Постанова № 54837054, 21.12.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2015 року Справа № 813/4259/15

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кузана Р.І.,

секретар судового засідання Перчак С.В.,

з участю представників:

позивача Бойко Н.І.,

третьої особи Темник Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Заступника прокурора Львівської області в інтересах держави до Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державна установа «Львівський обласний центр Держсанепідслужби України», третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Стрийська міська рада про зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Заступник прокурора Львівської області звернувся до суду в інтересах держави з позовом до Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державна установа «Львівський обласний центр Держсанепідслужби України», третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Стрийська міська рада, в якому просить:

- зобов'язати Реєстраційну службу Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області (82400, Львівська область, м. Стрий, вул. Болехівська, 25, ідентифікаційний код - 33213607) перенести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис від 02.09.08р., що міститься в Реєстрі прав власності на нерухоме майно щодо нерухомого майна реєстраційний номер НОМЕР_1, та внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування державної реєстрації права власності територіальної громади м. Стрия в особі Стрийської міської ради на нежитлові приміщення санепідемстанції площею 421,5 м2 по АДРЕСА_1;

- зобов'язати Реєстраційну службу Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області (82400, Львівська область, м. Стрий, вул. Болехівська, 25, ідентифікаційний код - 33213607) внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про те, що нежитлові приміщення санепідемстанції площею 421,5 м2 по АДРЕСА_1, реєстраційний номер майна НОМЕР_1, належать на праві державної власності Міністерству охорони здоров'я в особі державної установи «Львівський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України».

В обґрунтування позовних вимог вказує, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду № 66250/11/9704 від 28.08.13р. частково задоволено позовні вимоги Стрийського міжрайонного прокурора в інтересах Стрийської районної санітарно-епідеміологічної станції до Виконавчого комітету Стрийської міської ради, визнано протиправним та скасовано рішення відповідача № 381 від 23.12.04р. в частині, зокрема, оформлення права власності на нежитлове приміщення площею 496,7 м2 по АДРЕСА_1 за територіальною громадою м.Стрия в особі Стрийської міської ради.

Крім того, рішенням Господарського суду Львівської області від 05.11.14р. у справі № 914/3087/14 частково задоволено позов Стрийського міжрайонного прокурора в інтересах Стрийської районної санітарно-епідеміологічної станції до Стрийської міської ради та інших, визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2 від 17.02.05р., яке видано Стрийській міській раді на підставі рішення виконавчого комітету Стрийської міської ради № 381 від 23.12.04р. та витребувано на користь держави в особі державної установи «Львівський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України» із незаконного володіння Стрийської міської ради нерухоме майно - нежитлові приміщення площею 421,5 м2 по АДРЕСА_1, шляхом складення акту приймання-передачі. Вказане приміщення згідно з актом прийому-передачі від 29.03.13р. передано державній установі «Львівський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України».

Незважаючи на наявність таких судових рішень державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області відмовлено прокурору у скасуванні державної реєстрації речових прав на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером НОМЕР_1 та відмовлено у внесенні відповідних змін до Державного реєстру прав.

Позивач зазначає, що, в даному випадку, звертаючись до суду з позовом прокурор виконує покладені на нього від імені держави повноваження по захисту державних інтересів, оскільки не дивлячись на витребування на користь держави в особі державної установи «Львівський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України» із незаконного володіння Стрийської міської ради вказаного нерухомого майна, зміни до Державного реєстру прав державним реєстратором не внесено.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві. Просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач участі повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце проведення такого. Надіслав на адресу суду письмові заперечення, зміст яких полягає в наступному. Розглянувши заяву прокурора №10322416 від 23.02.15р. щодо проведення скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та вивчивши подані документи, державним реєстратором Сахнієм Андрієм Ярославовичем було встановлено, що подані документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують. А саме: відповідно до п.41 Постанови про затвердження Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.10.11р. №1141 державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Подане заявником рішення Господарського суду Львівської області від 05.11.14р. №914/3087/14 не містить необхідних відомостей щодо скасування державної реєстрації прав, а тому державний реєстратор не мав законних підстав для проведення такої реєстраційної дії. Вважає, що рішення про відмову є правомірним та обґрунтованим, позивачем таке рішення не оскаржується, а тому позов заявника є надуманим та безпідставним.

Щодо позовних вимог забов'язати реєстраційну службу Стрийського МРУЮ Львівської області внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про те, що нежитлові приміщення санепідемстанції площею 421,5 кв.м. по АДРЕСА_1, реєстраційний номер майна НОМЕР_1, належать на праві державної власності Міністерству охорони здоров'я в особі державної установи "Львівський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України" зазначив, що відомості про реєстрацію речових прав по вищевказаній адресі за Міністерством охорони здоров'я в особі державної установи "Львівський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України" в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (в тому числі Реєстрі прав власності, реєстраційний номер НОМЕР_1) відсутні, у зв'язку з чим реєстраційна служба не має законних підстав внести відповідний запис. Крім того, Міністерство охорони здоров'я в особі державної установи "Львівський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України" із заявою про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та необхідними для такої реєстрації документами до реєстраційної служби не зверталось.

У зв'язку з цим відповідач просить відмовити в задоволенні позову повністю.

Представник третьої особи в судовому засіданні щодо задоволення адміністративного позову заперечила з підстав викладених у письмовому відзиві на позовну заяву. Зазначила, що приміщення по АДРЕСА_1 не використовується районною санстанцією, на даний час ДЗ "Стрийська районна санітарно-епідемологічиа станція" об'єдналась із "Стрийською міською санітарно-епідемологічною станцією" і знаходиться в приміщенні за адресою: Львівська обл., м. Стрий, вул. Крушельницької, буд. 1 (Стрийський, міськрайонний відділ ГУ Держсанепідслужби у Львівській області), яке належить їм на праві державної власності (праві оперативного управління). В матеріалах справи відсутні докази про інвентаризацію спірного приміщення та відсутній акт на право користування земельною ділянкою. Вказала, що дане приміщення є об'єктом культурної спадщини місцевого значення та занесене до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, приміщення знаходиться в незадовільному стані (аварійному) і потребує капітального ремонту, частину приміщення по АДРЕСА_1 відчужено. З урахуванням викладеного просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.08.13р. №66250/11/9104 скасовано постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 15.03.11р. та частково задоволено позовні вимоги Стрийського міжрайонного прокурора в інтересах Стрийської районної санітарно-епідеміологічної станції до Виконавчого комітету Стрийської міської ради про визнання протиправними і скасування рішень від 23.12.04р. №381 в частині оформлення права власності на нежитлове приміщення площею 496,7 м2 по АДРЕСА_1 за територіальною громадою м. Стрия в особі Стрийської міської ради та від 13.06.08р. №214 в частині надання поштово-адресного номера АДРЕСА_2 нежитловим приміщенням загальною 75,6м2 (книжковий магазин), які розташовані по АДРЕСА_1 і знаходяться в оренді ФОП ОСОБА_4; оформлення на них права власності за територіальною громадою м. Стрия в особі Стрийської міської ради; залишення нежитловим приміщенням загальною площею 421,5 м2 поштово-адресного номера АДРЕСА_1; оформлення на них права власності за територіальною громадою м. Стрия в особі Стрийської міської ради.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.05.14р. вказану постанову Львівського апеляційного адміністративного суду залишено без змін.

Рішенням господарського суду Львівської області від 05.11.14р. у справі №914/3087/14 частково задоволено позов Стрийського міжрайонного прокурора в інтересах Стрийської районної санітарно-епідеміологічної станції до Стрийської міської ради, ФОП ОСОБА_4, ОСОБА_5 та визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії від 17.02.05р. НОМЕР_3, видане Стрийській міській раді на підставі рішення виконавчого комітету Стрийської міської ради від 23.12.04р. №381; визнано недійсними свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії від 28.08.08р. НОМЕР_4 та НОМЕР_5, видані Стрийській міській раді на підставі рішення виконавчого комітету Стрийської міської ради від 13.06.08р. №214; визнано недійсним пункт 2 додатку № 1 до рішення сесії Стрийської міської ради від 11.06.08р. №288 «Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності м. Стрия, які підлягають приватизації у 2008 році»; витребувано на користь держави в особі державної установи «Львівський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України» із незаконного володіння Стрийської міської ради нерухоме майно - нежитлові приміщення площею 421,5 м2 по АДРЕСА_1, реєстраційний номер майна НОМЕР_1, шляхом складення акту приймання-передачі. Судом відмовлено в задоволенні позову в частині скасування державної реєстрації права власності з огляду на неналежність відповідачів за ними, оскільки у зв'язку із набранням чинності з 01.01.13р. Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відповідачі не виконують функції з державної реєстрації нерухомого майна і відповідно не можуть реєструвати і скасовувати раніше зареєстровані права на нерухоме майно. Проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень належить до сфери діяльності органів державної реєстрації прав - структурних підрозділів територіальних органів Міністерства юстиції України, а саме: Державній реєстраційній службі України. Відтак, ні Стрийська міська рада ні інші відповідачі не уповноважені на вчинення таких дій.

Рішення Господарського суду Львівської області набрало законної сили 21.11.14р.

Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22.01.13р. №47 «Про передачу майна до сфери управління Держсанепідслужби України», цілісні майнові комплекси державних закладів, підприємств, установ, організацій, що належали до сфери управління МОЗ України, та які ліквідовані згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.09.12р. №176-о «Про ліквідацію бюджетних установ і організацій, що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров'я України» передані із сфери управління МОЗ України до сфери управління Держсанепідслужби України.

Актом прийому-передачі від 29.03.13р. об'єкт за адресою: АДРЕСА_1, який належав до сфери управління Міністерства охорони здоров'я України державного закладу «Стрийська районна санепідстанція», передано державній установі «Львівський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України».

Стрийський міжрайонний прокуратур звернувся з заявою до реєстраційної служби Стрийського міськрайонного управління юстиції про внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування державної реєстрації права комунальної власності за Стийською міською радою на нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 на підставі вказаних вище судових рішень.

Рішенням державного реєстратора речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області Сахнієм А.Я. № 19529004 від 23.02.15р. прокурору відмовлено у скасуванні державної реєстрації речових прав на вказане вище нерухоме майно. Підставою для відмови у вчиненні такої реєстраційної дії було те, що заявником не подано рішення суду про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на таке майно, що виключає можливість внесення державним реєстратором до Державного реєстру речових прав запису про скасування такої реєстрації.

Позивачем таке рішення Державного реєстратора не оскаржувалось.

З наявної у справі копії реєстраційної справи на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 судом встановлено, що на підставі заяви про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 07.02.05р. та рішення Виконавчого комітету Стрийської міської ради № 381 від 23.12.04р. реєстратором Стрийського ДК МБТІ С.Дубів прийнято рішення від 17.02.05р. про реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно за територіальною громадою м.стрия в особі Стрийської міської ради.

Позивачем не подано доказів скасування такого рішення.

Позивач вказує, що Пунктом 41 Постанови КМУ №1141 від 26.10.2011 «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» передбачено, що державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду державної реєстрації прав, проведеної до 01.01.13р. відповідно до законодавства, що діяло на момент такої реєстрації, записів про державну реєстрацію прав, що містяться в інформаційних системах, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 01.01.2013, за відсутності державної реєстрації таких прав у Державному реєстрі прав державний реєстратор переносить до Державного реєстру прав записи про державну реєстрацію прав, що містяться в інформаційних системах, та вносить запис про скасування державної реєстрації прав.

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості регулюються нормами Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.04р. № 1952-IV (далі - Закон).

Відповідно до ст. 1 Закону державною реєстрацією є офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Згідно з ч.3 ст.17 Закону документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.2 ст.26 Закону скасування державної реєстрації прав здійснюється лише на підставі рішення суду про скасування відповідного запису.

Внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, скасування записів Державного реєстру прав проводиться державним реєстратором за заявою, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мінюст. Порядок прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав установлює Міністерство юстиції України, згідно з п.п.33 та 44 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.11р. №1141.

Для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав заявник подає органу державної реєстрації прав, державним реєстратором якого було проведено державну реєстрацію прав, або нотаріусу, яким проведено державну реєстрацію прав, заяву та документи, визначені Порядком прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Мінюсту від 12.12.11р. №3502/5.

Згідно з п. 2.6 Порядку для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу, тобто документи, що посвідчують його особу, визначені Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Отже, державний реєстратор вносить до Державного реєстру прав записи про скасування державної реєстрації прав у одному випадку - в разі скасування судом рішення державного реєстратора про державну реєстрацію таких прав.

При цьому підставою для внесення такого запису є тільки відповідне рішення суду про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Варто зауважити, що у разі скасування на підставі рішення суду державної реєстрації прав, проведеної до 01.01.13р. відповідно до законодавства, що діяло на момент такої реєстрації, записів про державну реєстрацію прав, що містяться в інформаційних системах, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 01 січня 2013 р., за відсутності державної реєстрації таких прав у Державному реєстрі прав державний реєстратор переносить до Державного реєстру прав записи про державну реєстрацію прав, що містяться в інформаційних системах, та вносить запис про скасування державної реєстрації прав.

Судом встановлено, що державна реєстрація права власності на спірну будівлю за територіальною громадою м.Стрия в особі Стрийської міської ради проведена у 2005 році відповідно до Тимчасового положення про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, яке діяло на цей час.

Суд зазначає, що подане позивачем державному реєстратору рішення Господарського суду Львівської області від 05.11.14р. №914/3087/14 не містить необхідних відомостей щодо скасування державної реєстрації права власності територіальної громади м. Стрия в особі Стрийської міської ради на нежитлові приміщення санепідемстанції площею 421,5 м2 по АДРЕСА_1, реєстраційний номер майна НОМЕР_1.

Крім цього, позивачем не подано доказів, а судом з наявних у справі копій інвентаризаційної та реєстраційної справ на спірне нерухоме майно не встановлено наявності в Державному реєстрі речових прав чи в інших інформаційних системах запису про право власності на вказані приміщення за державою в особі Міністерства охорони здоров'я чи його структурних підрозділів.

Відтак, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що у державного реєстратора були відсутні передбачені законом підстави для скасування реєстрації права власності на спірне майно за територіальною громадою м. Стрия в особі Стрийської міської ради чи перенесення до Державного реєстру прав відповідних записів з інших інформаційних систем.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача вчинити певні дії суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації, на підставі якого вносить відомості до Державного реєстру речових прав. Реєстрація прав на нерухоме майно відноситься до виключної компетенції державного реєстратора.

Аналіз положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» дає підстави стверджувати, що державна реєстрація є дискреційним повноваженням державного реєстратора, а вчиненню реєстраційної дії передують етапи перевірки поданих документів.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Наділивши державні органи дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення. Такі рішення приймаються на підставі звернення зацікавленої особи та за результатами аналізу поданих нею документів.

Незгода особи з відповідним рішенням Державного реєстратора є підставою для оскарження такого в судовому порядку. Як вже зазначалось, позивачем не оскаржується рішення державного реєстратора від 23.02.15р. № 19529004 про відмову у вчиненні реєстраційної дії, а саме скасуванні державної реєстрації речових прав.

Виходячи з вищевикладеного, внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно можливе після звернення зацікавленої особи до Реєстраційної служби з відповідною заявою та судовим рішенням про скасування відповідних рішень державних реєстраторів. В іншому випадку задоволення позовних вимог про зобов'язання державного реєстратора вчинити певні дії буде формою втручання в дискреційні повноваження державного органу. Тому, в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам позивач не надав суду належних, необхідних та достатніх доказів щодо неправомірності поведінки відповідача. Натомість відповідачем належно, з врахуванням положень законодавства України, обґрунтовано правомірність дій державного реєстратора.

Зважаючи на наведене вище, суд приходить до висновку, що оскаржувані дії відповідача узгоджуються з критеріями поведінки суб'єкта владних повноважень, встановленим ч. 2 ст.19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати не належить стягувати.

Керуючись статтями 7-14, 69-71, 86, 94, 159, 160-163, 167 КАС України, суд-

п о с т а н о в и в :

у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Кузан Р.І.