Ухвала суду № 54837885, 04.01.2016, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

У Х В А Л А

Справа № 2-607/99

№ 4-с/183/51/15

04 січня 2016 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі

головуючого судді Городецького Д.І.

секретаря Макаренко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомосковську скаргу ОСОБА_1 на дії Відділу державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області,

в с т а н о в и в :

04 вересня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії Відділу державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області.

В обґрунтування скарги ОСОБА_1 посилався на те, що рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 1999 року з ОСОБА_2 на його користь було стягнуто грошові кошти: заборгованість в розмірі 27402 грн., судові витрати: оплата державного мита у мірі 1170 грн., витрати на адвоката у розмірі 200 грн., а всього - 28772 грн. (Цивільна справа № 2-609/99)

На виконання рішення суду був виданий виконавчий лист.

26 червня 2015 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_3 була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві (ВП 45097042)

Підставою для повернення виконавчого документу зазначено, що в ході проведення виконавчих дій не встановлено майно боржника, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості.

ОСОБА_1 зазначив в скарзі, що вважає постанову такою, що не відповідає вимогам законодавства України, він неодноразово звертався до державного виконавця та зазначав місце роботи боржника ОСОБА_2, але державним виконавцем не вчинялися дії щодо виконання рішення суду.

Враховуючи наведене, посилаючись на вимоги ст.ст. 383-387 ЦПК України, ОСОБА_1 просив суд:

-визнати неправомірними бездіяльність державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_3, щодо невиконання рішення Новомосковського міськрайонного суду по цивільній справі № 2-609/99;

-скасувати постанову про повернення виконавчого документа від 26 червня 2015 року (ВП №45097042), винесену державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_3І;

-зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області відкрити виконавче провадження на підставі виконавчого листа по цивільній справі № 2-609/99 для подальшого виконання рішення суду.

В судове засідання представник заявник ОСОБА_1 не зявився, в своїй заяві просив суд розглянути справу без його участі.

Представник Відділу державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області в судове засідання не зявився.

Суд, дослідивши матеріали скарги, приходить до наступного.

Судом встановлено, що рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 1999 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1І було стягнуто грошові кошти: заборгованість в розмірі 27402 грн., судові витрати: оплата державного мита у мірі 1170 грн., витрати на адвоката у розмірі 200 грн., а всього - 28772 грн. (Цивільна справа № 2-609/99)

Встановлено, що на виконання рішення суду був виданий виконавчий лист, виконавче провадження (ВП 45097042) перебувало на виконанні Відділу державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області.

Встановлено, що 26 червня 2015 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_3 була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві (ВП 45097042).

В постанові підставою для повернення виконавчого документу зазначене те, що в ході проведення виконавчих дій не встановлено майно боржника, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості.

Згідно п.11 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом.

У відповідності до до ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

У відповідності до ст. 124 Конституції України, ст. 14 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обовязковими для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств. Установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Виконання судових рішень законодавством України покладено на органи Державної виконавчої служби України, порядок виконання визначений Законом України «Про виконавче провадження»

Згідно п.3 ч.3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснень, довідок та іншу інформацію, в тому числі і конфіденційну.

В оскаржуваній постанові про постанова про повернення виконавчого документа від 26 червня 2015 року є посилання на п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої, виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Судом тричі направлялася на адресу Відділу державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області вимога щодо надання матеріалів виконавчого провадження, але, вимога суду не була виконана.

Відділом державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області не надано суду жодного доказу того, чи направлялися запити державним виконавцем щодо надання інформації про місце реєстрації (перебування) боржника, місця роботи боржника, наявності грошових коштів на рахунках в банках, наявності у власності нерухомого або рухомого майна, наявності інших доходів та чи здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна.

В звязку з наведеним, суд приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню в частині скасування постанови про повернення виконавчого документа.

В іншій частині скарга не підлягає задоволенню, оскільки в разі скасування судом постанови про повернення виконавчого документу, відповідний Відділ державної виконавчої служби повинен відновити виконавче провадження.

Враховуючи вищевикладене і керуючись ст.ст.383-387 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати неправомірними бездіяльність державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_3, щодо невиконання рішення Новомосковського міськрайонного суду по цивільній справі № 2-609/99.

Скасувати постанову про повернення виконавчого документа від 26 червня 2015 року (ВП №45097042), винесену державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_3

В задоволенні іншої частини скарги ОСОБА_1 відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пяти днів з дня його проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Д.І. Городецький