строку вклад повертається вкладникові в порядку, строки та на умовах, передбачених положеннями п.5.2 Основних умов. Пунктом 5 договору передбачено право вкладника вимагати дострокового повернення суми вкладу.

23 жовтня 2014 року між позивачем та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»» в особі відділення № 51 було укладено договір №300131/122861/370-14 про банківський строковий вклад ( депозит ) у банківському металі Ф&К «Золотий».

Відповідно до п.1.1 договору банк відкриває клієнту депозитний рахунок у банківському металі Золото, а клієнт вносить на цей рахунок банківський метал загальною вагою 100,0 грам або 3,22 тройських унцій металу на строк з 23 жовтня 2014 року по 28 жовтня 2015 року.

Пунктом 1.2 договору передбачено обов'язок банку нараховувати та сплачувати клієнтові проценти за час користування банківським металом, що складає вклад, за ставкою 2,25 % річних.

У відповідності до п.2.3 договору повернення вкладу та виплата нарахованих на нього процентів здійснюється банком у день закінчення строку, визначеного п.1.1 договору. Пунктом 2.5 договору передбачено право клієнта на дострокове повернення вкладу.

28 жовтня 2014 року між позивачем та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»» в особі відділення № 51 було укладено договір №300131/124661/6-14 про банківський строковий вклад ( депозит ) у банківському металі Ф&К «Золотий».

Відповідно до п.1.1 договору банк відкриває клієнту депозитний рахунок у банківському металі Золото, а клієнт вносить на цей рахунок банківський метал загальною вагою 100,0 грам або 3,22 тройських унцій металу на строк з 28 жовтня 2014 року по 28 квітня 2015 року.

Пунктом 1.2 договору передбачено обов'язок банку нараховувати та сплачувати клієнтові проценти за час користування банківським металом, що складає вклад, за ставкою 1,75 % річних.

У відповідності до п.2.3 договору повернення вкладу та виплата нарахованих на нього процентів здійснюється банком у день закінчення строку, визначеного п.1.1 договору.

3 листопада 2014 року між позивачем та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»» в особі відділення № 51 було укладено договір-заява №300131/127222/370-14 про банківський строковий вклад ( депозит ) «Пенсійний» на 370 днів в іноземній валюті.

Відповідно до п.1 договору вкладник вносить, а банк приймає грошові кошти в іноземній валюті на вкладний рахунок в сумі 1150 доларів США на строк з 3 листопада 2014 року по 8 листопада 2015 року з правом поповнення вкладу в порядку, встановленому п.4 договору.

Пунктом 2 договору передбачено обов'язок банку нараховувати та сплачувати вкладникові проценти за час користування коштами вкладу за ставкою 12,10 % річних.

У відповідності до п.6 договору після закінчення визначеного сторонами строку вклад повертається вкладникові в порядку, строки та на умовах, передбачених положеннями п.5.2 Основних умов. Пунктом 5 договору передбачено право вкладника вимагати дострокового повернення суми вкладу.

10 листопада 2014 року між позивачем та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»» в особі відділення № 51 було укладено договір-заява №300131/130339/5-14 про банківський строковий вклад ( депозит ) «Пенсійний» на 5 місяців в іноземній валюті.

Відповідно до п.1 договору вкладник вносить, а банк приймає грошові кошти в іноземній валюті на вкладний рахунок в сумі 1000 доларів США на строк з 10 листопада 2014 року по 10 квітня 2015 року з правом поповнення вкладу в порядку, встановленому п.4 договору.

Пунктом 2 договору передбачено обов'язок банку нараховувати та сплачувати вкладникові проценти за час користування коштами вкладу за ставкою 11,60 % річних.

У відповідності до п.6 договору після закінчення визначеного сторонами строку вклад повертається вкладникові в порядку, строки та на умовах, передбачених положеннями п.5.2 Основних умов.

24 грудня 2014 року між позивачем та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»» в особі відділення № 51 було укладено договір-заява №300131/154545/370-14 про банківський строковий вклад ( депозит ) «Пенсійний» на 370 днів в національній валюті.

Відповідно до п.1 договору вкладник вносить, а банк приймає грошові кошти в національній валюті на вкладний рахунок в сумі 500 грн. на строк з 24 грудня 2014 року по 29 грудня 2015 року з правом поповнення вкладу в порядку, встановленому п.4 договору.

Пунктом 2 договору передбачено обов'язок банку нараховувати та сплачувати вкладникові проценти за час користування коштами вкладу за ставкою 26,10 % річних.

У відповідності до п.6 договору після закінчення визначеного сторонами строку вклад повертається вкладникові в порядку, строки та на умовах, передбачених положеннями п.5.2 Основних умов. Пунктом 5 договору передбачено право вкладника вимагати дострокового повернення суми вкладу.

20 січня 2015 року між позивачем та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»» в особі відділення № 51 було укладено договір-заява №300131/160628/7-15 про банківський строковий вклад ( депозит ) «Пенсійний» на 7 місяців в іноземній валюті.

Відповідно до п.1 договору вкладник вносить, а банк приймає грошові кошти в іноземній валюті на вкладний рахунок в сумі 9400 доларів США на строк з 20 січня 2015 року по 20 серпня 2015 року з правом поповнення вкладу в порядку, встановленому п.4 договору.

Пунктом 2 договору передбачено обов'язок банку нараховувати та сплачувати вкладникові проценти за час користування коштами вкладу за ставкою 11,60 % річних.

У відповідності до п.6 договору після закінчення визначеного сторонами строку вклад повертається вкладникові в порядку, строки та на умовах, передбачених положеннями п.5.2 Основних умов.

5 лютого 2015 року між позивачем та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»» в особі відділення № 51 було укладено договір №300131/168218/07-15 про банківський строковий вклад ( депозит ) «Блискуча сімка» в національній валюті.

Відповідно до п.1 договору вкладник вносить, а банк приймає грошові кошти в національній валюті в сумі 5000 грн. на строки, визначені п.п.1.1.1-1.1.3, з 5 лютого 2015 року по 6 травня 2015 року без права поповнення вкладу.

Пунктом 1.2 договору передбачено обов'язок банку нараховувати та сплачувати вкладникові проценти за час користування коштами за ставками 20,0-21,2 % річних.

У відповідності до п.2.4 договору повернення суми вкладу клієнту здійснюється банком у день закінчення одного із строків, визначених п.п.1.1.1-1.1.13 договору.

5 лютого 2015 року між позивачем та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»» в особі відділення № 51 було укладено договір №300131/168216/07-15 про банківський строковий вклад ( депозит ) «Блискуча сімка» в національній валюті.

Відповідно до п.1 договору вкладник вносить, а банк приймає грошові кошти в національній валюті в сумі 8000 грн. на строки, визначені п.п.1.1.1-1.1.3, з 5 лютого 2015 року по 6 травня 2015 року без права поповнення вкладу.

Пунктом 1.2 договору передбачено обов'язок банку нараховувати та сплачувати вкладникові проценти за час користування коштами за ставками 20,0-21,2 % річних.

У відповідності до п.2.4 договору повернення суми вкладу клієнту здійснюється банком у день закінчення одного із строків, визначених п.п.1.1.1-1.1.13 договору.

Як передбачено у п.5.2 Основних умов залучення банківських вкладів фізичних осіб та обслуговування вкладних рахунків у ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», у випадку закінчення строку розміщення строкового вкладу, визначеного у договорі-заяві, та умовами якого передбачена можливість продовження строку розміщення строкового вкладу після закінчення строку розміщення строкового вкладу, визначеного у договорі-заяві, вкладник у випадку його бажання не продовжувати подальше розміщення вкладу, отримати кошти з строкового вкладного рахунку шляхом видачі готівкою або перерахування на його власний поточний/картковий або інший вкладний рахунок, а дію договору припинити, зобов'язаний надати банку письмову вимогу не пізніше дати закінчення строку строкового вкладу, визначеного договором-заявою.

Позивачем були виконані всі зобов'язання за вказаними договорами в частині внесення коштів на депозитні рахунки банку, що підтверджується виписками з по особових рахунках.

19 лютого 2015 року, 16 березня 2015 року, 17 березня 2015 року та 10 квітня 2015 року позивач зверталася до відповідача з письмовими заявами про розірвання договорів банківського вкладу та повернення суми вкладів, однак, відповіді не отримала.

Відповідно до положень ст.525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону та договору, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається зі ст.1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона ( банк ), що прийняла від другої сторони ( вкладника ) або для неї грошову суму ( вклад ), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Частини 1 та 2 ст.1060 ЦК України передбачає, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу ( вклад на вимогу ) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку ( строковий вклад ). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.

Аналогічні положення містяться і у п.3.3 Положення про порядок здійснення банками України вкладних ( депозитних ) операцій з юридичними та фізичними особами, затвердженого постановою Правління НБУ від 3 грудня 2003 року № 516.

Як передбачено ст.1074 ЦК України, обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією ( відмиванням ) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму.

Жодних обмежень прав позивача щодо розпорядження грошовими коштами умовами договору банківського вкладу, укладеного між сторонами, не встановлено.

Відповідно до ст.41 Конституції України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Таким чином, відмова відповідача від повернення належних позивачу коштів на його вимогу є порушенням умов договору і прав позивача як власника.

Суд не приймає до уваги покликання представника відповідача на норми статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» як підставу відмови у задоволенні позову, відповідно до ч.5 якої під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку, нарахування неустойки, відсотків та зарахування зустрічних вимог.

Згідно із п.1 ч.6 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» обмеження, встановлене п.1 ч.5 ст.36 цього Закону не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників.

На підставі постанови Правління Національного банку України № 612 від 17 вересня 2015 року «Про віднесення ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 171 від 17 вересня 2015 року про запровадження у ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» тимчасової адміністрації строком на три місяці з 18 вересня 2015 року до 17 грудня 2015 року.

Судом встановлено, що обов'язок повернути позивачу вклади за депозитними договорами настав у відповідача до моменту введення тимчасової адміністрації, а тому заперечення представника відповідача є неприйнятними.

Таким чином, з урахуванням проведених позивачем поповнень вкладів та часткової виплати під час розгляду справи вкладів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб підлягають стягненню з відповідача суми вкладів в гривневому еквіваленті відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 30 липня 2015 року : за договором № 300131/122861/370-14 від 23 жовтня 2014 року - 78213,52 грн., за договором № 300131/124661/6-14 від 28 жовтня 2014 року - 78213,52 грн., за договором-заявою № 300131/127222/370-14 від 3 листопада 2014 року - 28427,26 грн., за договором-заявою № 300131/154545/370-14 від 24 грудня 2014 року - 500 грн., за договором-заявою № 300131/160628/7-15 від 20 січня 2015 року - 205648,59 грн.

Статтею 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

У відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У своїх позовних вимогах позивач просить стягнути 3 % річних за весь час прострочення, покликаючись при цьому на ч.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів», хоча розрахунок пені зроблений за правилами ч.2 ст.625 ЦК України.

Згідно із ч. 5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі, коли виконавець не може виконати ( прострочує виконання ) роботу ( надання послуги ) згідно з договором, за кожен день прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи ( послуги ), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення. Сплата виконавцем неустойки ( пені ), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов'язання, не звільняє його від виконання зобов'язання в натурі.

Частиною 5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено право споживача на отримання пені у разі порушення умов договору про виконання робіт ( надання послуг ) і вказана норма не регулює спірні правовідносини, оскільки між сторонами укладено договір банківського строкового вкладу ( депозиту ), а не договір про виконання робіт ( надання послуг ). Повернення коштів за договором строкового банківського вкладу не є роботою чи послугою в розумінні ст.1, 10 Закону України «Про захист прав споживачів».

Таким чином, підстави для стягнення пені на підставі ч.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» відсутні. Однак, суд вважає необхідним задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних від простроченої суми вкладу на підставі ч.2 ст.625 ЦК України з урахуванням проведеного розрахунку в розмірі : 492,90 грн. за договором-заявою №300131/122846/370-14 від 23 жовтня 2015 року; 887,13 грн. за договором №300131/122861/370-14 від 23 жовтня 2014 року; 887,13 грн. за договором №300131/124661/6-14 від 28 жовтня 2014 року; 322,26 грн. за договором-заявою №300131/127222/370-14 від 3 листопада 2014 року; 240,32 грн. за договором-заявою №300131/130339/5-14 від 10 листопада 2014 року; 5,63 грн. за договором-заявою №300131/154545/370-14 від 24 грудня 2014 року; 2353,09 грн. за договором-заявою №300131/160628/7-15 від 20 січня 2015 року; 64,93 грн. за договором №300131/168218/07-15 від 5 лютого 2015 року та 65,10 грн. за договором №300131/168216/07-15 від 5 лютого 2015 року.

Позовна вимога про стягнення інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню з огляду на таке. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти. Отже, індексації внаслідок знецінення підлягає тільки грошова одиниця України, а іноземна валюта, яка була предметом договору, індексації не підлягає ( рішення Верховного Суду України від 28 березня 2012 року у справі № 6-36736 ). Тому норми ч.2 ст.625 ЦК України щодо сплати боргу з урахуванням установленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов'язання, яке визначене в гривні.

Відтак, підлягають стягненню з відповідача інфляційні втрати в розмірі 84,87 грн. за договором-заявою №300131/154545/370-14 від 24 грудня 2014 року, 1480,36 грн. за договором №300131/168218/07-15 від 5 лютого 2015 року та 208,70 грн. за договором №300131/168216/07-15 від 5 лютого 2015 року.

Відповідно до ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Судом встановлено, що позивач є інвалідом другої групи, перебуває в КЗ «Здолбунівський будинок-інтернат для громадян похилого віку та інвалідів» та потребує постійного довготривалого лікування за власні кошти. Директор вказаного комунального закладу неодноразово звертався до відповідача з проханням повернути підопічній ОСОБА_1 кошти, необхідні їй на придбання ліків, про що свідчать заяви від 15 травня 2015 року та 27 липня 2015 року. Відповідачем кошти з депозитних рахунків позивачу видані не були.

При вирішенні спору про стягнення з відповідача моральної шкоди суд виходив з оцінки причинного зв'язку між такою шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд вважає, що, діючи на порушення депозитних договорів, банк не забезпечив виконання закону «Про захист прав споживачів», відповідно до якого належна якість товару, роботи або послуги - це властивість продукції, котра відповідає вимогам, установленим для цієї категорії продукції в нормативно-правових актах в нормативних документах, та умовам договору зі споживачем.

Оскільки факт неповернення коштів позивачу підтверджений в судовому засіданні, у суду відсутні сумніви у тому, що позивачу протиправними діями відповідача щодо невиконання умов договору банківського вкладу завдана моральна шкода, яка полягає в душевних стражданнях через відмову в реалізації її передбаченого законом і договором права, погіршення психологічного стану, необхідність докладати зусиль для відновлення звичного способу життя, через хвилювання щодо реальної можливості повернення депозитних коштів. Наявні у позивача захворювання потребують постійного медикаментозного лікування, яке вона не могла оплатити через невиплату належних їй коштів.

За таких обставин, оцінивши всі наявні у справі докази, керуючись принципом верховенства права, враховуючи встановлений у судовому засіданні причинний зв'язок між діями відповідача та наслідками таких дій для позивача, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача моральної шкоди у заявленому позивачем розмірі.

У відповідності до правил ст.88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Оскільки, позивач звільнена від сплати судового збору як інвалід другої групи, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.10, 60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 317, 319, 321, 386, 526, 611, 625, 631, 1060, 1074 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" про захист прав споживача, стягнення грошових коштів та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" на користь ОСОБА_1 заборгованість: за договором-заявою №300131/122846/370-14 від 23 жовтня 2014 року в сумі 492 грн. 90 коп. 3 % річних за прострочення виконання зобов'язання; за договором №300131/122861/370-14 від 23 жовтня 2014 року в сумі вкладу 78213 грн. 52 коп. та 887 грн. 13 коп. 3 % річних за прострочення виконання зобов'язання; за договором №300131/124661/6-14 від 28 жовтня 2014 року в сумі вкладу 78213 грн. 52 коп. та 887 грн. 13 коп. 3 % річних за прострочення виконання зобов'язання; за договором-заявою №300131/127222/370-14 від 3 листопада 2014 року в сумі вкладу 28427 грн. 26 коп. та 322 грн. 26 коп. 3 % річних за прострочення виконання зобов'язання; за договором-заявою №300131/130339/5-14 від 10 листопада 2014 року в сумі 240 грн. 32 коп. 3 % річних за прострочення виконання зобов'язання; за договором-заявою №300131/154545/370-14 від 24 грудня 2014 року в сумі вкладу 500 грн., 5 грн. 63 коп. 3 % річних за прострочення виконання зобов'язання та 84 грн. 87 коп. інфляційних втрат; за договором-заявою №300131/160625/7-15 від 20 січня 2015 року в сумі вкладу 205648 грн. 59 коп. та 2353 грн. 09 коп. 3 % річних за прострочення виконання зобов'язання; за договором № 300131/168216/07-15 від 5 лютого 2015 року в сумі 65 грн. 10 коп. 3 % річних за прострочення виконання зобов'язання та 208 грн. 70 коп. інфляційних втрат; за договором №300131/168218/07-15 від 5 лютого 2015 року в сумі 64 грн. 93 коп. 3 % річних за прострочення виконання зобов'язання та 1480 грн. 36 коп. інфляційних втрат, а всього - 398095 ( триста дев'яносто вісім тисяч дев'яносто п'ять ) грн. 31 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" на користь ОСОБА_1 10000 ( десять тисяч ) грн. моральної шкоди.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" на користь держави 3980 ( три тисячі дев'ятсот вісімдесят ) грн. 95 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя :