Рішення № 54813056, 25.12.2015, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/2185/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

"25" грудня 2015 р.

Здолбунівський районний суд Рівненської області

у складі головуючого судді Кушніра О.Г.,

при секретарі Парфенюк Т.А.,

з участю представника позивача-адвоката ОСОБА_1,

представника відповідача-адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Здолбунів Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и в:

У поданій до суду заяві, збільшеній до початку судового засідання, позивач ОСОБА_3 просить визнати за ним право власності на житловий будинок з надвірними будівлями по вул.Береговій, 12 у с.Загребля Здолбунівського району Рівненської області, земельні ділянки площею 5,83 га і площею 1 га, які знаходяться на території Урвенської сільської ради, та майновий пай у розмірі 3541 грн. у пайовому фонді майна колективного сільськогосподарського підприємства «Колос» в ПСП «Колос» с.Гільча Друга Здолбунівського району Рівненської області у порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_5, який помер 17 січня 2004 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач покликається на те, що він є єдиним спадкоємцем майна ОСОБА_5, з яким на час смерті останнього проживав разом у ІНФОРМАЦІЯ_1, вчасно прийняв спадщину, сплачує всі необхідні платежі, земельний податок, обробляє землю. Однак у спірному будинку проживає відповідач, яка не вчинила жодних дій, які б підтверджували про її відмову від спадщини, хоча вона не заперечує щодо оформлення спадкового майна на нього. Отримати свідоцтво про право власності на спадкове майно у нотаріуса він, як спадкоємець, не може у звязку з відсутністю у спадкодавця правовстановлюючих документів на спадкове нерухоме майно.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю та з аналогічних мотивів.

Представник відповідача не заперечує щодо задоволення позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини та вивчивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У судовому засіданні встановлено, що 03 вересня 2001 року ОСОБА_5 склав заповіт, посвідчений головою Урвенської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області та зареєстрований в реєстрі за №77, яким належне останньому майно, а саме: житловий будинок по вул.Берегова, 12 у с.Загребля Здолбунівського району Рівненської області, земельні ділянки площею 5,83 га і площею 1 га, які знаходяться на території Урвенської сільської ради, на випадок смерті заповів своєму синові ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючому ІНФОРМАЦІЯ_3.

Доказів чинності вказаного заповіту, який, зокрема, не містить відомостей щодо розпорядження належного ОСОБА_5 майнового паю у розмірі 3541 грн. у пайовому фонді майна колективного сільськогосподарського підприємства «Колос» в ПСП «Колос» с.Гільча Друга Здолбунівського району Рівненської області, позивачем не представлено.

Статтею 1223 ЦК України визначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово (ч.1 ст.1258 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч.3 ст.1268 ЦК України).

Згідно свідоцтва про смерть серії І-ГЮ №144038 ОСОБА_5 помер 17 січня 2004 року у с.Загребля Здолбунівського району Рівненської області.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на належне останньому майно, у тому числі на будинковолодіння по вул.Берегова, 12 у с.Загребля Здолбунівського району Рівненської області, земельні ділянки, які знаходяться на території Урвенської сільської ради, та майновий пай у розмірі 3541 грн. у пайовому фонді майна КСП «Колос» с.Гільча Друга Здолбунівського району Рівненської області, що підтверджується оглянутими у судовому засіданні оригіналами свідоцтва про право власності на домоволодіння від 22 березня 1990 року, Державними актами про право приватної власності на землю площею 5,83 га і площею 1 га від 22 березня 1999 року та від 07 серпня 2000 року, свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП від 01 грудня 2015 року.

Згідно довідки Урвенської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області від 22 грудня 2015 року спадкодавець ОСОБА_5 до дня своєї смерті був прописаний та проживав ІНФОРМАЦІЯ_4 в будинку, який був зареєстрований на його ім'я та в якому на день його смерті також проживали його дружина ОСОБА_4 (з реєстрацією за вказаною адресою з 22 лютого 1994 року) та син ОСОБА_3 (без реєстрації за вказаною адресою).

За повідомленням Здолбунівської районної державної нотаріальної контори спадкова справа після смерті ОСОБА_5 не заводилася, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру.

Установлені обставини спільного проживання ОСОБА_4 (спадкоємця першої черги) разом з ОСОБА_5 на час смерті спадкодавця та відсутність поданих нею до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяв про відмову від спадщини у передбаченому ст.1273 ЦК України порядку, свідчать про прийняття відповідачем відповідно до ст.1268 ЦК України спадкового майна за законом, зокрема, належного ОСОБА_5 майнового паю у розмірі 3541 грн. у пайовому фонді майна КСП «Колос» в ПСП «Колос» с.Гільча Друга Здолбунівського району Рівненської області, який не охоплений заповітом від 03 вересня 2001 року.

Згідно положень ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

А відповідно до ст.321 ЦК України право власності є непорушним.

Громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, відповідно до ст.6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зобовязані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.

Докази реєстрації позивачем місця свого проживання у ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто за місцем проживання спадкодавця, суду не представлено.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, згідно ч.2 ст.1272 ЦК України може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідач ОСОБА_4, яка прийняла спадщину, з пояснень її представника не заперечує щодо оформлення спадщини на ОСОБА_3 і може надати йому згоду на прийняття спадщини, а звернення до суду з позовом про визначення позивачу додаткового строку, достатнього для подання ним заяви про прийняття спадщини, останній заперечує.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ст.ст.11, 15 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст.16 ЦК України.

Аналіз наведених норм закону вказує на те, що особа має право на захист свого порушеного права лише у випадку реального його порушення чи реальної небезпеки такого порушення. При цьому відповідачем у справі має бути особа, яка реально порушує чи створює реальну небезпеку порушення прав позивача.

За наявності умов для одержання у нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають (п.23 указаної вище постанови Пленуму ВСУ№7 від 30 травня 2008 року). Особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.

Відповідно до положень ст.49 Закону України «Про нотаріат» нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії. На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження.

Позивач при наявних у нього оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно не надав суду підтверджуючих документів, які свідчать про відмову нотаріуса у вчинені нотаріальних дій з оформлення його спадкових прав або мотивованої відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів чи у звязку з пропуском строку прийняття ним спадщини чи з інших причин.

Таким чином, позивач не використав передбачену чинним законодавством можливість вирішення спору у позасудовому порядку та не довів суду, у чому полягає порушення, невизнання або оспорювання його права на спадкове майно.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є недоведеними, а тому у задоволені позову слід відмовити повністю.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.10, 15, 30, 57 - 60, 88, 213-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

У задоволені позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Рівненської області шляхом подачі через Здолбунівський районний суд Рівненської області апеляційної скарги протягом 10 /десяти/ днів з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні під час проголошення судового рішення у той же строк із дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Текст повного рішення виготовлено 30 грудня 2015 року.

Суддя: