Постанова № 54836752, 28.12.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

28 грудня 2015 року Справа № 814/3940/15

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Гордієнко Т. О. розглянула у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54017

доДержавної податкової інспекції у Заводському р-ні м.Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Г. Петрової, 2-а, м. Миколаїв, 54029 проскасування податкового повідомлення - рішення від 11.09.2015р. № 0001951701,ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001951701 від 11.09.2015 року.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем в акті перевірки не зазначено чітких доказів( первинних документів) нарахування та визначення суми доходу від продажу товару, що перевищує встановлену межу у 300 000 грн.

Відповідач проти позову заперечує, просить відмовити у позові, оскільки при проведенні перевірки було встановлено порушення позивачем норм Податкового Кодексу України, тому відповідачем правомірно прийнято податкове повідомлення -рішення від 11.09.2015 року.

Позивач надав суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження. На підставі ст.128 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідив матеріали справи, суд дійшов висновку:

Актом « Про результати документальної планової виїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2012 по 31.12.2014 року» від 19.06.2015 встановлено, що за даними декларації про доходи за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 валовий дохід склав 280911 грн. За даними перевірки валовий дохід за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 складає 348 843,22грн., про що свідчать дані звітів РРО, надходження на розрахункові рахунки позивача, що перевищує 300 000 грн. Перевіркою встановлено порушення позивачем п.181.1, п.183.2 ст.183.10, ст.185, п.187.1 ст.187 ПК України та занижено податкові зобов'язання за період з 11.01.2013 по 31.12.2014 в сумі 87 711 грн.

За наслідками перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001951701 від 11.09.2015 року, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 87711 грн. та 25 836,99 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Відповідно до п.181.1 ст.181 ПК України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Згідно з п.183.1, п.183.2, п.183.10 ст.183 ПК України будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву. У разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу. Будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до органу державної податкової служби реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Відповідач надав суду звіти про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій ФОП ОСОБА_1 за період 01.01.2012 по 31.12.2012 року, які свідчать, що сума розрахунків за рік складає 273843,22грн. та банківські виписки від 03.04.2012 на суму 25000 грн., від 03.07.2012 року на суму 25000 грн., від 02.10.2015 року на суму 25000 грн. свідчать про отримання доходу ще на 75 000 грн., що в сумі за рік складає 348 848,22 грн.

За період з 11.01.2013 року по 31.12.2014 року визначено обсяг реалізації на загальну суму 438 539,80 на яку нараховано 20% податку на додану вартість, що складає 87 711 грн.

Позивач не зареєструвався платником податку на додану вартість до 11.01.2013 року відповідно до вищезазначених вимог Податкового Кодексу, тому відповідач правомірно визначив йому суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Позивач обґрунтовував позовні вимоги тим, що актом перевірки не підтверджується жодними доказами сума доходу за 2012 рік. Після надання суду відповідачем відповідних доказів - банківська виписка та звіти щомісячні РРО, позивач зазначає в обґрунтування позовних вимог те, що позивач в приміщенні кафе займається лише продажем напоїв, в т.ч. й алкогольних, а продаж готових страв здійснює інший суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2, які помилково були проведені через РРО позивача, тому позивачем було надано суду 25 актів за 2012 рік про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО сум розрахунку відповідно до п.4.8 Порядку № 614 від 01.12.2000 ( чинного на момент виникнення спірних правовідносин) на суму 50 698 грн.

Відповідач надав суду опис наданих до перевірки документів, в яких відсутнє посилання на 25 актів про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО сум розрахунку, вони при перевірці не надавались.

Крім того, відповідно до 4.7. Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого Наказом ДПА N 614 від 01.12.2000 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 р. за N 107/5298 реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від'ємної суми тільки в разі забезпечення алгоритмом роботи РРО окремого накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків. Якщо РРО не забезпечує такого накопичення, то дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції "службова видача". Забороняється реєструвати через РРО від'ємні суми з використанням операції "сторно".

Позивач не надав суду доказів, що інформація про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку або операція "службова видача" відображені в фіскальних звітах позивача за 2012 рік. Крім того, відповідач визначав суду доходу позивача за 2012 рік на підставі щомісячних звітів позивача, які підписані ним особисто, що складає 273843,22грн. та 75 000 грн. отримано на рахунок згідно банківської виписки, що складає 348 848,22 грн.

Таким чином, позивач всупереч ст.71 КАС України не довів суду ті обставини, якими він обґрунтовує позов, не надав суду доказів на спростування твердження відповідача про доход позивача в сумі 348 848,22 грн.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені) вони відповідно до вимог ст. 2 КАС України.

За таких обставин, відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення відповідно до вимог законодавства, позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати покладаються на позивача. Керуючись статтями 11, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Т.О. Гордієнко