Вирок № 54805248, 02.06.2015, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/377/2015

Справа № 428/3632/15-к

УКРАЇНА

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2015 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Горбатенко О.М.,

при секретарі Плясулі О.В.,

за участю прокурора: Івчук С.В.,

обвинуваченого: ОСОБА_1,

захисника: ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015130370000839, на підставі угоди про визнання винуватості відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, який має середню спеціальну освіту, не одруженого, працюючого у ВОТ «Латест» на посаді сварщика, раніше не судимого, зареєстрованого і проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, а саме в тому, що з січня 2015 року, більш точної дати в ході проведення досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_1, маючи злочинний намір на незаконне виготовлення холодної зброї та реалізуючи його, для свого особистого користування, без передбаченого законом дозволу, знаходячись на своєму робочому місці, за допомогою робочої шліфувальної машини (болгарки) марки «Makita» та робочого свердлильного станка, впродовж трьох місяців виготовляв ніж з металу. В ніч з 24.03.2015 року на 25.03.2015 року, точного часу в ході проведення досудового розслідування встановити не виявилось можливим, перебуваючи на робочій нічній зміні, ОСОБА_1 повністю завершив виготовлення ножа, після чого, маючи злочинний намір, спрямований на незаконне носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу та реалізуючи його, поклав ніж до своєї сумки чорного кольору з написом «Adidas», яку надалі тримав при собі.

25.03.2015 року приблизно о 07.00 ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 сів у автомобіль НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_3, та поїхав у своїх справах.

25.03.2015 року приблизно о 10.20 год. в районі вул. Донецької м. Сєвєродонецька інспекторами ДПС для перевірки документів був зупинений автомобіль НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, в якому на передньому пасажирському сидінні знаходився ОСОБА_1, маючи при собі сумку чорного кольору, в якій знаходився ніж. При відкритті передніх пасажирських дверей, інспектором ДПС між пасажирськими сидіннями виявлена сумка чорного кольору з написом «Adidas», з якої виглядала рукоятка виготовленого ОСОБА_1 ножа. З письмового дозволу власника автомобіля НОМЕР_2, під час якого був виявлений та вилучений ніж. Згідно пояснень ОСОБА_1, ніж належав йому та був виготовлений ним для особистих потреб.

Відповідно до висновку експерта № 251/98 від 14.04.2015 року, ніж, вилучений 25.03.2015 року під час огляду автомобіля ОСОБА_3, 1991р.н.. за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Донецька, на автодорозі біля будинку №48, являється холодною зброєю колючо-ріжучої дії, виготовлений саморобним способом за типом мисливських ножів для важких робіт.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 263 КК України, тобто виготовлення та носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

29 квітня 2015 року між підозрюваним ОСОБА_1 та прокурором прокуратури м. Сєвєродонецька Луганської області ОСОБА_4 була укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.ст. 468, 469, 472 КПК України.

Згідно даної угоди, ОСОБА_1 та прокурор дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій підозрюваного за ч. 2 ст. 263 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести ОСОБА_1 у вигляді 1 року позбавлення волі, із звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного, обвинувачений без застереження визнав свою винуватість у зазначеному діянні, вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_1 у вигляді 1 року позбавлення волі, із звільненням від відбування покарання на підставі ст.75 КК України, що відповідає умовам призначення покарання за ч. 2 ст. 263 КК України. В угоді також передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.

Відповідно до ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч.4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, яке згідно ст. 12 КК України є правопорушенням середньої тяжкості. При цьому судом зясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 472 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Обвинуваченому розяснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Суд також переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався. Долю речових доказів та процесуальних витрат необхідно вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100, ст. 124 КПК України.

Керуючись ст.ст.314,373,374,472,474 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду від 29 квітня 2015 року про визнання винуватості між ОСОБА_1 та прокурором прокуратури м. Сєвєродонецька Луганської області ОСОБА_4

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч .2 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

Речові докази: ніж колючо-ріжучої дії, виготовлений саморобним способом за типом мисливських ножів для важких робіт, який знаходиться на зберіганні в дозвільній системі Сєвєродонецького МВ ГУМВС України, знищити.

Процесуальні витрати за виробництво судово-криміналістичної експертизи № 251/98 від 14.04.2015 року в сумі 368 грн. 28 коп., стягнути з ОСОБА_1 на користь держави, в особі УДКСУ у м. Сєвєродонецьку/м. Сєвєродонецьк/24060300, банк - ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, р/р 31111115700080, код 37944909.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецькій міський суд Луганської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Суддя О.М. Горбатенко