Вирок № 54811162, 30.12.2015, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/3292/14-к

1-кп/154/6/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2015 року м. Володимир-Волинський

Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

головуючої судді Пікули Н.В

за участю секретаря Ваврисевич О.О.

з участю прокурора Олішкевича О.В.

захисників - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Володимир-Волинський кримінальне провадження за № 42013020110000078, внесене до ЄРДР 19.09.2013 року, по обвинуваченню:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимому,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 162, ч. 3 ст. 368 КК України (в редакції, що діяла на момент вчинення), ч. 3 ст. 368 КК України

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України, українця, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8, громадянина України, українця, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_9, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_10, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_11, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України

встановив:

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 будучи працівниками ГУ Міндоходів у Волинській області, є службовими особами правоохоронного органу в звязку з постійним виконанням функцій представників влади.

Відповідно до ст. 351 Податкового кодексу України на працівників податкової міліції поширюються вимоги, встановлені статтями 3 і 5 Закону України "Про міліцію".

Згідно ст.ст. 3, 5 Закону України "Про міліцію" міліція в Україні зобовязана поважати гідність особи і виявляти до неї гуманне ставлення, захищати права людини незалежно від її соціального походження, майнового та іншого стану, расової та національної належності, громадянства, віку, мови та освіти, ставлення до релігії, статі, політичних та інших переконань, а також повинна виконувати свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом і ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції. Діяльність міліції базується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості та ін.

Відповідно до положень ст. 348 Податкового кодексу України - податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних контролюючих органів, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. Завданнями податкової міліції є запобігання кримінальним та іншим правопорушенням у сфері оподаткування та бюджетній сфері, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення, розшук осіб, які переховуються від слідства та суду за кримінальні та інші правопорушення у сфері оподаткування та бюджетній сфері, запобігання і протидія корупції у контролюючих органах та виявлення її фактів, забезпечення безпеки діяльності працівників контролюючих органів, захисту їх від протиправних посягань, повязаних з виконанням службових обовязків.

У відповідності до ст. 350 Податкового кодексу України - податкова міліція відповідно до покладених на неї завдань: приймає і реєструє заяви, повідомлення та іншу інформацію про кримінальні та інші правопорушення, віднесені законом до компетенції податкової міліції, здійснює в установленому порядку їх перевірку і приймає щодо них передбачені законом рішення; проводить відповідно до закону оперативно-розшукову діяльність, а також досудове розслідування в межах наданої законом компетенції, вживає заходів щодо відшкодування завданих державі збитків; здійснює розшук осіб, які переховуються від слідства та суду за кримінальні та інші правопорушення у сфері оподаткування та бюджетній сфері; вживає заходів щодо виявлення і розслідування злочинів, повязаних з відмиванням, легалізацією, розкраданням коштів та іншими незаконними фінансовими операціями; виявляє кримінальні та інші правопорушення у сфері оподаткування, митній та бюджетній сферах, встановлює місцезнаходження платників податків, проводить опитування їх засновників, посадових осіб.

Обвинувачені ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 грубо порушуючи свої службові обовязки та обмеження, передбачені ст. 6 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 №3206-VI, ст. ст. 348, 350, 354 Податкового кодексу України, явно ігноруючи вимоги діючого законодавства та принципову позицію державної політики щодо боротьби з корупцією, здійснюючи функції представників влади, будучи службовими особами, які займають відповідальне становище та працівниками правоохоронного органу, умисно використали надані їм владні повноваження в особистих корисливих цілях та вчинили умисне кримінальне правопорушення у сфері службової діяльності при наступних обставинах.

Так, в кінці травня 2014 року, діючи умисно, за попередньою змовою між собою, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення з використанням наданої їм влади, вирішили одержати неправомірну вигоду від підприємця ОСОБА_7, який на законних підставах, відповідно до ліцензії №174321 на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами від 20.07.2013, здійснював діяльність, повязану з торгівлею на території України товарами підакцизної групи, а саме тютюновими виробами, за невжиття з їх боку відповідних заходів з припинення такої діяльності.

З цією метою, в кінці травня 2014 року, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, організували з ним зустріч на АЗС «УкрНафта», розташованій за адресою: с. Зміїнець, Луцького району, вул. Луцька, 2в, в ході якої повідомили йому про свою обізнаність з приводу реалізації ним тютюнових виробів та висунули незаконну вимогу щодо необхідності передачі їм в якості неправомірної вигоди грошових коштів в сумі 500 доларів США щомісячно за не перешкоджання з їх боку у здійсненні ним діяльності, повязаної з торгівлею товарами підакцизної групи, погрожуючи, у випадку відмови у наданні неправомірної вигоди, штучним створенням різного роду перепон, вжиття заходів щодо припинення такої законної діяльності та притягнення його до кримінальної відповідальності. Сприймаючи дану вимогу як реальну погрозу та побоюючись за наслідки, які можуть настати, ОСОБА_7 змушений був погодитися на незаконні вимоги обвинувачених, щодо передачі їм неправомірної вигоди. У подальшому вони в телефонному режимі домовилися про те, що ОСОБА_7 передасть їм 500 доларів США на початку червня 2014 року.

Продовжуючи свої злочинні дії, на початку червня 2014 року обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_5, реалізовуючи спільний злочинний умисел, спрямований на отримання неправомірної вигоди, зустрілись з ОСОБА_7 на АЗС «Лукойл», розташованій за адресою с. Колодяжне, Ковельського району, вул. Луцька, 35, та за попередньою вимогою одержали від останнього в якості неправомірної вигоди 500 доларів США, що відповідно до офіційно встановленого Національним Банком України, станом на 01.06.2014 курсу гривні до долара США, складає 5887, 49 гривень, за неперешкоджання у здійсненні ним законної підприємницької діяльності.

В подальшому, ОСОБА_6 та ОСОБА_5, реалізовуючи спільний злочинний умисел на одержання решти неправомірної вигоди, на початку липня 2014 року, повторно зустрілись з ОСОБА_7 на даній АЗС, де діючи умисно, з використанням наданої їм влади, переслідуючи корисливу зацікавленість, чітко усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, за попередньою вимогою одержали від ОСОБА_7 наступну частину неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів в сумі 500 доларів США, що відповідно до офіційно встановленого Національним Банком України станом на 01.07.2014 курсу гривні до долара США складає 5 892, 74 гривень, за не перешкоджання у здійсненні ним законної підприємницької діяльності.

Продовжуючи свої злочинні дії, обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_5, реалізовуючи спільний злочинний умисел на одержання решти неправомірної вигоди, 04.08.2014, зустрілись з чоловіком дочки ОСОБА_7 - ОСОБА_8 на трасі «Київ-Варшава», поблизу повороту на с. Люблинець, Ковельського району, де за попередньою вимогою одержали від ОСОБА_7, за посередництвом ОСОБА_8, який діяв на прохання ОСОБА_7, наступну частину неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів в сумі 500 доларів США, що відповідно до офіційно встановленого Національним Банком України станом на 04.08.2014 курсу гривні до долара США складає 6 091, 52 гривень, за неперешкоджання у здійсненні ним законної підприємницької діяльності.

Всього обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, протягом червня - липня 2014 року та 04.08.2014 за попередньою вимогою отримали неправомірну вигоду від ОСОБА_7 на загальну суму 17871,75 гривень за неперешкоджання у здійсненні ним законної підприємницької діяльності з реалізації тютюнових виробів.

На початку червня 2014 року ОСОБА_4, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою в групі з ОСОБА_5 та ОСОБА_6, з метою протиправного збагачення з використанням наданої їм влади, шляхом вимагання, вирішили одержати неправомірну вигоду у значному розмірі від ОСОБА_9, який на законних підставах, відповідно до ліцензії Міністерства транспорту та звязку №504969 від 23.03.2011, здійснює міжнародні пасажирські перевезення, за неперешкоджання йому у здійсненні такої законної діяльності.

З цією метою, 03.06.2014 в обідню пору ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 організували зустріч з ОСОБА_9 неподалік приміщення відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, що в м. Луцьку по вул. Винниченка, 27А, в ході якої висунули останньому незаконну вимогу щодо необхідності передачі їм в якості неправомірної вигоди грошових коштів в сумі 5000 доларів США за неперешкоджання йому у здійсненні законної діяльності з міжнародних пасажирських перевезень та повідомили, що в разі відмови надати неправомірну вигоду, вони, шляхом вчинення дій з використанням наданої їм влади, будуть штучно створювати ОСОБА_9 різного роду перепони в ході проходження ним митного контролю при перетині кордону, ініціювати посилений огляд транспортного засобу на предмет незаконного переміщення в ньому через державний кордон до країн Європи тютюнових виробів, в ході якого будуть ініціювати питання щодо скасування ліцензії на міжнародні перевезення пасажирів. Сприймаючи висунуту працівниками правоохоронного органу вимогу як реальну погрозу та зважаючи на можливість настання негативних наслідків, ОСОБА_9 змушений був погодитися на незаконні обвинувачених, щодо передачі їм неправомірної вигоди. У подальшому вони в телефонному режимі домовилися про те, що ОСОБА_9 передасть їм 3000 доларів США, а згодом ще 2000 доларів США, коли буде в змозі розпоряджатися необхідною сумою коштів.

Продовжуючи свої злочинні дії, 03.07.2014, в с. Війниця, Локачинського району, поблизу кафе «Веселка», в автомобілі сірого кольору марки «БМВ Х5», д.н.з. НОМЕР_1, за кермом якого був ОСОБА_9, обвинувачений ОСОБА_5, будучи службовою особою та працівником правоохоронного органу, діючи умисно, з використанням наданої йому влади, переслідуючи корисливу зацікавленість, реалізовуючи спільний з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 злочинний умисел, спрямований на отримання неправомірної вигоди у значному розмірі, під час зустрічі з ОСОБА_9 за попередньою вимогою одержав від останнього в якості неправомірної вигоди 3000 доларів США, що відповідно до офіційно встановленого Національним Банком України станом на 03.07.2014 курсу гривні до долара США складає 35 523,30 гривень, за неперешкоджання у здійсненні ним законної діяльності з міжнародних пасажирських перевезень.

У подальшому, продовжуючи реалізацію спільного з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 злочинного умислу на одержання решти неправомірної вигоди, ОСОБА_5 14.08.2014, близько 20 год. 00 хв., повторно зустрівся з ОСОБА_9 на АЗС «WOG», розташованій в м. Володимир-Волинський по вул. Устилузька, 140, в автомобілі сірого кольору марки «БМВ Х5», д.н.з. НОМЕР_1, за кермом якого був ОСОБА_9, де, за попередньою вимогою одержав від останнього решту неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів в сумі 2000 доларів США, що відповідно до офіційно встановленого Національним Банком України станом на 14.08.2014 курсу гривні до долара США складає 26 183,40 гривень, за неперешкоджання у здійсненні ним законної діяльності з міжнародних пасажирських перевезень.

Всього, обвинувачені, за попередньою змовою отримали від ОСОБА_9 неправомірну вигоду у значному розмірі, на загальну суму 61706,70 гривень.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_5, в першій декаді серпня 2014 року, діючи умисно, повторно, за попередньою змовою в групі з обвинуваченим ОСОБА_6, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, з використанням наданої їм влади, вирішили одержати неправомірну вигоду від громадянки ОСОБА_10, яка за їхніми оперативними даними займалась діяльністю, повязаною з незаконною оптовою торгівлею товарами підакцизної групи, а саме тютюновими виробами, як на території України, так і на території ОСОБА_11, за невжиття з їх боку відповідних заходів з припинення такої незаконної діяльності та притягнення ОСОБА_12 до встановленої законом відповідальності.

З цією метою, 12.07.2014 року, близько 15 год. 30 хв. ОСОБА_5, спільно з ОСОБА_6, організували зустріч з громадянкою ОСОБА_10 в с. Заріччя, Володимир-Волинського району, неподалік ресторану «Заріччя», що по вул. Набережній, та повідомивши її про свою обізнаність про незаконну реалізації нею тютюнових виробів, висунули незаконну вимогу про передачу їм в якості неправомірної вигоди грошових коштів в сумі 2000 доларів США за невжиття з їх боку відповідних заходів з припинення такої діяльності, погрожуючи, у випадку відмови створити різного роду перепон та вжити заходи щодо припинення такої діяльності та притягнення її до встановленої законом відповідальності. Сприймаючи висунуту вимогу як реальну погрозу та побоюючись за наслідки ОСОБА_10 погодилась на незаконні вимоги ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на передачу їм неправомірної вигоди. У подальшому вони в телефонному режимі домовилися про те, що ОСОБА_10 передасть їм 2000 доларів США 14.08.2014.

Продовжуючи свої злочинні дії, 14.08.2014, близько 20 год. 15 хв., обвинувачений ОСОБА_5, реалізовуючи спільний з ОСОБА_6 злочинний умисел, спрямований на отримання неправомірної вигоди, зустрівся з ОСОБА_10 біля кафе «Фортеця», розташованого за адресою: м. Володимир-Волинський, вул. Устилузька, 152. Після того, як ОСОБА_10 підсіла до ОСОБА_5 в автомобіль НОМЕР_2, він поїхав по місту і в процесі цього, знаходячись у вказаному вище автомобілі, діючи умисно, повторно, з використанням наданої йому влади, переслідуючи корисливу зацікавленість, чітко усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, одержав від ОСОБА_10 в якості неправомірної вигоди грошові кошти в сумі 2000 доларів США, що відповідно до офіційно встановленого Національним Банком України, станом на 14.08.2014, курсу гривні до долара США складає 26 183,40 гривень.

Також, ОСОБА_6 перебуваючи на посаді старшого оперуповноваженого з ОВС відділу оперативних розробок УВБ ГУ Міндоходів у Волинській області, повторно, з використанням наданої йому влади, на початку червня 2014 року, з метою протиправного збагачення, вирішив одержати неправомірну вигоду від громадянки ОСОБА_13, яка за його оперативними даними займалася діяльністю, повязаною з незаконною оптовою торгівлею на території України товарами підакцизної групи, а саме тютюновими виробами, за невжиття з його боку відповідних заходів з припинення такої незаконної діяльності, та притягнення ОСОБА_13 до встановленої законом відповідальності.

З цією метою, приблизно 4-6 червня 2014 року, ОСОБА_6 організував зустріч з громадянкою ОСОБА_13 в кафе «Апельсин», що в м. Ковелі, по вул. Незалежності, 98, та повідомивши її про свою обізнаність з приводу незаконної реалізації нею тютюнових виробів та висунув незаконну вимогу щодо необхідності передачі йому в якості неправомірної вигоди грошових коштів по 350 доларів США щомісячно, на що остання, сприймаючи вимогу як реальну погрозу та побоюючись за її наслідки погодилась.

Продовжуючи свої злочинні дії, 01.07.2014 близько 11 год. 20 хв. ОСОБА_6, зустрівся з ОСОБА_13 на АЗС «ОККО», що розташована в м. Ковелі по вул. Володимирській, 120 та одержав від останньої в якості неправомірної вигоди 350 доларів США, що відповідно до офіційно встановленого Національним Банком України, станом на 01.07.2014, курсу гривні до долара США складає 4124, 92 гривень.

В подальшому, ОСОБА_6 04.08.2014 орієнтовно о 12 годині зустрівся з ОСОБА_13 на даній АЗС та отримав від останньої в якості неправомірної вигоди 350 доларів США, що відповідно до офіційно встановленого Національним Банком України, станом на 04.08.2014, курсу гривні до долара США складає 4264, 07 гривень.

Всього, ОСОБА_6 отримано від ОСОБА_13 неправомірної вигоди на загальну суму 8388,99 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні даних кримінальних правопорушень не визнав та заперечив факти отримання неправомірної вигоди по всіх епізодах обвинувачення. Показав, що жодного разу не зустрічався з ОСОБА_9 та ОСОБА_7 і даних осіб він не знає. З ОСОБА_13 знайомий по роботі, оскільки вона займалась незаконним виготовленням алкогольних напоїв та збутом тютюнових виробів і їх зустріч відбувалась лише в рамках кримінальних справ. Він залучався до проведення обшуку в приміщеннях, належних ОСОБА_13, однак незаконного проникнення та проведення обшуку в приміщеннях, належних ОСОБА_14 не здійснював.

Обвинувачений ОСОБА_5 з приводу інкримінованого йому обвинувачення показав, що маючи інформацію про незаконне переміщення через митний кордон тютюнових виробів, вирішив отримати від ОСОБА_9 грошові кошти. Отримані від останнього кошти забрав собі. Також, обманувши ОСОБА_10, в тому, що може вирішити її питання, повязані з незаконною оптовою торгівлею тютюновими виробами, отримав від неї 2000 доларів США. Неправомірної вигоди від ОСОБА_7 не отримував.

Обвинувачений ОСОБА_6 заперечив будь-яку домовленісить з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про отримання неправомірної вигоди в ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 Також не визнав отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_13 Покази, які він давав будучи допитаним в якості підозрюваного 22.08.2014 року, в яких визнавав вимагання та отримання спільно з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 неправомірної вигоди від ОСОБА_9 в сумі 5000 доларів США та ОСОБА_10 в сумі 2000 доларів США, і які він давав в присутності адвоката були дані ним під тиском та не відповідають дійсності.

Не дивлячись на заперечення своєї вини обвинуваченими, їх винуватість у вчиненні даних кримінальних правопорушень доведена зібраними доказами.

Відповідно до витягу з наказу № 108-о від 15.07.2013 року, ГУ Міндоходів у Волинській області, ОСОБА_4 призначений на посаду завідувача сектору протидії незаконного обігу підакцизних товарів (т.3. а.с. 82)

Відповідно до Положення «Про сектор протидії незаконному обігу підакцизних товарів» оперативного управління Головного управління міндоходів у Волинській області, завідувачем якого являвся ОСОБА_4, основними завданнями та функціями даного сектору є: протидія незаконному обігу підакцизних товарів; організація та контроль за роботою щодо вилучення з незаконного обігу підакцизних та інших товарів; організація поретивно-розшукової роботи у сфері протидії незаконного обігу підакцизних та інших товарів; організація заходів з виявлення та припинення фактів переміщення через митний кордон України підакцизних товарів (т. 3 а.с. 46-49).

Згідно наказу № 259-о від 10.10.2013 року, ОСОБА_6 призначено на посаду старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу оперативних розробок Управління внутрішньої безпеки Головного управління Міндоходів у Волинський області (т. 3 а.с. 85).

Згідно наказу № 5-о від 13.01.2014 року, ГУ Міндоходів у Волинській області, ОСОБА_5 призначено на посаду старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу оперативних розробок Управління внутрішньої безпеки Головного управління Міндоходів у Волинський області (т. 3 а.с. 92).

Згідно Посадової інструкції старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу оперативних розробок Управління внутрішньої безпеки Головного управління Міндоходів у Волинський області ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в їх посадові, обовязки входить здійснення заходів щодо запобігання корупції, проведення оперативно-розшукових заходів з вивлення та припинення фактів незаконного виготовлення та обігу підакцизних товарів, здійснення роботи з вилучення із незаконного обігу товарів підакцизної групи; здійснення заходів з виявлення та припинення фактів незаконного переміщення через державний кордон України підакцизних товарів (т.3. а.с. 50-72).

Одержання неправомірної вигоди обвинуваченими ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у ОСОБА_7 підтверджується наступними доказами.

Згідно протоколу заяви ОСОБА_7 від 20.08.2014 року, заявником повідомлено про передачу ОСОБА_5 та ОСОБА_6В неправомірної вигоди шляхом її вимагання (т. 3, а.с.173-174).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 ствердив, що на вимогу ОСОБА_5 та ОСОБА_6, на початку червня та на початку липня 2014 року, за попередньою вимогою, він передав їм грошові кошти в розмірі по 500 доларів США за нездійснення ними заходів правового реагування по його діяльності, а саме по збуту тютюнових виробів. На початку серпня 2014 року, зазначену суму коштів передавав чоловік його дочки ОСОБА_8 Свідок ОСОБА_7 заперечив факт зустрічі з ОСОБА_4 та переді йому будь-якої винагороди.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні підтвердив, що за проханням ОСОБА_7, поблизу смт. Люблінець, Ковельського району передавав ОСОБА_5 та ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 500 доларів США.

Протоколом за результатами проведення НСРД, підтверджено розмову ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (розмова за 04.08.2014) про їх зустріч та про домовленість щодо передачі неправомірної вигоди ОСОБА_7 або за його дорученням його зятем (т. 4, а.с. 198).

Як свідчать розмови між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_7, що вони були добре знайомі, повідомляли ОСОБА_7 про можливі перевірки та мали з ним зустріч на АЗС «Лукойл». (т. 4 а.с. 173-175).

Оскільки в судовому засіданні не здобуто доказів, які б підтверджували про участь ОСОБА_4 у вимаганні та отриманні неправомірної вигоди у ОСОБА_7, а останній даний факт заперечує, суд виключає даний епізод з обвинувачення ОСОБА_4

Одержання обвинуваченими ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 неправомірної вигоди поєднаної з вимаганням у ОСОБА_9 03.07.2014 року підтверджується наступними доказами.

Протоколом прийняття заяви від ОСОБА_9 від 06.06.2014 року про вимагання в нього неправомірної вигоди співробітниками податкової міліції за не перешкоджання в здійсненні діяльності по міжнародному перевезенні пасажирів через митний кордон України (т. 2, а.с. 154-156).

Рапортом ст. о/у в ОВС 2 сектору ВБКОЗ УСБУ у Волинській області ОСОБА_15 на імя заступника начальника Управління- начальника ВБКОЗ УСБУ у Волинській області про здобуття достовірної оперативної інформації про факт вимаганння неправомірної вигоди співробітниками ГУ Міндоходів у Волинській області ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, здобутих під час здійснення оперативно-розшукових заходів (т.2, а.с. 152).

Показаннями свідка ОСОБА_9, даними під час судового засідання, який підтвердив, що 03.06.2014 року, за попередньою домовленістю з ОСОБА_5, він зустрівся з ним та ОСОБА_6 біля приміщення Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції в м. Луцьку. Згодом, до них підїхав ОСОБА_4, і зазначені особи висунули йому вимогу сплатити їм неправомірну вигоду, попередивши, що в разі відмови будуть чинити перешкоди у здійсненні ним перевезень. Суму в розмірі по 1000 доларів США в ході зустрічі озвучив саме ОСОБА_4 Зазначену розмову він записав на власний диктофон. 04.06.2014 року та 05.06.2014 року йому телефонував ОСОБА_6 та запитував про прийняте ним рішення. 03.07.2014 року, за домовленістю з ОСОБА_5, яка відбулась в телефонному режимі, він домовився про зустріч з ним в с. Війниця, Локачинського району, де він передав ОСОБА_5 3000 доларів США. Дана зустріч відбувалась під контролем працівників УСБУ у Волинській області. В телефонній розмові, що відбулася 04.07.2014 року між ним та ОСОБА_5, останній запевнив, що вирішив його проблеми. В подальшому відбувались телефонні розмови між ним та ОСОБА_6, і останній повідомляв про необхідність передачі їм ще 2000 доларів США. 14.08.2014 року, за пропозицією ОСОБА_5, вони зустрілись на АЗС «WOG» в м. Володимир-Волинський, де він передав йому 2000 доларів США. Дана зустріч також відбувалась під контролем працівників УСБУ у Волинській області.

Під час проведення слідчого експерименту, свідок ОСОБА_9 вказав, що 03.06.2014 за попередньою домовленістю зустрічався з працівниками ГУ Міндоходів у Волинській області ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 орієнтовно о 13 год. 30 хв. біля виконавчої служби Луцького міського управління юстиції, зазначивши місце зустрічі та продемонстрував, де стояв транспортний засіб, що стверджується відповідним протоколом (т. 3 а.с. 140-143);

Показаннями свідка ОСОБА_16 стверджується, що влітку 2014 року, ОСОБА_5 попросив познайомити його з ОСОБА_9 і він дав йому номер його телефону.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні підтвердив зустріч ОСОБА_9 з трьома особами біля приміщення Державної виконавчої служби в м. Луцьку.

Під час проведення слідчого експерименту ОСОБА_17 вказав, що проводив спостереження 03.06.2014 в ході якого бачив (засвідчував) зустріч чотирьох осіб, які розмовляли на ділові теми та вказав на обставини, за яких спостерігав за місцем, а саме внутрішнім двориком, що біля приміщення державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції (т.3. а.с.136-139).

Зазначені обставини підтвердив в судовому засіданні свідок ОСОБА_15

Переглядом відеозапису проведення слідчих експериментів підтверджено законність проведення даних слідчих дій.

Протоколом предявлення особи для впізнання від 29.10.2014 року підтверджено, що останній впізнав ОСОБА_4 та повідомив, що він 03.06.2014 року підійшов до трьох осіб, які стояли біля автомобіля який знаходився поруч з виконавчою службою Луцького міського управління юстиції (т. 3 а.с.145-147);

Протоколом предявлення особи для впізнання від 29.10.2014 року підтверджено, що свідок ОСОБА_17 впізнав ОСОБА_9 та повідомив, що саме він 03.06.2014 року знаходився за кермом автомобіля БМВ х5, який знаходився поруч з виконавчою службою Луцького міського управління юстиції) (т.3 а.с.148-150);

Згідно протоколу огляду від 07.09.2014 року, а саме оптичного диска DVD-R на якому наявний аудіо файл, який був наданий добровільно ОСОБА_9, на ньому відображено розмову, яка відбувалась 03.06.2014 року між ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_9, домовленість про зустріч вели ОСОБА_6 і ОСОБА_5 і останній повідомив, що ініціатором передачі коштів являвся ОСОБА_4. А коли до них приєднався ОСОБА_4, разом з ним продовжується обговорення питання щодо передачі коштів (т. 2 а.с. 167-171).

Відповідно до постанови слідчого визнано речовим доказом і приєднано до кримінального провадження цифровий диктофон чорного кольору марки «EDIC-mini Tiny16 A44» з наявним на ньому даним записом розмови, яка відбулась 03.06.2014 року біля виконавчої служби Луцького міського управління юстиції по вул. Винниченка, 27А, який наданий добровільно ОСОБА_9 в ході його допиту 15.10.2014 року (т.2 а.с. 178).

Даний доказ суд вважає допустимим та належним, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 20.10.2011 року «Про офіційне тлумачення ст.. 62 Основного Закону» передбачено, що фактичні дані про скоєння злочину, чи підготовку до нього можуть бути одержані не тільки в результаті оперативно-розшцукової діяльності уповноважених на те осіб, а й випадково зафіксовані фізичними особами, які здійснювали власні (приватні) звукозаписи. В цьому ж рішенні зазначено, що відповідно до ч. 2 ст. 34 Конституції України, кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію, за винятком, передбаченого Законом.

При оцінюванні на предмет допустимості як доказів у кримінальній справі фактичних даних, що містять інформацію про скоєння чи підготовку до нього та подані в порядку, передбаченому ч.2 ст.66 Кодексу, необхідно врахувати ініціативний або ситуативний характер дій фізичних осіб, їх мету та цілеспрямованість при фіксуванні зазначених даних.

В свою чергу ОСОБА_9 робив записи як приватна особа для особистого користування, зокрема для захисту своїх інтересів від посягань посадових осіб працівників ГУ Міндоходів у Волинській області, які вимагали неправомірну вигоду за не перешкоджання у перетині державного кордону. А такі дії, слід вважати самозахистом від злочинних посягань, що не суперечить рішенню Конституційного суду України.

Враховуючи правову позицію викладену у вказаному рішенні Конституційного суду України суд приходить до висновку, що ОСОБА_9 скористався своїм конституційним правом збирати ту чи іншу інформацію, зафіксував свої розмови з працівниками ГУ Міндоходів у Волинській області ситуативним чином, з метою захистити свої інтереси, при цьому не порушуючи їхніх прав, визначених ст. 32 Конституції України, а тому, зміст цих розмов може вважатися як доказ, здобутий законним шляхом, який може бути використаним судом при вирішенні справи по суті.

Крім того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини питання щодо допустимості доказів у справі це насамперед предмет регулювання національного законодавства і, як правило, саме національні суди уповноважені давати оцінку наявним у справі доказам. Суд, зі свого боку, повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.(див. рішення від 05.02.2008 у справі «Раманаускас проти ОСОБА_18» № 74420/01).

Протоколом огляду речей від 31.10.2014 року підтверджено проведення огляду оптичних дисків з інформацією ПрАТ «МТС Україна» та ПрАТ «Київстар», які були вилучені в ході тимчасового доступу до речей та документів 27.10.2014 року, в результаті якого встановлено, що на дисках розміщена інформація про вхідні та вихідні дзвінки абонента НОМЕР_3 (ОСОБА_4П.) з зазначенням привязки до базових станцій, переглядом інформації щодо місцезнаходження абонента ОСОБА_4 в період часу 03.06.2014 року з 12 год. 59 хв. по 13 год. 30 хв. та встановлено, що вказаний абонент у вказаний період часу знаходився в зоні дії базових станцій за адресою м. Луцьк, вул. Словацького, 12 та м. Луцьк, вул. Винниченка, 67 тобто в районі місця розташування відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції);

Таким чином, зазначені докази спростовують заперечення обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_6 про їх зустріч з ОСОБА_9 та у вимаганні неправомірної вигоди в останнього.

Як ствердив свідок ОСОБА_9 03.07.2014 року в с. Війниця, Локачинського району, він передав ОСОБА_5 3000 доларів США, поклавши їх в коричневий чемодан, який знаходився в автомобілі.

Обвинувачений ОСОБА_5 не заперечив отримання ним 03.07.2014 року від ОСОБА_9 3000 доларів США.

Протоколом за результатами проведення НСРД зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 17.07.2014 який містить розмови між ОСОБА_5 та ОСОБА_9 (розмова 02.07.2014, 03.07.2014 та 04.07.2014), ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (розмова 03.07.2014) містить розмови про домовлення щодо зустрічі між ОСОБА_5 та ОСОБА_9 та розмова між ОСОБА_5 з ОСОБА_6 щодо того що ним отримано неправомірну вигоду від ОСОБА_9 (т. 4 а.с. 233-238);

Згідно протоколу про проведення негласних слідчих дій від 17.07.2014 року, в ході прослуховування аудіо файлів встановлено розмову між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, яка відбулась 03.07.2014 року о 19 год. 30 хв., тобто після отримання коштів від ОСОБА_9, і ОСОБА_5 розповів ОСОБА_6 про зустріч з «порядним» чоловіком та отримання від нього «трьох скатів» та повідомив, що той ще два довезе та вони обговорили розподіл коштів (т. 4 а.с.233-238).

Протоколом за результатами проведення НСРД контроль за вчиненням злочину від 04.07.2014 зафіксовано факт зустрічі та розмов, які відбулись 03.07.2014 між ОСОБА_5 та ОСОБА_9 та факт одержання ОСОБА_5 неправомірної вигоди у розмірі 3000 доларів США.

Протоколом за результатами проведення НСРД від 16.07.2014 року, яким підтверджується факт отримання ОСОБА_5 грошових коштів в якості неправомірної вигоди в сумі 3000 доларів США від ОСОБА_9 на перехресті в с. Війниця, Локачинського району та містить відеозапис зустрічі вказаних осіб та звукозапис їхньої розмови (т. 4 а.с.228-232);

Отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_9 14.08.2015 року підтверджено наступними доказами.

Показаннями свідка ОСОБА_9 підтверджується про передачу ним 2000 доларів США ОСОБА_5 на АЗС в м. Володимир-Волинський 14.08.2014 року.

Обвинувачений ОСОБА_5 визнав факт отримання ним зазначеної суми від ОСОБА_9 14.08.2014 року.

Протоколом огляду та вручення грошових коштів від 14.08.2014 року, підтверджено вручення грошових коштів в сумі 2000 доларів США ОСОБА_9 (т. 2 а.с. 193-199);

Протоколом за результатами проведення НСРД, а саме стенограмою розмови ОСОБА_6 із ОСОБА_9 (розмова за 14.08.2014 о 16 год. 57 хв.), ОСОБА_5 із ОСОБА_9 (розмова 14.08.2014 о 19 год. 21 хв.) та ОСОБА_5 з ОСОБА_6 (розмова за 14.08.2014 о 16 год. 59 хв., 14.08.2014 о 19 год. 01 хв., 14.08.2014 о 20 год. 35 хв.) підтверджено розмову між зазначеними особами, зустріч ОСОБА_6 з ОСОБА_9 та із ОСОБА_5, домовленість щодо передачі неправомірної вигоди ОСОБА_9 та про отримання ОСОБА_5 такої неправомірної вигоди 14.08.2014року (т.4 а.с. 154, 218-223);

Протоколом огляду місця події від 14.08.2014 року підтверджено виявлення та вилучення в автомобілі ОСОБА_5 грошових коштів в сумі 2000 доларів США та 26000 гривень, які були поміняні в ОСОБА_18, а саме 2000 доларів США на 2000 тисячі доларів США іншими купюрами та 2000 тисячі доларів США були поміняні на 26000 гривень та на деяких з них виявлено видимі сліди нашарувань сторонньої речовини, яка світилась в ультрафіолетових променях (т. 2 а.с.210-216.).

Протоколом за результатами проведення НСРД, а саме стенограмою розмови між ОСОБА_5 та ОСОБА_18 (розмова 14.08.2014 о 19 год. 49 хв.), підтверджено розмову щодо прохання ОСОБА_5 здійснити обмін валюти в ОСОБА_18 (т. 4, а.с. 154, 223);

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні підтвердила факт обміну ОСОБА_5 14.08.2014 року в неї 2000 доларів США на 26000 гривень та ще 2000 доларів США на 2000 доларів США іншими купюрами.

Протоколом огляду грошових коштів добровільно виданих ОСОБА_18 від 15.08.2014 року підтверджено той факт, що грошові кошти, які в неї поміняв ОСОБА_5, являються саме тими коштами, що вручались ОСОБА_9, і які останній передав йому в якості неправомірної вигоди.

Відповідно до протоколу від 15.08.2014 року, ОСОБА_5 був затриманий після одержання шляхом вимагання від ОСОБА_9 неправомірної вигоди в розмірі 2000 доларів США (т. 4 а.с. 46-49 ).

Переглянутим в судовому засіданні відеозаписом підтверджується затримання ОСОБА_5 та вилучення у нього грошових коштів безпосередньо після вчинення ним злочину.

Протоколом за результатами проведення НСРД від 28.08.2014 року, яким підтверджується факт отримання ОСОБА_5 грошових коштів в якості неправомірної вигоди в сумі 2000 доларів США від ОСОБА_9 в ході розмови, що відбулась 14.08.2014 в м. Володимир-Волинський в автомобілі БМВ Х5, що належить ОСОБА_9В.(т.4. а.с. 145-146).

Протоколами за результатами проведення НСРД від 29.08.2014 року та від 12.09.2014 року, в яких відтворюються телефонні розмови між ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 щодо вимагання та отримання обвинуваченими неправомірної вигоди, домовленості про час та місце зустрічей та суми неправомірної вигоди (т. 4 а.с. 154-226);

Протоколом за результатами проведення НСРД контроль за вчиненням злочину від 15.08.2014 який фіксує факт зустрічі та розмов, які відбулись 14.08.2014 між ОСОБА_5 та ОСОБА_9 та вказаний протокол документує факт одержання ОСОБА_5 неправомірної вигоди у розмірі 2000 доларів США.

Таким чином, обвинуваченими ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 всього тримано неправомірної вигоди від ОСОБА_9 в сумі 61706,70 гривень.

Вина обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в одержанні неправомірної вигоди від ОСОБА_10 підтверджена наступними доказами.

13.08.2014 року, від ОСОБА_10 прийнята заява про вимагання в неї грошових коштів працівниками податкової служби (т.2. а.с. 157-158).

Показаннями свідка ОСОБА_10 стверджується, що 12.08.2014 року вона зустрілась з працівниками податкової служби з іменами ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які запропонували заплатити їм певну суму коштів за уникнення від відповідальності за незаконну діяльність, повязану з реалізацією нею тютюнових виробів. 13.08.2014 року вона зустрілась з ОСОБА_5, де обговорили передачу коштів в сумі 2000 доларів США. 14.08.2014 року, за попередньою домовленістю, біля кафе «Фортеця», по вул. Устилузькій в м. Володимир-Волинський вона сіла в автомобіль, яким під'їхав ОСОБА_5 та передала йому 2000 доларів США, поклавши їх у коробку з-під мобільного телефону.

Згідно протоколів від 13.08.2014 року та від 14.08.2014 року, ОСОБА_10 було вручено аудіо-, відео записуючі пристрої для фіксації факту та змісту розмови, яка мала відбутись 13.08.2014 року та 14.08.2014 року. Дані заходи здійснювались на підставі ухвали слідчого судді апеляційного суду Волинської області (т.2. а.с. 207, 209).

Протоколом огляду грошових коштів добровільно виданих ОСОБА_18 від 15.08.2014 (яким підтверджується той факт, що грошові кошти які, в неї поміняв ОСОБА_5, являються саме тими коштами, що вручались ОСОБА_10, і які остання передала йому в якості неправомірної вигоди (т.2 а.с. 185-186);

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_18В підтвердила факт обміну ОСОБА_5 14.08.2014 року в неї 2000 доларів США на 26000 гривень та ще 2000 доларів США на 2000 доларів США іншими купюрами;

Згідно протоколу огляду та вручення грошових коштів від 14.08.2014 року, ОСОБА_10 було вручено 2000 доларів США, які були оброблені препаратом «Промінь-1» для вручення їх службовим особам податкової міліції в якості неправомірної вигоди (т.2 а.с. 200-206).

Протоколом огляду місця події від 14.08.2014 підтверджується виявлення та вилучення в автомобілі ОСОБА_5П грошових коштів в сумі 2000 доларів США та 26000 гривень, які були поміняні в ОСОБА_18, а саме 2000 доларів США на 2000 тисячі доларів США іншими купюрами та 2000 тисячі доларів США були поміняні на 26000 гривень та на деяких з них виявлено видимі сліди нашарувань сторонньої речовини, яка світилась в ультрафіолетових променях світло-зеленим кольором. (т. 2 а.с.210-216).

Обвинувачений ОСОБА_5 підтвердив факт отримання від ОСОБА_10 за попередньою домовленістю грошових коштів в сумі 2000 доларів США.

Протоколом НСРД від 28.08.2014 року підтверджується факт вимагання ОСОБА_5 грошових коштів в якості неправомірної вигоди в сумі 2000 доларів США у ОСОБА_10 13.08.2014 року(т.4. а.с. 147-150).

Протоколом НСРД від 28.08.2014 року підтверджується факт отримання ОСОБА_5 грошових коштів в якості неправомірної вигоди в сумі 2000 доларів США у ОСОБА_10 14.08.2014 року (т.4. а.с. 146-147).

Протоколами за результатами проведення НСРД від 29.08.2014 та від 12.09.2014 в яких відтворюються телефонні розмови між ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_10 щодо вимагання та отримання обвинуваченими неправомірної вигоди, домовленості про час та місце зустрічей та суми неправомірної вигоди; (Т. 4 а.с.154,212, 214, 217).

Згідно протоколу за результатами проведення НСРД, в ньому відтворено стенограми розмови між ОСОБА_5 та ОСОБА_10 (розмова 13.08.2014 о 10 год. 09 хв., 13.08.2014 о 15 год. 46 хв., та 13.08.2014 о 17 год. 02 хв., 14.08.2014 о 15 год.38 хв., 14.08.2014 о 19 год. 53 хв., 14.08.2014 о 20 год. 02 хв. та стенограма розмови між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (розмова за 14.08.2014 о 16 год. 24 хв., 14.08.2014 о 20 год. 35 хв. та в інші години 14.08.2015), містить розмову між зазначеними особами про місце зустрічі та про передачу неправомірної вигоди ОСОБА_10, а також розмову між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 щодо того як слід забрати вказану неправомірну вигоду а також про її отримання; (Т.4 а.с.214, 217, 218, 220, 221, 224, 225)

Зміст розмов між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 свідчать про обізнаність ОСОБА_6 про домовленість зустрічі з ОСОБА_10 та передачу нею грошових коштів.

Протоколом за результатами проведення НСРД від 29.08.2014 року в якому відтворено стенограму розмови між ОСОБА_5 та ОСОБА_18 (розмова 14.08.2014 о 19 год. 49 хв.), яка містить розмову щодо прохання ОСОБА_5 здійснити обмін валюти в ОСОБА_18В.(Т.4 а.с.223).

Як стверджується протоколом за результатами проведення НСРД контроль за вчиненням злочину від 15.08.2014 він фіксує факт зустрічі та розмов, які відбулись 14.08.2014 між ОСОБА_5 та ОСОБА_10 та вказаний протокол документує факт одержання ОСОБА_5 неправомірної вигоди у розмірі 2000 доларів США.

Як підтверджено протоколом одночасного допиту осіб від 21.08.2014 року між підозрюваним ОСОБА_5 та свідком ОСОБА_10, остання підтвердила вимагання та передачу нею грошових коштів працівникам податкової міліції.

Вина обвинуваченого ОСОБА_6 у вимаганні та в одержанні неправомірної вигоди від ОСОБА_13 підтверджена наступними доказами.

Протоколом-заявою ОСОБА_13 про вчинення кримінального правопорушення від 19.08.2014 року, згідно якої остання повідомила про вимагання в неї ОСОБА_6 неправомірної вигоди за не перешкоджання її діяльності по реалізації тютюнових виробів.

Показаннями ОСОБА_13 в судовому засіданні стверджується, що вона, за попередньою домовленістю передала ОСОБА_6 01та 04 серпня 2014 року по 350 доларів США.

Протоколом за результатами проведення НСРД, а саме зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж - стенограма розмови ОСОБА_6 та ОСОБА_13 (розмова за 04.08.2014), стенограма розмови ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (розмова за 06.08.2014 о 15 год. 17 хв.) містить розмову між зазначеними особами про їх зустріч та про домовленість щодо передачі неправомірної вигоди та факт самої передачі ОСОБА_13 грошових коштів. (т. 4. а.с. 198-212).

Протоколами за результатами проведення НСРД - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (стенограм розмов ОСОБА_6 та ОСОБА_13) підтверджується, що ОСОБА_6 з ОСОБА_13 добре знайомий та намагається вирішити її проблеми при проведенні перевірки податковою інспекцією (т.4 а.с. 200-207).

Згідно стенограми розмови між ОСОБА_6, який повідомляє ОСОБА_5, що у ОСОБА_13 проблеми, з відповіді ОСОБА_5 вбачається, що йому відомо про сплату ОСОБА_13 300 доларів США. (т. 4 а.с.208).

Протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (стенограма розмови ОСОБА_6 (380977359229) і ОСОБА_19 (380677863270). Вказана розмова стосується того, що ОСОБА_6 росказує ОСОБА_19 про те що в ОСОБА_13 проводиться перевірка та просить ОСОБА_19 вирішити питання по такій перевірці. Вказані розмови підтверджують той факт що ОСОБА_6 отримував від ОСОБА_13 неправомірну вигоду, так як просить за неї в ОСОБА_19 вирішити питання щодо проведення в неї перевірки (яка проводиться Львівською податковою) (т. 4 а.с. 245).

Протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж стверджується, що 04.08.2014 року відбулась зустріч ОСОБА_6 та ОСОБА_13 на АЗС «ОККО» (т. 4,а.с. 198-199).

Разом з тим, суд вважає, що передача ОСОБА_13 ОСОБА_6 разово незаконної вигоди в сумі 1000 доларів США не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду даної справи, а тому даний епізод з обвинувачення ОСОБА_6 виключається.

ОСОБА_4 також обвинувачується в тому, що він перебуваючи на посаді оперуповноваженого відділення боротьби з незаконним обігом підакцизних товарів відділу податкової міліції Ковельського МДПІ ДПА у Волинській області будучи службовою особою отримав хабар на значну суму в розмірі 9 500 доларів США , що відповідно до офіційного курсу Нацбанку станом на 01.03.2013 року склало 75933 грн. 50 коп., за невжиття заходів з припинення незаконної діяльності щодо реалізації тютюнових виробів від ОСОБА_13 в період з лютого 2010 по березень 2013 року.

По даному епізоду ОСОБА_4 обвинувачується за ч.3 ст.368 КК України (в редакції, що діяла на час вчинення кримінального правопорушення).

На підтвердження вини ОСОБА_4 у даному злочині обвинувачення посилається на протокол - заяву ОСОБА_13 про вчинення злочину, протокол її допиту в ході судового засідання.

Однак, суд вважає, що дані докази не є достатніми на підтвердження вини ОСОБА_4 у даному злочині.

Зокрема, протокол - заява ОСОБА_13 щодо вчинення ОСОБА_4 правопорушення в 2010 2013 роках була нею подана до правоохоронних органів лише 20.08.2014 року.

В ході судового засідання свідки ОСОБА_20 чоловік заявниці та син заявниці ОСОБА_21 факту передачі коштів ОСОБА_4 не підтвердили.

Судом встановлено, що в 2011 та 2013 роках ОСОБА_13 займалась незаконним виготовленням алкогольних напоїв та збутом тютюнових виробів без встановлених марок акцизного збору, що підтверджено вироками Ковельського міськрайонного суду від 03.11.2011 року та 08.07.2013 року.

Судом встановлено, що відповідно до ухвали слідчого судді від 17.05.2013 року проводився обшук в ОСОБА_13 з метою виявлення незаконних підакцизних товарів. В ході судового розгляду свідки ОСОБА_22, ОСОБА_23 та ОСОБА_24 ствердили, що при здійсненні даного обшуку ОСОБА_13 висловлювала погрози на адресу ОСОБА_4 помсти за притягення її до відповідальності.

Будь яких обєктивних доказів на отримання ОСОБА_4 грошових коштів від ОСОБА_13 стороною обвинувачення не надано.

Судом також встановлено, що саме ОСОБА_4 являвся ініціатором притягнення ОСОБА_13 до кримінальної відповідальності за незаконну торгівлю підакцизними товарами.

А тому за ч.3 ст.368 КК України (в редакції, що діяла на момент вчинення правопорушення) ОСОБА_4 підлягає виправданню за недоведеністю його вини.

Також ОСОБА_4 предявлено обвинувачення в тому, що він, займаючи посаду начальника відділення протидії незаконному обігу підакцизних товарів відділу податкової міліції Ковельської обєднаної державної податкової інспекції, будучи представником влади та службовою особою правоохоронного органу, при відсутності ухвали слідчого судді на проведення обшуку в підсобних приміщеннях, розташованих в подвірї житлового будинку за адресою : м. Ковель, вул. Левицького, 22, 22.05.2013 року, без згоди власника приміщення ОСОБА_14, за допомогою металевого лома зірвав скобу для замка на вхідних дверях до підсобного приміщення, в порушення передбаченого законом порядку та вимог ст.ст. 13, 233 КПК України, за відсутності невідкладних випадків, проник до володіння ОСОБА_14, де провівши незаконний обшук вилучив тютюнові вироби, які там зберігались, чим вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 162 КК України.

Дане обвинувачення не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.

Відповідно до ухвали Луцького міськрайонного суду від 17.05.2013 року проводився обшук житлового приміщення що знаходиться за адресою м. Ковель, вул. М.Левицького, 22/2 з метою виявлення незаконного виготовлення, зберігання та збуту підакцизних товарів. Як вбачається з мотивувальної частини даної ухвали, що дозвіл був даний на проведення обшуку в нежитловому приміщенні за даною адресою.

Як свідчить протокол обшуку від 22.05.2013 року в підсобному приміщенні за даною адресою було виявлено тютюнові вироби без акцизних марок і даний протокол був складений ОСОБА_5 (т. 5 а.с. 85-89).

В судовому засіданні встановлено, що тютюнові вироби зберігались саме в тому приміщенні в яке, як стверджує обвинувачення незаконно проник та проводив обшук ОСОБА_4 Від присутньої під час огляду ОСОБА_13 зауважень щодо неналежності даного підсобного приміщення не надходило.

Заява від ОСОБА_25 про проведення незаконного обшуку в належному йому нежитловому приміщенні та вилучення тютюнових виробів поступила до правоохоронних органів 18.09.2013 року тобто після спливу чотирьох місяців з моменту проведення обшуку. (т.5. а.с.31).

При цьому як свідчить дана заява, в ній не вказувалось конкретно на ОСОБА_4 як на особу, яка незаконно проводила обшук.

Огляд місця події проводився після спливу 4 місяців, тобто 30.09.2013 року, про що свідчить відповідний протокол, і під час зазначеної слідчої дії було виявлено пошкодження металевої обивки дверей у виді механічних слідів давлення. (т.5. а.с. 41-54).

Однак, в судовому засіданні жоден із учасників проведення обшуку не підтвердив заподіяння зазначених пошкоджень саме ОСОБА_4.

Показаннями потерпілого ОСОБА_14 в судовому засіданні стверджується, що він був присутній при початку проведення обшуку та погодився відчинити належний йому гараж, давши ключ ОСОБА_13 від а сам пішов у власних справах. Через два тижні виявив, що замок на підсобному приміщенні розбитий. ОСОБА_13 повідомила, що замок зламалим працівники податкової міліції і вилучили знього цигарки, які там зберігалися. Дане приміщення він передав у користування своїй знайомій разом з ключем від нього. Будь-якої шкоди в результаті проникнення до даного приміщення йому не завдано.

Свідок ОСОБА_26 та ОСОБА_27Ф ствердили, що під час обшуку, ОСОБА_13 не заперечувала, що дане приміщення належить не їй, а іншим особам, і в даному приміщенні були виявлені підакцизні товари тютюнові вироби.

Як встановлено, що на дане приміщення відсутні правовстановлюючі документи, які підтверджують право ОСОБА_14 власності на нього, або користування ним.

Свідок ОСОБА_28 в судовому засіданні підтвердила, що даним приміщенням користувалась вона та зберігала там тютюнові вироби.

Судом встановлено, що постановою старшого слідчого, слідчого відділу прокуратури області від 31.10.2013 року, було закрито кримінальне провадження у звязку з відсутністю в діях службових осіб податкової міліції ДФС у Волинській області складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 162 КК України.

Постанова про скасування даної постанови була прийнята 10.10.2014 року, що є порушенням ч. 5 ст. 284 КПК України.

У звязу з недоведеністю винуватості ОСОБА_4 у вчиненні даного кримінального правопорушення, він підлягає виправданню за ч. 2 ст. 162 КК України.

Аналізуючи досліджені докази, отримані в результаті негласних слідчих дій та надаючи правову оцінку посиланням обвинувачених та їх захисників на недопустимість доказів, оскільки вони були отримані внаслідок істотного порушення прав і свобод людини та в порушення вимог, передбачених кримінальним процесуальним кодексом, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 98 КПК України, суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Згідно ч. 1 ст. 246 КПК України, негласні слідчі (розшукові) дії це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 246 КПК України, негласні слідчі (розшукові) дії проводяться у випадках, якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила неможливо отримати в інший спосіб.

Судом враховано, що дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій у даному кримінальному провадженні у вигляді зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, тимчасового доступу до речей та документів та їх вилучення, спостереження за особою і місцем, вручення технічних засобів проводились на підставі ухвал слідчого судді.

Доводи захисту про відсутність в матеріалах справи ухвал слідчого судді апеляційного суду Волинської області, на підставі яких давався дозвіл на зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, не заслуговують на увагу, оскільки в протоколах за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій ухвали зазначені за відповідним номером та датою, а їх зміст є засекреченою інформацією.

Судом також встановлено що фіксація та документування злочинної діяльності обвинувачених здійснювалась у відповідності до вимог Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність».

Суд також визнав правомірним застосування ОСОБА_9 з власної ініціативи диктофону, який разом з аудіозаписами на ньому визнаний речовим доказом та долучений до матеріалів кримінального провадження.

Даючи повну і всебічну оцінку доказам у справі, суд визнає їх належними, допустимими, достатніми і достовірними.

Суд також переконався, що провадження в цілому і зокрема, спосіб отримання доказів був справедливим та не спричинив порушення прав обвинувачених.

Зібрані у справі докази узгоджуються між собою.

На підставі оцінених доказів, судом встановлено, що обвинувачені як працівники податкової міліції, здійснюючи контроль за незаконною торгівлею товарами підакцизної групи тютюновими виробами, створили такі умови для ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_7, за яких останні змушені були діяти, з метою запобігання негативних наслідків, а саме, передавати грошові кошти за безперешкодне здійснення ними своєї діяльності. А тому, в їх діях є ознаки вимагання.

Своїми умисними діями, які виразились в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди у значному розмірі для себе та третіх осіб за не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з вимаганням, ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 368 КК України.

Дії обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які виразились в одержанні службовою особою неправомірної вигоди у значному розмірі для себе та третіх осіб за не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб та поєднаного з вимаганням кваліфікуються за ч. 3 ст. 368 КК України.

При обранні міри покарання обвинуваченим, суд враховує суспільну небезпеку вчиненого, а саме, що вчинений ними злочин відноситься до категорії тяжких злочинів.

Обставини, що обтяжують та помякшують покарання обвинувачених - відсутні.

Суд враховує особи обвинувачених, а саме, що вони вперше притягуються до кримінальної відповідальності, характеризуються позитивно.

Відповідно доПостанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання»ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 призначається покарання виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Судом приймається до уваги роль кожного з обвинувачених в даних злочинах та кількість епізодів злочинної діяльності.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд вважає, що необхідним та достатнім для їх виправлення і попередження вчинення ними нових кримінальних правопорушень, буде призначення покарання в межах санкції статті, за якою вони притягуються до кримінальної відповідальності - у виді позбавлення волі та не вбачає підстав для застосування до них ст. 69 та ст. 75 КК України.

Суд вважає, що відповідно до вимог ч. 2ст. 65 КК України, дана міра покарання є достатньою для виправлення обвинувачених та попередження вчинення ними нових злочинів.

Під час судового слідства судом не встановлено майна, яке б підлягало спеціальній конфіскації в розумінні ст. ст.96-1,96-2 КК України.

Крім того, суд вважає за необхідне застосувати до обвинуваченихст. 54 КК України.

Судові витрати по справі в розмірі 2432 грн. 82 коп. за проведення експертиз підлягають стягненню з обвиунувачених в рівних частинах.

Долю речових доказів по справі суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 370,374, 484 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (пять) років з позбавлення права обіймати посади в проавоохоронних органах строком на 2 (два) роки з конфіскацією всього майна, що є його власністю та без спеціальної конфіскації.

На піставі ст. 54 КК України ОСОБА_4 позбавити спеціального звання «майор податкової міліції».

ОСОБА_4 у предявленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2ст. 162 КК України та ч. 3 ст. 368 КК України (в редакції, що діяла на момент вчинення) виправдати за недоведеністю винуватості обвинуваченого у вчиненні даних кримінальних правопорушень.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Зарахувати ОСОБА_4 строк відбування покарання час знаходження під вартою з 26 серпня по 28 серпня 2014 року.

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 (три) роки з конфіскацією всього майна, що є його власностю та без спеціальної конфіскації.

На піставі ст. 54 КК України ОСОБА_5 позбавити спеціального звання «старший лейтенант податкової міліції».

Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 3 (три) роки з конфіскацією всього майна що є його власностю та без спеціальної конфіскації.

На піставі ст. 54 КК України ОСОБА_6 позбавити спеціального звання «майор податкової міліції».

Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в користь держави по 810,94 грн. з кожного за проведення експертиз.

Речові докази по справі: оптиний диск з наявним на ньому написом «03062014» ; цифровий диктофон чорного кольору з наявним; оптичні диски DVD-R з розміщеною на них інформацією про вхідні та вихідні дзвінки з зазначенням привязки до базових станцій; блокнот з написом податкова міліція; блокнот бурдового кольору; блокнот зеленого кольору; блокнот чорного кольору; два аркуші паперу з рукописними написами прізвищ, імен та по батькові осіб та їх анкетних даних; три аркуші паперу із таблицею даних зїзду та виїзду з зони митного контролю; оболонку із сім карти оператора Life, дві банківські картки Приватбанк; флеш накопичувач на 8 гб., флеш накопичувач чорного кольору; спецзасіб наручники; зарядний пристрій до телефону; мобільний телефон марки Nokia1280 з сім картою оператора діджус, мобільний телефон марки Nokia 1011 з сім картою оператора мобільного звязку, мобільний телефон марки айфон з сім картою мобільного звязку мтс, мобльний телефон марки самсунг Є1202 з двома сім картами лайф, коробку з під телефону нокіа, в якій знаходиться адаптер, мікро сд, шнур та інструкція, частину бинту, зі змивом з долонної поверхні та пальців правої та лівої руки ОСОБА_5, контрольний зв'язок спецзасобу промінь1, контрольний зв'язок частини чистого бинту; оптичні диски №74, 73 від 18.08.2014 року, №158 від 29.08.2014 року, №50 від 04.07.2014 року, №135 від 17.07.2014 року, № 160 від 18.09.2014 року - зберігати в матеріалах кримінального провадження; грошові кошти в сумі 4000 доларів США, номіналом по 100 доларів США, грошові кошти в загальній сумі 2400 грн, а саме 2 купюри номіналом по 500, 2 купюри номіналом 100 грн, 15 купюр номіналом 200 грн., грошові кошти в сумі 2000 доларів США номіналом по 100 доларів США, грошові кошти в сумі 200 грн., грошові кошти в сумі 1073 грн., грошові кошти в сумі 26000 грн., а саме 200 купюр номанілом по 100 грн, 100 купюр номаніалом 50 грн, 2 купюри номіналом 500 грн. передати УСБУ у Волинській області.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Волинської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Головуюча /-/ підпис

Згідно з оригіналом

Суддя Н.В. Пікула