Ухвала суду № 54816647, 18.11.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

18 листопада 2015 рокусправа № 398/52/14-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Чабаненко С.В. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1 до голови міської ради м. Олександрії Цапюк Степана Кириловича, третя особа - ОСОБА_4 про оскарження рішення органу приватизації та міського голови і скасування свідоцтва про право власності, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, ОСОБА_1 звернулись з адміністративним позовом до голови міської ради м. Олександрії Цапюк Степана Кириловича, в якому просили визнати протиправним розпорядження № 15143 від 26.01.2000 року органу приватизації та міського голови відносно видачі Свідоцтва на право власності ОСОБА_4 кім. АДРЕСА_1 від 26.01.2000 року та скасувати Свідоцтво на право власності на кім. АДРЕСА_1 видане ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09 липня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, позивачі звернулись з апеляційною скаргою, в якій вказують на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 та ст. 41 КАС України не перешкоджає розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 26 січня 2000 року на підставі розпорядження органу приватизації № 15143 ОСОБА_4 видане свідоцтво про право власності на житло від 26 січня 2000 року на квартиру АДРЕСА_1, зареєстроване Олександрійським КМБТІ 07.02.2000 року, що є предметом судового розгляду.

Відмовляючи в задоволенні позову за його безпідставністю, суд першої інстанції не врахував, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути

подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Приписами ст. 100 КАС України визначено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Судом першої інстанції залишено поза увагою клопотання представника позивачів про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними та не вирішено останнє у відповідності до приписів вказаної норми (т.1 а.с. 5-6).

Колегією суддів апеляційного суду, встановлено, що при зверненні до суду, представником позивача заявлялось клопотання про поновлення строку звернення до суду, посилаючись на той факт, що про порушення прав позивачів останньому стало відомо лише з часу звернення до нього останніх, за правовою допомогою.

Однак, на переконання колегії суддів, вказані підстави не можуть вважатись поважними в розумінні приписів КАС України, тому як закон пов'язує обчислення строків з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушеня своїх прав свобод чи інтересів, тобто це стосується безпосередньо позивачів, а не їх представника.

Як свідчать матеріали адміністративної справи про існування спірного розпорядження позивачі знали ще в 2013 році при оскарженні Свідоцтва про право власності на кім. АДРЕСА_1, яке було видано на підставі зазначеного розпорядження, однак до суду з даним позовом звернулись лише 06.01.2014 року, тобто з пропуском шестимісячного строку, визначеного ст. 99 КАС України.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про залишення без розгляду адміністративного позову в частині визнання протиправним розпорядження № 15143 від 26.01.2000 року органу приватизації, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду та відсутністю доказів поважності пропуску останнього.

Також позивачами перед адміністративний судом поставлено питання про скасування Свідоцтва на право власності на кім. АДРЕСА_1 від 26.01.2000 року видане ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Вирішуючи дані позовні вимоги, суд першої інстанції не врахував що заочним рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16.05.2013 року у справі № 398/692/13-ц позивачам було відмовлено в задоволенні ідентичного позову, який розглядався в цивільному провадженні щодо скасування Свідоцтва про право власності на квартиру. АДРЕСА_1 від 26.01.2000 року (т. 1 а.с. 188-189).

Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 09.07.2013 року в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 було відмовлено (т. 2 а.с. 114-115).

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі у разі якщо, є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.

Отже, враховуючи наявність тієї обставини, що у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є таке, що набрало законної сили рішення суду, колегія суддів дійшла висновку про закриття провадження в частині позовних вимог щодо скасування Свідоцтва на право власності від 26.01.2000 р. на кім. АДРЕСА_1, що видане ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Щодо оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви позивачів про відвід судді від 12.06.2015 року, коллегія суддів вважає останню законною та обгрунтованою, тому як не вбачає підстав для відводу визначених ст.ст. 27-28 КАС України, а відповідно доводи викладені в апеляційній скарзі відносно цього є безпідставними та до уваги не приймаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 203 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1 до Голови міської ради м. Олександрії Цапюк Степана Кириловича, третя особа - ОСОБА_4 про оскарження рішення органу приватизації та міського голоіви та скасування свідоцтва про право власності - скасувати.

Адміністративний позов в частині визнання протиправним розпорядження № 15143 від 26.01.2000 року органу приватизації на кв. АДРЕСА_1 - залишити без розгляду.

Провадження у справі в частині скасування Свідоцтва на право власності від 26.01.2000 року на кв. АДРЕСА_1, що видане ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - закрити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч.5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: А.В. Шлай