Рішення № 54815672, 15.12.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.12.2015Справа №910/9532/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арабський Енергетичний Альянс Юей".

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гео Уелл Сервізе"

про стягнення 1 159 045, 02 грн.

Суддя М.М. Якименко

Представники сторін:

від позивача: не з'явилися

від відповідача: Марич П.М. - директор, Корчагін М.П. - довіреність №36 від 05.03.2015р.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кувейт Енерджі Юкрейн" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гео Уелл Сервізе" на користь позивача 1 159 045, 02 грн. збитків.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.07.2014 замінено назву позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кувейт Енерджі Юкрейн" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Арабський Енергетичний Альянс Юей".

Позовні вимоги мотивовані тим, що в результаті виконання відповідачем геофізичних робіт, які виконувались згідно укладеного між стронами Договору № 01-2912/11 від 29.12.2011 сталася аварія, а саме - на свердловині № 116а Білоусівсько-Чорнухинської площі на глибині 4 140 м. сталось застрягання обладнання, що використовувалось підрядником. Оскільки, за твердженням позивача, аварія сталась через порушення відповідачем умов договору та технологічних стандартів, а також у зв'язку з невжиттям відповідачем заходів щодо її ліквідації позивачу було завдано збитків на загальну суму 1 159 045, 02 грн.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що позивачем не надано доказів порушення відповідачем умов Договору № 01-2912/11 від 29.12.2011 внаслідок яких сталася аварія та не доведено наявність причинно - наслідкового зв'язку збитків з діями відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2013 р. (суддя Бойко Р.В.) порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2014 р. (суддя Бойко Р.В.) у справі №910/9532/13 призначено судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2014 р. зупинено провадження у справі № 910/9532/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кувейт Енерджі Юкрейн" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арабський Енергетичний Альянс Юей" про стягнення 1 159 045,02 грн. до проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.

Розпорядженням від 05.11.2014 року №04-23/1008 керівника апарату О.М. Кривенко "щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ", у зв'язку з припиненням повноважень щодо здійснення правосуддя у судді Бойка Р.В., призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/9532/13, за наслідками якого справу було розподілено для розгляду на суддю Якименко М.М.

29.10.2015 року до Господарського суду м. Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи №910/9532/13 з висновком експерта №11231/14-52/13184/15-54 від 28.10.2015 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2015 справу №910/9532/13 прийнято до свого провадження суддею Якименко М.М., поновлено провадження у справі №910/9532/13 та призначено до розгляду на 18.11.2015.

18.11.2015 року позивачем через відділ діловодства суду подано клопотання про відвід судді, в задоволенні якого відмовлено судом о в зв'язку з його необґрунтованістю.

18.11.2015 та 08.12.2015 в судовому засіданні оголошувалась перерва.

08.12.2015 відповідач через канцелярію суду подав заперечення на висновок судової експертизи №11234/14-52/13184/15-54 від 28.10.2015.

15.12.2015 позивач повноважного представника в судове засідання не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Справа розглядається, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України складено протоколи, які долучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні 15.12.2015 згідно ст. 85 ГПК України судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд

В С Т А Н О В И В :

29 грудня 2011 позивач (замовник) та відповідач (підрядник) уклали Договір підряду № 01-2912/11 (далі - Договір) на виконання геофізичних робіт згідно умов якого відповідач прийняв зобов'язання виконати визначені Договором геофізичні роботи - спуск глибинних манометрів у свердловині №116а після освоєння у строк до 04.10.2012.

Однак, геофізичні роботи у строки встановлені Договором підрядником не були виконані у зв'язку з аварією, яка сталася 04.10.2012 під час виконання робіт на свердловині № 116а Білоусівсько-Чорнухинської площі на глибині 4 140 метрів, сталось обірвання тросу, а обладнання залишилось у свердловині.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вказана аварія сталася з вини відповідача, оскільки спуск обладнання у свердловину здійснено лише через 2 години після перфорації, тоді як згідно існуючих технічних вимог це має відбуватися через 24 години, також, відповідачем порушено технологічні стандарти та перевищено максимально допустимий рівень натяжіння тросу, до якого кріпилося обладнання, внаслідок чого трос обірвався, а інструменти залишилися у свердловині, крім того, позивачем порушено умови Договору підряду щодо негайного повідомлення замовника про аварії та вжиття негайних заходів щодо ліквідації аварії.

Загальна вартість робіт з ліквідації наслідків аварії, вартість придбаного обладнання та сервісних послуг склала 1 159 045, 02 грн. Позивач вважає, що вказана сума є сумою збитків позивача, що понесені позивачем у зв'язку з неправомірними діями відповідача по неналежному виконанню умов Договору у розумінні ст. 22 ЦК України та 225 ГК України.

З метою повного та всебічного вирішення спору у даній справі з метою встановлення причин аварії на об'єкті, на якому відповідачем виконувались геофізичні роботи, встановлення заходів, які було вжито для ліквідації аварії та її наслідків, а також встановлення розміру витрат, здійснених позивачем з метою усунення наслідків аварії, судом призначались судові експертизи.

За результатами проведення металознавчої та інженерно - технічної експертизи суду надано висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 11234/14-52/13184/15-54 від 28.10.2015.

В судових засіданнях 08.12.2015 та 18.11.2015 представник позивача на підтвердження позовних вимог посилався на висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 11234/14-52/13184/15-54 від 28.10.2015.

Згідно п. 5 ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським за правилами, встановленими ст. 43 ГПК України.

Згідно п. 6 ст. 42 ГПК України відхилення господарським судом висновку судового експерта повинно бути мотивованим у рішенні.

Керуючись п. 5 ст. 42 ГПК України суд відхиляє висновок Київськ науково-дослідного інституту судових експертиз № 11234/14-52/13184/15-54 від 28.10.2015 виходячи з наступного.

Згідно п.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 року передбачено, що визначення об'єктів судової експертизи здійснюється судом.

З ухвали господарського суду м. Києва від 30.07.2014 року про призначення експертизи вбачається, що об'єктами судової експертизи, серед іншого, є свердловина №116А Білоусівсько-Чорнухинської площі, обладнання у свердловині (глибинні манометри та яси), каротажна проволока, що використовувалась у свердловині 10.10.2012 року.

Згідно з п.4.14 Інструкції у вступній частині висновку експерта зазначаються перелік об'єктів, що підлягають дослідженню; спосіб доставки та вид упаковки досліджуваних об'єктів із зазначенням у необхідних випадках відомостей про те, чи впливав спосіб упаковки на їх збереженість; запис про відповідність матеріалів та об'єктів, що надійшли до експертної установи (експерта), матеріалам, зазначеним у документі про призначення експертизи (залучення експерта). За змістом п.4.15 Інструкції відомості про стан об'єктів дослідження обов'язково вказуються у дослідницькій частині висновку.

Разом з тим, Висновок не містить виконання вказаних приписів Інструкції. Під час відповіді на питання №№1-5 судової експертизи спеціаліст ОСОБА_6 не досліджував вказаних об'єктів.

В разі неможливості надання об'єкту дослідження спеціалісту, законодавством України передбачається можливість проведення експертизи на підставі фотографій, опису об'єкта та інших матеріалів справи, однак для цього потрібен бути окремий дозвіл суду.

В силу приписів п.3.5 Інструкції коли об'єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об'єкта (крім об'єктів почеркознавчих досліджень), його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законодавством порядку, якщо це не суперечить методичним підходам до проведення відповідних експертиз. Про проведення експертизи за такими матеріалами вказується в документі про призначення експертизи (залучення експерта) або письмово повідомляється експерт органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта).

Отже, навіть в разі неможливості представлення об'єктів експертизи спеціалісту, він повинен був реалізувати надану законодавством можливість звернутись за дозволом суду щодо проведення дослідження за фотознімками, описами об'єктів та іншими матеріалами.

Крім того, спеціаліст ОСОБА_6 під час відповіді на питання №№1-5 судової експертизи не досліджував фотографії об'єктів дослідження, принаймні в якості доказів, що містяться в матеріалах справи.

Таким чином, під час підготовки висновку спеціаліста, а відтак і Висновку, порушено п.3.5, п.4.15, п.4.14 Інструкції, що ставить під сумнів достовірність Висновку.

Відповідно до абз.4 п.2.3. Інструкції експерту заборонено вирішувати питання, які виходять за межі спеціальних знань експерта.

Залучений спеціаліст ОСОБА_6 надав відповіді на наступні питання, визначені в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи: №1 про причини застрягання (зупинки і прихоплення) обладнання у свердловині (арк. 9-11 Висновку); №2 про заходи, які необхідно було вжити для звільнення прихопленого обладнання (арк. 11-14 Висновку); №3 про заходи, які були фактично вжиті з 4 по 10 жовтня 2012 року (арк. 14 Висновку); №4 про причини обриву каротажної проволоки (арк. 11-14 Висновку); №5 про заходи, які були фактично вжиті після 10.10.2012 року на свердловині (арк. 14 Висновку).

Однак, питання №5 виходить за межі спеціальних знань ОСОБА_6, про що прямо зазначено в кінці дослідницької частини висновку спеціаліста на аркуші 14 Висновку. Отже, під час відповіді на питання судової експертизи спеціаліст ОСОБА_6 порушив абз.4 п.2.3. Інструкції.

Окрім цього, на аркуші 4 Висновку чітко визначені питання, які передані на дослідження спеціалісту ОСОБА_6, а саме: питання №№ 1, 2, 3, 5 ухвали господарського суду. Дослідження з питання №4 експертизи про причини обриву каротажної проволоки було здійснене судовими експертами КНДІСЕ (арк. 16-18 Висновку), оскільки з очевидністю потребує спеціальних знань з індексу експертної спеціальності « 4.2. Дослідження знарядь, агрегатів, інструментів і залишених ними слідів, ідентифікація цілого за частинами».

Однак, на це ж питання №4 експертизи дав відповідь і провів дослідження спеціаліст ОСОБА_6 (арк. 11-14 Висновку), який не має відповідних спеціальних знань.

Водночас, залучені судові експерти КНДІСЕ не брали участь у дослідженні з питання №1 судової експертизи, відповідь на яке надавав лише спеціаліст ОСОБА_6 Отже, під час відповіді на питання судової експертизи №1 було порушено абз.4 п.2.3. Інструкції

Як вбачається з ухвал господарського суду м. Києва у даній справі та положень Висновку (арк. 2) ОСОБА_6 був залучений до проведення судової експертизи як фахівець-геофізик.

Згідно з п. 1.1. Договору на виконання геофізичних робіт, укладеного між позивачем та відповідачем, замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання виконати своїми силами та з використанням відповідних матеріалів і обладнання геофізичні роботи згідно специфікацій.

Відповідно до п. 1.1 Інструкції про порядок укладання договорів на виконання геофізичних робіт у свердловинах, що буряться на нафту і газ, затвердженої наказом Держкомгеології, Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України №19/29 від 15.02.1996 р., яка була чинною на момент укладення договору і виконання робіт, під геофізичними роботами розуміються геофізичні дослідження у свердловинах, що буряться на нафту і газ, прострілювально-підривні роботи, випробування пластів і відбір порід приладами на кабелі та бурильних трубах.

В той же час, в кінці дослідницької частини висновку спеціаліста ОСОБА_6 було вказано, що інші питання судової експертизи ним не можуть бути досліджені, «оскільки потребують технічних знань іншої спеціалізації а саме кваліфікації з питань буріння та експлуатації нафтогазових свердловин та їх капітального ремонту».

Таким чином, спеціаліст ОСОБА_6 зазначив, що не має спеціальних знань з експлуатації нафтогазових свердловин, тоді як спуску у свердловину обладнання безумовно є одним з етапів такої експлуатації. В такому разі спеціаліст ОСОБА_6 не мав компетенції для проведення досліджень за питаннями №1 та №4 судової експертизи про причини застрягання обладнання під час спуску у свердловину і причини обриву тросу під час розходжування прихопленого обладнання (послідовного докладання зусиль щодо витягування наверх/спускання вниз).

Отже, під час відповіді на питання №1 та №4 судової експертизи ОСОБА_6 вийшов за межі своїх спеціальних знань, чим порушив абз.4 п.2.3. Інструкції.

Слід також зазначити, що всупереч п.1.4, п.4.15 Інструкції в частині відповіді на питання №№1-5 судової експертизи Висновок не містить вказівки на методи (методики) дослідження, умови їх застосовування, що є порушенням п.1.4, п.4.15 Інструкції.

В порушення абз.4 п.2.3 Інструкції, п.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 року Висновок містить численні випадки надання правової оцінки діям сторін, зокрема, діям Відповідача (аркуші 10, 11, 13, 15 Висновку, на яких спеціаліст робить висновки про порушення Відповідачем тих чи інших норм, всупереч дійсному змісту цих норм).

На аркуші 15 Висновку спеціаліст ОСОБА_6 зазначив, що причиною аварії у свердловині є прихоплення компоновки приладів і ясів.

Цим спеціаліст надав відповідь на питання, яке не виносилось на вирішення судової експертизи, чим було порушено п.2.2 Інструкції.

Слід зазначити, що Висновок містить численні твердження про наявність або відсутність певних фактів, джерело походження яких не відоме (аркуш 6 Висновку).

Наведене вище дає підстави стверджувати, що під час проведення судової експертизи і підготовки Висновку були істотним чином порушені приписи чинного законодавства України щодо порядку проведення судової експертизи.

При цьому, характер допущених процедурних порушень дає підстави стверджувати, що Висновок не є достовірним в частині відповідей на питання експертизи та як доказ в розумінні ст.32 ГПК України не може вважатись належним і допустимим відповідно до ст.34 ГПК України.

На аркуші 11 Висновку викладене твердження про те, що першою причиною застрягання обладнання у свердловині є невиконання обов'язкового контрольного шаблонування. При цьому, на аркуші 10 Висновку спеціаліст намагався обґрунтувати, що обов'язок проведення контрольного шаблонування свердловини лежить на геофізичному підприємстві в даному випадку відповідач, що підтверджується положеннями п.п.8.2.20.1-8.2.20.3 та п.п.7.15.1-7.15.2 КНД41 -00032626-00-334-2000 і СОУ 73.1-41-04.04.20:2007.

Однак, визначена спеціалістом ОСОБА_6 перша причина застрягання приладів повністю лежить в сфері дій позивача, оскільки згідно п.п.7.15.1-7.15.2 пункту 7.15 КНД41-00032626-00-334-2000 та п.п.8.2.20.1-8.2.20.3 пункту 8.2.20 Стандарту СОУ 73.1-41-04.04.20:2007 саме Позивач був зобов'язаний підготувати свердловини до робіт і, зокрема, здійснити шаблонування контрольним шаблоном.

Крім того, на аркуші 10-11 Висновку спеціаліст ОСОБА_6 стверджує, що відповідно до «Инструкции по комплексному исследованию газовых и газоконденсатных пластов и скважин» («Недра», 1980 г.) перед дослідженням свердловини після розкриття об'єкта (перфорації) необхідно очистити її від виносних часток породи пласта на протязі 24 годин. В даному випадку, відповідач в порушення вимог зазначеної Інструкції почав спуск компоновки через 2 години з початку очищення свердловини не узгодивши це із позивачем.

Однак судом встановлено, що «Инструкция по комплексному исследованию газовых и газоконденсатных пластов и скважин» (под ред. Г.А. Зотова, З.С. Алиева, М. : «Недра», 1980), яка діяла на момент виконання робіт згідно наказу Міністерства палива та енергетики України №364 від 19.06.2002 р., не містить норми про початок виконання ГДРС через 24 години після перфорації. У Висновку відсутнє посилання на конкретний пункт чи розділ, який би містив таке правило.

На аркуші 11 Висновку спеціаліст ОСОБА_6 вказує, що початок геофізичних робіт через 2 години після перфорації призвів до розклинення компоновки приладів на початковій стадії очищення виносними частинками породи газоносних пластів.

При цьому, спеціаліст не вказує підстав даного висновку, Висновок не містить будь-яких досліджень з цього приводу.

Щодо висновку на питання №4 судової експертизи судові експерти вказали на відсутність доказів відповідності наданої Позивачем на дослідження каротажної проволоки тій, що була вилучена при огляді місця події.

У відповідності до вимог ст. 42 ГПК України висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обгрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Враховуючи викладене, Висновок експерта не містить докладного опису проведених досліджень, зроблених в результаті їх висновків обгрунтованих відповідей на поставлені господарським судом питання

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Обраний позивачем спосіб захисту - відшкодування збитків - за змістом ст. 217 ГК України є господарською санкцією, правовим засобом відповідальності у сфері господарювання.

В силу приписів ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно ст. 224 ГК України Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

З наведених норм чинного законодавства України вбачається, що підставою покладення на учасника господарських відносин такої санкції як відшкодування збитків, можливе виключно у разі наявності в діях такого суб'єкта усього складу правопорушення, а саме: 1) протиправні дії; 2) збитки потерпілого; 3) причинно- наслідковий зв'язок між протиправними діями та збитками; 4) вина.

За змістом ст.ст. 218, 224 ГК України та ст. 611 ЦК України елементом складу правопорушення, за яке може бути присуджена відповідальність у вигляді відшкодування збитків, є протиправна поведінка.

З матеріалів справи, змісту Договору слідує, що між позивачем та відповідачем існують підрядні зобов'язання, які виникли на підставі Договору, протиправна поведінка повинна виражатися у порушенні відповідних зобов'язань (умов Договору). Такий висновок безпосередньо слідує з положень ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Однак, суду не надано доказів порушення умов Договору, внаслідок порушення яких сталася аварія. Позивачем не доведено належними засобами доказування факту порушення відповідачем умов Договору.

Щодо порушення відповідачем умов Договору про негайне повідомлення замовника про аварії та вжиття негайних заходів з ліквідації аварії, суд дійшов висновку, що наведені заходи є реагуванням на ситуацію (аварію), а тому могли б бути вчинені лише після аварії та, відповідно, не могли бути причиною застрягання обладнання чи обриву тросу.

Матеріали справи містять лист №32 від 08.10.2012 року в якому відповідач запитував у позивача інформацію для усунення застрягання обладнання. У листі-відповіді №790 від 08.10.210 позивач надав відповідачу запитувану останнім інформацію та просив розробити програму робіт по звільненню компоновки з свердловини виходячи з робіт, проведених минулого тижня. Крім того, як вбачається з Акту №07 від 22.01.2013 року здачі-прийняття робіт та Додатку №1 до цього Акту від 22.01.2013, з 04.10.2012 року по 11.10.2012 року відповідач виконував роботи на свердловині щодо підняття обладнання (канатні послуги), які позивач відмовився приймати у зв'язку із знищенням їх результатів, що підтверджується Протоколом зустрічі Спільної робочої групи представників позивача та відповідача від 06.12.2012 р. (в додатках до позовної заяви). Наведені обставини підтверджують факт продовження роботи відповідача на свердловині після того, як сталося застрягання обладнання і після обриву тросу, а позивач знав про вказані обставини.

Щодо надання суду Акту розслідування аварії від 23.10.2012 в якості доказу, слід зазначити наступне. Даний акт не містить мотивів, з яких комісія дійшла висновку про спричинення аварії вказаними вище діями відповідача. Крім того, цей доказ не є належним та допустимим у розумінні ст. 32 ГПК України. Зокрема, в силу приписів цієї статті обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до умов п. 8.2 Договору визначення винної сторони в аварії, що відбулася, здійснюється комісією за участю представників відповідача та позивача, в однаковій кількості.

З залученого до матеріалів справи лист №582/1 від 22 жовтня 2012 позивач запропонував відповідачу створити спільну комісію у строк до 25 жовтня 2012, проте вже 23 жовтня 2012 року складено Акт розслідування аварії, без представника відповідача.

За таких обставин, твердження позивача про дотримання ним порядку проведення розслідування аварій, передбачених Договором, є безпідставними.

Крім цього, згідно п. 8.2 Договору у випадку незгоди однієї із сторін щодо визначення причин аварії, суперечка передається на вирішення до погодженої сторонами експертної організації або до господарського суду.

Відтак, оскільки відповідач наголошував не відсутності його вини у аварії та відсутності з його сторони протиправних дій, очевидним є спір між сторонами щодо причин аварії. Тому, підписаний лише зі сторони позивача Акт розслідування аварії від 23.10.2012 не є доказом вини, причинно-наслідкового зв'язку та протиправних дій, оскільки це слідує з п. 8.2 Договору та з передачі суперечки між сторонами на розгляд господарського суду.

Таким чином, існування причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та збитками у даній справі не доведено.

Відповідно до ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Позивачем додано до позовної заяви копії договорів, актів приймання-передачі робіт та докази оплати робіт третім особам, які виконували роботи з усунення наслідків аварії.

Разом з тим, позивачем не доведена необхідність саме цих замовлених ним робіт для усунення наслідків аварії за типами робіт та їх вартістю.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Позивач не надав належних доказів в обґрунтування своїх позовних вимог.

Відповідно до статті 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1, 2, 49, 74, 82, 83, 84, 85 ГПК України, Господарський суд м. Києва,

ВИРІШИВ:

1.В позові відмовити повністю.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 21.12.2015 року.