Постанова № 54837042, 29.12.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2015 року № 2а-4636/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Потабенко В.А.,

за участю секретаря судового засідання Петрика Р.І.,

за участю представників сторін:

позивача - Горонного О., згідно довіреності,

відповідача - Ониська З.М., згідно довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Стрий-інжиніринг» до Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

публічне акціонерне товариство «Стрий-інжиніринг» (надалі - ПАТ «Стрий-Інжиніринг», позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (надалі - Стрийська ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, відвідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення 12.02.2010 року № 0000092303/0, прийнятого на підставі акта від 18.07.2008 р. № 1096/23-3/01423079.

В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що висновки податкового органу щодо порушення ВАТ «Стрийський завод «Металіст» (після зміни господарської форми та назви - ПАТ «Стрий-Інжиніринг») не відповідають фактичним обставинам фінансово-господарської діяльності позивача, яким (позивачем) не порушено порядку визначення вартості основних засобів з метою їх подальшої амортизації. Покращення орендованого майна здійснювалося орендарем на умовах наступного відшкодування орендодавцем їх вартості, а передача результатів робіт за компенсацію є їх продажем. Крім того, складена продавцем податкова накладна є достатнім та належним документом, який підтверджує право орендаря на податковий кредит у зв'язку з придбанням покращень; а податкові накладні підрядників (безпосередніх виконавців) не можуть підтверджувати податковий кредит орендодавця, оскільки договорів на виконання підрядних робіт він з ними не укладав, а результати робіт по покращенню орендованого майна придбав у орендаря. З урахуванням наведеного, позивач вважає оспорювань податкове повідомлення-рішення протиправним і просить його скасувати.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги повністю, просив позов задовольнити. Додатково покликався на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.05.2010 р. у адміністративній справі № 2а-6914/09/1370, яка набрала законної сили згідно ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2012 р. № 34829/10/9104. Вказаною постановою суду скасовано податкові повідомлення-рішення № 0000032600/0 від 30.06.2009 р. та № 0000032600/1 від 04.09.2009 р., винесені ДПІ у Стрийському районі Львівської області, та встановлено правомірність декларування від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на додану вартість у досліджуваний період. Зазначав, що, з огляду на наявність у позивача від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на додану вартість, позивачу протиправно визначено суму податкового зобов'язання, згідно податкового повідомлення-рішення від 12.02.2010 р. № 0000092303/0.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги заперечив повністю з підстав, наведених у запереченні на позов від 15.07.2010 року та додаткових поясненнях від 29.12.2015 р., суть яких зводиться до наступного. Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.4.4 п.7.4, п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.3.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, оскільки відсутність дефектних актів та проектно-кошторисної документації (локальних кошторисів, об'єктних кошторисів, зведених кошторисних розрахунків тощо) не дає можливості дослідити необхідність здійснення ремонтних робіт по поліпшенню основних засобів в розрізі кожного об'єкта нерухомого майна та вартість виконаних робіт. Також неможливо встановити, на якій частині бетонної площадки проводився ремонт. Крім того, під час проведення перевірки враховано висновки акта від 18.06.09 р. № 844/23-4/01423079 та акта від 18.09.09 р. № 2048/23-3/01423079. На підставі наведеного представник відповідача просив в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30.11.2012 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі. 12.05.2015 року ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ДПІ у Стрийському районі Львівської області ДПС залишено без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.11.2012 року - без змін.

08.10.2015 року ухвалою Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу ДПІ у Стрийському районі Львівської області ДПС задоволено частково, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.11.2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2015 року у справі № 2а-4636/10/1370 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції для з'ясування у повному обсязі обставин щодо реальності господарських операцій позивача з контрагентом, зокрема, умов відповідних договорів та специфіки кожної господарської операції та обґрунтованості господарської мети та економічної доцільності при укладанні договорів, а також правомірності нарахування штрафних санкцій за інші можливі порушення позивача вимог законодавства та у іншому періоді.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 227 КАС України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення, враховуючи наступне.

На підставі висновків планової виїзної документальної перевірки ВАТ «Стрийський завод «Металіст» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 р. по 30.09.2009 р., оформленої актом № 680/23-3/01423079 від 02.02.2010 р., ДПІ у Стрийському районі 12.02.2010 р. прийняла податкове повідомлення-рішення за № 0000092303/0, яким визначила позивачу суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 438042,00 грн., з яких 284201,00 грн. основного платежу та 153841,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Висновки податкового органу базуються на тому, що підприємство позивача в порушення вимог п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.4.4. п.7.4, п.п.7.4.5. п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР та п.3.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затв. наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997 р. допустило завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 декларації) у періоді, що перевірявся, всього на загальну суму 841983,00 грн., заниження податку на додану вартість у періоді, що перевірявся, з врахуванням висновків актів виїзних позапланових документальних перевірок по питанню визначення достовірності декларування від'ємного значення з ПДВ (акт від 18.06.09 р. № 844/23-4/01423079 та податкове повідомлення-рішення від 30.06.2009 р. № 0000032600/0, акт від 18.09.09 р. № 2048/23-3/01423079 та податкове повідомлення-рішення від 29.09.2009 р. № 0000562303/0) всього на суму 284201,00 грн.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, врахувавши висновки і мотиви Вищого адміністративного суду України, викладені в ухвалі від 08.10.2015 р., суд встановив наступні обставини справи і відповідні їм правовідносини.

У вересні 2009 року до складу податкового кредиту підприємство позивача віднесло податок на додану вартість в сумі 232011,17 грн. по витратах на проведення ремонтів ТзОВ «Ай Ді Ем Україна» (ТзОВ «Діскавері-бурове обладнання (Україна)» згідно податкової накладної № 211 від 01.09.2008 р. на загальну суму 1392067,03 грн., в т.ч. ПДВ в розмірі 232011,17 грн.

01.09.2008 р. згідно акту приймання-передавання результатів капітального ремонту та поліпшень орендованого майна (додаток до договору оренди нерухомого майна 01/09/06 від 31.08.06 р.) орендарем - ТзОВ «Ай Ді Ем Україна» (ТзОВ «Діскавері-бурове обладнання (Україна)» здійснено капітальний ремонт та поліпшення орендованого майна - частини бетонної площадки ПММ. Результати ремонту загальною вартістю 1461670,38 грн. орендарем передано орендодавцю, який зобов'язався протягом 12 місяців від дати складання акту відшкодувати вартість результатів капітального ремонту та поліпшень орендованого майна.

01.09.2008 року ТзОВ «Ай Ді Ем Україна» виписало податкову накладну № 211, яка належним чином оформлена та до якої у податкового органу немає застережень.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», що був чинний на час виникнення даних спірних правовідносин, визначено, що податковим кредитом є сума,на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

За змістом п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до положень п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не дозволяється включення до податкового кредиту, згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.п. 7.2.6).

Згідно п.п.7.5.1 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, право на нарахування податкового кредиту обумовлюється наявністю факту придбання платником податку товарів, робіт, послуг, основних фондів, нематеріальних активів, в ціні яких платником податку-покупцем сплачений (нарахований) податок на додану вартість.

Правомірність формування позивачем податкового кредиту та реальність здійснення операцій з ТзОВ «Ай Ді Ем Україна» в частині капітального ремонту та поліпшень орендованого майна - частини бетонної площадки ПММ, які за умовами укладеного між сторонами договору ВАТ «Стрийський завод «Металіст» зобов'язаний оплатити, підтверджується насамперед договором оренди нерухомого майна від 31.08.2006 р. №01/09/06, актом приймання-передачі результатів капітального ремонту та поліпшень орендованого майна від 01.09.2008 р. та податковою накладною від 01.09.2008 р. №211, виписаною ТзОВ «Ай Ді Ем Україна», яка належним чином оформлена та не суперечить вимогам чинного законодавства України, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Реальність даної господарської операції також підтверджується наявним у матеріалах справи наказом ТзОВ «Ай Ді Ем Україна» від 03.07.2008 р. за №102/07 «Щодо організації роботи будівельної служби протягом липня-серпня поточного року», розрахунком понесених витрат до акту приймання-передавання результатів капітального ремонту та поліпшення орендованого майна від 01.09.2008 р.

Окрім цього, реальність даної господарської операції також підтверджується листом ТзОВ «Дісковері-бурове обладнання (Україна)», правонаступника ТзОВ «Ай Ді Ем Україна» від 07.12.2015 р. №770, яким товариство підтверджує факт проведення ремонту бетонної площадки ПММ (згідно внутрішніх визначень товариства - відкрита площадка№1 та №4 для складання бурових станків в період липня-вересня 2008 р. Суми податкового кредиту та податкового зобов'язання, валових витрат та доходів за цей період перевірені Стрийською ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами контролюючого органу.

Укладений між позивачем та вищевказаним контрагентом правочин є дійсним, виконаний сторонами без претензій та зауважень, не оскаржуваний та у судовому порядку не скасований.

Таким чином, на підставі поданих документів суд дійшов висновку про правомірність включення до податкового кредиту суми по операціях ВАТ «Стрийський завод «Металіст» з ТзОВ «Ай Ді Ем Україна».

Щодо правомірності віднесення позивачем у грудні 2007 р. до складу податкового кредиту сум ПДВ із витрат на проведення поточних і капітальних ремонтів наймачем ТзОВ «Ай Ді Ем Україна», то суд зазначає наступне.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28.05.2010 року у справі № 2а-6914/09/1370, яка набрала законної сили згідно ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2012 р. (справа № 34829/10/9104), скасовано податкові повідомлення-рішення № 0000032600/0 від 30.06.2009 р. та № 0000032600/1 від 04.09.2009 р., які винесенні на підставі висновків актів перевірок від 18.06.2009 р. № 844/23-4/01423079 та від 18.09.2009 р. № 2048/23-3/01423079. При цьому, суд встановив правомірність декларування позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на додану вартість у декларації з податку на додану вартість за квітень 2009 р.

Таким чином, суд встановив правомірність віднесення позивачем у грудні 2007 року до складу податкового кредиту сум ПДВ із витрат на проведення поточних і капітальних ремонтів наймачем ТзОВ «Ай Ді Ем Україна».

В силу ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Звідси, рішенням суду від 28.05.2010 р., яке набрало законної сили, встановлені преюдиційні обставини. І такі преюдиційні обставини є підставами для звільнення від доказування в даній справі.

Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене ч. 1. ст. 72 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Тобто, за змістом ч. 1 ст. 72 КАС України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.

За таких обставин суд вважає, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту у вересні 2009 р. сум ПДВ в розмірі 232011,17 грн. та сформовано від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на додану вартість, оскільки висновки податкового органу про протиправність дій позивача базувались виключно на висновках актів попередніх перевірок, які судовим рішенням, що набрало законної сили, визнані безпідставними.

Оскільки у даній справі оспорюється рішення, прийняте відповідачем, суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, перевіряє чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, оспорюване рішення відповідачем прийнято необґрунтовано, без урахуванням всіх обставин справи, що, в свою чергу, зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду. Правомірність виставлення спірного податкового повідомлення-рішення з огляду на наведені судом норми статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на час виникнення даних спірних правовідносин) відповідачем доведена не була.

Додаткові пояснення представника відповідача висновків суду не спростовують.

Таким чином, за наслідками розгляду справи суд дійшов висновку про те, що, оскільки ДПІ в Стрийському районі Львівської області при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 12.02.2010 р. №0000092303/0 не врахувала вимоги ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а також всіх обставин фінансово-господарської діяльності позивача, спірне податкове повідомлення-рішення слід скасувати з вищенаведених підстав.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 33-35, 69-71, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Державною податковою інспекцією в Стрийському районі Львівської області ДПС податкове повідомлення-рішення № 0000092303/0 від 12.02.2010 року.

Стягнути з Державного бюджету України в користь публічного акціонерного товариства «Стрий-інжиніринг» (ЄДРПОУ 01423079, м. Стрий Львівської області, вул. Шевченка, 179/207) 3,40 грн. сплаченого при подачі позову до суду судового збору.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 186, 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 04.01.2016 року.

Суддя Потабенко В.А.