Постанова № 54827713, 05.01.2016, Козелецький районний суд Чернігівської області

Провадження № 2-а/734/3/16 Справа № 734/3459/15-а

ПОСТАНОВА

іменем України

05 січня 2016 року смт. Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Бригинець М.М.,

при секретарі Колоколуша Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Козелець справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, представник позивача: ОСОБА_2 до Козелецької селищної ради Козелецького району, Чернігівської області про визнання дій протиправними, скасування розпорядження, зобовязанні вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Козелецької селищної ради Козелецького району, Чернігівської області, в якому просить визнати дії Козелецької селищної ради протиправними щодо не виконання рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 23 вересня 2015 року про поновлення його на роботі на посаді начальника комунального підприємства «Козелецьводоканал»; визнати незаконним розпорядження Козелецької селищної ради Козелецького району, Чернігівської області № 169-Р від 09 жовтня 2015 року про поновлення його на роботі в частині «на період до розгляду апеляційним судом Чернігівської області апеляційної скарги Козелецької селищної ради на рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 23 вересня 2015 року у справі № 734/1253/15-ц з посадовим окладом 1358,00 грн.»; зобовязати Козелецьку селищну раду Козелецького району, Чернігівської області внести відповідні зміни до розпорядження про поновлення його на роботі на посаді начальника комунального підприємства «Козелецьводоканал» відповідно до рішення суду з посадовим окладом згідно штатного розпису та стягнути з Козелецької селищної ради Козелецького району, Чернігівської області на його користь моральну шкоду в сумі 5000 грн.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що згідно рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 23 вересня 2015 року його поновлено на роботі на посаді начальника комунального підприємства «Козелецьводоканал» та допущено негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі. 24 вересня 2015 року він звернувся до Козелецької селищної ради Козелецького району, Чернігівської області із заявою про негайне поновлення його на роботі на посаді начальника КП «Козелецьводоканал», але йому в даному зверненні було відмовлено. У звязку з добровільним невиконанням рішення суду він звернувся з відповідною заявою та доданим до неї виконавчим листом до відділу примусового виконання рішення управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області. 02 жовтня 2015 року Головним Державним виконавцем було відкрито виконавче провадження з виконання вказаного виконавчого листа. 09 жовтня 2015 року з постановою про примусове виконання рішення суду він звернувся до Козелецької селищної ради Козелецького району, Чернігівської області з клопотанням про поновлення його на роботі. 12 жовтня 2015 року його було поновлено на роботі розпорядженням від 09 жовтня 2015 року, але з посадовим окладом 1358,00 грн. та на період розгляду апеляційної скарги на рішення Козелецького районного суду від 23 вересня 2015 року. Також вказав, що неправомірними діями Козелецької селищної ради Козелецького району, Чернігівської області йому було заподіяно моральну шкоду, яку він оцінує в розмірі 5000 грн.

В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги, крім зобовязання внести зміни до розпорядження №169-Р від 09 жовтня 2015 року «Про поновлення на роботі ОСОБА_1М.» на посаді начальника комунального підприємства «Козелецьводоканал» відповідно до рішення суду з посадовим окладом згідно штатного розпису. Відмова від даної позовної вимоги вмотивована тим, що в судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 надала до суду копію розпорядження Козелецької селищної ради Козелецького району, Чернігівської області від 02 грудня 2015 року «Про поновлення на роботі ОСОБА_1М.» №202-Р, згідно якого визнані такими, що втратили чинність, розпорядження Козелецького селищного голови від 09 жовтня 2015 року №169-Р «Про поновлення на роботі ОСОБА_1М.» та розпорядження від 27 листопада 2015 року №197-Р «Про внесення змін до розпорядження №169-Р від 09 жовтня 2015 року».

Представник відповідача ОСОБА_4 селищної ради ОСОБА_3 в судовому засіданні позов визнала частково, вважає, що поновлено на роботі ОСОБА_5 з порушеннями, оскільки в розпорядженні було вказано, що поновити останнього на посаді на період до розгляду апеляційним судом Чернігівської області апеляційної скарги Козелецької селищної ради на рішення Козелецького районного суду від 23 вересня 2015 року та з посадовим окладом, який не відповідає штатному розпису, але це сталося тому, що Козелецький селищний голова був обраний на посаду 25 жовтня 2015 року і приступив до виконання своїх обовязків з 11 листопада 2015 року. На даний час розпорядження, які були прийняті з порушеннями, визнані такими, що втратили чинність; розпорядженням Козелецького селищного голови від 02 грудня 2015 року № 202-Р «Про поновлення на роботі ОСОБА_1М.», останнього поновлено на роботі на посаді начальника КП Козелецької селищної ради «Козелецьводоканал» з 01 квітня 2015 року з оплатою згідно штатного розкладу. Тому вважає, що зі скасуванням оскаржуваного розпорядження «Про поновлення на роботі ОСОБА_1М.», відсутній предмет судового захисту та підстави для задоволення позовних вимог.

Вислухавши пояснення сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 23 вересня 2015 року визнано незаконним розпорядження №37-Р від 01 квітня 2015 року «Про звільнення з роботи начальника КП «Козелецьводоканал» Козелецької селищної ради Козелецького району, Чернігівської області ОСОБА_1М.», дане розпорядження скасоване та ОСОБА_1 поновлено на роботі на посаді начальника КП «Козелецьводоканал» і допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 на посаді начальника КП «Козелецьводоканал».

24 вересня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Козелецької селищної ради Козелецького району, Чернігівської області із заявою про негайне поновлення його на роботі на посаді начальника КП «Козелецьводоканал», в чому йому було відмовлено.

25 вересня 2015 року ОСОБА_1 з отриманим 24 вересня 2015 року виконавчим листом повторно звернувся до Козелецької селищної ради Козелецького району, Чернігівської області про поновлення його на роботі на посаді начальника КП «Козелецьводоканал», на що отримав відмову в письмовому вигляді.

З звязку з невиконанням рішення суду ОСОБА_1 з виконавчим листом звернувся до відділу примусового виконання рішення Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області.

09 жовтня 2015 року ОСОБА_1М, з постановою про примусове виконання рішення відділу примусового виконання рішення Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області знову звернувся до Козелецької селищної ради Козелецького району, Чернігівської області про поновлення його на роботі.

Згідно розпорядження Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області від 09 жовтня 2015 року №169-Р «Про поновлення на роботі ОСОБА_1М.» останній був поновлений на роботі на посаді начальника КП «Козелецьводоканал» Козелецької селищної ради з 12 жовтня 2015 року, але з посадовим окладом 1358,00 грн., який нижче посадового окладу, передбаченого штатним розписом та на період до розгляду апеляційним судом Чернігівської області апеляційної скарги Козелецької селищної ради на рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 23 вересня 2015 року у справі №734/1253/15-ц.

Відповідно до штатного розпису по КП «Козелецьводоканал» на 2015 рік посадовий оклад начальника становить 5000 грн.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 256 КАС України передбачено, що постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.

Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що відповідач повинен допустити працівника до виконання попередніх обов'язків одразу ж після прийняття рішення.

Тобто, у розумінні вищезазначеної норми закону, негайне виконання рішення суду про поновлення на публічній службі полягає у тому, що рішення суду першої інстанції в частині поновлення належить виконати незалежно від його оскарження сторонами в апеляційному порядку та набранням ним законної сили.

При цьому, поновлення працівника на публічній службі не пізніше наступного дня після проголошення рішення суду шляхом видання відповідного розпорядчого документа є обов'язком, а не правом відповідача.

Як встановлено судом, фактичне виконання рішення суду від 23 вересня 2015 відбулося 12 жовтня 2015 року.

Не зважаючи на встановлений чинним законодавством спеціальний строк виконання рішення про поновлення на посаді у відносинах публічної служби, обумовлене рішення суду залишалося невиконаним 19 днів.

За таких обставин, суд вважає необхідним визнати дії Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області щодо не виконання рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 23 вересня 2015 року про негайне поновлення на роботі ОСОБА_1, протиправними, а розпорядження Козелецької селищної ради Козелецького району, Чернігівської області від 09 жовтня 2015 року № 169-Р «Про поновлення на роботі ОСОБА_1М.» - незаконним.

Що стосується позовних вимог в частині зобовязання Козелецьку селищну раду Козелецького району, Чернігівської області внести відповідні зміни до розпорядження Козелецької селищної ради Козелецького району, Чернігівської області від 09 жовтня 2015 року № 169-Р «Про поновлення на роботі ОСОБА_1М.», суд вважає, що у звязку з визнанням вказаного розпорядження таким, що втратило чинність відповідно до розпорядження Козелецької селищної ради Козелецького району, Чернігівської області від 02 грудня 2015 року № 202-Р, відсутній предмет судового захисту в порядку адміністративного судочинства та підстави для задоволення позовних вимог про внесення відповідних змін до розпорядження № 169-Р від 09 жовтня 2015 року «Про поновлення на роботі ОСОБА_1М», тому в задоволенні позовних вимог в даній частині необхідно відмовити.

Відповідно до частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, Козелецькою селищною радою Козелецького району. Чернігівської області не доведено правомірності прийняття оскаржуваного розпорядження № 169-Р від 09 жовтня 2015 року "Про поновлення на роботі ОСОБА_1М.», а тому дане розпорядження необхідно визнати незаконним, а дії Козелецької селищної ради в цій частині - протиправними.

Щодо відшкодування моральної шкоди, то позивачу слід відмовити з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст. 23 ЦК України Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як передбачено п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду.

Враховуючи, що позивачем не надано до суду обґрунтованого розрахунку завдання ОСОБА_1 моральних страждань на суму 5 000 грн., а також враховуючи, те що порушення прав ОСОБА_1М, мало нетривалий характер, суд вважає за необхідне відмовити в цій частині заявлених вимог.

Згідно ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 17, 71, 72, 94, 158, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1, представник позивача: ОСОБА_2 до Козелецької селищної ради Козелецького району, Чернігівської області про визнання дій протиправними, скасування розпорядження, зобовязанні вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Козелецької селищної ради Козелецького району, Чернігівської області щодо невиконання рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 23 вересня 2015 року про негайне поновлення на роботі ОСОБА_1 на посаді начальника комунального підприємства «Козелецьводоканал» Козелецької селищної ради Козелецького району, Чернігівської області.

Визнати незаконним розпорядження Козелецької селищної ради Козелецького району, Чернігівської області від 09 жовтня 2015 року №169-Р «Про поновлення на роботі ОСОБА_1М.».

Стягнути з Козелецької селищної ради Чернігівської області (код ЄДРПОУ 04412419) на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, сплачений судовий збір в сумі 974,40 грн.

В іншій частині заявлених вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з часу проголошення, у разі відсутності осіб, протягом десяти днів з часу отримання копії рішення суду.

Суддя

Козелецького районного суду ОСОБА_6