Рішення № 54808184, 04.01.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.01.2016р. Справа№ 914/3614/15

За позовом: Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м.Львів

до відповідача: Фізичної особи підприємця - ОСОБА_1, м.Львів

про стягнення 112 413, 08 грн.

Суддя Березяк Н.Є

Секретар судового засідання Кравець О.І.

В судове засідання з'явились:

від позивача: Грицина Я.М. - представник

від відповідача: ОСОБА_3 -представник

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Позов заявлено Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради до Фізичної особи підприємця - ОСОБА_1 про стягнення 112 413, 08 грн.

Представник позивача в судових засіданнях в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 26.03.2014 року рішенням суду задоволено позовні вимоги Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та зобов'язано фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 повернути орендодавцю - Управлінню комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 24,9 м. кв. та стягнуто 2867,50 грн. судового збору, а також додатковим рішенням від 12.06.2014 р. у справі 914/69/14 стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради 4287,23 грн. боргу зі сплати орендної плати. Дані рішення суду набрали законної сили. Зважаючи на те, що рішення суду в повній мірі не виконано та згідно постанови про закінчення виконавчого провадження від 20.04.2015 року ВП № 46585127 виконавчий документ у справі № 914/69/14 щодо повернення орендованого майна виконано лише 17.04.2015 р., відповідно з чого вбачається той факт, що відповідач незаконно продовжував користуватися цим майном з 26.03.2013 р. по 17.04.2015 р. нарахована неустойка у розмірі подвійної орендної плати , що становить 112 413,08 грн., яку просить стягнути з останнього.

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав і мотивів, викладених в ухвалах суду.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав і мотивів, викладених у відзиві на позов. В обґрунтування своїх заперечень посилається на ті обставини, що в серпні 2012 року намагався повернути об'єкт оренди, однак балансоутримувач не зв'язався з орендарем для оформлення акту приймання-передачі. Також відповідач зазначає, що йому не було відомо про рішення суду, яким його зобов'язано було повернути об'єкт оренди, а відтак подав клопотання про зупинення провадження у справі в зв'язку з оскарженням зазначеного вище рішення в апеляційному порядку.

Для надання можливості відповідачу подати документи, якими він обґрунтовує свої заперечення та докази прийняття до розгляду апеляційної скарги розгляд справи відкладався.

В судове засідання 04.01.2015 року відповідач доказів прийняття до розгляду апеляційної скарги суду не надав.

Розглянувши подане відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі в зв'язку з апеляційним оскарженням рішення господарського суду Львівської області від 26.03.2014 року у справі № 914/69/14, яким задоволено позов Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та зобов'язано фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 повернути орендодавцю - Управлінню комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 24,9 м. кв. та стягнуто 2867,50 грн. судового збору, суд відмовив в його задоволенні.

В судовому засіданні 04.01.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

26.03.2014 року рішенням суду задоволено позовні вимоги Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та зобов'язано фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 повернути орендодавцю - Управлінню комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 24,9 м. кв. та стягнуто 2867,50 грн. судового збору, а також додатковим рішенням від 12.06.2014 р. у справі 914/69/14 стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради 4287,23 грн. боргу зі сплати орендної плати. Дані рішення суду набрали законної сили, однак в повній мірі не виконано та згідно постанови про закінчення виконавчого провадження від 20.04.2015 року ВП № 46585127 виконавчий документ у справі № 914/69/14 щодо повернення орендованого майна виконано лише 17.04.2015 р., відповідно з чого вбачається той факт, що відповідач незаконно продовжував користуватися цим майном з 26.03.2013 р. по 17.04.2015 р.

Зважаючи на те, що відповідачем зобов'язання по поверненню майна виконано вчасно не було та не сплачено 4 287,23 грн. боргу згідно вище вказаного рішення Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради звернулось до суду із позовною заявою про стягнення зі Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 112 413,08 грн. неустойки в розмірі подвійної орендної плати, нарахованої у відповідності до ст. 785 ЦК України за період з квітня 2012 року по квітень 2015 року.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Згідно ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Статтею 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна ", одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об'єкта оренди, ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем.

Відповідно до п. 1 ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Як вбачається з матеріалів справи, в зв'язку із закінченням терміну дії договору та неповерненням відповідачем об'єкту оренди у встановлений термін, Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради зверталося з позовом про стягнення зобов'язання фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 повернути орендодавцю - Управлінню комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 24,9 м. кв. та стягнення заборгованості з орендної плати.

Рішенням господарського суду Львівської області від 26.03.2014 року у справі № 914/69/14 позовні вимоги задоволено повністю Зазначене рішення набрало законної сили.

Постановою державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції від 20.04.2015 року виконавче провадження по виконанню рішення суду про зобов'язання фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 повернути орендодавцю - Управлінню комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради нежитлові приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 24,9 м. кв. закінчено в зв'язку з виконанням в повному обсязі рішення суду.

В зв'язку з порушення відповідачем порядку повернення орендованого майна, за період з моменту закінчення дії договору оренди до фактичного виконання рішення суду в порядку передбаченому ч.2 ст.785 ЦК України позивачем нарахована неустойка в розмірі подвійної орендної плати за весь період з 01.04.2012 року по 17.04.2015 року , що складає 112413,60 грн., яка підлягає до стягнення з відповідача в повному обсязі.

Доводи відповідача стосовно того, що він намагався повернути об'єкт оренди не обґрунтовані і спростовуються матеріалами справи. Лист, на який посилається відповідач, адресований балансоутримувачу ще в серпні 2012 року, а спір про спонукання повернути об'єкт оренди розглядався судом в 2014 року і протягом часу з серпня 2012 року і аж до примусового виконання рішення суду доказів повернення об'єкта оренди Орендодавцю відповідач суду не надав.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги про стягнення з відповідача неустойки є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач жодних належних і допустимих доказів повернення об'єкта оренди орендодавцю у встановлений строк та у визначеному порядку суду не надав.

Судові витрати слід віднести на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.3,4,41,42,43,44;45,46,12,32,33,34,35, 36,43,49,82,83,84,85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов вимоги задоволити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (79000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Галицька, 15; код ЄДРПОУ 25558625) 112 413,08 грн. неустойки та 1 782,25 грн. судового збору.

3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду .

Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 04.01.2016 року.

Суддя Березяк Н.Є.