Ухвала суду № 54810946, 30.12.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

30 грудня 2015 р. справа 804/16591/15

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юркова Е.О., перевіривши матеріали подання Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривбасметалстіл» про підтвердження адміністративного арешту майна платника податків,-

в с т а н о в и в:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло подання Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривбасметалстіл» з вимогою: підтвердити обґрунтованість Рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 29.12.2015 року щодо застосування адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривбасметалстіл» (код 33873515).

Відповідно до ч.3, 4, 11 ст. 183-3 КАС України, подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинно містити:

1) найменування адміністративного суду;

2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку заявника;

3) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку, якщо такий відомий, відносно сторони, до якої застосовуються заходи, передбачені частиною першою цієї статті;

4) підстави звернення з поданням, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника;

5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються;

6) підпис уповноваженої особи суб'єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою.

У разі недотримання вимог частини третьої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків.

Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику подання та доданих до нього документів.

Повернення подання не є перешкодою для повторного звернення з ним до суду після усунення його недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

На обчислення строків, установлених цією статтею, не поширюються правила статті 103 цього Кодексу.

Згідно п.3 ч.1 ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу, що повинно також бути застосовано і до ст. 183-3 КАС України.

Судом встановлено, що подання подано і без додержання вимог, встановлених ст. 106 КАС України, з огляду на наступне.

У відповідності до ч.3 ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, позивач повинен сплатити 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік установлено, що у 2015 році мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня становить - 1218 гривень.

Отже, за заявлені позовні вимоги немайнового характеру позивачу необхідно було надати документ про сплату судового збору на загальну суму 1218 грн.

Також, позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору за звернення до суду із поданням щодо підтвердження адміністративного арешту майна платника податків.

Вказане клопотання обґрунтовано тим, що позивач є органом державної влади і бюджетною установою, неприбутковою організацією та відповідно кошторису витрат на 2015 рік кошти на сплату судового збору станом на час подачі позову відсутні.

Проте заявлене клопотання, суд визнає таким, що задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Частиною 1 та 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі зазначеній у частині першій цієї статті.

Вирішуючи питання щодо можливості звільнення від сплати судового збору за подання даного адміністративного позову до внесення відповідних змін у кошторис ДФС, суд виходить із того, що обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для звільнення від сплати судового збору. При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Водночас, якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Зазначена правова позицію узгоджується і з позицією Вищого адміністративного Суду України, яка відображена в ухвалах від 20.01.2014р. (36722122), від 15.04.2014р. (38331796), від 29.07.2014р. (39942890) та з правовою позицією, викладеною у постанові Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 23.01.2015р. №2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011року №3674-УІ "Про судовий збір".

Виходячи з наведеного та враховуючи те, що позивачем не надано суду належних доказів майнового стану, який би позбавляв можливості сплатити судовий збір у встановленому законодавством України розмірі, у даному випадку, подаючи подання, позивач діє як суб'єкт владних повноважень, а тому суд не находить підстав для задоволення зазначеного клопотання про звільнення від сплати судового збору за звернення до суду із поданням щодо підтвердження адміністративного арешту майна платника податків.

За таких обставин подання підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Недоліки подання можуть бути усунені шляхом подання до суду оригіналу документу про сплату судового збору за подання позову немайнового характеру в розмірі 1218 грн..

Відповідно до ч.1 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і встановлює строк для їх усунення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 106-108, 165, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

у х в а л и в:

Подання Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривбасметалстіл» про підтвердження адміністративного арешту майна платника податків - залишити без руху.

Встановити позивачу строк до 10 год. 00 хв. 31 грудня 2015р. для усунення недоліків, а саме: позивачу необхідно надати до суду оригінал документу про сплату судового збору за подання позову немайнового характеру в розмірі 1218 грн..

Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику подання та доданих до нього документів.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Е.О.Юрков