Ухвала суду № 54822424, 25.12.2015, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/48570/15-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 грудня 2015 року Печерський районний суд міста Києва складі;

головуючого слідчого судді Писанця В.А.,

при секретарі _Костишин Н.С.,

за участю: прокурора ГаніловаO.A.,

адвоката Дульського O.Л, Войченка С.В.

підозрюваного ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Печерського районного суду міста Києва клопотання прокуроравідділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України старшогорадникаюстиції ГаніловаO.A. про продовження строку тримання під вартою.

В С Т А Н О В И В :

Прокурор відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України старший радник юстиції ГаніловO.A.звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням, у якому просив продовжити строк тримання під вартоюОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 року в межах строку досудового розслідування, тобто до 29.01.2016. Прокурор посилався на таке: Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України закінчено досудове розслідування у кримінальному провадженні, що внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.11.2015 за № 42015000000002574, за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 262, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 365 КК України.

11.06.2015 у ході розслідування кримінального провадження повідомлено про підозру ОСОБА_3 у вчиненні пособництва у привласненні вогнепальної зброї, бойових припасів за попередньою змовою групою осіб, незаконному поводженні зі зброєю, бойовими припасами, а саме носіння та передача вогнепальної зброї, бойових припасів без передбаченого законом дозволу за попередньою змовою групою осіб, тобто злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 262, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України. Як зазначається у клопотанні, вказані умисні тяжкі злочини ОСОБА_3 вчинені за таких обставин: Міністерство внутрішніх справ України, згідно законодавства України входить до системи органів виконавчої влади і є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань формування та реалізації державної політики у сфері захисту прав і свобод людини та громадянина, власності, інтересів суспільства і держави від злочинних посягань, боротьби зі злочинністю, розкриття та розслідування злочинів, охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, безпеки дорожнього руху, а також з питань міграції.

07.11.2011 ОСОБА_7 указом Президента України №1024/2011, призначено на посаду Міністра внутрішніх справ України, будучи однією з найбільш наближеною до колишнього Президента України ОСОБА_8 (далі ОСОБА_8.) особою, виконуючи його протиправні та незаконні вказівки, використовував свої службові повноваження в інтересах ОСОБА_8

Відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що рішення про загальну або часткову мобілізацію приймається Президентом України, і таке рішення про проведення відкритої мобілізації негайно оголошується через засоби масової інформації, а про проведення прихованої мобілізації доводиться закритими каналами оповіщення в порядку визначеному Президентом.

Інструкцією «Про порядок планування, накопичення, зберігання, освіження, ведення обліку, використання та перевірки недоторканих запасів матеріально-технічних засобів для спец формувань МВС України воєнного часу», затвердженою наказом МВС України № М-036 від 02.10.1993, із змінами та доповненнями, внесеними наказом МВС України від 14.04.1998 №014 ДСК, передбачено особливий порядок використання непорушних запасів озброєння, видача та використання якого можливе лише за письмовою вказівкою спеціально уповноважених на це осіб у виключних, передбачених цими актами випадках, перелік яких є вичерпним.

Вимогами настанови по службі озброєння в органах внутрішніх справ і вищих навчальних закладах МВС України, затвердженої наказом МВС України від 15.04.1995 № 233 встановлено, що організація зберігання озброєння і боєприпасів покладається на службу озброєння, яка є структурним підрозділом управління матеріального забезпечення ГУМВС України в м. Києві. У відповідності до вимог п.3.7 зазначеної Настанови, облікові документи, що містять таємні дані, підлягають реєстрації за обліком таємного діловодства. Відповідно до п.3.15 зазначеної Настанови, основні предмети озброєння і боєприпаси враховуються по книзі обліку ф. № 1. На кожне найменування у книзі відкривається окремий рахунок (як правило за даними інвентаризації озброєння і боєприпасів чи шляхом перенесення до неї вивірених залишків із старих книг, а також при первинному надходженні вказаних предметів). Облік подальшого руху озброєння здійснюється по особових рахунках на основі прибутково-видаткових документів. Згідно з п.п. 3.22, 3.23, 3.24 видача в користування озброєння і боєприпасів зі складу здійснюється по накладних ф.№ 26. які підписані начальником служби озброєння, інспектором по обліку, а в разі їх відсутності - керівництвом управління матеріального забезпечення. Накладна виписується в двох примірниках, при видачі озброєння і боєприпасів завідуючий складом вказує в обох примірниках накладної кількість і категорії виданих озброєння і боєприпасів, а щодо предметів озброєння які мають присвоєні номери - також серії, номери, рік виготовлення. При великій кількості озброєння і боєприпасів, що відпускаються до накладної додається відомість, де вказуються серія, номер і рік виготовлення зброї.

У відповідності з договором зберігання № 226 від 31.01.2013 укладеного Головним управлінням МВС України в м. Києві (Поклажодавець) та Центральною базою ресурсного забезпечення МВС України (Зберігач), та додатків 1 і 2, у відведених складах зберігалось майно ГУМВС України в м. Києві - зброя непорушного запасу.

Договором передбачено, що Зберігач забезпечує безперешкодний доступ Поклажодавцю до місця зберігання продукції. Продукція передається Поклажодавцем та приймається Зберігачем по кількості тарних місць згідно з кількістю, вказаною в акті приймання-передачі на відповідальне зберігання.

Додатком № 1 до Договору від 31.01.2013 передбачено, що у разі часткового вилучення Продукції Поклажодавцем, вказаний акт приймання-передачі на відповідальне зберігання підлягає коригуванню та затвердженню сторонами.

Цими ж договором і додатком №1 до нього визначено, що до сховищ мають доступ лише наступні представники поклажодавця: ОСОБА_9 - начальник відділу військово-мобілізаційної роботи, територіальної та цивільної оборони (далі - ВМРТЦО) штабу ГУМВС України в м. Києві, ОСОБА_10 - старший інспектор з особливих доручень відділу ВМРТЦО штабу ГУМВС України в м. Києві, ОСОБА_11 - провідний спеціаліст відділу ВМРТЦО штабу ГУМВС України в м. Києві, ОСОБА_12 - збройовий технік підрозділу з охорони складу та обслуговування матеріальних засобів непорушного запасу (далі НЗ) в місті Обухів Київської області, центру обслуговування підрозділів ГУМВС, підпорядкованого ГУМВС України в м. Києві.

Відповідно до вимог Додатку № 2 до Договору від 31.01.2013 «Інструкції про порядок організації тимчасового зберігання озброєння, боєприпасів та спорядження до зброї на Центральній базі ресурсного забезпечення (далі - ЦБРЗ) МВС України. Функціональні обов'язки відповідального по складу озброєння непорушного запасу (НЗ) ГУМВС України в м.Києві», затвердженого керівництвом ГУМВС України в м. Києві, ЦБРЗ МВС України, узгодженої керівництвом Управління матеріального забезпечення (далі - УМЗ) та штабу ГУМВС України в м. Києві, з якою ознайомлений начальник відділу ВМРТЦО штабу ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_9, та збройовий технік ОСОБА_12, організація збереження озброєння непорушного запасу повинна забезпечувати надійне його зберігання, ведення спеціальних обліків, якісне та правильне утримання зброї та боєприпасів. Безпосередньо відповідає за склад озброєння - відповідальний за склад озброєння НЗ, який виконує лише вказівки керівництва Головного управління та начальника відділу військово-мобілізаційної роботи, територіальної та цивільної оборони штабу ГУМВС України в м. Києві, якому безпосередньо підпорядковується. В персональні обов'язки відповідального за склад озброєння НЗ на ЦБРЗ МВС України додатково входить наступне: знати та виконувати вимоги цієї інструкції, вказівок МВС України з питань організації обліку і збереження озброєння в органах внутрішніх справ; під час оновлення, отримання та передачі озброєння здійснювати видачу і приймання озброєння та боєприпасів зі складу та на склад на підставі правильно оформлених нарядів МВС України та накладних Головного управління ф.26, в присутності начальника відділу військово-мобілізаційної роботи, територіальної та цивільної оборони штабу ГУМВС України в м. Києві; відкриття приміщень для зберігання зброї і боєприпасів здійснювати на підставі листа на ім'я начальника ЦБРЗ МВС України, підписаного заступником начальника ГУМВС України в м. Києві або начальником штабу ГУ. Відповідальний за склад озброєння НЗ несе безпосередню відповідальність за збереження озброєння і боєприпасів та веде облік озброєння НЗ на складі по карткам обліку ф.27.

Таким чином, станом на 20.02.2014 озброєння непорушного запасу перебувало на обліку лише у відділі ВМРТЦО штабу ГУМВС України в м. Києві та виходячи з наведених нормативних актів та «Функціональних обов'язків працівників відділу військово-мобілізаційної роботи, територіальної та цивільної оборони штабу ГУМВС України в м. Києві», затверджених 16.10.2013 начальником штабу ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_13, окрім інших обов'язків, контроль за організацією охорони складів та обслуговування матеріальних засобів непорушного запасу спеціальних формувань МВС України, порядком їх зберігання, обліком та наявністю здійснював ОСОБА_9, контроль за правильністю тимчасового вилучення забезпечував ОСОБА_10 Безпосередньо ОСОБА_12, згідно з функціональними обов'язками збройового техніка складу матеріальних засобів непорушного запасу (Київська область м.Обухів) центру обслуговування підрозділів Головного управління МВС України в м. Києві, затверджених начальником УМЗ ГУМВС України в м. Києві 22.05.2013, окрім іншого, безпосередньо підпорядковується начальнику відділу ВМРТЦО штабу ГУМВС України в м. Києві, несе повну персональну матеріальну відповідальність за наявність, кількість, якість і комплектність озброєння, боєприпасів та спорядження до зброї непорушного запасу.

У листопаді 2013 року після прийняття рішення про відмову від підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом та призупинення у зв'язку з цим Кабінетом Міністрів України процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом, починаючи з 22.11.2013, у місті Києві на Майдані Незалежності розпочалися безстрокові мирні зібрання громадян на підтримку європейського вектора зовнішньої політики України.

Бажаючи припинити зазначені зібрання та інші волевиявлення громадян, ОСОБА_8 у період з 22 до 30 листопада 2013 року, використовуючи повноваження Президента України, в порушення вимог ст. 34 Конституції України, організував силовий розгін правоохоронними органами учасників мирних зборів на Майдані Незалежності.

Реакцією суспільства на незаконний силовий розгін стали масові акції протесту на Майдані Незалежності, учасники яких, поряд із протестами проти рішення уряду та екс-Президента щодо зміни зовнішньополітичного курсу України, протестували проти злочинних дій працівників міліції та представників влади, які організували, здійснили чи допустили свавілля стосовно мирних мітингувальників.

Не бажаючи припинити вчинення злочинів проти громадян, які висловлюють свої політичні погляди та переконання і протестують проти застосування насильства, ОСОБА_8, на продовження злочинної діяльності, спрямував та керував діями керівників правоохоронних органів, у тому числі шляхом надання протиправних вказівок Міністру внутрішніх справ України ОСОБА_7

На виконання злочинних вказівок, протягом листопада 2013 року - лютого 2014 року Міністр внутрішніх справ України ОСОБА_7 та його заступник ОСОБА_14, інші невстановлені в ході досудового слідства вищі службові особи правоохоронних органів і особи з їх оточення неодноразово організовували застосування працівниками спецпідрозділу ПМОП «Беркут» та внутрішніх військ МВС України надмірних силових заходів до протестуючих, в тому числі із застосуванням фізичної сили та спеціальних засобів.

Діючи на виконання незаконних вказівок ОСОБА_8, у невстановлений слідством час у січні 2014 року, Міністр внутрішніх справ України ОСОБА_7, перебуваючи в приміщенні Міністерства за адресою: м. Київ, вул. Богомольця, 10, перевищуючи свої службові повноваження, умисно вчиняючи дії, які явно виходили за межі наданих йому прав чи повноважень, порушуючи Закон України «Про міліцію» та інші нормативні акти, з метою припинення протестних акцій шляхом застосування фізичного насильства до їх учасників, спричинення їм тілесних ушкоджень та їх залякування, дозволив працівникам правоохоронних органів надмірне застосування до мітингувальників спеціальних засобів, що перебували на озброєнні органів внутрішніх справ, а також разом з іншими невстановленими особами вирішив у незаконний спосіб озброїти працівників МВС України і цивільних осіб, що незаконно протидіяли мирним протестам громадян, та не мали передбаченого законом дозволу на носіння, зберігання бойової вогнепальної зброї.

При цьому, ОСОБА_7 для виконання протиправних вказівок ОСОБА_8, які стосувались силового розгону мирних протестних акцій громадян, залучив до таких злочинних дій осіб, які займали керівні посади в органах внутрішніх справ та були наділені широким колом владних повноважень - директора департаменту матеріального забезпечення МВС України ОСОБА_15 та тимчасово виконувача обов'язків ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_16, які дали на це свою згоду, чим вступили у попередню змову із ОСОБА_7

Виконуючи спільний злочинний намір, 20 лютого 2014 року Міністр внутрішніх справ України ОСОБА_7, перебуваючи у невстановлений слідством час в своєму службовому кабінеті в приміщенні МВС України, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Богомольця, 10, віддав наближеному до нього директору Департаменту матеріального забезпечення МВС України ОСОБА_15 та т.в.о. начальника ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_16 незаконний наказ забезпечити всупереч вимогам діючого законодавства озброєнням працівників відповідних правоохоронних органів та цивільних осіб, так званих «тітушок», що були залучені невстановленими слідством особами для незаконної протидії мирним протестам громадян, вогнепальною зброєю, а саме автоматами Калашникова складними укороченими (далі - АКС74У) калібру 5,45 мм. та бойовими припасами до них, що зберігались на складах ЦБРЗ МВС України, в тому числі за рахунок зброї, яка зберігається в МВС України, територіальних підрозділах, а також зброї непорушеного запасу яка використовується для забезпечення розгортання спецформуваннь МВС України воєнного часу.

При цьому ОСОБА_7, директор Департаменту матеріального забезпечення МВС України ОСОБА_15 та т.в.о. начальника ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_16 достовірно знали, що станом на 20.02.2014 Президентом України Указ про загальну чи часткову мобілізацію не приймався, вирішили діяти в порушеннявимог ст.4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Інструкції «Про порядок планування, накопичення, зберігання, освіження, ведення обліку, використання та перевірки недоторканих запасів матеріально-технічних засобів для спецформувань МВС України воєнного часу», затвердженої наказом МВС України № М-036 від 02.10.1993, із змінами та доповненнями внесеними наказів МВС України від 14.04.1998 №014 ДСК, явно усвідомлюючи, що у разі незаконного, протиправного використання зазначеними цивільними особами зброї непорушного запасу вона може бути ними привласнена та використана для подальшого вчинення злочинів, у тому числі пов'язаних з вбивствами, нехтуючи настаннях у зв'язку з цим збитків державі в особі ГУМВС України в місті Києві в розмірі вартості зброї та суспільно небезпечними наслідками.

Реалізуючи свій злочинний намір ОСОБА_7, ОСОБА_15, ОСОБА_16 діючи умисно, за попередньою змовою залучили за допомогою невстановлених слідством осіб до вчинення наведених злочинних дій начальника охорони ПрАТ «Метал Юніон» ОСОБА_17, на що останній дав свою згоду та вступив з ними у злочинну змову.

В цей же день, тобто 20.02.2014, начальник охорони ПрАТ «Метал Юніон» ОСОБА_17, перебуваючи у своєму робочому кабінеті, розташованому в офісі ПрАТ «Метал Юніон» за адресою: м. Київ, вул. Панфіловців, 1, при невстановлених слідством обставинах отримав від невстановлених співучасників вказівку, спрямовану на реалізацію вказаної злочинної цілі, щодо організації прибуття цивільних осіб, так званих «тітушок», на територію складів ЦБРЗ МВС України, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Святошинська, 27, для отримання АКС74У калібру 5,45 мм. та бойових припасів до них, які в подальшому доставити до приміщення ПрАТ «Метал Юніон» з метою використання під час силового розгону мирних протестних акцій громадян.

При цьому, невстановлені слідством особи повідомили ОСОБА_17 про те, що організацією видачі зброї на складах озброєння НЗ на ЦБРЗ МВС України буде займатись начальник департаменту матеріального забезпечення МВС України ОСОБА_15

В свою чергу, ОСОБА_15 був обізнаним про те, що 20.02.2014 до складів ЦБРЗ МВС України, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Святошинська, 27 прибудуть цивільні особи, так звані «тітушки», яким він повинен забезпечити безперешкодний доступ на територію вказаних складів, та забезпечити видачу їм вогнепальної зброї та бойових припасів.

На виконання спільних злочинних намірів співучасників, направлених на незаконне привласнення вогнепальної зброї та бойових припасів, які зберігались на складах НЗ, розташованих на території ЦБРЗ МВС України, ОСОБА_17 та невстановлені слідством особи, домовившись координувати свої дії та спільно організувати привласнення вогнепальної зброї та бойових припасів, діючи умисно, прийняли рішення залучити для його виконання своїх знайомих з числа довірених - ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 та інших невстановлених слідством осіб, які на протязі лютого 2014 року неодноразово приймали активну участь у протидії протестним акціям, які проходили в центральній частині м. Києва, та вчиняли злочини відносно мирних протестувальників.

З цією метою 20.02.2014 ОСОБА_17 та інші невстановлені слідством особи, перебуваючи в приміщенні ПрАТ «Метал Юніон» за адресою: м. Київ, вул. Панфіловців, 1, запропонували своїм раніше знайомим ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 та іншим невстановленим слідством особам привласнити вогнепальну зброю та бойові припаси, що належать МВС України, а також забезпечити їх перевезення зі складів НЗ на ЦБРЗ МВС України до офісу ПрАТ «Метал Юніон», розташованого за вищевказаною адресою, для подальшого злочинного використання, на що останні надали свою згоду на співучасть у вчиненні такого злочину.

При цьому, ОСОБА_17 та невстановлені слідством особи повідомили ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 про те, що вказану зброю та набої їм видадуть службовці МВС України на чолі із ОСОБА_15 на території ЦБРЗ МВС України, де розташовані склади НЗ, за адресою: м. Київ, вул. Святошинська, 27.

Діючи на виконання спільного злочинного наміру, 20.02.2014 приблизно о 19 годині ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21, а також ОСОБА_22, який не був обізнаний по злочинні наміри зазначених вище осіб та не усвідомлював злочинний характер їх дій, прибули на керованому ОСОБА_3 автомобілі «VolkswagenMultivan», на який був встановлений належний іншому транспортному засобу номерний знак НОМЕР_1, до в'їзних воріт ЦБРЗ МВС України за адресою: м. Київ, вул. Святошинська, 27, де розташовані склади НЗ, про що співучасники повідомили директора департаменту матеріального забезпечення МВС України ОСОБА_15

При цьому, з метою безперешкодного незаконного озброєння цивільних осіб, так званих «тітушок» за рахунок майна НЗ, до цього в той же день директор департаменту матеріального забезпечення МВС України ОСОБА_15 спільно з т.в.о. начальника ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_16, зловживаючи своїм службовим становищем, схилили начальника відділу ВМРТЦО штабу Головного управління МВС України в м. Києві ОСОБА_24 до відчинення складів НЗ на території ЦБРЗ МВС України за адресою: м. Київ, вул. Святошинська, 27 та видачі зброї і боєприпасів до них за відсутності передбачених до того законних підстав.

Продовжуючи виконувати спільний намір начальник департаменту матеріального забезпечення МВС України ОСОБА_15 забезпечив безперешкодний безпідставний проїзд зазначених осіб на автомобілі «VolkswagenMultivan», на який був встановлений належний іншому транспортному засобу номерний знак НОМЕР_1, на охоронювану територію ЦБРЗ МВС України до складів зберігання озброєння НЗ.

У подальшому директор департаменту матеріального забезпечення МВС України ОСОБА_15 діючи умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, спільно з т.в.о. начальника ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_16, надав незаконну вказівку начальнику відділу ВМРТЦО штабу Головного управління МВС України в м. Києві ОСОБА_24 на відвантаження зброї та боєприпасів НЗ в заздалегідь підготовлений для цього автомобіль «VolkswagenMultivan», на який був встановлений належний іншому транспортному засобу номерний знак НОМЕР_1.

Незважаючи на усвідомлення явно незаконного наказу директора департаменту матеріального забезпечення МВС України ОСОБА_15 і т.в.о. начальника ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_16 на видачу зброї НЗ за відсутності до того передбачених законом підстав, начальник відділу ВМРТЦО штабу Головного управління МВС України в м. Києві ОСОБА_24, будучи працівником правоохоронного органу, діючи умисно, протиправно, в порушення вимог Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Інструкції про порядок планування, накопичення, зберігання, освіження, ведення обліку, використання та перевірки недоторканих запасів матеріально-технічних засобів для спец формувань МВС України воєнного часу, затвердженої наказом МВС України № М-036 від 02.10.1993, Настанови по службі озброєння в органах внутрішніх справ і вищих навчальних закладах МВС України, затвердженої наказом МВС України від 15.04.1995 № 233,зловживаючи своїм службовим становищем, не перешкодив виконанню наведеного злочинного наказу та надав незаконну вказівку старшому інспектору з особливих доручень відділу військово-мобілізаційної роботи, територіальної та цивільної оборони штабу Головного управління МВС України в м. Києві (далі по тексту - відділу ВМРТЦО) ОСОБА_25 та збройовому техніку складу матеріальних засобів непорушного запасу Київська область м.Обухів центру обслуговування підрозділів Головного управління МВС України в м. Києві ОСОБА_12 видати зброю без відповідних документів ОСОБА_3, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21

У свою чергу старший інспектор з особливих доручень відділу військово-мобілізаційної роботи, територіальної та цивільної оборони штабу Головного управління МВС України в м. Києві (далі по тексту - відділу ВМРТЦО) ОСОБА_25 та збройовий технік складу матеріальних засобів непорушного запасу Київська область м.Обухів центру обслуговування підрозділів Головного управління МВС України в м. Києві ОСОБА_12, зловживаючи власним службовим становищем, заходів для недопущення виконання незаконного наказу директора департаменту матеріального забезпечення МВС України ОСОБА_15, т.в.о. начальника ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_16 та начальника відділу ВМРТЦО штабу Головного управління МВС України в м. Києві ОСОБА_24 не вжили та забезпечили незаконне і безпідставне безперешкодне відвантаження до транспортного засобу «VolkswagenMultivan», на який був встановлений належний іншому транспортному засобу номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 156 автоматів АКС74У калібру 5,45 мм., 22 ящиків патронів загальною кількістю 47 520 шт., 156 підсумків, 156 пасків до автоматів та 624 магазинів.

При цьому, ОСОБА_3, перебуваючи за кермом автомобіля «VolkswagenMultivan», на який був встановлений належний іншому транспортному засобу номерний знак НОМЕР_1, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з метою безперешкодної реалізації вказаного злочинного наміру, повідомив начальнику відділу ВМРТЦО штабу Головного управління МВС України в м. Києві ОСОБА_24 та іншим працівникам відділу ВМРТЦО штабу ГУМВС України в м. Києві про свою нібито причетність до правоохоронного органу та написав розписку про отримання ним вказаного майна під виглядом старшого лейтенанта ОСОБА_26

Згідно з висновком експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи № 9781/9782/15-32 від 08.06.2015 рукописні записи у розпизці , текст якої починається словами «Розписка Я, ст. л-нтОСОБА_26….» та закінчується «…ст. л (підпис) ОСОБА_26», виконаний ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1

Після цього, директор департаменту матеріального забезпечення МВС України ОСОБА_15 і т.в.о. начальника ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_16, зловживаючи службовим становищем, забезпечили безперешкодне незаконне вивезення ОСОБА_3, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, а також ОСОБА_27, який не був обізнаний по злочинні наміри зазначених вище осіб та не усвідомлював злочинний характер їх дій, з території ЦБРЗ МВС України за адресою: м. Київ, вул. Святошинська, 27, вищенаведеного озброєння непорушного запасу, чим забезпечили фактичне привласнення зазначеними цивільним особами, так званими «тітушками», вогнепальної зброї та бойових припасів з метою подальшого вільного їх використання під час силового розгону мирних протестних акцій громадян та при вчиненні інших злочинів.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у пособництві в привласненні вогнепальної зброї та бойових припасів, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 262 КК України.

Продовжуючи вчиняти свої злочинні дії, незаконно поводячись з вказаними зброєю та бойовими припасами, не маючи передбаченого законом дозволу на їх носіння та зберігання, ОСОБА_3, діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, використовуючи автомобіль «VolkswagenMultivan», на який був встановлений належний іншому транспортному засобу номерний знак НОМЕР_1, діючи з відома ОСОБА_17, незаконно перемістили їх до офісу ПрАТ «Метал Юніон», за адресою: м. Київ, вул. Панфіловців, 1. Прибувши за цією адресою, співучасники у присутності фактичного власника ПрАТ «Метал Юніон» ОСОБА_28 та начальник охорони ПрАТ «Метал Юніон» ОСОБА_17, залишили у вказаному офісі 156 автоматів АКС74У калібру 5,45 мм., 22 ящика патронів загальною кількістю 47 520 шт., 156 підсумків, 156 пасків до автоматів та 624 магазини, де у подальшому незаконно зберігали цю зброю та бойові припаси.

По прибутті співучасників до вказаного офісу ОСОБА_19, діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_20 та ОСОБА_21, з метою подальшого незаконного носіння та зберігання зазначених вогнепальної зброї та бойових припасів, привласнили частину зазначених вогнепальної зброї та бойових припасів, які належать МВС України, а саме 20 АКС74У калібру 5,45 мм. та 1 ящик бойових припасів, а саме патронів до них.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у незаконному поводженні зі зброєю, бойовими припасами, а саме носіння, зберігання вогнепальної зброї, бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, вчинені за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_3 скоїв злочин, передбачений ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України.

Загалом своїми діями ОСОБА_3 вчинив злочини, передбачені ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 262, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України.

11.06.2015 ОСОБА_3 затримано у порядку ст.208 КПК України.

11.06.2015 йому повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 262, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263 КК України, а ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києві від 12.06.2015 йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 24.06.2015 вказану ухвалу слідчого судді скасовано з постановленням нової ухвали, якою до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 10 серпня 2015 року та визначено заставу в розмірі 5 000 мінімальних заробітних плат, що становить 6 090 000 грн.

Ухвалами слідчих суддів Печерського районного суду м. Києва від 24.07.2014, 17.09.2014 та 12.11.2014 продовжувався строк тримання під вартою ОСОБА_3, який закінчується 29.12.2015.

Постановою заступника Генерального прокурора України від 21.12.2015 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до дванадцяти місяців, тобто до 29.01.2016.

27.11.2015 ОСОБА_3 повідомлено про зміну підозри, його дії кваліфіковано за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 262, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України. У встановленому законом порядку цьому повідомленню про підозру присвоєно гриф обмеження доступу «Для службового користування, літер «М».

У судовому засіданні прокурор ГаніловO.A. підтримав клопотання та зазначив, що обставинами, що дають підстави підозрювати ОСОБА_3 у вчиненні вказаних злочинів, є наявність в матеріалах досудового розслідування достатніх доказів. Внаслідок зібрання під час досудового розслідування доказів, достатніх для складання обвинувального акту, 27.11.2015 підозрюваному ОСОБА_3 та його захисникам оголошено про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000002574 та надано доступ до матеріалів досудового розслідування. На теперішній час виконання вимог ст.290 КПК України триває.Обставинами, що дають підстави підозрювати ОСОБА_3 у вчиненні вказаних злочинів, є наявність в матеріалах досудового розслідування достатніх доказів, в числі яких протоколи допитів свідка ОСОБА_22, показання підозрюваних ОСОБА_9 і ОСОБА_10, протоколи впізнання за участю зазначених осіб, під час яких впізнано ОСОБА_3, як особу, яка брала участь в незаконному заволодінню зброєю, протокол слідчого експерименту, матеріали почеркознавчої експертизи та інші матеріали досудового розслідування у їх сукупності, які повністю підтверджують та доводять факт вчинення ОСОБА_3 інкримінованих йому злочинів.

Закінчити досудове розслідування в межах продовженого строку тримання ОСОБА_3 під вартою унеможливлюється винятковою складністю провадження, значною кількістю отриманих під час його розслідування матеріалів, з якими надано можливість ознайомитись стороні захисту, а також необхідністю закінчення виконання вимог ст. ст. 290-293 КПК України, що потребує додаткового часу.

Іншою причиною, яка перешкоджає закінченню досудового розслідування та призвела до порушення питання про продовження строку тримання під вартою, є ухилення підозрюваним ОСОБА_3 та його захисником Дульським О.Л. від виконання вимог ст. 290 КПК України, оскільки до теперішнього часу ознайомлення з матеріалами досудового розслідування ними не розпочато. На щоденні нагадування про закінчення досудового розслідування та можливість ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, які направлено на його поштову та електронну адресу, захисник Дульський О.Л. не реагував, уникаючи будь-яких зустрічей і телефонних розмов зі слідчим та процесуальним керівником.

Провести зазначені процесуальні дії раніше не видалося можливим, оскільки вони виконуються послідовно після проведення необхідного початкового об'єму слідчих та розшукових дій із вжиттям подальших передбачених кримінальним процесуальним законодавством заходів для перевірки слідчим шляхом нових отриманих даних про обставини вчинення злочинів та причетних до цього осіб, а також через можливість виконання вимог ст. 290 КПК України лише після повного та всебічного дослідження обставин вчинених злочинів та встановлення достатніх даних для складання обвинувального акту.

Таким чином, з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_3 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органу досудового розслідування і суду, знищення, переховування або спотворення будь-яких із речей, документів, електронних носіїв інформації, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та незаконно впливати на свідків, експертів та спеціалістів у цьому кримінальному провадженні, виникла необхідність у продовженні строку тримання ОСОБА_3 під вартою з наступних підстав: ОСОБА_3 підозрюється у скоєнні тяжких злочинів, що могли спричинити загибель людей, за вчинення яких законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 10 (десяти) років, а тому, відповідно до вимог ст. 183 КПК України, щодо нього може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, і жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Вбачається, що більш м'які, передбачені ст. 176 КПК України запобіжні заходи, не забезпечать виконання ОСОБА_3 процесуальних обов'язків підозрюваного та не нададуть можливості запобігти ризикам його переховування від органу досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, а також перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.Зокрема, з огляду на дані про особу ОСОБА_3, наявний в нього авторитет та зв'язки колишнього працівника правоохоронного органу (його керівного складу), що забезпечують йому додаткові можливості позапроцесуального впливу на учасників кримінального провадження, такі запобіжні заходи як особисте зобов'язання чи особиста порука, застава та домашній арешт не забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_3 та не нададуть можливості контролювати місця його перебування і запобігти у разі зміни запобіжного заходу, можливості переховування від органів слідства та суду.Таким чином, встановлені під час обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вищевказані ризики порушення ним процесуальних обов'язків підозрюваного та вчинення інших дій, які неодноразово враховані при обранні та продовженні йому зазначеного запобіжного заходу, не зменшилися і є актуальними на теперішній час, а також у зв'язку з необхідністю закінчення виконання вимог ст. ст. 290-293 КПК України, що потребує додаткового часу.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання, заявив про те, що він не скоював кримінальне правопорушення у тому об'ємі, який викладений у повідомленні про підозру. Він заявив про те, що нікуди бігти не збирається. ,вважає можливим застосувати до нього більш м,який вид запобіжного заходу.

Захисники підозрюваного ОСОБА_3 адвокати Войченко С.В.,Дульський О.Л. у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, заявив про те. що обов'язковою умовою взяття під варту та продовження строку тримання під вартою мас бути обґрунтована впевненість в тому, що більш м,які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної поведінки підозрюваного, таким чином, слідчий повинен зазначити і мотивувати у своєму поданні неможливість застосувати більш м,який захід для забезпечення належної поведінкипідозрюваного, при цьому посилаючись на об'єктивно встановлені факти та докази. Прокурор не приймає до уваги та не зазначає у клопотанні місці соціальні зв'язкипідозрюваного, його стан здоров'я, матеріальний стан. Відсутня будь-яка інформація щодо наміру підозрюваного змінити місце проживання. Сторона захисту переконана, що покладення на підозрюваного інших обов'язків, в тому числі і носіння електронного засобу контролю повністю забезпечить його належну процесуальну поведінку, забезпечитьвиконаня покладених на нього процесуальних обов'язків. Підозрюваний, як вважає адвокат, буде активно сприяти проведенню розслідування, буде брати активнуучасть у всіх процесуальних діях, що значно полегшить розслідування даної справи. Адвокат посилався на практику Європейського суду щодо обґрунтування неможливості запобігти ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів,. Посилання прокурора на необхідність проведення процесуальних дій за відсутності обґрунтування неможливості їх проведення під час дії попередньої ухвали суду про продовження строку тримання під вартою не можуть вважатися належним мотивуванням причин тривалого тримання особи під вартою. Таким чином, відсутні підстави для продовження підозрюваному строку тримання під вартою.

Слідчий суддя вважає клопотання підлягаючим задоволенню за таких підстав: ОСОБА_3 підозрюється у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27. ч.2 ст.262, ч.2 ст.28, ч. 1 ст.263 КК України. 11 червня 2015 року ОСОБА_3 було затримано у порядку ст. 208 КПК України, 11 червня 2015 року йому повідомлено про підозру та ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 12 червня 2015 року йому було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 24 червня 2015 року ухвалу слідчого судді скасовано та йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено заставу в розмірі 5000 мінімальних заробітних плат, що становить 6090000гривень. Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 24 липня 2015 року строк тримання під вартою продовжено до 4 місяців до 20 вересня 2015 року включно та визначено заставу в розмірі 5000 мінімальних заробітних плат, що становить 6090000 гривень. Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 17 вересня 2015 року строк тримання під вартою продовжено до 6 місяців до 18 листопада 2015 року та визначено заставу в розмірі 5000 мінімальних заробітних що становить6090000гривень. 12.11.2014 продовжувався строк тримання під вартою ОСОБА_3, який закінчується 29.12.2015та визначено заставу в розмірі 5000 мінімальних заробітних що становить6090000гривень.

Постановою заступника Генерального прокурора України від 21.12.2015 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до дванадцяти місяців, тобто до 29.01.2016.

Як вбачається з клопотання, ще продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, оскільки можливість здійснення таких дій було взято до уваги під час застосування до підозрюваного запобіжного заходу до початку судового розслідування та під час продовження строку тримання під вартою. Слідчий суддя вважає, що заявлені прокурором ризики не зменшилися з урахуванням дієвості проведеного досудового розслідування та вжитих заходів для встановлення та збору доказів у цьому кримінальному провадженні. Враховано, що у даному кримінальному провадженні, як зазначає прокурор, не закінчено виконання вимог ст.290 КПК України, а однією з причиною, яка перешкоджає закінченню досудового розслідування та призвела до порушення питання про продовження строку тримання під вартою, є ухилення підозрюваного ОСОБА_3 та його захисникаДульського О.Л. від виконання вимог ст. 290 КПК України. Слідчий суддя вважає, що ризик можливого впливу на свідків; інших осіб у даному кримінальному провадженні продовжує існувати. Крім того, заслуговує на увагу посилання прокурора у судовому засіданні про наявність ризиків переховування від слідства та суду. Слідчий суддя приймає до уваги наявність можливості підозрюваного виїхати за межі України. Слідчий суддя вважає, що міра запобіжного заходу, обрана слідчим суддею стосовно підозрюваного є пропорційним тому ступеню небезпеки, ризик якого залишився з урахуванням тяжкості злочину, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування. Слідчий суддя приймає до уваги наявність соціальних зв'язків підозрюваного, його стан здоров,я, відсутність роботи, наявність матеріального забезпечення своєї родини підозрюваним за рахунок заробітків на території Російської Федерації. Відповідно до п.1 ст.5 Європейської конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи у продовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таким чином, є підстави для задоволення клопотання. Відповідно до ухвали Апеляційного суду міста Києва від 24 червня 2015 року одночасно з застосуванням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, було обрано альтернативний вид запобіжного заходу - застава. Крім того, ухвалами слідчих суддів, в тому числі і ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 12 листопада 2015 року вказаний вид запобіжного заходу було продовжено. Таким чином, як альтернативний вид запобіжного заходу слідчий суддя вважає за необхідне залишити вказаний альтернативний вид запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 5000 мінімальних заробітних плат.

На підставі ст.ст. 177, 178, 180, 181, 184, 193, 194, 196, 205, 309 КПК України слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання прокуро ра відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженняхслідчих управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України старшого радника юстиції Ганілова О.А. про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_3, задовольнити.

Продовжити ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 29 січня 2016 року.

Визначити підозрюваному ОСОБА_3 заставу у розмірі 5000

мінімальних заробітних плат, що становить 6090000,00 гривень.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Печерського районного суду міста Києва:

р/р 73 110 010 028 07;

МФО /код банку/ 820019;

ЗКПО 02 896 745;

ЄДРПОУ банку 38004897;

Банк одержувача: УДКСУ в Печерському районі ГУ ДКСУ у місті Києві.

За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_3 наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, зі встановленою періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання;

здати на зберігання слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні свій паспорт для виїзду за кордон та, у разі наявності, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- утриматися від спілкування зі свідками та потерпілими у кримінальному провадженні.

Термін обов'язків, покладений слідчим суддею, у разі внесення застави визначити до 29 січня 2016 року Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Печерського районного суду міста Києва коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі Ізолятора тимчасового тримання затриманих і взятих під варту осіб Головного управління Національної поліції України в місті Києві.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена особа Ізолятора тимчасового тримання затриманих і взятих під варту осіб Головного управління Національної поліції України в місті Києві має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_3 та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду міста Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_3 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов'язків підозрюваним, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з,явиться за викликом слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала в частині обрання міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення

Слідчий суддя В.А.Писанець