Ухвала суду № 54831923, 04.01.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

04 січня 2016 року № 810/5995/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши у м. Києві матеріали адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Журавлиське» до Головного територіального управління юстиції у Київській області про зобов’язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Журавлиське» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позов до Головного територіального управління юстиції у Київській області про зобов’язання скасувати рішення про державну реєстрацію прав оренди на земельні ділянки за ТОВ «Інтерагроінвест».

В силу положень пунктів 3 та 5 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу, яка містить перелік загальних для всіх позовних заяв елементів (реквізитів), що дають необхідну інформацію для вирішення судом питання про відкриття провадження в адміністративній справі, а також, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Розглянувши наявні матеріали судом встановлено, що поданий адміністративний позов не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.

Суд звертає увагу, що предметом оскарження згідно адміністративного позову є тридцять шість рішень державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції Київської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі яких до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено записи про право оренди ТОВ «Інтерагроінвест» на тридцять шість земельних ділянок з різними кадастровими номерами.

В контексті зазначених обставин, суд зазначає, що відповідно до статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів або на виконання повноважень у публічно-правових відносинах.

Адміністративний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви (ч. 1 ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, позов в адміністративному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, яка складається з вимоги процесуального характеру (відкрити провадження по справі) і вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право).

При цьому, складовими частинами позову є предмет позову та підстави позову.

Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, направлені на захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Підстави позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Тобто це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які об'єктивуються у поданих доказах. Під підставами позову слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення, та які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з вимогами до іншої особи.

Відповідно до частини 1 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.

Таким чином, у випадку заявлення позивачем в одній позовній заяві декількох вимог, що становлять предмет адміністративного позову, вказані вимоги мають виникати з однакових юридичних фактів, тобто, мати єдині підстави позову, оскільки в протилежному випадку виникають різні адміністративні позови, які підлягають розгляду в окремих самостійних провадженнях.

Пов'язаність вимог полягає в тому, що усі вони випливають з одних спірних публічних правовідносин і, як наслідок, ґрунтуються на одних і тих самих фактичних даних.

Заявляючи в одному позові вимоги про зобов’язання відповідача скасувати тридцять шість рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятих стосовно різних земельних ділянок, позивачем не було враховано, що підстави позову, у даному випадку, не є єдиними, навіть за умови їх тотожності, оскільки рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, які намагається скасувати позивач, приймались на підставі різних документів, що в свою чергу не надає можливості об’єднувати в одному позові такі позовні вимоги.

Більш того, об'єднувати в одне провадження декілька однорідних позовних вимог має право лише суд якщо їхній спільний розгляд не ускладнює чи сповільнює вирішення справи, оскільки сумісний розгляд декількох вимог, навіть тісно пов'язаних і однорідних, розширює предмет доказування у справі, збільшує коло учасників процесу, ускладнює розгляд та вирішення справи.

Таким чином, позивачеві необхідно усунути зазначену невідповідність, визначивши позовні вимоги, які мають єдині підстави їх виникнення, або ж подати різні адміністративні позови.

Також суд звертає увагу позивача на відповідність обраного способу захисту порушеного права з фактичними обставинами справи.

Зокрема, приписами статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Тобто, підставою для внесення до Державного реєстру прав запису про скасування державної реєстрації прав, у тому числі права оренди, є відповідне рішення суду про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі якого такі записи були здійсненні.

Таким чином, суд звертає увагу, що обраний позивачем спосіб захисту у даному адміністративному позові не відповідає вимогам Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Поряд з цим, суд також зауважує, що відповідно до частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до норм Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік", із 01 січня 2015 року установлено мінімальну заробітну плату у розмірі 1218,00 грн.

Тобто, за вимогу немайнового характеру з 01 вересня 2015 року, необхідно сплачувати судовий збір у розмірі 1218,00 грн.

При цьому, відповідно до частини другої пункту 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до позовної заяви, позивач просить зобов’язати відповідача скасувати тридцять шість окремих рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Разом з цим, у ході ознайомлення із позовною заявою та доданими до неї документами судом встановлено, що до позовної заяви додано документ про сплату судового збору лише за одну із вимог немайнового характеру.

При цьому, виклад позивачем позовних вимог з переліком відповідних рішень в одному абзаці прохальної частини адміністративного позову у жодному випадку не свідчить, що позивач звертається до суду з однією вимогою немайнового характеру.

Крім того, зміст позовної заяви свідчить про те, що оскаржувані рішення про державну реєстрацію права оренди на земельні ділянки за ТОВ Інтерагроінвест» безпосередньо стосується прав та інтересів власників орендованих земельних ділянок (орендодавців). Проте, позивачем вказані обставини не враховані та в адміністративному позові відповідні особи, з якими укладені договори оренди не зазначені в якості третіх осіб.

Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв’язку з чим суд, враховуючи приписи статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, з наданням позивачеві часу для усунення зазначених недоліків.

Вказані недоліки повинні бути усунені у строк до 27 січня 2016 року шляхом подання безпосередньо до суду:

- уточненої позовної заяви з вимогами, що мають єдині підстави їх виникнення або письмових пояснень та доказів на їх підтвердження з приводу того, що заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на одних і тих самих фактичних даних (заявники подавали однаковий пакет документів, такі земельні ділянки знаходяться на однаковій відстані до прибережної захисної смуги, тощо) або подати різні адміністративні позови;

У випадку подання уточненої позовної, тобто, одного позову, необхідно подати:

- оригінал документу про сплату судового збору за подання позовної заяви, що має тринадцять шість самостійних вимог немайнового характеру, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, за належними реквізитами та у розмірі, визначеному статтями 4, 6 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI, з урахуванням суми сплаченого судового збору.

- повідомити суд про ім’я, прізвище та по-батькові, а також про місце реєстрації у встановленому законом порядку місця проживання громадян, з якими позивачем укладені договори оренди земельних ділянок, право оренди на які в подальшому зареєстровано за ТОВ «Інтерагроінвест» для їх залучення як третіх осіб до участі у справі та надати 36 комплектів копій позовної заяви та доданих до неї документів для направлення їх третім особам.

Керуючись статтями 106, 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Журавлиське» до Головного територіального управління юстиції у Київській області про зобов’язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

2. Позивачеві у строк до 27 січня 2016 року усунути наведені у даній ухвалі недоліки у вказаний у ній спосіб.

3. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і повернута заявникові.

4. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачеві за адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Панченко Н.Д.