Ухвала суду № 54821774, 16.12.2015, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/998/15 Справа № 711/10687/14-к Категорія: ч.1 ст.286 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2015 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5з участю прокурораОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7,

потерпілого ОСОБА_8

захисника ОСОБА_9,

представника потерпілого

представника цивільного відповідача ОСОБА_10, ОСОБА_11

ОСОБА_12,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами представника цивільного відповідача ТОВ «Тальнівський завод «Мінводи» - ОСОБА_12 та захисника ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29 вересня 2015 року, яким

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,

засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України на 2 роки обмеження волі без позбавленням права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладено обовязки, передбачені ч. 2-4 ст. 76 КК України.

Прийняте рішення про стягнення:

- з ОСОБА_7 на користь комунального закладу «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради» 5038,99 грн. за лікування потерпілого ОСОБА_8;

з ТОВ «Тальнівський завод «Мінводи» на користь потерпілого ОСОБА_8 22376,40 грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди та 20000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди;

з ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» на користь потерпілого ОСОБА_8 100000 грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди.

Процесуальні витрати, повязані із залученням експертів в сумі 491,92 грн. покладено на ОСОБА_7

В порядку ст. 100 КПК України вирішена доля речових доказів,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_7 визнаний винним та засуджений за те, що він 08.07.2014 близько 12 години 15 хвилин керуючи автомобілем «ГАЗ - 3307» н.з. СА 1065 ВО та рухаючись по просп. Хіміків неподалік будинку № 66, зі сторони вул. Сурікова у напрямку вул. В.Чорновола в м. Черкаси, в порушення вимог п. п. 2.3.б та 10.1 Правил дорожнього руху України, проявив неуважність, перед початком зміни напрямку руху, не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, під час виконання маневру повороту ліворуч, не надав дорогу мотоциклу НОМЕР_1 під керуванням потерпілого ОСОБА_8, який рухався в попутному напрямку по зустрічній смузі руху, виконуючи маневр обгону, в результаті чого допустив зіткнення з останнім. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди потерпілий, отримав тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що спричинили тривалий розлад здоров'я та легкі тілесні ушкодження.

В поданих апеляційних скаргах:

- захисник ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 порушує питання про скасування вироку через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи і неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність, та просить ухвалити новий вирок, яким виправдати обвинуваченого за ч. 1 ст. 286 КК України за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення, та недоведеності участі в його вчиненні, відмовивши в задоволенні цивільних позовів прокурора та потерпілого.

Зазначає, що оскаржуваний вирок, за своїм змістом, не відповідає вимогам процесуального закону, оскільки містить лише перелік доказів, якими, на думку суду, підтверджується винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення без надання їм відповідної юридичної оцінки. Також, апелянт ставить під сумнів висновок автотехнічної експертизи № 4/349 від 26.08.2014 року, оскільки вихідні дані, на основі яких експертом здійснювався розрахунок, не відповідають тим даним, які містяться в матеріалах кримінального провадження, а сам зміст експертизи не відповідає методичним рекомендаціям Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, зареєстрованої МЮУ 02.01.2013 року за № 1/222533.

Крім того звертає увагу на те, що ні органом досудового розслідування, ні судом не було достеменно встановлено який саме мотоцикл під керуванням потерпілого потрапив в ДТП, оскільки в обвинувальному акті зазначено мотоцикл з одним номерним знаком, а в матеріалах провадження мається техпаспорт на мотоцикл з іншим номерним знаком. Стверджує, що при наявності зазначених протиріч не можна вирішити заявлений цивільний позов.

На думку сторони захисту саме порушення водієм мотоцикла ОСОБА_8 ПДР України знаходиться в причинному звязку з настанням ДТП. При цьому апелянт констатує, що в матеріалах кримінального провадження відсутні дані, які б свідчили про наявність права у потерпілого на керування транспортними засобами відповідної категорії.

Звертає увагу, що судом проігноровано факт заявлення потерпілим ОСОБА_8 цивільного позову, в порушення вимог ст. 128 КПК України, після проведення підготовчого судового засідання та допущено помилки в частині стягнення на користь потерпілого шкоди, заподіяної життю та здоровю.

Крім того, в порядку ч. 3 ст. 404 КПК України, просить повторно дослідити обставини провадження та допитати свідків: ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15; вислухати розяснення спеціаліста ОСОБА_16, в порядку ст. 360 КПК України; витребувати свідоцтво на право керування транспортним засобом категорії «А» у ОСОБА_8

- представник цивільного відповідача ТОВ «Тальнівський завод «Мінводи» - ОСОБА_12 просить вирок суду першої інстанції в частині вирішення цивільного позову потерпілого ОСОБА_8 скасувати та ухвалити новий вирок, яким відмовити в його задоволенні в повному обсязі.

Зазначає, що судом не були обєктивно зясовані обставини справи щодо понесених потерпілим витрат на лікування, втраченого доходу та спричиненої моральної шкоди.

Звертає увагу на те, що в день ДТП ТОВ «Тальнівський завод «Мінводи» повідомив ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» та ПРАТ «Українська транспортна страхова компанія» про настання страхового випадку, при цьому, потерпілий за відшкодуванням шкоди до страховика не звертався і позовних вимог до нього не предявляв.

Крім того, стверджує, що потерпілим не надано документів закладу охорони здоровя з підтвердженням необхідності прийняття відповідних медичних засобів для лікування, їх кількості та строків прийняття. А надані лише фіскальні чеки про придбання медичних засобів без найменування товару, що унеможливлює зясування, які саме препарати були придбані потерпілим у звязку з заподіяними тілесними ушкодженнями.

Вказує, що суд при вирішенні питання про відшкодування суми неотриманих потерпілим доходів, помилково керувався вимогами ст. 1198 ЦК України, а не ст. 25 ЗУ «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». При цьому, для обґрунтування суми втраченого доходу потерпілим не були надані необхідні для цього документи, зокрема довідка про доходи одержані ним у 2013 році.

Також, на думку представника, потерпілим не було належним чином обґрунтовано суму спричиненої йому моральної шкоди та не надано відповідні підтверджуючі документи.

Заслухавши суддю-доповідача, думку обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника адвоката ОСОБА_9 в підтримку апеляційної скарги сторони захисту та представника цивільного відповідача, представника цивільного відповідача ТОВ «Тальнівський завод «Мінводи» - ОСОБА_12 про задоволення її апеляційної скарги та апеляційної скарги захисника ОСОБА_9 в частині вирішення цивільного позову потерпілого, міркування прокурора, потерпілого ОСОБА_8 та його представника потерпілого адвоката ОСОБА_11 про законність та обґрунтованість судового рішення та безпідставність апеляційних вимог цивільного відповідача та захисника, повторно, в порядку ч. 3 ст. 404 КПК України, дослідивши обставини, встановлені під час кримінального провадження в межах апеляційних вимог захисника, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги представника цивільного відповідача ТОВ «Тальнівський завод «Мінводи» - ОСОБА_12 та захисника ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.

Так, висновок суду, щодо доведеності вини обвинувачуваного ОСОБА_7 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, при обставинах, наведених у вироку, відповідає матеріалам кримінального провадження та ґрунтується на доказах, досліджених в судовому засіданні, яким суд дав правильну і належну юридичну оцінку.

Зокрема вина ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами, які було перевірено в порядку ст.404 КПК України в суді апеляційної інстанції:

Показаннями самого ОСОБА_7, який в суді апеляційної інстанції повідомив про обставини події, яка мала місце 08.07.2014 року близько 12.15 год. по проспекту Хіміків в м. Черкаси, так він керував ГАЗ 3307 д.н.з. НОМЕР_2, від вул. Рябоконя в напрямку вул.В.Чорновола підїжджаючи до заводу, що розташований за адресою просп. Хіміків 66 перелаштувався в лівий ряд за сто метрів і включив лівий покажчик повороту, здійснюючи поворот ліворуч, доїхавши до заїзду переконався в безпечності маневру почав здійснювати пововрот ліворуч, і в цей момент почув звук екстреного гальмування та удар в ліву частину автомобіля. Після ДТП вийшов з автомобіля і побачив, що пригода трапилась з мотоциклом «Ямаха» який лежав поряд автомобіля, а водій метрів за 10 від нього в напрямку вул. ОСОБА_17.

Показаннями потерпілого ОСОБА_8, який повідомив в суді апеляційної інстанції про те, що 08.07.2015 року близько 12 год він рухався на мотоциклі «Ямаха» д.н.з. НОМЕР_3 по просп. Хіміків зі сторони вул. Сурікова в напрямку вул. В.Чорновола в м.Черкаси, перед ним рухалось декілька автомобілів, зі швидкістю 30/40 км/год. в хаотичному порядку. Почавши обгон автомобілів по зустрічній смузі, наближаючись до автомобіля ГАЗ водій раптово увімкнув поворот ліворуч та почав здійснювати маневр. Він намагався загальмувати, але відстань була замала та йому довелося покласти мотоцикл, після чого сталося ДТП. Водій ГАЗ ОСОБА_7, підійшовши до нього в ході надання допомоги, повідомив йому, що був зосереджений на пошуку заїзду на територію заводу, а тому був не достатньо уважний та не переконався у безпеці виконання маневру повороту ліворуч.

Показаннями експерта ОСОБА_18, який в суді першої інстанції підтвердив висновки проведеної ним судової автотехнічної експертизи, також зазначив, що ОСОБА_7 почав маневр повороту ліворуч, коли потерпілий ОСОБА_8 рухався по зустрічній смузі руху, тобто паралельно колони автомобілів, і ОСОБА_7 перед початком маневру повинен був його бачити в дзеркало заднього виду.

Даними протоколу огляду місця події від 08.07.2014 року зі схемою та фототаблицями, з якого вбачається, що під час огляду ДТП були зафіксовані: дорожня обстановка, яка склалася на момент дорожньо-транспортної пригоди та місце зіткнення транспортних засобів.

Даними протоколу слідчого експерименту від 08.08.2014 з фототаблицями, з якого вбачається, що обвинувачений ОСОБА_7, потерпілий ОСОБА_8 та свідок ОСОБА_19 показували як та при яких обставинах відбулася дорожньо-транспортна пригода.

Даними висновку судово-медичної експертизи № 1701 від 14.08.2014, з якого вбачається, що у потерпілого ОСОБА_8 мали місце ушкодження: множинні переломи кісток тазу з обох сторін зі зміщенням уламків; закрита травма грудної клітки з попаданням крові та повітря в праву плевральну порожнину (гемопневматоракс) без здавлення легені; множинні садна та крововиливи тулубу, тазу, кінцівок, обличчя. Вказані ушкодження виникли від дії тупих предметів, могли виникнути в час та при обставинах вказаних в постанові про призначення експертизи та відносяться: множинні переломи кісток тазу з обох сторін зі зміщенням уламків; закрита травма грудної клітки з попаданням крові та повітря в праву плевральну порожнину (гемопневматоракс) без здавлення легені- до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я, а множинні садна та крововиливи тулубу, тазу, кінцівок, обличчя - до категорії легких тілесних ушкоджень.

Даними висновку судової автотехнічної експертизи № 4/349 від 26.08.2014, який було досліджено в суді апеляційної інстанції та встановлено, що у дорожньо-транспортній пригоді, яка мала місце 08.07.2014 року близько 12.15год., водій автомобіля НОМЕР_4 ОСОБА_7, для забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен був діяти у відповідності до вимог п. 10.1. Правил дорожнього руху України, а водій мотоцикла НОМЕР_5 ОСОБА_8 повинен був діяти у відповідності до вимог п. 12.3. Правил дорожнього руху України. Швидкість руху мотоцикла «Ямаха» номерні знаки АА8513АІ в умовах даної дорожньо-транспортної пригоди при довжині сліду 9,6 м. складала 42 км/год. Розрахована швидкість є мінімальною, оскільки під час розрахунку не враховувалася кінетична енергія, що витрачається на деформацію деталей автомобіля та мотоцикла у зв'язку з відсутністю апробованої методики даних досліджень. Також невідомо якими частинами залишені сліди мотоцикла після падіння, і тому можна вважати покази водія ОСОБА_8 відносно швидкості руху мотоцикла, яким він керував, до початку гальмування технічно обґрунтованими. В момент виникнення небезпеки для руху, який вказаний у постанові про призначення експертизи, водій мотоцикла «Ямаха» номерні знаки д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_8 не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем «ГАЗ 3307» номерні знаки СА1065ВО під керуванням водія ОСОБА_7 шляхом застосування екстреного гальмування в умовах місця пригоди. Оскільки встановлена під час розрахунків відстань є максимальною, на якій міг знаходитися мотоцикл НОМЕР_5 від місця зіткнення (в момент виникнення небезпеки для руху, зазначений в постанові про призначення експертизи), тому висновок про відсутність у водія ОСОБА_8 можливості уникнути зіткнення з автомобілем ГАЗ 3307 номерні знаки СА1065ВО при розрахунках є більш справедливим. Дана дорожньо-транспортна пригода сталася при створенні небезпеки для руху водію мотоцикла «Ямаха» ОСОБА_8, який виконував обгін, тобто водій автомобіля «ГАЗ 3307» ОСОБА_7 перед початком зміни напрямку руху повинен був упевнитися в безпечності виконання повороту ліворуч і не створювати перешкод для виконання обгону водію мотоцикла «Ямаха» ОСОБА_8 Тому дії водія автомобіля «ГАЗ 3307» ОСОБА_7 не відповідали вимогам п.10.1 Правил дорожнього руху України, що, з технічної точки зору, знаходилися в причинному зв'язку з настанням ДТП. Оскільки проведеними вище дослідженнями встановлено, що водій мотоцикла «Ямаха» ОСОБА_8 не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем «ГАЗ 3307» під керуванням водія ОСОБА_7 шляхом застосування екстреного гальмування, тому в діях водія мотоцикла «Ямаха» ОСОБА_8 відсутні невідповідності вимогам Правил дорожнього руху України, які б знаходилися, з технічної точки зору, у причинному зв'язку з настанням даної ДТП.

У звязку з дослідженням вказаних доказів у їх сукупності, необхідність у допиті свідка ОСОБА_13, який не зявився у судове засідання, колегія суддів вважає за можливе не проводити.

Враховуючи вище викладене колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції вірно викладено та оцінено всі докази, на яких ґрунтується предявлене обвинувачення ОСОБА_7

Що ж стосується доводів захисника ОСОБА_9 про те, що вирок суду першої інстанції містить лише перелік доказів, якими, на думку суду, підтверджується винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення без надання їм відповідної юридичної оцінки, колегія суддів вважає такі твердження необґрунтованими.

Як вбачається з матеріалів провадження та вироку суду першої інстанції в основу обвинувачення було покладено ті вихідні дані, які було надано органами досудового розслідування та дано вірну юридичну оцінку з точки зору достатності та достовірності.

Згідно ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Отже, в сукупності цих даних суд першої інстанції дав вірну оцінку доказів у відповідності до ст. 94 КПК України з точки зору достатності та взаємозвязку з іншими показаннями свідків, експерта даних про визнання речовими доказами, та оцінив їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження.

Твердження захисника ОСОБА_9 про те, що висновок автотехнічної експертизи № 4/349 від 26.08.2014 року не відповідає дійсності, оскільки вихідні дані, на основі яких експертом здійснювався розрахунок, не відповідають тим даним, які містяться в матеріалах кримінального провадження, а сам зміст експертизи не відповідає методичним рекомендаціям Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, зареєстрованої МЮУ 02.01.2013 року за № 1/222533 є безпідставними.

Так, суд, при дослідженні висновку прийшов вірного висновку про взяття його до уваги, оскільки він не наділений спеціальними знаннями в автотехнічній галузі, щодо проведення експертиз, а лише може оцінювати висновок спеціаліста в галузі автотехнічної експертизи, на предмет належності, допустимості та взаємозвязку з іншими матеріалами.

Колегія суддів звертає увагу, учасників процесу, що методичні рекомендації Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, зареєстрованої МЮУ 02.01.2013 року за № 1/222533 носять рекомендаційний характер та використовуються в питаннях, які не врегульовані іншими джералами інформації, натомість використано достатньо інформаційних джерел, які врегульовують питання щодо проведення автотехнічної експертизи.

Також, колегія суддів не погоджується з твердженням захисника ОСОБА_9, що водій мотоцикла «Ямаха» ОСОБА_8 не мав права здійснювати обгін на перехресті.

Як вбачається з протоколу огляду місця події від 08.07.2014, зі схеми та фототаблиці, дорожньо транспортна пригода трапилась на вїзді до прилеглої території про, що свідчить фототаблиця (Т.1, а.с.104-111)..

Згідно пункту 1.10 ПДР України перехрестя - місце перехрещення, прилягання або розгалуження доріг на одному рівні, межею якого є уявні лінії між початком заокруглень країв проїзної частини кожної з доріг. Не вважається перехрестям місце прилягання до дороги виїзду з прилеглої території.

Що ж стосується інших доводів апеляційної скарги захисника ОСОБА_9, то вони є безпідставними, оскільки не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду.

Дії обвинувачуваного ОСОБА_7 за ч.1 ст.286 КК України судом першої інстанції кваліфіковано вірно, з чим і погоджується колегія суддів.

Призначаючи покарання ОСОБА_7 суд першої інстанції врахував характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який за місцем роботи характеризується позитивно, його вік, стан здоров'я та сімейний стан, а тому колегія суддів вважає що призначене покарання є співмірним та призначене в межах санкції статті з урахуванням особи обвинувачуваного та його ставлення до вчиненого.

Відповідно до ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Крім того, колегія суддів вважає, доводи представника цивільного відповідача ТОВ «Тальнівський завод «Мінводи» - ОСОБА_12, в тій частині, що вирок суду першої інстанції є необґрунтованим в частині розвязання цивільного позову потерпілого ОСОБА_8 необґрунтованими.

Так, відповідно до розяснень п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 29.06.1990 року із змінами і доповненнями «Про виконання судами України законодавства і ППВСУ з питань судового розгляду справ і постановлення вироку», необхідно мотивувати у вироку вирішення цивільного позову в кримінальній справі, керуючись відповідними нормами ЦПК України, розясненнями ПВСУ №3 від 31.03.1989 року.

Згідно розяснень п.14 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31.03.1989 року із змінами і доповненнями «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна», суд має навести у вироку мотиви прийнятого рішення про задоволення чи відхилення цивільного позову, якими доказами це підтверджується, а також навести відповідні розрахунки сум, що підлягають стягненню, вказати матеріальний закон, на підставі якого вирішено цивільний позов.

Колегія суддів вважає, що судом 1 інстанції вказані вимоги КПК України та Пленуму Верховного Суду України при постановленні вироку в частині розвязання цивільного позову було виконано в повному обсязі, та у вироку вказано мотиви задоволення цивільного позову потерпілого щодо моральної та матеріальної шкоди, вказані докази якими підтверджується сума задоволеного позову щодо матеріальної шкоди, наведено розрахунки матеріальної шкоди з приводу того, чому саме в такому розмірі задоволено позов та вказано з яких міркувань, при цьому, виходив суд при задоволенні позову потерпілого.

Істотних порушень норм кримінального процесуального закону в ході розгляду в суді першої інстанції, які б були підставою для скасування постановленого щодо обвинуваченого вироку, за поданими апеляційними скаргами, не встановлено.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 408, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги представника цивільного відповідача ТОВ «Тальнівський завод «Мінводи» - ОСОБА_12 та захисника ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців.

Головуючий :

Судді :