Рішення № 54829641, 17.12.2015, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/7832/15-ц

Провадження № 2/161/2718/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

17 грудня 2015 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області В складі:головуючогосудді Івасюти Л.В. при секретарі Заболотько Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 22 травня 2015року звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості .

Позов мотивує тим, що 01 лютого 2014 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір на постачання господарських та упаковочних товарів № 100214. Відповідно до п. 1.1 укладеного між сторонами Договору Постачальник зобов'язався передавати у власність Покупця товар згідно накладних відповідно до замовлень Покупця, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах Договору. Предметом поставки є товар (партія товару), вказаний у окремій накладній. Згідно п. 1.4 суму договору складає сума всіх накладних, відповідно до яких здійснюється постачання. В п. 1.3 Договору зазначено, що асортимент, кількість та ціна товару погоджуються Сторонами і вказуються в накладних, які є невід'ємною частиною Договору. Відповідно до п. 2.4 місцем поставки вважається склад Покупця. Відповідно до п. 2.7 здача-приймання товару здійснюється на місці поставки за участю представника сторін. Відповідно до п. 2.8 товар вважається прийнятим за якістю та кількістю з моменту підписання Сторонами відповідних накладних. Строк оплати за товар складає 15 банківських днів з моменту поставки товару (п. 4.1 Договору). Позивач вказує, що на виконання умов Договору постачання господарських та упаковочних товарів №100214 від 10 лютого 2014 року передав відповідачці ОСОБА_3 товар на загальну суму 51 760 (п'ятдесят одна тисяча сімсот шістдесят) грн. 20 (двадцять) коп., що підтверджується даними видаткових накладних. Зазначає, що з боку відповідача ОСОБА_3 мало місце часткове виконання зобов'язань за укладеним договором внаслідок чого сума заборгованості склала 28 710 грн. 08 коп.

Станом на 05 березня 2014 року строк для проведення розрахунку з позивачем минув, повна сума за товар сплачена не була. Таким чином, заборгованість за договором на постачання господарських та упаковочних товарів №100214 від 10.02.2014р. становить 28 710 грн. 08 коп.

В забезпечення виконання зобов'язань за договором на постачання господарських та упаковочних товарів №100214 від 10.02.2014р був укладений договір поруки, поручителем у якому виступив ОСОБА_5, а кредитором - ОСОБА_2. 14 серпня 2015 року між первісним поручителем ОСОБА_5, кредитором ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було укладено договір про заміну сторони у договорі поруки. Внаслідок заміни первісного поручителя в договорі поруки з 14 серпня 2015 року ОСОБА_4 став новим поручителем за зобов'язаннями відповідача ОСОБА_3 за договором на постачання господарських та упаковочних товарів №100214 від 10.02.2014р.

Просить стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 в користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 суму боргу в розмірі 28 710 грн. 08 коп., нарахованих штрафних санкцій у розмірі 25 171, 69 грн. з яких пені 8 459, 87 грн., річних 943, 90 грн., інфляційних нарахувань 15 767, 92 грн.

В судове засідання позивач не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій зазначив, що позов підтримує з наведених у позовній заяві мотивів.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, про що свідчать надіслані повідомлення. Суд вважає можливим провести заочний розгляд справи по наявних доказах, відповідно до вимог ч. 1 ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10 лютого 2014 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 було укладеного договір на постачання господарських та упаковочних товарів №100214

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до п. 1.1 укладеного між сторонами договору на постачання господарських та упаковочних товарів Постачальник зобов'язався передавати у власність Покупця товар згідно накладних відповідно до замовлень Покупця, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах Договору. Предметом поставки є товар (партія товару), вказаний у окремій накладній. Згідно п. 1.4 суму договору складає сума всіх накладних, відповідно до яких здійснюється постачання. В п. 1.3 Договору зазначено, що асортимент, кількість та ціна товару погоджуються Сторонами і вказуються в накладних, які є невід'ємною частиною Договору. Відповідно до п. 2.4 місцем поставки вважається склад Покупця. Відповідно до п. 2.7 здача-приймання товару здійснюється на місці поставки за участю представника сторін. Відповідно до п. 2.8 товар вважається прийнятим за якістю та кількістю з моменту підписання Сторонами відповідних накладних.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме видаткових накладних № 027 від 12 лютого 2014 року на суму 39 770 9тридцять дев'ять тисяч сімсот сімдесят) грн.. 64 (шістдесят чотири) коп.; № 028 від 12 лютого 2014 року на суму 9 619 (дев'ять тисяч шістсот дев'ятнадцять) грн.. 86 (вісімдесят шість) коп.; №029 від 12 лютого 2014 року на суму 2 369 (дві тисячі триста шістдесят дев'ять) грн.. 70 (сімдесят) коп. оформлених належним чином та підписаних сторонами всього товару було поставлено на суму 51 760, 20 (п'ятдесят одна тисяча сімсот шістдесят гривень двадцять копійок) коп.

Згідно п.4.1. договору на постачання господарських та упаковочних товарів №100214 від 10.02.2014р. строк оплати за товар встановлено у вигляді відстрочки платежу 100 відсотків на 15 банківських днів з моменту поставки товару.

Судом встановлено, що з боку відповідача мало місце часткове виконання зобов'язань на загальну суму 23 050 (двадцять три тисячі п'ятдесят) грн. 12 (дванадцять) коп.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з матеріалами справи заборгованість за договором на постачання господарських та упаковочних товарів №100214 від 10.02.2014р. складає 28 710 грн. 08 коп.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п. 5.1. Договору на постачання господарських та упаковочних товарів №1002/4 від 10.02.2014р. винна Сторона відшкодовує спричинені цим збитки у порядку, передбаченому чинним законодавством. У випадку несвоєчасної оплати за отриманий товар Покупець сплачує Постачальнику штрафну неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки від суми неоплаченого товару.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У п. 18 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз?яснюється, що за змістом статті 552, частини другої статті 625 ЦК інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов?язання, вираженого в національній валюті, та три проценти річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому суд має виходити з того, що ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов?язання.

З розрахунку заборгованості за договором вбачається, що у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в сумі 47 069, 85 гривень, що складається з заборгованості за поставлений товар в сумі 28 710, 08 грн., пені у розмірі 8 459, 87 грн., річних у розмірі 943, 90 грн. та інфляційних нарахуваннях у розмірі 15 767, 92 грн.

В забезпечення виконання зобов'язань був укладений договір поруки та в подальшому договір про зміну сторони у договорі поруки поручителем згідно яких виступив ОСОБА_4, а кредитором - ОСОБА_2.

Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Таким чином, проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що слід стягнути з відповідачів в користь позивача заборгованість за договором на постачання господарських та упаковочних товарів №100214 від 10.02.2014р. у розмірі 47 069, 85 гривень, що складається з заборгованості за поставлений товар в сумі 28 710, 08 грн., пені у розмірі 8 459, 87 грн., річних у розмірі 943, 90 грн. та інфляційних нарахуваннях у розмірі 15 767, 92 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому вимоги позивача про відшкодування відповідачем судових витрат підлягають до задоволення.

Керуючись ст. .ст. 8,10, 60, 88, 213, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 526, 554, 629, 712 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 в користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованість за договором на постачання господарських та упаковочних товарів №1002/4 від 10.02.2014р. в сумі 28 710, 08 (двадцять вісім тисяч сімсот десять гривень вісім копійко) грн., пеню у розмірі 8 459, 87 (вісім тисяч чотириста п'ятдесят дев'ять гривень вісімдесят сім копійок) грн., річні у розмірі 943, 90 (дев'ятсот сорок три гривні дев'яносто копійок) грн., інфляційні нарахування у розмірі 15 767, 92 (п'ятнадцять тисяч сімсот шістдесят сім гривень дев'яносто дві копійки) грн.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 в користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 471,00грн. судового збору, по 235,50грн. з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду Л.В.Івасюта