Ухвала суду № 54816631, 03.12.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

03 грудня 2015 рокусправа № 804/1869/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Дурасової Ю.В. Коршуна А.О.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопольський завод сталевих труб «ЮТіСТ» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року у справі № 804/1869/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопольський завод сталевих труб «ЮТіСТ» до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нікопольський завод сталевих труб «ЮТіСТ» звернулось до суду з адміністративним позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило визнати протиправним невизнання Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод сталевих труб "ЮТіСТ" з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2013 року - січень 2014 року з додатками податковою звітністю, яке оформлено листом № 18076/10/04-07-15-01-12 від 17.09.2014 року, та визнати уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод сталевих труб "ЮТіСТ" з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2013 року - січень 2014 року з додатками такими, що подані у день їх фактичного отримання Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, тобто 16.09.2014 року та 17.09.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначало, що листи відповідача № 18076/10/04-07-15-01-12 від 17.09.2014 р. та №1591/10104-07-15-01-12 від 19.09.2014 р. є необґрунтованими, оскільки не містять посилання на конкретні порушення вимог Податкового кодексу України. Крім того, рішення про відмову у прийнятті уточнюючих розрахунків відповідачем не приймалось, чим порушено вимоги п.49.11 ст. 49 Податкового кодексу України.

Щодо поданих уточнюючих розрахунків за листопад 2013 року - січень 2014 року, зазначає, що вони оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства України та підписані посадовими особами позивача.

Позивач також стверджує, що відповідач за наслідками камеральної перевірки, що проведена по уточнюючим розрахункам позивача з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2013 року - січень 2014 року та зафіксована актом від 17.01.2015 року № 115/1501/37837198, протиправно відмовив у відображенні показників податкової звітності з ПДВ по вказаним вище уточнюючим розрахункам за періоди листопад 2013 року - січень 2014 року у базі даних податкового органу з посиланням на сплив строк подання такої податкової звітності.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що оскільки п. 49.12 ст.49 Податкового кодексу України передбачено альтернативу для платника податку у випадку неприйняття податковим органом податкової декларації, як то повторне подання до податкового органу уточнюючого розрахунку або оскарження рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу, то, відповідно, виключається можливість у такого платника податків одночасно вчинити обидві, передбачені законом дії.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нікопольський завод сталевих труб «ЮТіСТ», не погодившись із рішенням суду першої інстанції, звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на незаконність судового рішення та винесення його з порушенням норм матеріального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.04.2015 р. та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Зокрема вказує, що скористався наданим йому в порядку п.49.12 ст.49 Податкового кодексу України правом та звернувся до суду за оскарженням протиправних дій відповідача щодо відмови у прийнятті податкової звітності.

Також зазначає, що подані ним уточнюючі розрахунки за листопад 2013 року - січень 2014 року оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства України.

В запереченнях на апеляційну скаргу відповідач зазначив про правомірність рішення суду першої інстанції, просив залишити його без змін як законне та обґрунтоване та відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Вказав, що позивач, отримавши лист про необхідність подання уточнюючих розрахунків по податковій звітності, мав право або подати такі уточнення, або звернутись до суду за оскарженням результатів розгляду податковим органом поданої декларації. З урахуванням того, що позивачем було обрано перший спосіб, застосування другого призведе до подвійного заявлення одних і тих самих сум податкового кредиту до відшкодування з бюджету, що є неприпустимим.

Під час розгляду справи представником Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції ДФС у Дніпропетровській області заявлено клопотання про здійснення процесуального правонаступництва, а саме заміну Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Міндоходів у Дніпропетровській області на Нікопольську об'єднану державну податкову інспекцію ДФС у Дніпропетровській області.

За таких обставин, з огляду на положення ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ухвалила здійснити процесуальне правонаступництво у даній адміністративній справі, а саме: замінити Нікопольську об'єднану державну податкову інспекцію Міндоходів у Дніпропетровській області на Нікопольську об'єднану державну податкову інспекцію ДФС у Дніпропетровській області.

У судовому засіданні представники сторін доводи, викладені в апеляційній скарзі та запереченнях на неї, підтримали в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

В ході розгляду справи судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Нікопольський завод сталевих труб «ЮТіСТ» направлено Нікопольській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області засобами електронного зв'язку уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ за листопад 2013 року - січень 2014 року з додатками, що отримані податковим органом 16.09.2014 року та 17.09.2014 р. відповідно до квитанцій № 2.

Відповідачем на адресу позивача направлено лист № 18076/10/04-07-15-01-12 від 17.09.2014 року, згідно якого подані позивачем уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ за листопад 2013 року - січень 2014 року з додатками заповнені із порушенням вимог п.48.3 ст.48 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим не можуть вважатись податковою звітністю.

У грудні 2014 року позивач повторно подав уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ за листопад 2013 року - січень 2014 року з додатками.

Відповідач провів камеральну перевірку вказаної вище податкової звітності позивача, за результатами якої складено акт від 17.01.2015 року № 115/1501/37837198, яким податковий орган відмовив у відображенні показників податкової звітності з ПДВ по вказаним вище уточнюючим розрахункам за листопад 2013 року у базі даних податкового органу з посиланням на сплив строку подання такої податкової звітності.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. (пункт 49.8 статті 49 ПК України)

Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 та 49 цього Кодексу, податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою: за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) органу державної податкової служби, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення органу державної податкової служби, у разі надсилання податкової декларації поштою; у разі, якщо орган державної податкової служби із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк (п.49.9 ст.49 Податкового кодексу України).

Відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється (п. 49.10 ст. 49 цього Кодексу).

Відповідно до пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання; у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

У разі отримання відмови контролюючого органу у прийнятті податкової декларації платник податків має право: подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання; оскаржити рішення контролюючого органу у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу (п.49.12 ст.49 Податкового кодексу України).

Апелянт, обґрунтовуючи апеляційну скаргу, зазначив, що правомірно скористався правом на звернення до суду за оскарженням дій податкового органу щодо невизнання податковою звітністю поданих позивачем уточнюючих розрахунків.

Колегія суддів не погоджується з такими доводами та зазначає, що з огляду на зміст п.49.12 ст.49 Податкового кодексу України, у платника податку наявна альтернатива обрати один з запропонованих законодавством способів захисту порушених, як на його думку, прав.

23.09.2014 р. за вх.№998 та №999 від Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області позивачем отримано листи про невизнання податковою звітністю поданих документів. ТОВ «Нікопольський завод сталевих труб «ЮТіСТ» у грудні 2014 р. повторно подало уточнюючи розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Відтак позивач, скориставшись правом повторно подати уточнюючи розрахунки, позбавив себе можливості звернутись до суду за оскарженням попередніх дій податкового органу щодо неприйняття його податкової звітності.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Нікопольський завод сталевих труб «ЮТіСТ».

Виходячи із зазначеного, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопольський завод сталевих труб «ЮТіСТ» слід залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопольський завод сталевих труб «ЮТіСТ» - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року у справі № 804/1715/15 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення судового рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення судового рішення в повному обсязі.

Ухвалу складено у повному обсязі 28.12.2015 року.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: А.О. Коршун