Рішення № 54825941, 27.11.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 462/1441/14 Головуючий у 1 інстанції: Ліуш А.І.

Провадження № 22-ц/783/6907/15 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

Категорія: 48

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого судді Савуляка Р.В.,

суддів: Левика Я.А., Мусіної Т.Г.,

за участі секретаря: Фейір К.О.,

з участю: представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 16 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2014 року ОСОБА_4 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя у якому просила:

визнати за нею право власності на ноутбук «Asus», принтер «Samsung» та кухонний комбайн «Bosch», загальною вартістю 4750 гривень, у власності відповідача залишити пральну машинку «Ariston» та велосипед «ARDIS»;

зобов'язати відповідача виплатити їй 16650 гривень, сплачених в якості кредиту за автомобіль ДЕУ «ЛАНОС» за період шлюбу (з 26 грудня 2007 року по 09 березня 2011 року) (а.с.1-3).

У листопаді 2014 року ОСОБА_2 звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_4 про визнання права власності, поділ спільного майна подружжя та виплати матеріальної компенсації у якому просив:

визнати за ОСОБА_4 право власності на ноутбук «Asus»; телевізор «Toshiba»; принтер багатофункціональний «Samsung»; комп'ютер рідкокристалічний «Samsung», колонки; кухонний комбайн «BOSH»; мікрохвильову піч, всього майна на суму 5180 гривень.

зобов'язати ОСОБА_4 виплатити йому матеріальну компенсацію за вищевказане майно в сумі 2590 гривень.

зобов'язати ОСОБА_4 виплатити йому матеріальну компенсацію в сумі 9404,55 гривень, яка була сплачена ним як погашення кредиту за кредитним договором №KF 45826 від 30 лютого 207 року, після розірвання шлюбу.

зобов'язати ОСОБА_4 виплатити йому матеріальну компенсацію в сумі 5 000 гривень, яка була взята ним в інтересах сім'ї в якості позики від ОСОБА_5 (загальна стума позики складає 10 000 грн.) (а.с.36-38).

Оскаржуваним рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 16 вересня 2015 року позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задоволено частково.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя задоволено частково.

Виділено у власність ОСОБА_4, ноутбук марки «Asus» HD 4570, принтер лазерний МФП марки «Samsung» SCX-4220, кухонний комбайн марки «Bosch profi mixx 46», які є спільним майном подружжя.

Виділено у власність ОСОБА_2, пральну машину марки «Ariston» AL 109 XEN та велосипед марки «ARDIS» 8VPZR, які є спільним майном подружжя.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 9404 гривень 55 копійок сплачених коштів за кредитним договором № KF 45826 від 30 листопада 2007 року.

Виділено у власність ОСОБА_2 автомобіль марки ЗАЗ, модель TF699, номер кузова НОМЕР_1, що є спільним майном подружжя.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 19321 гривню 30 копійок, як 1/2 вартості автомобіля марки ЗАЗ, модель TF699, номер кузова НОМЕР_1, що є спільним майном подружжя.

У задоволенні позовної вимоги ОСОБА_4 щодо стягнення з ОСОБА_2 сплачених кредитних коштів - відмовлено.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 щодо стягнення з ОСОБА_4 компенсації вартості спільного майна подружжя та стягнення з ОСОБА_4 коштів за договором позики відмовлено.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_2.

В апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що телевізор «Toshiba», 21СSZ2R1U, комп'ютер Epox EP - 8KDA 7, колонки та мікрохвильова піч є особистою власністю ОСОБА_4.

Суд першої інстанції обґрунтовано відмовив ОСОБА_4 у виплаті 1/2 сплачених під час шлюбу коштів у якості кредиту, оскільки такий договір є об'єктом спільної власності подружжя, але всупереч позовних вимог самої ОСОБА_4 стягнув з нього 1/2 вартості автомобіля ЗАЗ в сумі 19321,30 гривень, при тому, що ні оціночна, ні будь-яка інша експертиза вартості автомобіля не проводилася.

Просить рішення Залізничного районного суду м. Львова від 16 вересня 2015 року змінити та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі, та визнати за ОСОБА_4 право власності на наступне майно:

ноутбук марки «Asus», телевізор «Toshiba», принтер багатофункціональний марки «Samsung», комп'ютер, монітор рідкокристалічний марки «Samsung», колонки, кухонний комбайн Bosch, мікрохвильову піч;

виплатити йому ОСОБА_2 матеріальну компенсацію за вищезазначене майно в розмірі 2 590,00 грн.;

скасувати рішення в частині стягнення з нього ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 19 321,30 грн., як 1/2 вартості автомобіля марки ЗАЗ, модель TF699, номер кузова НОМЕР_1.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення у межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає до часткового задоволення, рішення Залізничного районного суду м.Львова від 16 вересня 2015 року скасуванню частково на підставі п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України з ухваленням нового рішення.

Задовольняючи частково первісний та зустрічний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_4 (чоловіком) не надано доказів того, що телевізор «Toshiba», комп'ютер марки «Samsung», колонки та мікрохвильова піч «DAEWO» є спільною сумісною власністю із ОСОБА_4 (дружиною), визнавши дані речі особистою власністю останньої.

Також розділяючи майно подружжя, суд першої інстанції стягнув з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 9404,55 гривень, що становить 1/2 коштів, які погасив останній після розірвання шлюбу за кредитним договором №KF 45826 від 30 листопада 207 року, відмовив у задоволенні вимог ОСОБА_4, що - до зобов'язання ОСОБА_2 виплатити їй 16650 гривень як 1/2 сплачених під час шлюбу коштів у якості кредиту за автомобіль ЗАЗ, модель ТF699, номер кузова НОМЕР_1 та стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 19321,30 гривень, як 1/2 вартості автомобіля ЗАЗ.

З таким висновком суду повністю погодитися не можна виходячи із наступних підстав.

Відповідно до ст.60 СК України майно, набуте подружжям під час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один із них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

У пункті 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» зазначено, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановити обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, відповідно до частини 2,3 ст.325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не передбачено шлюбним договором чи законом.

До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї (ч.4 ст.65СК).

Не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто; речі індивідуального користування,в тому числі коштовності, навіть якщо вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя (п.24 Постанови).

Судом та матеріалами справи установлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 28 липня 2001 року.

У шлюбі в них народилася дочка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Спільне життя не склалося, шлюб між сторонами розірвано 17 березня 2011 року.

За час подружнього життя сторони придбали:

ноутбук марки «Asus» HD 4570, б/в, 2008р.в., вартістю 1300 гривень;

телевізор «Toshiba», 21 СSZ2R1U/Rix, 2004р б/в, 2004 р.в., вартістю 650 гривень;

принтер МФП, SCX-4220 «Samsung» лазерний,б/в, 2009 р.,вартістю 600 гривень;

комп'ютер: Epox EP-8KDA7, вінч. «Samsung» 80Gb, DDR 512Mb, відео Ge Force 128Mb, вартістю 700 гривень;

монітор 17 «Samsung» 710 VSSS, б/в, 2005р.в, вартістю 250 гривень;

колонки Gembird WCS-600G2 18wt, б/в, 2005р.в., вартістю 50 гривень;

кухонний комбайн «Bosch profi mixx 46», б/в, 209р.в., вартістю 900 гривень;

мікрохвильова піч «DAEWO», КОR 637V 24 mesic, б/в, 2002р.в., вартістю 300 гривень;

велосипед «ARDIS», модель 8VPZR, 6 передач, 2010 р.в, вартістю 600 гривень;

пральна машинка «Ariston» AL 109 XEN, серійний номер 212102577, б/в, 2003р., вартістю 800 гривень, всього майна на загальну суму 6150 гривень.

Вказані обставини не заперечуються сторонами, а вартість зазначеного майна підтверджується висновком №803 судово - товарознавчої експертизи Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 24 травня 2013 року (а.с.10-15).

Оскільки вище зазначені речі придбані сторонами за час шлюбу, то частки майна дружини та чоловіка є рівними.

З урахуванням того, що велосипед «ARDIS», вартістю 600 гривень та пральна машинка «Ariston» AL 109 XEN, вартістю 800 гривень (майно на суму 1400 грн.) залишились у користуванні ОСОБА_2, а інші речі, які придбані у шлюбі, як-от: ноутбук марки «Asus», вартістю 1300 гривень, телевізор «Toshiba», вартістю 650 гривень, принтер, вартістю 600 гривень, комп'ютер: Epox EP-8KDA7, вартістю 700 гривень, монітор 17 «Samsung», вартістю 250 гривень, колонки Gembird WCS-600G2, вартістю 50 гривень, кухонний комбайн «Bosch profi mixx 46», вартістю 900 гривень, мікрохвильова піч «DAEWO», вартістю 300 гривень, (на загальну суму 4750 гривень) залишилися у ОСОБА_4, то частка ОСОБА_4 у майні ОСОБА_2 буде становити 700 гривень (1400 : 2 = 700 грн).

У той же час, частка ОСОБА_2 у майні ОСОБА_4 буде становити 2375 гривень (4750 грн.: 2= 2375 грн.).

Звідси, 2375-700 = 1675 гривень, це сума, яку має сплатити ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7, як компенсація вартості 1/2 частки спільного майна яке залишилося у неї.

Відтак, не знайшов свого підтвердження висновок суду першої інстанції щодо визнання особистою власністю ОСОБА_4 телевізора «Toshiba», комп'ютера Epox EP-8KDA7, колонок Gembird WCS-600G2 18wt та мікрохвильової печі «DAEWO».

Також установлено, що згідно кредитного договору № КF 45826 від 30 листопада 2007 року ОСОБА_2 отримав кредит у сумі 7652 доларів США, для придбання автомобіля ЗАЗ ТF 699. Поручителем за кредитним договором виступала ОСОБА_8.

Згідно довідки ПАТ «ВіЕс Банк» від 29 липня 2013 року в період шлюбу, з листопада 2007 року по березень 2011 року, ОСОБА_7 сплатив 4146,49 доларів США, що еквівалентно на той час 36 280,87 гривень. Вказані кошти, слід також визнати спільною сумісною власністю подружжя з рівними частками.

Звідси, 36 280 : 2 = 18140 гривень.

Вказану суму слід стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_4.

З урахуванням того, що решту кредиту на загальну суму 18809,09 гривень ОСОБА_2 сплатив самостійно після розірвання шлюбу з ОСОБА_4, не в інтересах сім'ї (у період з квітня 2011р. по грудень 2012 року), й автомобіль марки ЗАЗ залишився у його власності, суд першої інстанції безпідставно стягнув з ОСОБА_4 9404,55 гривень (1/2 від 18809,09 грн.), а з ОСОБА_2, відповідно, 19321,30 гривень, як 1/2 вартості зазначеного автомобіля.

Що стосується вимог ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_4 5000 гривень, що становить 1/2 частки позики від ОСОБА_5, то суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні таких, оскільки позивачем за зустрічним позовом не підтверджено факту отримання та сплати даних коштів в інтересах сім'ї.

З урахуванням зазначених обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині:

виділення у власність ОСОБА_4 ноутбука марки «Asus» HD 4570, б/в, 2008р.в., вартістю 1300 гривень; принтера МФП, SCX-4220 «Samsung» лазерного, б/в ,2009 р., вартістю 600 гривень; кухонного комбайну «Bosch profi mixx 46», б/в, 209р.в., вартістю 900 гривень;

стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 9404 гривень 55 коп. сплачених коштів за кредитним договором №KF45826 від 30 листопада 2007 року;

стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 19321,30 коп, як 1/2 вартості автомобіля марки ЗАЗ;

відмови у задоволенні вимоги ОСОБА_4 щодо стягнення з ОСОБА_2 1/2 коштів сплаченого кредиту у період шлюбу за кредитним договором №KF45826 від 30 листопада 2007 року.

В решті рішення суду (в частині залишенням за ОСОБА_4 велосипеда «ARDIS», пральної машинка «Ariston» AL 109 XEN, автомобіля марки ЗАЗ, та відмови у вимогах ОСОБА_4 до ОСОБА_4 про стягнення 5000 грн.) слід залишити без змін.

З урахуванням зазначених обставин апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає до задоволення частково, рішення Залізничного районного суду м.Львова від 16 вересня 2015 року скасуванню частково з ухваленням нового рішення про часткове задоволення первісного та зустрічних позовів.

Керуючись ст.303,п.2 ч.1 ст.307, п.3 ч.1 ст. 309, ст.313, ч.2 ст.314, ст..ст.316,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 16 вересня 2015 року скасувати частково та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задовольнити частково.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 задовольнити частково.

Поділити між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 майно, що перебуває у спільній власності подружжя, визнавши за ОСОБА_4 право власності на :

ноутбук марки «Asus» HD 4570, б/в, 2008р.в., вартістю 1300 гривень;

телевізор «Toshiba»,21 СSZ2R1U/Rix,2004р б/в, 2004р.в., вартістю 650 гривень;

принтер МФП, SCX-4220 «Samsung» лазерний, б/в ,2009р.,вартістю 600 гривень;

комп'ютер: Epox EP-8KDA7, вінч. «Samsung» 80Gb, DDR 512Mb, відео Ge Force 128Mb, вартістю 700 гривень;

монітор 17 «Samsung» 710 VSSS, б/в, 2005р.в, вартістю 250 гривень;

колонки Gembird WCS-600G2 18wt, б/в, 2005р.в., вартістю 50 гривень;

кухонний комбайн «Bosch profi mixx 46», б/в, 209р.в., вартістю 900 гривень;

мікрохвильова піч «DAEWO»,КОR 637V 24 mesic, б/в, 2002р.в., вартістю 300 гривень;

У власності ОСОБА_2 залишити:

велосипед «ARDIS», модель 8VPZR, 6 передач, 2010 р.в, вартістю 600 гривень;

пральнау машинкау «Ariston» AL 109 XEN, серійний номер 212102577,б/в,2003р., вартістю 800 гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 1675 (одна тисяча шістсот сімдесять п»ять) гривень компенсації ? частки спільного майна подружжя, яке залишилося у її власності.

Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 36280 гривень, які були сплачені за кредитним договором №KF45826 від 30 листопада 2007 року за період їх шлюбу з 26 грудня 2007 року по 09 березня 2011 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 18140 (вісімнадцять тисяч сто сорок) гривень, що становить ? суми сплаченого кредиту за час шлюбу.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги.

Головуючий : Савуляк Р.В.

Судді: Левик Я.А.

Мусіна Т.Г.